Рідному підприємству Віталій віддав 27 років, працював слюсарем-ремонтником (бригадиром) у коксовому цеху № 1 коксохімічного виробництва.
Його мобілізували до лав ЗСУ майже на початку війни – 26 лютого. Там слюсар-ремонтник займався улюбленою справою – ремонтував техніку, щоправда військову. Загинув Віталій 11 квітня під смт Попасна.
За словами в.о. механіка КЦ-1 КХВ Дмитра Завальницького, Віталій був щирою і спокійною людиною, про яких говорять «справжній чоловік». «Це був спеціаліст, який навчав молодь і завжди був готовий прийти на допомогу. Він без вагань встав на захист країни. Це невиправна втрата для нас усіх», – сказав Завальницький.
У Віталія Ніжки залишилися дружина та четверо дітей.
Колектив підприємства, колеги по цеху та друзі висловлюють співчуття родині і надаватимуть допомогу сім’ї.
Ми завжди пам’ятатимемо наших героїв, які віддали життя за незалежність України!