Сотні круглих столів, нарад, семінарів, вебінарів, конференцій, онлайн-мостів та інших заходів було проведено у Криворізькому навчально-методичному центрі професійної освіти завдяки сучасному медіаосвітньому центру, придбаному за підтримки Благодійного фонду «АрселорМіттал Кривий Ріг».
«Під час урочистого відкриття цього центру у 2020 році планувалося, що він стане майданчиком для експериментальної роботи у професійному зростанні педагогів профосвіти. Передбачалося, що за новітніх технологій педагоги будуть знайомитися з корисним досвідом колег. А на практиці функції медіаосвітнього центру значно розширилися. За часів ковіду та повномасштабної війни він став нашим незамінним помічником не тільки в навчально-методичній та практичній справах, а й місцем зустрічі для фахівців професійної освіти усієї Дніпропетровської області. Наприклад, наш останній захід був присвячений Дню фізкультури та спорту, де в онлайн-зустрічі взяли участь представники спорту Дніпровщини. Було таке відчуття, що між нами немає відстані, що ми усі знаходимося поряд. Зараз плануємо психолого-педагогічний тренінг, ІТ та тренінг з оцінювання та моделювання програм професійної освіти тощо», – розповідає Марина Мироненко, завідувачка кабінету навчально-методичного центру професійної освіти у Дніпропетровській області.
У Кривому Розі працює 13 закладів професійної освіти, по Дніпропетровській області їх 47. До навчання молодих фахівців долучаються профільні коледжі та вищі навчальні заклади, центри зайнятості. Медіаосвітній центр, придбаний свого часу «АрселорМіттал Кривий Ріг» для навчально-методичного центру, став для усіх учасників професійної освіти області місцем зустрічі, навчання, спілкування.
Медіаосвітній центр складається з мультимедійного проєктора, дошки-екрану, комплексу кріплень, ноутбука. Родзинкою комплексу є портативний пристрій CamTouch. Він дозволяє будь-який проєктор, монітор чи іншу поверхню перетворювати на інтерактивну дошку, що допомагає проводити інтерактивні заняття, презентації, робити нотатки на екрані і навіть керувати комп’ютером. Цей пристрій українського виробництва, його автором є Андрій Коноваленко.
А щоб з медіаосвітнім центром працювалося комфортніше, за гроші підприємства у приміщенні, де він розташований, був здійснений ремонт: замінена стеля, вікна, оздоблені стіни тощо.
«Саме молоді активно відбудовувати нашу країну після війни, саме їй працювати на виробництвах та розвивати нашу економіку, – зазначила Марина Мироненко. – Країні потрібні висококваліфіковані фахівці, які б володіли новими знаннями, навичками, були ефективними. Тому, попри нелегкі часи, ми усі гуртом продовжуємо працювати над підготовкою робітничих кадрів, і допомога в цьому одного з найбільших підприємств України «АрселорМіттал Кривий Ріг» є дуже важливою».
Човнами, у тракторних причепах, велосипедами і, зрештою, автобусами – до Кривого Рогу.
На початку повномасштабної війни водії автобусів автотранспортного управління «АрселорМіттал Кривий Ріг» вивезли з окупації та з-під обстрілів сотні людей, а також брали участь в евакуації працівників нашого підприємства з сім’ями.
Знайомтеся, водії автобусів АТУ Сергій Золюк, Владислав Каблуков, Олександр Рабцун, Сергій Жук. Зібратися разом для них – проблема, адже щодня кожен зайнятий своїми мирними робочими справами – розвозить працівників підприємства виробничими маршрутами. Ось і зараз Олександр Рабцун – у рейсі.
Та на початку повномасштабної війни маршрути водіїв зійшлися в єдиний, яким вони здійснювали особливі рейси, щоб вивезти людей з окупованого Архангельського у Херсонській області. Це саме там, де знаходиться наш «АрселорМіттал Берислав», на якому видобувається вапняк.
«Це був звичайний робочий день, якщо таким його можна було назвати на початку повномасштабної війни, коли ворог наступав на всіх фронтах шаленими темпами, – згадує Владислав Каблуков. – Тоді наш звичайний маршрут змінився – треба було їхати за людьми, які виходили з окупованого Архангельського та найближчих сіл, які опинилися під росіянами. Часу на розмови не було, за мить ми вже були в дорозі. Якщо чесно, тоді ми ще мало розуміли, що таке «руський мир», і якими звідти виходитимуть наші люди. Та коли побачили, стало зле. Рання весна, холодно, а люди – старенькі, жінки з дітьми, хто в чому: халатах, капцях на босу ногу, без речей, брудні, втомлені, подекуди мокрі».
«Бачити такий стан людей було найважче, – до розмови долучається Сергій Золюк. – Дорога з неволі у них була особливою. Перш ніж сісти до автобусів підприємства люди долали складний і у прямому сенсі небезпечний для життя шлях. З окупованого Архангельського росіяни не дозволяли мешканцям виїжджати. Натомість грабували, вбивали, морили голодом. Єдиним шляхом порятунку звідти було переправитися у човнах через річку Інгулець до селища Зарічного. Переважно переправа тривала вночі, щоб ворог нічого не бачив. Та без обстрілів, на жаль, не миналося. А далі люди їхали у тракторних причепах, найчастіше лежачи, щоб не видно було, що там хтось є. Наші військові зустрічали людей, збирали та підвозили до наших автобусів. Вже у безпеці ми везли людей до Кривого Рогу до нашого санаторію-профілакторію «Джерело». І таких евакуаційних рейсів у нас було декілька, доки не вивезли усіх, кому вдалося вийти з окупації».
«До автобусів люди з Архангельського та інших окупованих сіл Херсонщини добиралися хто, як міг, найчастіше – велосипедами, – говорить Сергій Жук. –
Ви б бачили ту гору кинутих велосипедів, бо в автобус з ними не сядеш! Зазвичай, люди їхали мовчки, бо кожен був змучений і у стресі. І це зрозуміло. Вже потім ми дізналися про те, що там відбувалося. Люди пережили масові грабежі, окупанти вивозили з осель все, що бачили, забирали їжу. Там почався голод. Один чоловік розповідав, що їм, аби вижити, доводилося їсти дерть. А ще окупанти руйнували усе на своєму шляху, і житлові будинки також. У людей не було вибору, треба було рятуватися, хоча це було і дуже небезпечно».
Згодом у водіїв АТУ були й інші евакуаційні рейси. Вони вивозили мешканців Інгульця, коли загарбники підійшли до міста дуже близько і там почалися обстріли градами. Везли до Польщі родини працівників наших підприємств тощо. Як кажуть водії, роботи з порятунку було багато, але про неї не говорили. Натомість активно діяли, адже була мета – допомогти людям, та бажання сумлінно виконати свою роботу.
Багаторічна дружба та співпраця поєднує «АрселорМіттал Кривий Ріг» та криворізьку міську організацію «Сонячні діти Криворіжжя», яка опікується дітками, а також дорослими із синдромом Дауна.
«Зараз ми з донькою знаходимося на реабілітації у Західній Україні, живемо за особливим графіком, турбот щодо зміцнення здоров’я у нас дуже багато, – починає розмову Наталія Мельничук голова КМО «Сонячні діти Криворіжжя». – Та скоро додому, до звичного життя у нашому просторі для дітей та дорослих, де турбот ще більше. Для людей з синдромом Дауна ми організовуємо заняття з психологами, арттерапевтами, хореографами, майстрами різних напрямів. У цій роботі нам вже багато років допомагають працівники «АрселорМіттал Кривий Ріг», які є нашими добрими друзями та помічниками у різних справах».
Інвестиції у розвиток
На працівників нашого підприємства діти з синдромом Дауна завжди чекають напередодні різноманітних свят, адже знають, що вони приходять із подарунками та цікавими розвагами. Але співпраця «АрселорМіттал Кривий Ріг» із такими дітками не обмежується лише цим. Як і у кожного з нас, основна робота триває по буднях, коли наше підприємство допомагає організації в облаштуванні простору для навчання та реабілітації дітей і дорослих із синдромом Дауна.
Дієві результати для «Сонячних діток Криворіжжя» приніс конкурс підприємства «Сто добрих справ», у ньому вони стали одним із переможців. Коштом підприємства був придбаний базовий набір Нумікон. Це елемент інклюзивної освіти, сучасний інструмент, який застосують при вивченні математики для дітей молодшого і дошкільного віку. А ще Нумікон допомагає дітям із синдромом Дауна розвиватися, адже він зацікавлює дитину, дає можливість комбінувати набір з іншими іграшками або предметами, розширює коло інтересів дитини.
«Цей набір дорого коштує, залежно від комплектації, понад 10 – 20 тисяч гривень. До цього ми користувалися подібним набором кустарного виробництва. Зрозуміло, що діткам краще розвиватися за допомогою оригінальних приладів, тому підтримка підприємства у придбанні Нумікону була дуже відчутною для нас. Це дало нам можливість наповнити наш простір дидактичними матеріалами, які допомагають у розвитку дітей», – зазначила Наталія.
Також було придбано дидактичний набір Фребеля для логопедичного масажу та запуску мовлення. Набір використовується для корекційно-розвивальних занять, які систематично проводяться із дітьми.
Ефективно допомагають діткам рухатися вперед й придбані коштом підприємства міжпівкулеві дошки, які використовуються для відпрацювання координації рухів, світловий планшет, набори для розвитку дрібної моторики, спеціальна література, яка допомагає працювати з особливими дітьми.
Корисні справи – разом
«Лад на клумбах та зелені насадження навколо центру кожного дня нам нагадують про те, як ми висаджували їх разом зі командою корпоративних комунікацій «АрселорМіттал Кривий Ріг», – продовжує Наталія Мельничук. – Це була не просто корисна справа, це було тісне спілкування з іншими людьми, яке дуже необхідно нашим діткам. А для старших дітей – ще й виховання відповідальності, адже відтоді вони мали дбати про рослини: поливати та доглядати за ними. Саме відповідальність за ту або іншу справу є потужним інструментом для психологічного розвитку та соціалізації діток. Втім, спільною роботою тоді підприємство не обмежилося. На дітей чекали ще й приємні подарунки. Гарних вражень тоді у наших вихованців було дуже багато».
Як зазначила Наталія, повномасштабна війна внесла значні корективи в життя родин дітей із синдромом Дауна. На півроку була призупинена робота реабілітаційного простору. Деякі родини виїхали з міста, хтось просто закривався в собі, люди не знали як діяти і просто сиділи по своїх домівках. Та бездіяльність не на користь діткам, розвиватися та постійно знаходитися у русі для них життєво необхідно. Тож робота простору була поновлена. Зараз він знову є осередком, де діти можуть почуватися вільно, бути самими собою, йти вперед у розвитку, активно застосовуючи для цього дієві інструменти, придбані «АрселорМіттал Кривий Ріг».
З нагоди 20-річчя компанії «АрселорМіттал» в Україні ми продовжуємо розповідати про співпрацю «АрселорМіттал Кривий Ріг» з містом та громадами Криворіжжя. Наше підприємство активно долучилося до реконструкції проспекту Південний у 2011 році, який зараз радує своїх мешканців красою та комфортом.
Акцент на зручність
По обидва боки проспекту Південний завжди жваво: багато транспорту та людей, які поспішають у своїх справах. Через проспект ведуть шляхи до комплексу кар’єрів, дробильної та рудозбагачувальних фабрик ГД, аглоцехів та інших підрозділів «АрселорМіттал Кривий Ріг», до Південного та Інгулецького ГЗК.
Ми вже звикли до того, що проспект Південний широкий, зручний, добре облаштований та освітлений. Таким він став завдяки комплексній реконструкції у 2011 році, яку профінансували місто, промислові підприємства, серед яких був і «АрселорМіттал Кривий Ріг». Тоді підприємством за даними Звіту з корпоративної відповідальності за 2011 рік було вкладено 8,9 млн грн (укладка сучасних безшумних трамвайних колій, участь у проведенні комплексної реконструкції та благоустрою проспекту Південний).
Основний акцент реконструкції зробили на перебудову інженерних комунікацій, укладанні нового дорожнього покриття, так званих безшумних трамвайних колій, облаштуванні безпечних пішохідних переходів та оновленні інфраструктури мікрорайону.
Архівне фото реконструкції Південного з відкритих джерел
Ветеранка нашого підприємства Ніна Голбан добре пам’ятає яким був проспект, адже вона мешкала біля нього та їздила ним на роботу до шламового господарства гірничого департаменту.
«Це мої рідні місця. Коли я приїхала до Кривого Рогу за направленням, то жила неподалік від цього місця в гуртожитку. Проспект завжди був центром нашої «цивілізації», бо саме тут розташовувалися основні магазини, кінотеатр раніше був, звідси ми прямували до парку. Раніше будинки по вулиці хоч і були архітектурно красивими, але ж сірими. Після реконструкції їхні фасади засяяли фарбами, що одразу додало затишку та гарного настрою. Проспект одразу став охайним, сучасним. А ілюмінація, то взагалі щось неймовірне. Вона вразила нас одразу після реконструкції проспекту, радує і зараз, адже створює відчуття свята навіть у звичайні будні. Мені дуже приємно, що до створення цієї краси тоді у 2011 році долучився і «АрселорМіттал Кривий Ріг». Зараз ми вже звикли до нового вигляду проспекту, молодь знає його вже сучасним. Але раніше тут було зовсім по-іншому».
«Реконструкція врятувала мені зачіску»
Проспект Південний має характерну для 1950-х років структуру. Всередині розташовані багатоквартирні житлові будинки, збудовані у монументальному неокласичному стилі. Вони розмежовуються розгалуженими дорогами, тротуарами, які сходяться у вузли паркових зон та майданів. Далі – приватні забудови, а огортають житловий масив промислові зони та залізниця.
Архівне фото реконструкції 2011 року з відкритих джерел
«Коли на проспект прийшли робітники, заїхала техніка та розпочався демонтаж проїжджої частини нас це зовсім не засмутило, – згадує мешканка мікрорайону Любов Євтухова. – Навпаки, ми усі раділи змінам. А я особливо, адже раніше вздовж проспекту росло багато тополь, пух яких увесь час забивався мені у мою кучеряву зачіску, я як кульбабка ходила. Забігаючи наперед скажу, що коли замість «пухових» тополь тут висадили каштани, усі мешканці та гості проспекту у реальному сенсі зітхнули з полегшенням, а моя зачіска тепер у повному порядку, реконструкція проспекту її врятувала (сміється). Це, звичайно, жарт, але зміни після реконструкції дійсно були нам в радість. Ми ходили проспектом, як Хрещатиком. До речі, до нас приїздило багато людей з інших районів міста, щоб прогулятися тут, особливо багато людей було ввечері, коли вмикалася ілюмінація».
Зняли наліт минулого
Серед нововведень спільного проєкту у 2011 році зусиллями промислових підприємств та міста на Південному було укладене нове асфальтобетонне покриття на дільниці 816 погонних метрів, встановленні нові бордюри, облаштували 8- зупинок. Вздовж проспекту оновлені фасади 19 будинків, повністю замінена контактна мережа трамвая та тролейбусу. Вздовж проспекту укладено 1,56 км безшумних трамвайних колій. Для зовнішнього освітлення Південного встановлено 78 металевих опор. Підсвітка проспекту ввечері здійснюється за допомогою сучасних світильників з натрієвими лампами та завдяки ілюмінації.
Реконструкція торкнулася і парка, який знаходиться поряд з проспектом. В ньому облаштовані доріжки, оновлені територія біля пам’ятника воїнам-визволителям, відкритий танцювальний майданчик тощо. А у сквері біля виконкому Інгулецької районної у місті ради були встановлені лавки для відпочинку, фонтан, дитячий майданчик.
«У 2011 році реконструкція Південного буквально зняла з нього наліт радянського минулого і зробила проспект зручним. Ми пишалися, що все це було здійснено гуртом – містом, підприємствами, серед яких був і наш рідний комбінат, – ділиться спогадами ветеранка підприємства, колишня маркшейдерка, а також мешканка цих місць Юлія Дєлєва. – Пам’ятаю, як фарбували фасади будинків у різні кольори, щоб не було нудно, як встановлювали колії для безшумного трамвая. Це зараз ми до цього вже звикли, а тоді такі колії дивиною були. Зручно, що вони зливаються з дорогою, і автомобілі ними їздять без перешкод. Це також розширило простір проспекту. Робота велась активно. Кожен день ми спостерігали щось нове. Приїжджали маркшейдери з нівелірами, щось вимірювали, відмічали. Всюди працювали робітники, машини увесь час привозили шлак, різні будівельні матеріали. Робота кипіла. А коли прийшов час урочисто відкривати оновлений проспект, у нас було справжнє свято, ми ходили, дивилися навколо та пишалися новим. Я добре знаюся на технічній справі, тож я бачила, що все робилося якісно. У цьому ми зараз пересвідчуємося, адже з часом тут все збереглося майже незмінним. І в цьому, що важливо, є частка нашого підприємства».
Архівні фото, використані в матеріалі з відкритих джерел.
Напевне, серед мешканців Кривого Рогу не знайдеться жодного, хто не відвідав би критий ринок Соцміста. Купа автомобілів, сотні торгівельних точок, безліч людей, гучний гамір зранку до вечора, наелектризована атмосфера. Але виявляється, якщо обійти ринок та зайти до двору першої дев’ятиповерхівки (№31 а, що на вулиці Соборності), то ніби потрапляєш в іншу реальність. Спокійно, затишно, зелено, чудові картини, намальовані на стінах біля входів до під’їздів, художня плитка перед під’їздами. Приємно усвідомлювати, що «АрселорМіттал Кривий Ріг» також взяв участь у створенні цієї оази серед міста.
У 2021 році наше підприємство реалізувало програму «100 добрих справ». Було виділено кошти на впровадження сотні соціально-екологічних проєктів, спрямованих на благоустрій прибудинкових територій, поліпшення та ремонти житлової інфраструктури, покращення матеріальної бази шкіл, покращення умов у дитячих садочках тощо. Ініціаторами проєктів тоді стали самі містяни. З близько 300 заявок журі вибрало 100. На реалізацію кожного проєкту було виділено суму, еквівалентну 1000 американських доларів, на 100 000 доларів загалом.
За словами керівниці об’єднання співвласників багатоквартирного будинку №31а (вул. Соборності) Наталії Мартакової, то був чесний і прозорий конкурс. «Проєкти були закодовані, і у членів журі не було інформації про їхніх ініціаторів. Голосували за найактуальніші, найпотрібніші справи, – згадує Наталія Матанова. – Я – керівниця кількох ОСББ. Заявки подавали мешканці кількох будинків. Завдяки виграним проєктам та отриманим коштам, під їх реалізацію, нам вдалося вирішити кілька серйозних проблем що до благоустрою території та ремонтів будинків».
Спочатку Наталія показала забетоновані майданчики біля під’їздів вищезгаданої дев’ятиповерхівки. Вона розповіла, що до реалізації проєкту майданчики були покриті асфальтом, вже досить «убитим» часом. Під час дощів у вибоїнах збиралася вода, і запросто можна було впасти, спіткнувшись біля під’їзду. Мешканці збирали кошти на бетонування, суттєво допомогли і гроші від підприємства. Ініціатором участі у проєкті тоді стали мешканці нашого будинку, які працюють на підприємстві. Крім майданчиків, було забетоновано ще й алейки біля будинку, які також були в аварійному стані.
Мешканці будинку дякували за допомогу. Одна з них – пані Тетяна. У 2020 році вона стала щасливою бабусею, народився онук Микитка. «Звичайно, возити онучка на колясці після бетонування майданчиків та доріжок стало набагато зручніше та безпечніше, – усміхається Тетяна. – Не кажучи вже про перші крочки, які робив хлопчик, а я тримала його за рученята. Та й самій під час ожеледиці чи після дощу зручніше і безпечніше рухатися «цивілізованим» шляхом. Коли у тебе під ногами рівна доріжка, а не потрісканий асфальт, то відчуваєш себе безпечно. Дуже добру справу зробили. Багато я чула вдячних відгуків від сусідів».
Наталія Мартакова згадує, що спочатку дехто з мешканців був скептично налаштований щодо бетонування. «Скептики вважали, що коли буде ожеледиця, то не уникнути падінь. Але вони помилялися. Вода з поверхні швидко стікає, бетонне покриття зручно чистити, до того ж воно виявилося дешевшим, ніж було б асфальтове. За кошти з «100 добрих справ» в одному з будинків поруч була відремонтована значна частина міжпанельних швів, що запобігає протіканням під час опадів. У під’їзді іншого будинку були замінені вікна та відремонтована м’яка покрівля над під’їздом. Ще у одному будинку встановили водостічні труби. Мешканці питають: чи не буде ще подібної програми від підприємства? Ми вдячні «АрселорМіттал Кривий Ріг» за можливість покращити умови для людей».
Так можна сказати про агломераційний цех № 2, який зараз є частиною аглофабрики. Модернізація цеху була одним із ключових інвестпроєктів компанії «АрселорМіттал» з метою зменшення впливу виробництва на довкілля, зниження рівня викидів пилу та газів, збільшення надійності обладнання та продуктивності цеху.
Інвестиції в оновлення усіх шести агломашин АЦ № 2 з впровадженням на кожній сучасної системи газоочистки, аспірації та автоматизації склали понад 180 млн доларів. Багатоетапна та складна модернізація фактично розпочалася з 2015 року, до цього моменту тривала всебічна підготовка робіт. Важливий момент, що реконструкція проводилася без зупинення агловиробництва. Це накладало на учасників процесу подвійну відповідальність та вимагало суворого дотримання вимог охорони праці.
«Зелена стратегія нашого виробництва – це зниження впливу на навколишнє середовище. Особливо це актуально для агловиробництва, оскільки на його частку припадає більшість всіх викидів підприємства. Саме тому модернізації агловиробництва приділяється велика увага корпорації. Модернізацію агломашин ми розпочали з шостої агломашини, і поступово ремонтували усі», – розповідає Олег Щербук, начальник агломераційної фабрики департаменту з виробництва чавуну та сталі «АрселорМіттал Кривий Ріг».
На кожній агломашині аглофабрики замінили спікальні візки з можливістю збільшення шару шихти з 300 до 450 мм, основні вузли лінійного охолоджувача, газовий колектор з установкою автоматичного пилевивантаження, пристрій нового конвеєра просипу. Крім того, на агломашинах встановили нові запальні горни з сучасною енергоефективною системою запалювання. Завдяки цьому вдалося знизити витрати природного газу з 700 до 400-450 кубометрів на годину.
«Ми провели реконструкцію усіх газоочисних споруд аглофабрики, виконали заміну застарілої системи очистки на нові електрофільтри. Це дозволило знизити викиди пилу від кожної агломашини в середньому на 80 відсотків. В цьому допомогли нові установки очищення газу від зони спікання – це сучасні електрофільтри виробництва Данії та Італії. Побудовані також нові системи аспірації хвостових частин агломашин з електрофільтрами компанії FLSmidth. Вони вловлюють пил як в процесі гуркотіння, так і при вивантаженні агломерату. Збудовані рукавні фільтри на потоках обертання.
Реконструювали і ексгаустера агломераційних машин. Це основний механізм, завдяки якому забезпечується процес спікання агломерату. Там замінили електродвигун і встановили новий ротор», – додає Олег Щербук.
Окрема увага приділялася оновленню обладнання для змішування шихти. Цей процес є дуже важливим етапом у агловиробництві, адже сировина при спіканні агломерату має бути однорідною. Замість старого змішувача шихти був встановлений новий високоінтенсивний змішувач німецького виробництва Eirich, який зараз стабільно працює та залишається ефективним.
Наступним етапом реконструкції було виведення з експлуатації барабанів гасіння повернення агломерату. Це стара технологія, в результаті якої утворюється та надходить в атмосферу паро-пилова суміш. Агловиробництву потрібно було відійти від цього, тому замість барабанів було встановлено систему пластинчатих конвейєрів для транспортування повернення агломерату. Таким чином ліквідується джерело викиду, а ще використовується фізичне тепло повернення.
Паралельно з реконструкцією обладнання на аглофабриці здійснені ремонти будівель та споруд, що входять до комплексу агломашин. З нуля збудований корпус вапна та прийому оборотного пилу електрофільтрів. Відремонтовані галереї перевантажувального вузла та потоків шихти, несучі колони будівлі корпусу спікання. Стіни цього корпусу тепер вкриті сучасними сендвіч-панелями, які не лише утеплили корпус, а й на відміну від старих бетонних конструкцій суттєво знизили навантаження на будівлю.
Деякі роботи завершувалися і в 2022 році, коли цех відновив свою роботу після паузи, пов’язаної з загрозою наступу ворога на Кривий Ріг. Саме тоді, наприклад, завершилося будівництво нового матеріального складу. «Як до війни, так і зараз інвестиції «АрселорМіттал» продовжують розвивати бізнес. Від моменту затвердження проєкту радою директорів компанії «АрселорМіттал», проєктних робіт та до втілення задуманого в життя у модернізації аглоцеху було задіяно широке коло фахівців. Спеціалісти з інвестицій, інжинірингу, охорони навколишнього середовища, технічного управління, аглодоменного виробництва, підрядних організацій доклали максимум зусиль, щоб плани з реконструкції стали реальністю. Здійснена величезна комплексна робота, яка дозволила зменшити викиди пилу та газів та зробити агловиробництво більш сучасним та безпечним», – зазначив Олег Щербук.
