Шановні колеги,
Сьогодні – День охорони праці.
Це дуже важливий день у календарі «АрселорМіттал», і я сподіваюся, що ви почерпнете багато корисного з різноманітних заходів, що відбуваються на ваших підприємствах. Фільм з охорони праці також містить багато цінної інформації – я хотів би, щоб усі його подивилися хоча б один раз.
Але якщо минулий рік і навчив мене чомусь, то це тому, що в гірничо-металургійній компанії кожен день має бути днем охорони праці. Ми не повинні відволікатися ні на секунду – бо саме в такі моменти й відбуваються нещасні випадки.
На жаль, у 2021 році їх було надто багато. Минулого року я був розчарований цим фактом, і за великим рахунком основний наголос день охорони праці повинен робитись на перспективах.
Ми повинні пам’ятати 31 нашого колегу, які трагічно втратили своє життя минулого року під час роботи в «АрселорМіттал» і на наших основних спільних підприємствах. Але в той самий час ми також маємо зосередитися на неухильному впровадженні, відстеженні та підтримці стійких покращень наших систем управління охороною праці на всіх підприємствах.
Я впевнений, ми вже досягли багато хорошого. Я можу бачити, що люди всюди прийняли виклик зробити свої заводи та рудники безпечнішими, щоб усі ми могли відповідати показникам найкращих із нас. Використовуючи раду з охорони праці та за підтримки корпоративного офісу з охорони праці, наші команди чесно показують, що їм необхідно покращити, шукають допомогу та підтримку в інших та привносять сторонню допомогу, коли це потрібно.
Все починається з наших політик та правил. Оновлюються політики з охорони праці групи і відбувається перезапуск золотих правил як засад, які рятують життя – тому що саме для цього вони й створені.
Фактично, щоразу кожний нещасний випадок відбувається внаслідок недотримання цих політик та правил. Тому наша колективна відповідальність – забезпечити їх постійне дотримання. Саме це ми маємо на увазі, коли говоримо про взаємозалежну культуру у сфері охорони праці. Це культура, коли кожен піклується про своїх колег, про себе і визнає, що команда повинна працювати як система підтримки. Тобто потрібно негайно висловлюватися, якщо ви бачите, що хтось робить щось, що не повинен робити. Щоб це справді працювало, таке ставлення має поширитись на всі рівні компанії – від цеху до зали засідання ради директорів. Не може бути ієрархії, коли справа доходить до права висловитися про охорону праці. Якщо ви бачите щось, що вас турбує – скажіть про це, і неважливо, чи це буде ваш підлеглий, чи ваш керівник, чи навіть я! Відмінні приклади з Канади та Бразилії ви побачите у корпоративному фільмі. Мені особливо подобається «золоте право відмовитись» у Бразилії. Так має бути всюди. Ніхто не повинен виконувати жодної дії, якщо ви вважаєте, що це небезпечно. І жоден завод не повинен хотіти виробити тонну сталі, якщо під час виробництві цієї тонни трапиться нещасний випадок.
В основі цієї культури – присутність у цеху та навчання. Наразі ми запровадили мінімальний час, який керівники мають проводити у цеху щотижня і виконувати багаторівневу оцінку охорони праці. Деякі з вас зроблять більше – і це чудово – продовжуйте це робити. Але дехто робив менше – тому ми запровадили цей мінімальний час щотижня. І жодних винятків не повинно бути ніколи. Присутність у цеху – це єдиний спосіб, коли ми можемо дійсно ефективно продемонструвати, що охорона праці це пріоритет, послухати, що турбує, виявити та обговорити проблемні питання, вирішити їх до появи серйозної проблеми, навчити людей та надихнути їх доводити до кінця ініціативи та заходи з охорони праці.
Присутність у цеху йде пліч-о-пліч з очним навчанням. Простіше кажучи, забагато навчання не буває. Ми інтенсифікуємо наші зусилля з внутрішнього навчання, доповнюємо їх зовнішньою підтримкою в разі необхідності. Я також проходжу зовнішнє навчання та вже вивчив багато такого, чого не знав раніше. Не важливо, наскільки ми вважаємо, що знаємо, що нам необхідно робити. Людська природа така, що завжди легко забути щось просте, легко переконати себе, що частина процесу не потрібна і легко самозаспокоїтися, якщо ми робимо цю роботу багато років.
Саме тоді й трапляється нещасний випадок. Ніхто не хоче, щоб з ним трапився нещасний випадок. Ніхто не хоче, щоб з їхніми колегами трапився нещасний випадок. Проте вони відбуваються.
У Групі ми маємо політики, процеси, знання, досвід та можливості для того, щоб вони не відбувалися. Для цього на кожному нашому підприємстві кожен компонент системи управління охороною праці має неухильно підтримуватися. Немає нічого необов’язкового, немає нічого взаємозамінного, немає нічого опціонального. Потрібні віра, відданість і наполеглива праця – саме це визначають основою успіху ті підприємства в Групі, у кого найкращий, найстійкіший результат.
Наша відповідальність як співробітників «АрселорМіттал» – докласти усіх зусиль для досягнення відмінних результатів у сфері охорони праці. Це наш обов’язок один перед одним, і це наш обов’язок перед нашими сім’ями – батьками, чоловіком чи дружиною, братами та сестрами, дітьми. Їх життя змінюються в одну мить – і ніколи не будуть такими, як раніше. Я дуже часто думаю про це і про те, як би вплинуло на мою сім’ю і, зокрема, на моїх дітей, якби щось сталося зі мною.
Цього року нашими зобов’язаннями мають бути не просто слова. Це має бути колективне зусилля, спільна відповідальність, ефективне та видиме лідерство, відданість, віра та неухильна щоденна зосередженість. Якщо ми зробимо все можливе, я впевнений, ми зможемо зробити великий крок у нашому прагненні до нуля – і зробимо так, щоб ніколи більше не повторився 2021 рік.
Адітья Міттал, генеральний директор ArcelorMittal