Категорія: Новини

Як розповів старший майстер блюмінгу Ігор Костенко, працівники цеху скористалися вимушеною зупинкою і виконали величезний обсяг ремонтно-відновлювальних робіт не лише на станах, а й у відділенні нагрівальних колодязів. Саме у цьому відділенні сталеві злитки готують до прокатки, розігріваючи їх до температури 1300 градусів за Цельсієм.

Костенко каже, що блюмінгівці, а з ними й працівники цеху ремонтів металургійного обладнання № 2 та «Стіл Сервісу», виконали гарячий ремонт тринадцяти нагрівальних колодязів. Ще шість колодязів відремонтували з повною заміною вогнетривкої футеровки. «Ми відновили проблемні ділянки вогнетривкої футеровки всередині ще одинадцяти колодязів. Додатково зробили ревізію та відремонтували напольно- кришкові крани, які відкривають та закривають кришки колодязів під час посаду та видачі злитків, і контролюють їх розігрів. Відремонтували також багато газозапірної арматури», – каже Костенко.

У підсумку блюмінг тепер має три десятки колодязів, повністю підготовлених до роботи. Тому нагріти 11 000 тонн злитків за добу (а саме такою наразі є максимальна виробнича спроможність блюмінгу) не буде проблемою, коли в цеху відновиться виробництво.

Нещодавно механослужба цеху проревізувала кліщові крани, які садять заготовки у колодязі. Це теж додає впевненості в успішній роботі відділення.

Пауза може бути корисною, вирішили нагрівальники металу Олександр Опольський, Руслан Сергеєв, Олександр Михайлов, Валерій Гайдуков, слюсар-ремонтник Віктор Кочерга, змінні майстри Сергій Драченко, Олександр Торопов та їхні колеги, і очистили від окалини та металобрухту траншеї нагрівальних колодязів, злиткоподачу і шлаковий коридор. А щоб праця розчіпників злитковозів стала безпечнішою, також відновили фронтальні захисні плити.

Зараз на блюмінгу триває робота з розчищення димових боровів. Це сприятиме більш ефективній роботі не лише відділення нагрівальних колодязів, а й цеху взагалі.

12 травня поруч із підприємством «АрселорМіттал Кривий Ріг» демонтували пам’ятник першому директору заводу, діячеві сталінської епохи Якову Вєсніку.

30-ті роки минулого сторіччя стали для України періодом великих змін, але й великих трагедій. Радянський Союз взяв курс на форсовану індустріалізацію. Ціною цієї стратегії стали мільйони людських життів. Адже відбувалося велике промислове будівництво коштом знищення українського селянства, кульмінацією якого став Голодомор 1932-33 років.

Учасник жовтневого перевороту 1917-го, соратник Калініна й Орджонікідзе, колишній член керівництва Червоної армії – так званої Реввоєнради – Вєснік особисто звертався до Сталіна і просив доручити йому відповідальну ділянку робіт. Організовував будівництво кількох металургійних комбінатів, а у 1931 приїхав до Кривого Рогу, де планували збудувати Криворізький металургійний завод.

Комуністичні керівники тогочасної Української РСР не цуралися жодних методів, щоб виконати вказівку Сталіна: «Перетворити Україну… у дійсно взірцеву радянську республіку» і виконувати плани зі зростання промислового виробництва на 38% у рік. У 1928 році розпочалася так звана «Шахтинська справа» – переслідування групи інженерів, переважно на території Донбасу, які протестували проти форсованого темпу виробництва, який тяг за собою численні аварії та загибель людей. Результатом цієї розправи стало фактичне знищення інженерно-технічних фахівців, які отримали освіту й досвід у дорадянські часи.

Досвідчений господарник, Вєснік докладає всіх зусиль, щоб збудувати майбутній Криворізький металургійний завод якомога швидше. На роботи примусово зганяють мешканців навколишніх сіл, а мешканцям міста організовують «штурмові суботники». Залучені до будівництва люди працювали без належного обладнання, у спеку й холод, і жили в землянках та очеретяних куренях. Їжі не вистачало: за форсовану індустріалізацію Україна платила тотальним вивезенням не лише збіжжя, а й усього їстівного. Будівництво заводу припало на пік Голодомору.

Форсована індустріалізація здійснювалася так званим «методом підхльостування», як його охрестив сам Сталін: перед колективами ставили недосяжні завдання, а тих, хто відставав, чекали репресії.

Коли у 1934 році доменна піч № 1 видала перший чавун, це був результат не лише титанічної роботи, а й нелюдського ставлення режиму до людей. І хоча Вєснік здобув повагу й визнання криворіжців як очільник будівництва та перший директор підприємства, «Жить стало лучше, жить стало веселей» ціною знищених життів та здоров’я безлічі людей.

А тоді друг і протектор Вєсніка Серго Орджонікідзе, тодішній народний комісар важкої промисловості СРСР, попав в опалу. Сталін вважав, що причиною неефективності важкої індустрії у країні є шкідництво і крадіжки, а Орджонікідзе захищав своїх ставлеників і вказував на проблемні управлінські рішення. Він помер за невияснених обставин у 1937 році. Після цього в немилість упали й його соратники, а серед них – і Яків Вєснік. Його арештували, а через короткий час і убили в тюрмі.

Постать Якова Вєсніка, як і вся його епоха – дуже неоднозначна. З одного боку, справді, він дав початок великому, успішному підприємству. З іншого боку – діяв за правилами сталінського режиму, вірним учасником якого був. Вдихнув нове життя у місто – і доклався до винищення українського народу сталінським режимом.

Що у майбутньому буде розташовано на місці пам’ятника – вирішать мешканці Кривого Рогу. А сам пам’ятник обережно демонтували, надійно спакували та відправили на зберігання.

Програма медстрахування для працівників продовжує діяти й навіть розширила умови у зв’язку з воєнним станом в Україні.

З настанням повномасштабної війни більшість соціальних проектів стали на паузу. Втім, в «АрселорМіттал Кривий Ріг» роблять усе можливе, щоби зберегти колектив та продовжувати виплачувати заробітні плати працівникам. Окрім цього, одну з основних соцпрограм не лише не призупинили, а й розширили, підлаштувавши під виклики часу.

Йдеться про програму добровільного медичного страхування, страхування від нещасних випадків та добровільного страхування здоров’я на випадок хвороби. Впродовж першого кварталу цього року страховкою скористалися 1953 працівника. Виплати по страховці склали 1,7 млн гривень. Сума виплат у перерахунку на одну людину дорівнює 889 гривень.

У середині березня до існуючого переліку послуг додалися ще й вкрай важливі пункти щодо здоров’я співробітників, які захищають країну від агресора. З огляду на потреби воєнного часу адміністрація підприємства та керівництво страхової компанії вирішили переглянути умови договорів, додавши до програми медичного страхування випадки, пов’язані з бойовими діями.

Зараз 1800 співробітників компанії боронять цілісність країни у зонах бойових дій, тому важливо, щоби в кожного з них була гарантована підтримка від страхової компанії на лікування. Кожен мобілізований працівник, який захищає країну у складі ЗСУ чи у складі добровольчих формувань Сил територіальної оборони, може розраховувати на покриття медичних витрат у випадку, якщо отримає поранення чи травми під час несення служби.

За такою «воєнною» компенсацію вже звернулося троє наших колег. Один з них отримав травму стопи та руки через вибух міни в Тростянці. Захиснику була надана перша медична допомога в м. Охтирка. Він пройшов лікування у львівському військовому шпиталі за рахунок держави і самостійно придбав медикаменти на суму 1400 грн. Працівник надав документи на відшкодування вартості ліків до страхової компанії та отримає кошти у повному обсязі. Зараз поранений знаходиться на амбулаторному лікуванні.

Нагадаємо, для оформлення звернень застраховані можуть звернутися до координатора СК «Країна» за номерами «гарячої лінії»:

– 0 800 500 467 – загальна телефонна лінія (зі стаціонарного);

– 890 – з мобільного.

Допомога надається державними медичними закладами. Приватні заклади консультують обмежено онлайн. Працівники підприємства можуть також звернутися онлайн до медичної клініки «ДоброДок» за номером: (044) 333-48- 83.  Для відшкодування власних витрат працівники можуть звертатись до:

– medpay@krayina.com ( ел. адреса прийому документів);

– фахівців «Єдиного вікна».

Важливо: перед самостійною оплатою лікування та медикаментів необхідно повідомити про страховий випадок координатору СК «Країна» (890 – з мобільного).

Еляна Пустовалова, директор з корпоративних продажів АТ «Страхова компанія «Країна»:

«На час введення воєнного стану страхова компанія «Країна» гарантує оплату та компенсацію надання застрахованим особам невідкладної та термінової медичної допомоги. Про нашу фінансову стабільність свідчить той факт, що 29 квітня 2022 року на засіданні рейтингового комітету РА «Експерт-Рейтинг» було оновлено рейтинг фінансової стійкості  АТ «СК «КРАЇНА» на рівні uaAA+ за національною шкалою.  Це означає, що страховик має дуже високу фінансову стійкість порівняно з іншими українськими страховими компаніями. Отже наша компанія забезпечує та надалі буде надавати якісні страхові послуги зі страхування усім своїм клієнтам».

Страховка покриває випадки, пов’язані з воєнними діями, а саме:

•          Поранення, отримані застрахованою особою внаслідок бойових дій;

•          Поранення, отримані застрахованою особою внаслідок самооборони;

•          Травми та поранення, отримані застрахованою особою під впливом вибуху чи потрапляння мін, гранат, снарядів, ракет та інших боєприпасів, і які не були наслідком навмисних дій застрахованої особи;

•          Травми та поранення, отримані застрахованою особою внаслідок руйнувань будівель, споруд та інших конструкцій внаслідок вибуху або потрапляння вищезгаданих боєприпасів.

У кожному підрозділі «АрселорМіттал Кривий Ріг» намагаються підготуватися до запуску в роботу й відновлення виробництва, щоб у потрібний момент ніщо не завадило ефективному старту.

Після ремонтно-відновлювальних робіт машина безперервного лиття заготовок № 1 готова стати до роботи.

Як розповів старший майстер Дмитро Андреєв, ремонт комплексу обладнання відбувався поетапно, ділянка – за ділянкою. «Спрацювала злагоджена команда цехових механіків, електриків, енергетиків, гідравліків. Завдяки Сергію Золотаревському, Дмитру Камишнікову, Роману Гаєвському, Петру Голінею, В’ячеславу Савчуку, Дмитру Кушиму та іншим колегам стан обладнання відновили, що було б дуже складним завданням в умовах інтенсивного виробництва. Зараз дороблюємо дрібниці, але готові розливати сталь хоч зараз», – каже Андреєв.

Фронт робіт був чималим. Наприклад, на установці позапічної обробки сталі замінили один з гідроциліндрів на порталі електродів. На розливальному майданчику провели ремонт кришок кристалізаторів, у яких кристалізується рідка сталь, а в зоні вторинного охолодження відремонтували металоконструкції. Тягнучо-правильна машина для випрямлення заготовок отримала нові ролики та ланцюги. На різаках машини газової різки, яка розрізає заготовки на потрібні довжини, замінили рукави водоохолоджуючих елементів. На відвідному рольгангу – декілька редукторів та електродвигунів.

Сталеплавильники дуже вдячні за допомогу працівникам департаменту автоматизації технологічних процесів. Олександр Голяк, Володимир Калязін та їхні колеги провели ревізію та ремонти систем автоматики, якої на МБЛЗ дуже багато, адже відділення безперервного розливання сталі є одним з найбільш автоматизованих, найсучасніших підрозділів на підприємстві.

Дмитро Андреєв додає: «Перша МБЛЗ готова до бою. Зараз відновлювальні роботи тривають на другій та третій машинах. Ми маємо бути готовими до відновлення виробництва, всі це розуміють, тому працюють з повною віддачею».

Про це сказав генеральний директор компанії Адітья Міттал у своєму зверненні за результатами роботи у першому кварталі 2022 року.

«Зараз в «АрселорМіттал Кривий Ріг» працює одна доменна піч, колектив усіма силами намагається зберегти виробництво в умовах можливого тривалого й затяжного конфлікту. Безпека наших людей і активів має першорядне значення для компанії. Хоробрість народу України надзвичайна! Більшість із нас навіть не може уявити ситуацію, в якій потрібно бути готовим віддати життя за свої принципи. Але багато працівників «АрселорМіттал Кривий Ріг» роблять саме це. Понад 1800 із 26 000 наших українських співробітників боронять свою країну. За нашою інформацією, на сьогоднішній день семеро загинули в бою. Ми завжди повинні пам’ятати, чим вони пожертвували», – сказав пан Міттал.

За словами генерального директора, компанія робить все можливе, щоб допомогти працівникам в Україні залишатися в безпеці. Це стосується допомоги жінкам і дітям у виїзді з країни. «Ми дякуємо нашим колегам у Польщі за їхню щиру допомогу тим, хто виїхав. Також дякуємо всім, хто зробив пожертву через платформу збору коштів UNICEF. Наразі було зібрано майже 3 мільйони доларів США, і компанія зобов’язалась подвоїти цю суму до 6 мільйонів доларів США», – додав Адітья Міттал.

Пан Міттал відзначив, що незважаючи на порушення через війну Росії з Україною традиційних ланцюгів постачання та збуту сировини та продукції, необхідно продовжувати працювати над довгостроковими стратегічними планами. «Компанія очікує, що попит на сталь зросте від 1,9 млрд тонн сьогодні до 2,6 млрд тонн у 2050 році. Для цього є дві причини: економічне зростання країн, що розвиваються, і перехід до вуглецево нейтральної економіки, яка потребує багато сталі.  Тому в нас є всі можливості продовжувати реалізацію нашої інвестиційної стратегії.  Ми пропонуємо нашим клієнтам «сталь із розумом для людей і планети». І в цьому головна цінність нашої компанії», – сказав генеральний директор ArcelorMittal.

Безпека. За результатами кварталу у цій сфері відбудуться зміни по всій компанії. Велике значення відводитиметься присутності менеджерів в цеху та навчанню. Встановлений часовий мінімум для керівництва, впродовж якого необхідно знаходитися в цехах. Це повинно знизити статистику травм і смертельних випадків, адже загибель п’ятьох людей за чотири місяці – це забагато.

Фінанси. Обсяг прибутку до відрахування витрат з виплати відсотків, податків, зносу та нарахованої амортизації складає 5,1 мільярда доларів США. Чистий прибуток у 1-му кварталі – 4,1 мільярда доларів США. Компанія скоротила чистий борг до 3,2 мільярда доларів США.

Декарбонізація. ArcelorMittal вперше використала водень у виробництві за технологією прямого відновлення заліза на заводі Long Products у Контрекері, Канада. Приблизно 7 відсотків природного газу замінили воднем, виробленим в електролізері сторонніх виробників. Щоб досягти вуглецевої нейтральності до 2030 року, плануються інвестиції в розмірі 5,6 мільярдів доларів США.

#arcelormittal #арселормітталкривийріг