У фасонночавуноливарному цеху слюсаря-ремонтника Сергія Яценка називають учителем. Сергій опікується усіма трубо- та паропроводами, якими до цеху надходять вода, повітря, газ, і водяна пара. Його майже батьківська опіка навіть за умов воєнного часу допомагає забезпечити справність енергокомунікацій цеху.
Сам Сергій Яценко каже, що воєнні часи змусили його мобілізуватися, зібратися і працювати ще краще. Будь-яке складне завдання – це лише привід для пошуку швидких та ефективних рішень. – Сказати, що не було і немає страху, не можу, бо це буде неправда, – говорить Сергій.
– Але на роботі всі страхи відходять на другий план. За віком, я не можу вирушити на передову. Але захищаю економіку країни тут, на рідному підприємстві. Моя дружина – вчителька, вона чергує у сховищах і допомагає людям переживати «сирени». Ми ж українці, а ще й криворіжці – сталеві люди, і нас ніякій нечисті не здолати! І країну нашу ми нікому не віддамо!
Начальник ФЧЛЦ Геннадій Давиденко говорить, що в ЛМЗ і в цеху слюсаря-ремонтника Яценка поважають за спокійну вдачу і виважену позицію. «Війна, здається, ще більше проявила ці якості. Якщо потрібно, то до ремонту Сергій залучає помічників Валентина Камишова та Сергія Лаврика, і всі проблеми ліквідуються майже миттєво», – каже Давиденко.