Категорії
Новини

Освідчення в кохані супергероїням

Це не казкова історія. І це не про чарівних суперледі, принцес, чаклунок чи володарок Всесвіту. Це про наших мам, сестер, подруг, бабусь. Їм найщиріші вітання та побажання писали юні учасники конкурсу дитячих привітань «Лист моїй супергероїні», який організував та провів департамент з корпоративних комунікацій.

«…Твоя сила у доброті, а твоя магія в любові. Нехай весь світ завжди відповідає тобі таким самим теплом, яке ти даруєш іншим. Нехай у тебе завжди буде чарівна сила – посміхатися, любити і робити мене щасливою».

«…Мамо! Вітаю тебе і дякую за твою доброту, ніжність і турботу. Ти найкраща у світі, і я дуже тебе люблю!»

«Я дуже люблю свою бабусю! Вона кожен день приносить смачненьке, возить щороку на море, завжди слухає і дуже мене хвалить! Моя бабуся – багато працює, лагодить світло після обстрілів – її дуже поважають, показують по телевізору…»

«Матусю, у нас так мало фотографій, де ми разом! Але майже в кожному моєму фото – ти за кадром, бо ти фотографуєш мене у важливі моменти… Я відчуваю, що я важлива для тебе, що я поряд з моїми близькими, як планета на своїй орбіті. А ти наше сонечко, яке зігріває нас завжди: навіть у зимові дні, навіть крізь хмари, а після дощу ти можеш зробити диво, як сонце створює веселку…»

«… Ти завжди поруч, коли мені потрібно. Ти все встигаєш і ніколи не здаєшся! Я тобою дуже пишаюся! …»

«Матусю! Вітаю тебе з 8 березня! Нехай ця весна принесе ніжність та мир у душі. Бажаю, щоб твої очі сяяли від радості та щастя, а серце було наповнене любов’ю. Дякую від щирого серця за твої теплі руки, безмежну любов і турботу…»  

«… Ти головна суперсила в моєму житті. Я люблю тебе за твою підтримку, турботу і любов. Ти в мене найкраща і я пишаюсь цим».

«Моя мила бабуся! Ти – моя подруга, моя вчителька і моя героїня. Ти для мене – приклад того, як можна залишатися сильною, доброю та життєрадісною попри будь-які обставини. Коли мене щось турбує, я можу розповісти про це багатьом, але саме твоя думка для мене – найважливіша. Ти найкраще вмієш заспокоїти, зупинити у потрібний момент і дати відчуття безпеки».

«Я хочу, щоб у тебе була гарна доля».

«…З 8 березня вітаю! Дуже сильно обіймаю. Щастя тобі побажаю і здоров’я, доброти. Квітів я  букет нарву. З щирим серцем їх вручу. І листівку гарну я для тебе напишу».

«Моя найніжніша матусю! Дякую тобі за твоє безмежне серце, тепло та любов, яку ти даруєш мені щодня. Ти — мій приклад для наслідування, найкраща людина на планеті. Люблю тебе безмежно».

«Дякую тобі за світло й добро, які ти приносиш у моє життя щодня!»

« Вона несе добро в собі, моя матуся мила. Коли потрібно захистить, потрібно приголубить. Разом із нею на край світу. Не страшно, хоч що буде. Вона без маски, без плаща, та в ній є суперсила…».

Ви лише вчитайтеся у ці слова! Як же було важко визначитися з тим, хто переможе у конкурсі! Якщо першого переможця визначила доля – шляхом рандомайзера. Подарунок отримали Бокій Оксана та Дарина. А от спецвідзнаку  за «Найзворушливіше привітання» від газети «Металург» отримали брати Микола та Анатолій Миколайчуки. Вони вважають, що супергероїня – це їхня сестра Глафіра.

«Глафірі — нашій Супергероїні!  Вітаємо з 8 березня найкращу сестру у світі. Дякуємо за пригоди, за те, що «прикриваєш» нас, і за те, що з тобою завжди весело. Бажаємо, щоб НМТ (національний мультипредметний тест-авт.) здалося на «ізі», а життя було таким же яскравим, як твої жарти. Лети до своєї мети, а ми завжди будемо твоїм «загоном підтримки»! Твої бешкетники, Толя і Коля.

Суворе та прискіпливе журі – колектив газети та менеджерка із зовнішніх комунікацій ретельно проаналізували усі роботи-учасниці. І визначитися з переможцем було нелегко. Але щирість почуттів, захоплення сестрою, як найкращою подругою та підтримкою в усіх починаннях розтопили серця журі. Отже подарунки були вручені цій дружній родині під час концерту.

«Ми дуже хочемо, щоб про нашу Глафіру дізналися усі, бо вона справді найкраща, – перебиваючи одне одного розповідають Толя та Коля. – Хай вона успішно здасть НМТ і побуває в Америці, бо вона має відпочити і порадіти. Ми її дуже любимо. Вона і є справжньою супргероїнею! Ми ж це точно знаємо!»

Тож супергероїні, і про це говорять наші діти, живуть сьогодні і серед нас. Ваша сила матусі, сестри, бабусі, подруги, у коханні, у цілющих обіймах, у теплому погляді, у словах підтримки та вмінні розгорнути крила і захистити та надихнути. І саме це робить нас усіх непереможними! Дякуємо, що ви є!

Категорії
Новини

Під весняні мелодії з теплом у серці

Понад 400 працівниць «АрселорМіттал Кривий Ріг» зібралися під дахом Палацу культури металургів на святковий концерт, присвячений Міжнародному жіночому дню.

Особлива атмосфера відчувалася ще у фоє. Тут панував аромат весняних квітів, а невловні нотки позитиву змішувалися з сяйвом жіночих очей.

«Я дуже люблю весну, коли все квітне. Ти ніби відчуваєш як відроджується життя, – говорить Лариса Міщенко, інженерка ДАТП. – Ми вже засумували за такими заходами, як цей концерт. Нам хочеться забути про все негативне та проблемне і бодай на кілька хвилин поринути у цю святкову атмосферу».

І дійсно, організатори свята – корпоративні комунікації підприємства подбали про все. Ретельна підібрана концертна програма вражала різноманітністю номерів, конкурси радували позитивною енергією перемоги. Прекрасні пані-працівниці нашого підприємства охоче змагалися у знаннях квітів, святкових мелодій тощо.

З вітальним словом до прекрасних пані звернулися Володимир Гайдаш, директор з корпоративних комунікацій «АрселорМіттал Кривий Ріг» та Андрій Левицький, директор технічний управління гірничого департаменту.

В цей день найтепліші слова привітань та побажань лунали на честь дівчат, жінок, панянок і леді – тих, хто сьогодні не лише прикрашає світ, а й міцно тримає його у тендітних жіночих долонях.

«Жінка наче квітка відривається назустріч весні, теплу, сонцю. Ми пережили цю складну зиму, важко, складно, але вистояли, а зараз просто хочеться забути про всі проблеми і набратися позитивних емоцій, тому ми відклали усі справи і поспішили на цей концерт. Дякую за цей захід. Весни усім нам гарної, сонячної, теплої, щоб усі наші рідні та друзі повернулися додому. Щоб кожна з нас могла насолодитися весною, щоб наші прекрасні дівчата-захисниці теж відчули її, і хай вона буде переможною», – сказала Наталя Векленко, машиністка крана цеху підготовки составів.

Святкові концертні номери зміняли один одного. Маленькі артисти вражали щирістю та завзятістю. Юні артисти співали і несли в зал особливу позитивну енергетику, адже все це було для мам, подруг, бабусь, сестер, дружин.

«Мій чоловік-працівник «АрселорМіттал Кривий Ріг»  загинув захищаючи нас, але я впевнена, що він хотів би, щоб я раділа весні, приймала вітання з 8 березня. Сьогодні мене привітав син, який як і батько працює машиністом млинів. А ще приємно, що не забуває про наші родини підприємство, – сказала Оксана Капліна, вдова захисника Олексія Капліна. – Мені хотілося, щоб прийшла переможна весна, щоб  люди підтримували одне одного, щоб стали добрішими, щирими, нам зараз не вистачає зараз цього. Тому насолоджуйтесь весною, життям, хай кожен день наближає нас до перемоги, щоб усі наші жінки нарешті стали щасливими!»

По завершенню концерту на усіх чекали щире спілкування, смачне частування та цікаві розіграші.

Більше фото зі свята за посиланням:

https://fex.net/ru/s/zfetp1d

Категорії
Наші люди

Дотик тихої магії

Її професійний світ – цифри, точні розрахунки, вивірені до найменших дрібниць. А от справа, яка дає змогу розвантажитися, розправити крила і поринути у світ, де панує мистецтво – це створення виробів з епоксидної смоли. Знайомтесь – Анжела Шевченко, провідний економіст відділу промислового контролінгу, але зараз ми про її чарівний та магічний світ смоляних виробів.

Анжела прийшла в «АрселорМіттал Кривий Ріг» ще у 2003 році. Почала працювати бухгалтером, потім провідним економістом. Їй подобається її робота, яка пов’язана з контролем, розрахунками, цифрами. Вона вираховує виробничі витрати департаменту з виробництва чавуну та сталі, шукає найвигідніші варіанти для виробничників, прораховує економічний ефект. На роботі викладається на всі сто відсотків. Але будь-яка батарейка вимагає підзарядки. Для Анжели  Шевченко – це відпочинок за містом і творчість.

«Я закінчила художню школу вже у дорослому віці, тож це було моїм давнім, виваженим бажанням, – розповідає Анжела. – Але це певного роду академічна, традиційна освіта. А мені хотілося постійно чогось нового, розвиватися у нових творчих напрямках. Ось тоді я почала придивлятися до мистецтва виробів з епоксидної смоли. Це такий цікавий та захопливий світ! Зі смоли можна зробити все: картини, прикраси, годинники, свічники, вази і навіть меблі. Першим моїм виробом стала невелика картина. Працювати зі смолою нелегко і потребує вимог, ну, майже лабораторних. У мене вдома спеціально до цього відведена кімната. Там додаткове освітлення і майже операційна стерильність. Зараз з постійними відключеннями електроенергії у смоляній справі дуже нелегко. А так хочеться стільки усього зробити!».

Відомо, що епоксидка стала популярною в мистецтві не просто так. Її прозорість — це не випадковість, а результат хімічної інженерії. Цікаво, що якісна смола має коефіцієнт заломлення світла, близький до скла, тому вона створює ефект «замороженої миті» — ніби час зупинився всередині. Саме через це художники почали «консервувати» в ній квіти, комах, тканини, навіть старі листи. Сучасні техніки роботи з епоксидною смолою — це вже не просто «налив і чекаєш». Це цілий всесвіт стилів, експериментів і художніх напрямів, які інколи більше схожі на алхімію, ніж на хендмейд.

Анжела Шевченко робить новорічні іграшки, прикраси, картини. І кожен витвір – це своя історія.

«Мене колись попросила дівчина зробити для неї кулон у вигляді червоного серця, – говорить майстриня. – Але просто серце – не цікаво. І ось вже у цьому серці виросло дерево роду, з’явилися нові кольори, перлинки. Я часто роблю прикраси, з погляду на те, що це за людина і для кого вона замовила це. Ось зараз я «виношую»  виріб для захисника, рідні попросили для нього зробити щось на кшталт оберега. Він ще на стадії обдумування, бо має нести певну енергію».

З особливим задоволенням Анжела робить прикраси, брелоки та іграшки для дітей. В неї є її маленька постійна замовниця – онука Марійка.  Попри доволі складний процес виготовлення, в якому, до речі, важливу роль відіграє безпека (під час роботи зі смолою Анжела використовує усі засоби захисту (бо це ж хімічна речовина): респіратор, спеціальні рукавиці. Але ці години, коли майстриня чарує у своїй домашній «лабораторії» заспокоюють її, дарують радість та задоволення. Є у Анжели й творча мрія – взятися за великі картини, а потім і за меблі з епоксидки. Її здійснення відкладено до нашої перемоги. А вона точна буде, тож поки що Анжела опановує теоретичну частину  смоляної мрії, щоб одразу взятися за практику, як тільки пролунає «Перемога!».

Цікаво, що

Перші епоксидні смоли з’явилися у 1930-х роках. Їх створювали не для декору, а для дуже «серйозних» задач у морській промисловості — смолу використовували для ремонту корпусів кораблів, бо вона не боїться води, в авіації — легка, міцна, стійка до температур, вона стала ідеальним матеріалом для деталей літаків, у космічній галузі — епоксидні композити використовували у перших космічних програмах.

Є цілий напрям мистецтва, де смолу використовують як спосіб зберегти історію. Наприклад: фрагменти старих будівель заливають у прозорі блоки, щоб показати текстуру каменю чи дерева, археологи іноді використовують епоксидні композити для стабілізації крихких артефактів, а музеї заливають у смолу старі документи або тканини, щоб вони не руйнувалися.

Найдивніші вироби зі смоли: епоксидні скрипки, які звучать інакше, але мають дуже чистий, «кришталевий» тембр, стільниці з ДНК, деякі художники заливають у смолу волосся, шерсть домашніх тварин або навіть фрагменти ДНК, створюючи персоналізовані артоб’єкти, епоксидні меблі з історією, наприклад, столики, зроблені з дерева, яке пролежало в річці 200 років. Адже смола дозволяє зберегти структуру, яка б інакше розсипалася.

Категорії
Наші люди

Два крила родини майстрів

Чи може людина обійтися без кисню, без їжі, без води, без сну? Ну, що за запитання, звісно, що ні. А в родині Олени та Дмитра Вавренюків не можуть обійтися ані дня одне без одного. Разом вони не лише вдома, як родина, а ще й на роботі, як колеги, а по життю – як найрідніші люди і найкращі друзі. 19 років разом.

Думки психологів розподілилися у тому, чи краще разом схожим особистостям, чи протилежностям. У родині Вавренюків Дмитро та Олена зовсім різні, але мають багато спільного. Історія їхньої родини почалася ще під час навчання у Металургійній академії. Вони обидва опановували «Ливарне виробництво чорних та кольорових металів». Дмитром захоплювалися майже усі дівчата на курсі – красень, спокійний, модний, веселий. У нього тоді у єдиного в групі був мобільний телефон – на ті часи це було дивом, він добре розбирався у комп’ютерах. Олена ж була чи не найперша «заводила».

«Я сидів позаду Олени на парах, – розповідає Дмитро. – Не помітить і не відчути її енергію було просто неможливо. Та й списував у неї, чесно кажучи. Вона була яскравою. Але тоді ми ще були молоді, тож протягом навчання то сходилися, то розходилися. Я ще не уявляв, що не зможу без неї ані дня. А зараз, після спільних 19 років, я впевнений, що зробив тоді правильний вибір. Я й зараз кохаю її, от не прийшла звичка, як то кажуть, а залишилося саме кохання. Воно є серцем нашої родини».

По завершенню вишу Олена та Дмитро розійшлися, але довго не витримали, і коли влітку Олена відпочивала на морі з сестрою отримала смс від Дмитра. Почалося листування, і швидко пара знову зійшлася.

«Ой, Дмитро, як дорогий коньяк – з кожним роком стає все кращим і кращим, – усміхається Олена. – Він надійний, яскравий, привабливий, добрий. Я йому й зараз компліменти не втомлююся говорити. Ми все разом робимо. Все плануємо. Я, звісно, пані імпульсивна, а він фундаментальний, все у нього по поличках.  Все зробить і на роботі, і вдома. Господар, одним словом. Але це почалося не одразу. Він дуже змінився, коли ми вирішили зробити свою першу глобальну покупку – машину. А до того було все, молоді ж були. Та найцінніше, що ми не можемо одне без одного. Ми як два крила, без яких жоден птах не полетить».

Олена та Дмитро працюють зараз майстрами у фасонно-сталеливарному цеху ЛМЗ. Роботу свою люблять, у них багато спільних робочих задач, тож завжди є про що поговорити і з ким порадитися. Як і в кожній родині буває всяке. Буває й сваряться, але це не надовго, говорять вони.

«А що, я ж завжди права? – говорить Олена. – І він не хоче визнавати, от тоді я починаю ображатися, мовчу, дуюся, але надовго мене не вистачає. Та й Дмитро знає чим мене порадувати – шубою, наприклад (усміхається). Але мій «шубний» парк невеликий (сподіваюсь, що це говорить, що глобальних сварок у цій родині небагато – авт.). Та й зазвичай намагаюся чимось порадувати Дмитра. А якщо відверто, то щоб зберегти родину, треба говорити про все і чесно. Треба довіряти одне одному, адже довіра завжди будується на чесності. Ну, і кохання – то незамінний компонент щастя будь-якої родини. У нас воно вже 19 річної витримки!»

За свій подружній шлях родині довелося пережити чимало. Складний вибір постав перед ними у лютому 2022 року.  Їхати чи залишитися? На сімейній нараді вирішили залишитися, бо це рідна земля, та й не уявляли, як можна розлучатися? Тому разом і працювали, майже не зупинялися, навіть коли тимчасове зупинилося підприємство, то у ФСЛЦ виготовляли лавки для сховищ міста та заводу. І в горі, і в радості разом – це про родину Вавренюків.

Рецепт успішного сімейного життя від Олени та Дмитра – дослухайтеся одне до одного, довіряйте, підтримуйте, шукайте компроміс та майте одні на двох – кохання та мрії. До речі, ми провели тест – попросили Олену та Дмитра написати найбільше (окрім Перемоги, звичайно) спільне бажання. Вони писали про це окремо, не дивлячись одне на одного. І що за диво? Слово в слово однакове! А про що ж це бажання? Вірю, що ми ще напишемо про це обов’язково, коли воно здійсниться. Бо коли в унісон б’ються два таких потужних серця, коли так палають очі, то неможливе обов’язково перетворюється на реальність. Не вірите? Спитайте в Олени та Дмитра Вавренюків.

Категорії
Благодійність

Солодкі ноти зими

Яким би складним не було життя, щоб не траплялося у світі, а у святкові зимові дні дива у нашому житті повинні бути, а діти мають радіти і отримувати солодкі подарунки – так вважають в «АрселорМіттал Кривий Ріг» та «АрселорМіттал Берислав». Тому щороку солодкі подаруночки у грудні прямують до малечі – як до дітей наших працівників, так і до дітей громад, якими опікується «АрселорМіттал Кривий Ріг».

Так, наприклад, до Дня Святого Миколая солодощі отримали діти Високопільської громади, селища Архангельське. У яслах-садку «Джерельце» на святі «Зимові дива»  смаколиками ласували найменші мешканці Високопільщини.

Смачні подарунки від  старших добрих друзів з великого промислового підприємства отримали й ті учні школи селища Архангельське, які протягом року брали участь у спортивних, творчих змаганнях, здобули перемоги і були активними учасниками культурного життя громади.

«У нашій школі понад 190 учнів, це не лише мешканці селища Архангельське, а й навколишніх сіл – Іванівки, Нової Петрівки тощо, – розповідає директорка  КЗ «Архангельский ОЗЗСО» Тетяна Малюжонок. –І діти, і батьки дуже вдячні за те, що найкращі, найстаранніші наші учні отримали солодкі подарунки від «АрселорМіттал Кривий Ріг» та «АрселорМіттал Берислав». Всі у захваті! Стільки солодкого дива! Я вдячна, що вже другий рік поспіль солодкої ноти у ці зимові свята додають ці підприємства. З новорічними святами усіх! Хай таких приємних моментів буде більше в житті кожного з нас!».

Категорії
Новини

Три Гран-прі і спільна перемога

Команда департаменту корпоративних комунікацій «АрселорМіттал Кривий Ріг» здобула три Гран-прі в конкурсі «Найкраще корпоративне медіа України-2025».

Щороку цей конкурс проводить Асоціація корпоративних медіа України у рамках бізнес-форуму «Інновації в комунікаціях. Тренди-2026». Ця подія об’єднує професіоналів галузі корпоративних комунікацій та є платформою для обміну досвідом і відзначення найкращих ініціатив року.

 Цього року в рейтингу були представлені 62 проєкти  від 30 провідних українських та міжнародних компаній, серед яких: юридична компанія Arzinger, ПУМБ, «ВіЯр», KPMG в Україні, Carlsberg Ukraine, Lantmannen AXA, мережа «Аптека 9-1-1», фармацевтична фірма «Дарниця», Kormotech, «ТАС Агро», ВТК «ЛУКАС», лінія магазинів EVA, «Аврора Мультимаркет», Ribas Hotels Group, ДТЕК Енерго, «Контінентал Фармерз Груп», «Райффайзен Банк», «ПриватБанк», «Укртелеком»; UKRSIBBANK BNP Paribas Group, МХП, ТОВ «Кернел-Трейд», Інтерпайп, PrintStore Group, Корум Дружківський машинобудівний завод, ІП «КОКА-КОЛА БЕВЕРІДЖИЗ УКРАЇНА ЛІМІТЕД» та інші. Тож боротися за перемогу команді комунікацій «АрселорМіттал Кривий Ріг» довелося з досвідченими та потужними суперниками.

На цей конкурс «АрселорМіттал Кривий Ріг» представив три проєкти у трьох номінаціях. І ми отримали три Гран-прі та персональний диплом-відзнаку від члена журі.

Корпоративне видання «Металург» стало кращим і отримало Гран-прі в номінації «Корпоративна газета». Журі оцінило професіоналізм, якість, інформативність та наповненість віддання. Крім цього «Металург» отримав спеціальну нагороду-диплом від члена журі, доктора наук із соціальних комунікацій, професора, зав. кафедри реклами та зав’язків з громадськістю Інституту журналістики КНУ ім. Т. Шевченка Дмитра Олтаржевського.

Тепле, світле, що єднає та дарує надію відео «Різдвяна Зірка» не залишило байдужим жодного члена професійного журі, і знову заслужене Гран-прі у номінації «Краще корпоративне відео»!

У номінації «Соціальний проєкт» Гран-прі отримав корпоративний проєкт «Разом з АМКР». Були відзначені комплекс, масштаб програми підтримки спільноти, системне формування культури пам’яті та довіри, збереження єдності колективу. Цей проєкт – це робота команди комунікацій з родинами загиблих наших працівників героїв-захисників та ветеранами-захисниками.

Але ці перемоги не могла б статися без кожного, хто працює в «АрселорМіттал Кривий Ріг», адже саме ви є героями наших статей, постів у соцмережах, учасниками проєктів та відеозйомок. Це ви працюєте, допомагаєте, рухаєте вперед та підтримуєте наше підприємство. Тому, впевнені, що з такою великою та потужною командою будуть нові перемоги і нові здобутки. І зробимо ми це разом!