Історія порятунку нашого колеги з заводу “АрселорМіттал Берислав” з окупованого села в Херсонській області
Автор: Admin
Напередодні Всесвітнього дня здоров’я та безпеки записали велике інтерв’ю про актуальну ситуацію у нашій компанії з директором департаменту з охорони праці, промислової безпеки та екології Жанбеком Єсмахановим
Слухайте нас на інших платформах: Apple Podcasts, Castbox,
26 квітня виповнилося 10 років тренінг-центру з безпечного виконання робіт «АрселорМіттал Кривий Ріг». За цей час понад 15 тисяч робітників нашого підприємства, «Стіл Сервісу» та ЛМЗ пройшли тут навчання, підвищили кваліфікацію та отримали другу професію.
Справжній мостовий кран вантажопідйомністю 5 тонн – найбільш затребуваний тренажер із перших днів своєї роботи. Колодязь, де відпрацьовують навички роботи у замкнутому просторі, в тому числі й евакуації людей при отруєнні газом чи при травмах. На більш як дев’ятиметровому тренажері навчаються безпечній роботі на висоті. Водії тренуються у справжній кабіні КамАЗу, електромонтери – на спеціальному стенді для відпрацювання різних операцій.
На цих та інших тренажерах прокачують свої навички газорізальники, фахівці з усіх видів зварювальних робіт, машиністи крану, слюсарі-інструментальники, слюсарі-ремонтники, ліфтери та інші спеціалісти.
Є тут і комп’ютерний клас та три аудиторії на 30 осіб кожна.
«Музей» небезпек
Лопата з тріснутим тримачем, розбите скло захисного екрану, каністра з пальним поряд з кисневим баком, схована у тумбі пластикова пляшка з нафтопродуктами та багато інших неподобств. Всі вони є експонатами Майстерні небезпек, яка теж є у тренінг-центрі. Тут зібрані найпоширеніші помилки з охорони праці. Всі ці «порушення» учні повинні виявити самостійно. Такий підхід до навчання дозволяє робітникам ефективніше розпізнавати небезпеку, яка може призвести до нещасного випадку і, звісно, уникати її під час роботи.
– Наш тренінг-центр був і є унікальним, бо вся робота тут присвячена безпеці праці, – говорить Лариса Кітугіна, начальник відділу з навчання та розвитку персоналу. – Навчальний заклад неодноразово ставав майданчиком для проведення конкурсів профмайстерності, різних заходів під час Тижнів знань та охорони праці, а також заходів з обміну досвідом між металургійними підприємствами Групи «АрселорМіттал» і України.
По-святковому відзначити перше 10-річчя тренінг-центру завадила війна. Зараз заняття тимчасово зупинили заради безпеки людей. Але ми віримо, що після перемоги життя тут вируватиме знову, адже відпрацьовані навички рятують здоров’я і життя людей.
Рідному підприємству Віталій віддав 27 років, працював слюсарем-ремонтником (бригадиром) у коксовому цеху № 1 коксохімічного виробництва.
Його мобілізували до лав ЗСУ майже на початку війни – 26 лютого. Там слюсар-ремонтник займався улюбленою справою – ремонтував техніку, щоправда військову. Загинув Віталій 11 квітня під смт Попасна.
За словами в.о. механіка КЦ-1 КХВ Дмитра Завальницького, Віталій був щирою і спокійною людиною, про яких говорять «справжній чоловік». «Це був спеціаліст, який навчав молодь і завжди був готовий прийти на допомогу. Він без вагань встав на захист країни. Це невиправна втрата для нас усіх», – сказав Завальницький.
У Віталія Ніжки залишилися дружина та четверо дітей.
Колектив підприємства, колеги по цеху та друзі висловлюють співчуття родині і надаватимуть допомогу сім’ї.
Ми завжди пам’ятатимемо наших героїв, які віддали життя за незалежність України!
Про перезапуск виробництва, злагоджену роботу команди в умовах війни, нові логістичні рішення та співпрацю з «Укрзалізницею» – в розмові з Сергієм Лавриненком, заступником генерального директора з металургійного виробництва
Слухайте нас на інших платформах: Apple Podcasts, Castbox,
З сумом повідомляємо, що наш колега Олександр Горшков загинув, захищаючи Україну від агресора.
Йому було лише 36 років. Серце Олександра перестало битися 10 квітня.
В «АрселорМіттал Кривий Ріг» Олександр Горшков працював п’ять з половиною місяців. Він був стажером, опановував навички помічника машиніста тепловоза експлуатації рухомого складу і складача потягів залізничного цеху № 2, вчився виконувати маневрові роботи.
Валерій Руденко, заступник начальника ЗЦ № 2 так сказав про Олександра: «Дуже сумно, але війна, як бачимо, забирає найкращих. Олександр був добрим та працьовитим хлопцем. Він одразу влився у колектив, охоче вчився залізничної справи, працював сумлінно. В перші ж дні війни, 28 лютого він пішов захищати Україну від окупантів».
В Олександра Горшкова залишилася дружина та двоє дітей. Доньці 12 років, сину – 1,5 року.
Колектив підприємства, колеги із цеху та транспортного департаменту, друзі Олександра висловлюють глибоке співчуття його рідним і близьким.
Ніколи не забудемо самовідданості та героїзму наших колег, які віддали життя за незалежність України. Світла пам’ять герою!