Категорії
Наші люди Офіційно

Енергія електрослюсаря

Є люди, які, як кажуть, на вагу золота за будь-яких умов. Зараз кожен, хто працює на підприємстві, справжній герой. І чимало таких героїв працює у гірничому департаменті.

У кар’єрах №№ 3 та 2-біс гірничого департаменту тривають виробничі процеси. Як і скрізь, людей стало менше, адже багато гірників пішли захищати країну. Навантаження збільшується, і як ніколи цінуються працьовитість, професіоналізм та універсальність.

«Такі працівники, як електрослюсар Юрій Григор’єв, завжди на вагу золота, а зараз і поготів, – говорить енергетик кар’єру № 3 Сергій Думбров. – Його завдання – забезпечувати безперебійне електропостачання кар’єру. Без електроенергії ми працювати не зможемо. Потужні екскаватори, бурові верстати, інша техніка – без струму перетвориться на залізяччя. Юрій досвідчений, відповідальний та має хист до керування процесами, тому постійно заміняє начальників різних рангів під час відпустки та лікарняного на різних ділянках рудоуправління».

Григор’єв виконує найвідповідальніші ремонти електрообладнання, робить все швидко та якісно. Та й поза роботою не сидить, склавши руки. Раніше у вільний час він допомагав людям, ремонтував електромережі та обладнання, а зараз волонтерить.

«Все залежить від бажання, – каже Юрій. – Якщо бажаєш вивчити обладнання та навчитися його ремонтувати, то для цього є можливості, а практика допоможе виробити навички. А ще треба ремонтувати так, щоб працювало довго, працювати ж абияк немає сенсу».

Категорії
Наші люди Офіційно

Кожна година з користю

Коли ця людина встигає відпочивати? Це запитання до машиніста екскаватора дільниці з підготовки виробництва ремонтного виробництва ЦДУР Миколи Поховича.

На роботі він встигає крім своїх основних обов’язків ще й успішно набувати нових навичок, аби перекрити дефіцит кадрів, який утворився через війну.

 – Ми дуже цінуємо таких працівників, – розповідає начальник управління з проведення ремонтів, техобслуговування та експлуатації ЦДУР Сергій Самойленко. – Микола долучився до ломки футерування закозлених чавуновозних ковшів конвертерного та доменного цехів. І робить це оперативно, якісно, а це важливо, адже роботи вистачає, а ось робочих рук менше, ніж зазвичай. А тут ще й руки майстра! Всі роботи машиніст екскаватора виконує з радістю, адже це доводить, що завод живе, «дихає», і коли прийде час, швидко відновить свою робочу форму. Але і після роботи на Миколу чекають вже інші ділянки роботи.

Похович працює по 16-18 годин на добу. Це з урахуванням, що Микола намагається кожну годину використовувати з користю. Наразі не час розслаблятися і відпочивати, вважає машиніст екскаватору. Треба бути корисним для своєї родини, міста та країни, тоді перемога буде точно за нами.

Категорії
Разом з Україною

Рятівник парку чугуновозів

Саме так називають зараз Олексія Голубєва, начальника дільниці з ремонту спецрухомого складу ремонтного виробництва. Він серед тих, хто залишився працювати на нашому підприємстві у ці складні часи.

Майже 50% машиністів кранів, серед яких чимало жінок, евакуювалися, а робота має тривати, бо цехи живуть і повинні бути готові запрацювати в повну силу будь-якої хвилини. Про це, зокрема, дбає Олексій. «Йому вдалося так організувати роботу з персоналом, перерозподілити зміни машиністів крану, які залишилися, що робота в жодному заводському депо не зупинилась, – говорить Сергій Самойленко, начальник управління з проведення ремонтів, техобслуговування та експлуатації обладнання ЦДУР. – Крім цього, під час вимушеної зупинки доменних печей були «закозлені» 22 чавуноновози. Але їх треба «розкозлити», щоб знову пустити в роботу. Олексій разом з колегами активно взявся за підготовку місць розкозління в мартенівському цеху. І цей процес вже розпочався».

Завдяки організованій роботі за півтора тижні вдалося розкозлити шість чавуновозних ковшів. Роботи тривають і далі, з планомірним збільшенням резерву для майбутнього запуску доменних печей. І саме такі люди, як Олексій Голубєв, сьогодні змушують битися промислове серце заводу. Олексія цінують за сильний характер, цілеспрямованість та відповідальність. Не один рік він вже відпрацював на заводі. А сьогодні все робить для того, щоб його рідне підприємство ще багато років поспіль працювало і після всіх випробувань довело, що криворізький характер – то найміцніша сила, яку нікому не здолати.