Незабаром такі квіти
радуватимуть криворіжців. (Фото з архіву "Металурга")
Працівники гірничого департаменту разом з підрядною організацією «Дивобуд» висадили сотні квітів на території цехів та біля управління гірничого департаменту до Всеукраїнської акції «За чисте довкілля».
– Цьогоріч на території дробильної та рудозбагачувальних фабрик, а також біля управління ГД розквітнуть тюльпани, іриси, майори, нарциси, хризантеми, чорнобривці, петунії, айстри та юка. У такий складний час дуже хочеться хоч чимось себе порадувати, а квіти завжди дарують надію, – розповідає провідний інженер відділу головного механіка Олена Дядина. – А ще ця краса радуватиме всіх криворіжців біля управління ГД, адже там знаходяться зупинки громадського транспорту.
У позаминулому році на території ГД висадили горобинові та калинові алеї. А минулого року восени разом зі студентами проекту «Нова фабрика» прикрасили площу сакурами та березами.
Студенти та гірники саджають сакури та берези (фото з архіву “Металурга”)
Агломераційний цех № 2 поновив роботу, щоб забезпечувати доменну піч № 6 необхідним агломератом, «хлібом» для домен.
Цех запрацював 7 квітня, на декілька днів раніше перезапуску шостої домни, щоб заздалегідь виготовити сировину для завантаження печі. Для цього в АЦ № 2 поновили роботу двох з шести існуючих в цеху агломашин. Зараз вони виготовляють 5,5 тис. тонн агломерату на добу.
–Ми готуємося запускати в роботу й інші агломашини залежно від поновлення роботи доменних печей підприємства, – говорить Олег Щербук, начальник АЦ № 2. – Під час паузи ми, в першу чергу, лагодили обладнання, до якого під час короткострокових ремонтів було важко дістатися. Я дякую за це всьому колективу нашого цеху. Люди не тільки дбали про технічний стан агрегатів, а ще й охороняли цех. Зараз ми пристосовуємося до нових умов життя і готові виробляти до 18 тисяч тонн агломерату на добу, щоб повністю забезпечити роботу доменного виробництва підприємства.
За пультом керування Вікторія Яблунська, Сергій Шишка, Максим Осіпов
Оператор пульта керування Вікторія Яблунська працює в АЦ-2 вже 20 років. Вона спостерігає за усіма процесами виробництва – від завантаження бункерів до спікання агломерату. День зупинки аглоцеху вона згадує, як морально дуже важкий. «Технічно робота була звичною: ми перевіряли, щоб обладнання правильно зупинилося, щоб усі процеси тривали, як треба. Але на душі було важко від невизначеності. Ми не знали, як довго будемо стояти, що на всіх чекає попереду. Потім були будні: ремонти, виходи на охорону обладнання, сирени повітряної тривоги. А між ними – тиша, що лякала. Я звикла, що навколо все працює, гудить, реве. Така «музика» заспокоює, вона означає, що все у нас нормально. Коли сказали про відновлення виробництва, це було справжнім святом для всіх», – говорить Яблунська. За словами старшого змінного майстра АЦ № 2 Сергія Шишки, перезапуск обладнання цеху пройшов на відмінно. Всі діяли чітко і професійно, як і завжди: підготували машини та спекли агломерат. Але настрій у всіх був особливий. Кожен з агломератників, машиністів конвеєра, дозувальників та представників інших професій цеху відчував, що виробництво відроджується, і що воно зараз дуже потрібне Україні.
Поки залізничний рух на підприємстві тимчасово скоротився, фахівці ЗЦ № 1 за допомогою техніки наводять лад на тих залізничних ділянках, на які раніше було складно потрапити через постійно працюючі агрегати. На залізничних станціях підприємства Промислова МВ, ГД, Південна, Металургійна, Доменна, Розливна та інших проходить велике прибирання.
Говорить начальник ЗЦ № 1 Максим Анкалюк:
«При звичайній роботі аглоцеху, навіть якщо він зупиняється на короткостроковий ремонт, за день-два важко встигнути зробити повне генеральне прибирання колій. Раніше для цього треба було обмежувати рух транспорту. Така ж історія і на залізничних коліях під працюючими доменними печами та на залізничних станціях технологічного ланцюжка.
Тому паузу у виробництві ми використовуємо з максимальною користю: прибираємо залізничну територію за допомогою залізничних кранів та машин для очистки шляху. Ці машини великими щітками добре вимітають просипи агломерату, коксу та інших речовин. За допомогою магнітних кранів з колій та навколо них збираємо залишки металобрухту. Грейферним краном прибираємо старий залізничний баласт, який залишається після ремонту колій.
Хочу подякувати усім робітникам цеху, які незважаючи на воєнний час та постійні сирени, продовжують плідно працювати. Особливо хотів би відзначити начальників станцій та районів Михайла Момота, Андрія Анкудінова, Олександра Драпчука, Сергія Уманця та інших наших фахівців. Усі на своїх місцях роблять усе, щоб забезпечити безперебійну роботу залізниці та підготуватися до нарощування виробництва».
Вже дві партії необхідних гуманітарних вантажів отримали волонтери нашого підприємства від німецьких колег з «АрселорМіттал» у Бремені.
Безцінні зараз речі – каремати, спальні мішки, генератори, теплі ковдри, медичні засоби та багато іншого – вже допомагають працівникам нашого підприємства, які захищають країну у лавах ЗСУ та територіальної оборони.
«За допомогою від бременців ми їздили до Польщі, куди німці все це привезли, – розповідає інженер ремонтного цеху гірничого департаменту Олена Пантюх. – Німецьки колеги відгукнулись на звернення до профспілкових організацій в різних країнах з проханням допомогти у цей найважчий для нас час. Першого разу транспорт організовували самі. А другого разу, коли колеги з Бремену зібрали для нас ще більше необхідного, ми звернулися до керівництва «АрселорМіттал Кривий Ріг» і отримали у своє розпорядження автомобіль, який якнайкраще підходить для подібних перевезень. Також підприємство командирувало і водія для цієї справи». І знову волонтери помчали до Польщі. І знову була тепла зустріч з німецькими колегами.
«У мене потекли сльози, – продовжує Олена. – Я виховувалася на фільмах про те, як наші бійці – українці, росіяни, представники інших національностей – перемагають німецьких нацистів. А тут все навпаки, наші колишні друзі нас вбивають, а німці допомагають нам від щирого серця. Нашим солдатам, нашим дітям. До речі, допомоги було так багато, що дещо не вмістилося у наше чимале авто. Ми залишили ці речі польським волонтерам, які приймають наших біженців. Про поляків хочеться сказати окремо. Для прийому наших людей вони створили на кордоні пункти, де біженці можуть погрітися, перепочити, поїсти перед тим, як рухатися далі. Навіть дитячі іграшки там є!»
Зараз волонтери завершують передачу бременської допомоги адресатам: військовим, дітям, біженцям. А нещодавно прийшла звістка, що одне з бельгійських міст також відгукнулося на прохання допомогти. Наразі триває взаємодія між волонтерами обох країн для того, щоб ми швидко отримали найнеобхідніше.
10 квітня о 7 ранку, 46-го дня війни в Україні доменна піч № 6 першого доменного цеху «АрселорМіттал Кривий Ріг» видала перший за свою історію воєнний чавун. Поновлення роботи печі під час військового стану стало знаковим для підприємства і країни в цілому.
Завантажувати піч почали 8 квітня. Наступного дня об 11.30 пічку задули, і вже на ранок 10 квітня видали перший чавун. Зараз домна поступово виходить на потужність до 3 тисяч тонн чавуну на добу. Чавун йде на розливальні машини і далі перетворюється на злитки – напівфабрикат, готовий для відправки споживачам.
У других горнових доменної печі Віктора Балагури та Олега Лапіна роботи зараз багато, адже піч з кожною плавкою набирає все більше обертів. Саме вони в березні перед зупинкою доменної печі проводили її останню плавку. А зараз вони займалися роздувкою печі та приймали перші ковші з чавуном. – Все пройшло вдало, робота для нас звична, працювали спокійно, – сказав Олег Лапін. – Завдяки хлопцям, які нас захищають, ми можемо вести свій фронт – виробничий. Дуже хочеться, щоб війна скоріше скінчилася, щоб друзі та колеги повернулися з війни, і щоб назавжди у нас було мирне небо над головою.
Віктор Балагура та Олег Лапін із сувенірами підприємства
За словами Антона Донскова, старшого майстра зміни технологічної бригади № 1, найперше, що вражало під час зупинки усіх металургійних агрегатів на виробництві – це тиша. Було незвично і сумно. «Але зараз настрій бойовий. Хочеться працювати. За сім з половиною років роботи на підприємстві у мене було п’ять зупинок і запусків доменної печі. Але це були її ремонти, а не повна зупинка усіх печей, коли зникає повністю доменний газ в загальнозаводському газовому колекторі. При запуску потрібно було поступово наповнювати цей колектор і створювати в ньому правильний тиск», – каже Донсков.
– Ситуація насправді була нестандартною, адже у нас ніколи від часів другої світової війни ще не зупинялися одразу усі доменні печі, – продовжує майстер Валерій Сорухан. – Це суттєво впливає на технічні умови виробництва. Правду кажучи, було складно. Але всі фахівці дуже старалися, тож задувка та перша плавка пройшли добре.
Вдалий запуск печі залежить від її технологічно грамотної зупинки. Над цим ще на початку березня працювали усі підрозділи «АрселорМіттал Кривий Ріг». Зараз запускали піч в роботу знову таки – усім підприємством. Коксохіміки підготували кокс, працівники гірничого департаменту, агломератники – сировину, виробниче управління забезпечило необхідними домішками, транспортники – перевезеннями, технічне управління зробило необхідні розрахунки для задувки, енергетики оживили агрегати. І все це – щоб доменники змогли задути піч і почати виплавляти чавун.
Владислав Поліщук, в.о. начальника ДЦ № 1 говорить: «Зараз до нашої дружної команди додалися ще важливі гравці – це наші захисники і захисниці, які забезпечують мирні умови для роботи виробництва. Дякую за роботу усім, хто стоїть біля горну доменної печі, а особливо старшим горновим наших чотирьох бригад: Володимиру Терзулу, Анатолію Рублевському, Дмитру Сєлєвку, Андрію Тимчуру. Окремо треба відзначити старшого майстра Григорія Сазонова та майстра Валерія Сорухана. Керував завантаженням печі в.о. старшого майстра Юрій Адаменко, енергетичні процеси проходили під пильним наглядом старшого майстра Антона Кістерця. Керували підготовкою електро- та механообладнання і допоміжних дільниць цеху заступники начальника цеху Сергій Лосюк, Євген Віноградов, Віктор Рожков. Загалом усі хлопці – молодці, усі варті увійти в історію виробництва!
У надскладних умовах «АрселорМіттал Кривий Ріг» налаштував альтернативні логістичні схеми відвантаження продукції та постачання необхідної сировини для потреб підприємства. Це дозволило поетапно відновити виробництва після вимушеної зупинки та успішно запустити в роботу доменну піч №6. Сьогодні підприємство відвідав Олександр Камишін, голова правління «Укрзалізниці». Разом із заступником гендиректора з виробництва «АрселорМіттал Кривий Ріг» Сергієм Лавриненком, вони обговорили подальші плани співпраці із державним залізничним перевізником, а також зустріли перші тонни виплавленого чавуну.
«Я дуже радію тісній співпраці з «АрселорМіттал Кривий Ріг». Будемо перевозити залізницею і сировину для потреб галузі, і готову продукцію. Завдяки тому, що ми активно співпрацюємо і з європейськими партнерами і з українськими виробниками, нам вдається переналаштувати постачання з України до Європи. Відновлення роботи гірничо-металургійної галузі – це перезапуск української економіки, а значить, держава отримуватиме податки, і люди матимуть зарплати», – говорить Олександр Камишін, голова правління «Укрзалізниці».
Близько 80% готової продукції «АрселорМіттал Кривий Ріг» йшло на експорт, зокрема, сталь. Більша частина – через порти Чорного моря. Війна зруйнувала всі логістичні маршрути, тож зараз переналаштовуються усі ключові експортні галузі.
«Вдячні Укрзалізниці за партнерську допомогу під час перебудови логістичних ланцюжків постачання та вантажоперевезень. Завдяки нашій співпраці ми змогли своєчасно підготуватись та запустити першу з чотирьох доменних печей. Виплавлений чавун вже готовий до експорту. Країна потребує, щоб наше підприємство працювало, й ми відповідаємо на цей заклик. Ми віримо в Україну та робимо все можливе, щоб підтримати країну зараз та допомогти їй відновитись для процвітання в майбутньому», – сказав Сергій Лавриненко заступник гендиректора з виробництва «АрселорМіттал Кривий Ріг».
Доменна піч №6, об’ємом 2 тисяч кубометрів, була задута 9 квітня. Вона завжди відрізнялась від інших печей найсучаснішим обладнанням, простішим керуванням та обслуговуванням. Цієї весни з неї розпочався перезапуск всього виробництва «АрселорМіттал Кривий Ріг».
У 2015 році «АрселорМіттал Кривий Ріг» інвестував 117 млн доларів у масштабну реконструкцію доменної печі №6 з впровадженням екологічних заходів і встановленням аспіраційних установок для вловлювання пилу. До війни ДП-6 виробляла 3800 тонн чавуну на добу.
