Категорії
Наші люди

«Моя стратегія – допомагати!»

«Песимісти скаржаться на вітер, оптимісти очікують змін, лідери ж – підіймають вітрила!». Начальник ремонтно-механічного цеху № 1 «ЛМЗ» Євгеній Гречаний людина, яка звикла рухатися вперед, брати відповідальність на себе і кожну кризу сприймати, як виклик, що загартовує як професіонала та особистість.

«Я знаю Євгенія Миколайовича дуже давно, – говорить директор Ливарно-механічного заводу Валерій Мовчан. – Сьогодні він очолює цех, який можна назвати аварійно-рятувальним ремонтним цехом не лише нашого ЛМЗ,  а й «АрселорМіттал Кривий Ріг». Тому що з будь-яким нагальним замовленням з виготовлення запчастин та конструкцій для цехів заводу, коли рахунок йде на хвилини, у першу чергу звертаюся до нього. Коли стався підрив Карачунівської дамби, то місто потребувало допомоги з виготовлення певних унікальних елементів та конструкцій для її ремонту. Наші конструктори розробили креслення для цього завдання, ремонтні цехи взялися за виготовлення деталей, а збирали ми все це у ЦМК. Тоді туди ж командирували Євгенія Гречаного, аби він зі своїми колегами долучився до цього замовлення-порятунку криворіжців від підтоплення».

До речі, одне з найкращих бомбосховищ на підприємстві теж розташоване у РМЦ-1. За ініціативи начальника цеху його почали готувати ще у 2015 році. Робили все власними силами. Є така господарська жилка у Євгенія Гречаного: робити все, наче у себе вдома. І колектив в його цеху відповідний зібрався. Усіх надихає приклад начальника цеху.

«Я вважаю, що керівник має не тільки і не стільки наказувати людям, куди їм потрібно йти і що робити, – говорить начальник РМЦ-1 Євгеній Гречаний. — Обов’язок лідера — йти першим і вести команду за собою, оперуючи фактами і аргументами, проробляючи стратегію та будуючи плани. Тому я намагаюся завжди бути там, де моя допомога потрібна. Моя стратегія – допомагати!»

Читайте також про героїв проєкту «Ми поруч» Геннадія Шульгу та Інессу Залевську.

Категорії
Наші люди

Віримо у перемогу та наближаємо її

З 23 на 24 лютого 2022 року  електромонтерка цеху мереж і підстанцій Інесса Залевська працювала у нічну зміну. Роботи було багато. Її підстанція КРЗ-20, як завжди, постачала електроенергію до конвертерного, парогазового цехів, цеху водопостачання, на ТЕЦ. О п’ятій ранку задзвонив телефон. Сестра Олена? Несподівано у такий вранішній час.

«Сестра була дуже схвильована, – згадує Інесса. – З її уст вирвалося це страшне слово – війна. Я не повірила. Не хотілось у це вірити. А коли після зміни вийшла за прохідну, то почула звуки вибухів. Сумніву не залишилося».

Кілька перших днів був шок. Вороги підходили до міста з боку Інгульця. Родичі запропонували Інессі переїхати в район Північного ГЗК, подалі від фронту. Але вона  відмовилася. Вирішила, що буде захищати свою домівку.

«Готувала запалювальні коктейлі. Донатила на ЗСУ. А пізніше разом з друзями-велосипедистами з нашої організації Ukrainian Bike Family почали робити димові шашки для наших захисників, – розповідає Інесса. – Продовжуємо робити це й зараз. Люди перераховують нам гроші на розхідні матеріали, додаємо власні кошти. Мій чоловік Андрій воює у лавах ЗСУ. Зараз він під Бахмутом. Звичайно ж, я дуже хвилююся. А він мене заспокоює, коли виходить на зв’язок. Чекаємо наших захисників з перемогою, робимо все, щоб наблизити нашу перемогу».

Читайте також про героїв проєкту «Ми поруч» Геннадія Шульгу та Евгенія Гречаного.

Категорії
Наші люди

Їжаки-захисники

Для захисту Кривого Рогу працівники «АрселорМіттал Кривий Ріг» виготовили понад 5000 протитанкових їжаків та їжаків проти колісної техніки. Це близько 70 відсотків усіх їжаків встановлених у місті. Одним з працівників, хто виготовляв захисні конструкції, вальцювальник сортопрокатного цеху № 1 Геннадій Шульга.

– Була звичайна зміна, яких я відпрацював безліч за більш ніж 30 років роботи на комбінаті, – згадує Геннадій. – І от ніч завершилася. Їдемо з колегами додому і чуємо вибухи! Зателефонував син Женя: «Татку, війна!». Вже стерлися з пам’яті подробиці тодішніх емоцій, але не пам’ятаю, щоб хтось з нас якось дуже нервував. Зустріли звістку стримано, майже спокійно. Але кожен вирішив працювати на захист країни. Багато хлопців з нашого цеху пішли воювати. Ті, хто залишився, одразу взялися за виготовлення потрібних для оборони речей. Ми різали метал, зварювали з нього захисні  їжаки, скільки їх зроблено – навіть порахувати складно. Ще робили міцні скоби для бліндажів, допомагали сусідньому цехові плести міцну захисну металеву сітку. 

Зараз Геннадій Шульга та його товариші продовжують виготовляти прокат. Вони працюють за себе і за хлопців на передовій, підтримуючи з ними зв’язок. Вони, як і кожен з нас, прагнуть нашої перемоги і кожен на своєму місці наближають її.

Категорії
Новини Разом з Україною

Ми поруч

Цього року День металурга та гірника ми не святкуватимемо гучно. Адже зараз в житті українців вистачає гучних звуків (і більшою частиною вони не позитивні). В цей день ми працюємо для нашої країни та нашого міста, щоб вони продовжували жити і боротися. Ми тихо робимо свою справу, не чекаючи на винагороди або визнання. Але знайте – ми поруч!

Цього тижня до професійного свята металургів і гірників ми запускаємо проєкт «Ми поруч» – проєкт про людей і для людей. Ми познайомимо вас з нашими працівниками – простими людьми з великим серцем, які день за днем роблять свою справу і наближають Перемогу України. Вони, як і тисячі інших працівників «АрселорМіттал Кривий Ріг», справжні герої. Вони завжди поруч. Ми поруч.

Читайте про наших героїв на metalurg.online з 13 липня. А також шукайте на білбордах міста.

Разом переможемо!