Позначка: утрати

5 грудня внаслідок ракетного удару, завданого російськими загарбниками, загинув працівник сортопрокатного цеху № 2 Володимир Ковальчук.

Володимир працював бригадиром з переміщення сировини, напівфабрикатів і готової продукції у процесі виробництва. В ніч з 4 на 5 грудня він був на зміні, на трудовому посту. Як розповів заступник начальника СПЦ-2 з обробки Роман Житникович, цех втратив висококласного професіонала, чудову людину.

«Володимир виконував складні виробничі завдання, – розповідає Роман. – Він був відповідальним за швидке та якісне відвантаження споживачам нашого прокату, і справлявся з цим на «відмінно». Щодо роботи до нього не було жодних питань. Бригадир завжди готовий був допомогти колегам, дати розумну пораду, підтримати добрим словом, жартами у важку хвилину. Його дуже поважали на дільниці. Це важка втрата для нас, для цеху. Люди з суміжних цехів зустрічають мене, телефонують і співчувають».

Війна підступна і забирає життя не лише на полі бою. Але ми завжди пам’ятатимемо усіх загиблих!

Підприємство і весь колектив висловлюють щирі співчуття дружині, дітям, всім рідним і близьким Володимира Ковальчука.

В «АрселорМіттал Кривий Ріг» Юхим Соболевський працював начальником ремонтних майстерень автотранспортного управління транспортного департаменту. 

Юхим був справжнім професіоналом, людиною, яка добре знала техніку і любила свою справу, згадують про нього його колеги. Він був душею колективу, мав нескінченну енергію та іскрометне почуття гумор.

«Чудовий чоловік, прекрасний працівник – він знав технічну «душу» будь-якого автомобіля, мав, як кажуть, золоті руки та бажання допомогти кожному. Юхим Соболевський був патріотом, кілька років тому ще у складі АТО захищав від ворога Схід України. Потім знову повернувся до нашого підрозділу та до своєї роботи. Але війна вдруге змусила його піти на фронт. На жаль, Юхим загинув. Про це важко говорити. Для нашого управління це перша непоправна втрата. Дуже хочу, щоб вона була останньою», – говорить Андрій Кіндрат, начальник автотранспортного управління транспортного департаменту ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг».

Юхим Соболевський служив стрільцем-помічником гранатометника з притаманною йому стійкістю та мужністю. Він загинув 22 листопада 2022 року під час виконання бойового завдання у Сватівському районі Луганської області.

Підприємство і весь колектив висловлюють щирі співчуття рідним, близьким, друзям, колегам та побратимам героя.

Захисник п’ять років пропрацював машиністом електровоза гасильного вагона на коксохімвиробництві «АрселорМіттал Кривий Ріг» в коксовому цеху № 1.

Максима Зенченка призвали до лав ЗСУ 30 вересня. На жаль, 8 листопада герой загинув під час артилерійсько-мінометного обстрілу поблизу села Дудчани Херсонської області. У свої 33 роки він мав безліч планів, хотів зростати та розвиватися у професійному плані. Та розуміючи, що незалежність України знаходиться під загрозою, без вагань встав на захист країни.

«Максим починав зі слюсаря-ремонтника, але прагнув постійно вдосконалювати свої навички та рухатися уперед, тому вже досить швидко став машиністом електровоза гасильного вагона, – розповідає про колегу заступник начальника КЦ-1 КХВ Олексій Маренич. – Це відповідальна посада, адже приймання коксу з печі та його подальше транспортування вимагає чіткості, зосередженості та відповідальності. І ці риси були притаманні Максиму. Зовні спокійний, він завжди «палав» роботою. У нього було професійне майбутнє, адже захиснику було лише 33 роки. На жаль, ми втратили його на полі бою. Та він завжди залишиться в нашій пам’яті справжнім героєм».

Колеги та колектив підприємства висловлюють щирі співчуття рідним та друзям захисника.

Герої не вмирають!

31 жовтня під час виконання бойового завдання загинув солдат роти вогневої підтримки окремого розвідувального батальйону Олександр Пшеничний.

Олександр працював в «АрселорМіттал Кривий Ріг» менеджером з управління проектами. Він займався впровадженням покращень в цехах підприємства. За словами в.о. начальника служби впровадження міжнародних та корпоративних проектів Олега Шорохова, Пшеничний був професіоналом найвищого рівня, якому було до снаги будь-яке завдання. «До Саші завжди можна було звернутись за допомогою чи порадою, – розповідає Олег. – Відмови не було ніколи. Справжня людина, товариш, колега. Але якщо щось було не так, то він відверто про це казав і відстоював свою думку. А ще ми його любили за веселу вдачу, вміння підняти настрій всій команді. Це непоправна втрата для всіх нас».

Олександр Пшеничний любив подорожувати, відкривати світ з рюкзаком за спиною. «Сашко брав участь у туристичних змаганнях, ходив у походи, – говорить голова Федерації спортивного туризму Кривого Рогу Володимир Казаков. – Він був справжнім надійним товаришем, відкритою щирою людиною. Любив природу, гори, міг бачити прекрасне навіть у простих речах навколо. Ми, криворізькі туристи, глибоко сумуємо з приводу його загибелі».

Висловлюємо щирі співчуття мамі Героя Любові Іванівні, сестрі Катерині, племінниці Владиславі, всім його рідним та друзям.

Вічна пам’ять!