Свій останній бій Микола прийняв у районі Очеретиного Покровського району Донецької області – це одна з найбільш важких ділянок фронту.
У Збройних силах України Микола Чепрасов був рядовим, навідником механізованого відділення механізованого батальйону. До призову працював слюсарем-ремонтником спочатку в аглоцеху металургійного виробництва, а потім на рудному дворі агломераційного цеху № 3.
Колеги згадують, що Микола Чепрасов добре знав свою справу, був майстром на всі руки, брав участь в усіх видах ремонту обладнання цеху.
«У Миколи був багатий професійний досвід, глибокі знання своєї спеціальності, адже на підприємстві він працював чверть віку, а до приходу в агломераційне виробництво загартовував майстерність у цеху ремонту металургійного устаткування, – згадує Борис Боровик, заступник начальника (рудний двір) агломераційного цеху № 3. – До будь-якої справи Микола ставився дуже відповідально, того ж вимагав і від інших, адже був бригадиром слюсарів-ремонтників. У колективі колеги поважали Миколу за добру вдачу, почуття гумору, людяність, готовність допомагати у разі потреби. У нього було дуже перспективне майбутнє, яке, на жаль, перекреслила війна».
У Миколи Чепрасова залишилася дружина та двійко дітей.
Колектив підприємства висловлює щирі співчуття родині, друзям, колегам захисника.