На початку травня на нашому підприємстві стався нещасний випадок, в результаті якого працівник зламав ногу.
Зі слів травмованого, зміна щойно почалася, і він вирішив швидко усунути проблему, яка виникла під час попередньої зміни. Та так швидко, що не пішов безпечним маршрутом слідування, а почав перелазити через огорожу висотою 1,16 м. Впав. Так поспіх призвів до травми. Прикро. Не поталанило. Але й поталанило одночасно, бо залишився живим. Взагалі на підприємстві багато місць, де шанси на це були б примарними. Наприклад, у зоні роботи конвеєрів вогнетривно-вапняного цеху, де про поспіх не може бути й мови.
Як розповів заступник начальника ВВЦ з технології Валерій Вєлікжанін, в цеху постійно триває робота із вдосконалення системи безпеки цехового конвеєрного транспорту. Стрічкових конвеєрів тут багато, а найдовший має довжину 1000 м. Це небезпечне устаткування, людину може затягти й здавити з неймовірною силою. Це смертельна небезпека. Для безпеки працівників усі конвеєри огороджені, існує світло-звукова попереджувальна сигналізація, яка вмикається перед запуском. Конвеєри оснащені кінцевими вимикачами, і працівник у разі небезпеки для себе чи колег може потягти за трос, натягнутий вздовж всіх конвеєрів, і миттєво зупинити рух стрічки. Скрізь розвішані попереджувальні та забороняючі знаки.
«Але якими б надійними не були засоби безпеки, вони не рятують від безглуздих вчинків, – говорить Валерій Вєлікжанін. – Наприклад, транспортувальникові дозволено чистити конвеєр лише тоді, коли той стоїть. Є в цеху конвеєри, які працюють автоматично і періодично вмикаються та вимикаються у заданому технологічному режимі. Отут і виникає спокуса поспіхом почистити устаткування, яке автоматично призупинило свою роботу, але не зупинене повністю самим транспортувальником за допомогою ключ-бирки. Одна з таких поспішних дій коштувала життя працівниці дробильної фабрики у 2020 році. Ось дивіться, на вході до цеху висить плакат, який нагадує про той трагічний випадок. Треба, щоб кожен усвідомив цінність власного життя й життя колег. Працюємо з кожним».
Провідний фахівець з охорони праці Наталія Куленко курує ВВЦ лише кілька місяців, але має багаторічний досвід роботи в управлінні з охорони праці.
«Ми постійно спілкуємося з працівниками безпосередньо в цеху, – розповідає Наталія. – Разом зі змінними майстрами готуємо матеріали п’яти-хвилинних інструктажів з ОП, які відбуваються під час кожних змінно-зустрічних зборів. На кожен інструктаж – своя тема. Теми безпечної роботи з конвеєрним транспортом та його обслуговування є надзвичайно актуальними. Ми їх повторюємо, нагадуємо, просимо, звертаємося до інстинкту самозбереження, до сумління людей. Те саме і під час обходів цеху разом з керівництвом цеху, майстрами. Паралельно люди звертаються з власними нагальними питаннями. Наприклад, нещодавно було відновлено роботу кондиціонера в одному з приміщень для працівників, які обслуговують конвеєри. Зараз разом з керівництвом цеха працюємо над відновленням роботи санвузла на вулиці, щоб людям було зручно. Незручності не повинні відволікати людей від безпечної праці без поспіху».
Тетяна Галкіна, транспортувальниця ВВЦ:
– Робота з конвеєрами дуже небезпечна. Тут тобі й електронапруга, і обертові, рухомі частини, рухатися в зоні транспортування треба обережно. Допомагають знаки. Їх не буває занадто багато. Потрапляє такий знак у твоє поле зору й нагадує: ось це робити не можна, а тут – смертельна небезпека. Інструкції свої знаємо, постійно повторюємо, періодично наші знання перевіряють. До інструкції не можна ставитися легковажно, адже вона створена із врахуванням реальних нещасних випадків, я так вважаю. Визначаємо ризики, заповнюючи карти HIRA-LITE. А ще важливо: у нас вважається звичною справою підказати колезі, якщо він працює з порушеннями правил. Колектив невеличкий, єдина дружня родина, де всі одне за одного турбуються.