В ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» він очолював ЗЦ № 1, а у травні 2023 року Максим Анкалюк поповнив ряди захисників України. Свій останній бій Герой прийняв 1 липня 2024 року поблизу Часового Яру Бахмутського району на Донеччині.
Там, де працював Максим, завжди був порядок, усі процеси відбувалися чітко та злагоджено, говорять про свого керівника колеги-залізничники, і не лише з ЗЦ № 1, а й з усіх залізничних цехів підприємства, адже Максим Анкалюк працював майже в усіх залізничних ланках підприємства.
Захисник народився у Кам’янському. Максим закінчив «Дніпропетровський національний університет залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна» і за направленням прийшов працювати на наше підприємство. Тут він пройшов шлях від помічника чергового по станції до начальника Залізничного цеху № 1.
«З Максимом працювалося дуже легко, адже він досконало знав свою справу і вмів згуртовувати навколо себе таких же небайдужих до залізничної справи людей, – розповідає Віталій Пахлан, начальник Прокатного району ЗЦ № 1. – Максим Анкалюк був чесною, порядною, справедливою людиною. У роботі він був принциповим, любив досконалість у всьому, я б сказав, все робив наче по нотах. А ще він завжди дослухався до думки інших, поважав колег, і його теж поважали у колективі. З самого початку повномасштабного вторгнення він викреслив зі свого життя все, що було пов’язане з Росією. Це була його принципова позиція. Коли настав час стати на захист України, Максим Анкалюк зробив це не вагаючись. Його загибель стала шоком для усіх нас, ще й досі не віриться, що це сталося. Але його родині, його синам є ким пишатися та з кого брати приклад».
Колектив підприємства висловлює щирі співчуття рідним та близьким Максима Анкалюка. У нього залишилися дружина, два сини, батьки та сестра.
Герої не вмирають! Слава Україні! Слава Героям!
