Автор: Андрій

Категорії
Новини

Не поспішайте. Цінуйте кожну мить

На початку травня на нашому підприємстві стався нещасний випадок, в результаті якого працівник зламав ногу.

Зі слів травмованого, зміна щойно почалася, і він вирішив швидко усунути проблему, яка виникла під час попередньої зміни. Та так швидко, що не пішов безпечним маршрутом слідування, а почав перелазити через огорожу висотою 1,16 м. Впав. Так поспіх призвів до травми. Прикро. Не поталанило. Але й поталанило одночасно, бо залишився живим. Взагалі на підприємстві багато місць, де шанси на це були б примарними. Наприклад, у зоні роботи конвеєрів вогнетривно-вапняного цеху, де про поспіх не може бути й мови.

Як розповів заступник начальника ВВЦ з технології Валерій Вєлікжанін, в цеху постійно триває робота із вдосконалення системи безпеки цехового конвеєрного транспорту. Стрічкових конвеєрів тут багато, а найдовший має довжину 1000 м. Це небезпечне устаткування, людину може затягти й здавити з неймовірною силою. Це смертельна небезпека. Для безпеки працівників усі конвеєри огороджені, існує світло-звукова попереджувальна сигналізація, яка вмикається перед запуском. Конвеєри оснащені кінцевими вимикачами, і працівник у разі небезпеки для себе чи колег може потягти за трос, натягнутий вздовж всіх конвеєрів, і миттєво зупинити рух стрічки. Скрізь розвішані попереджувальні та забороняючі знаки.

«Але якими б надійними не були засоби безпеки, вони не рятують від безглуздих вчинків, – говорить Валерій Вєлікжанін. – Наприклад, транспортувальникові дозволено чистити конвеєр лише тоді, коли той стоїть. Є в цеху конвеєри, які працюють автоматично і періодично вмикаються та вимикаються у заданому технологічному режимі.  Отут і виникає спокуса поспіхом почистити устаткування, яке автоматично призупинило свою роботу, але не зупинене повністю самим транспортувальником за допомогою ключ-бирки. Одна з таких поспішних дій коштувала життя працівниці дробильної фабрики у 2020 році. Ось дивіться, на вході до цеху висить плакат, який нагадує про той трагічний випадок. Треба, щоб кожен усвідомив цінність власного життя й життя колег. Працюємо з кожним».

Провідний фахівець з охорони праці Наталія Куленко курує ВВЦ лише кілька місяців, але має багаторічний досвід роботи в управлінні з охорони праці.

«Ми постійно спілкуємося з працівниками безпосередньо в цеху, – розповідає Наталія. – Разом зі змінними майстрами готуємо матеріали п’яти-хвилинних інструктажів з ОП, які відбуваються під час кожних змінно-зустрічних зборів. На кожен інструктаж – своя тема. Теми безпечної роботи з конвеєрним транспортом та його обслуговування є надзвичайно актуальними. Ми їх повторюємо, нагадуємо, просимо, звертаємося до інстинкту самозбереження, до сумління людей. Те саме і під час обходів цеху разом з керівництвом цеху, майстрами. Паралельно люди звертаються з власними нагальними питаннями. Наприклад, нещодавно було відновлено роботу кондиціонера в одному з приміщень для працівників, які обслуговують конвеєри. Зараз разом з керівництвом цеха працюємо над відновленням роботи санвузла на вулиці, щоб людям було зручно. Незручності не повинні відволікати людей від безпечної праці без поспіху».

Тетяна Галкіна, транспортувальниця ВВЦ:

– Робота з конвеєрами дуже небезпечна. Тут тобі й електронапруга, і обертові, рухомі частини, рухатися в зоні транспортування треба обережно. Допомагають знаки. Їх не буває занадто багато. Потрапляє такий знак у твоє поле зору й нагадує:  ось це робити не можна, а тут – смертельна небезпека. Інструкції свої знаємо, постійно повторюємо, періодично наші знання перевіряють. До інструкції не можна ставитися легковажно, адже вона створена із врахуванням реальних нещасних випадків, я так вважаю. Визначаємо ризики, заповнюючи карти HIRA-LITE. А ще важливо: у нас вважається звичною справою підказати колезі, якщо він працює з порушеннями правил. Колектив невеличкий, єдина дружня родина, де всі одне за одного турбуються.

Категорії
Наші люди

Послухайся Арістотеля – не працюй нетверезим

На території підприємства не можна знаходитися у стані сп’яніння.

Видатний давньогрецький вчений і філософ Аристотель колись сказав, що сп’яніння — це добровільне божевілля. А у нас в народі кажуть, що п’яному — море по коліна. Тобто будь-які небезпеки йому здаються несуттєвими. І це особливо страшно, якщо людина знаходиться та виконує роботи на гірничо-металургійному підприємстві, де безліч ризиків, а багато робіт є особливо небезпечними.

Як розповів начальник відділу з оперативної роботи управління з охорони праці Юрій Потурайко, згідно зі статистикою Всесвітньої організації охорони здоров’я, більш ніж 10 відсотків травм на виробництві були отримані в стані алкогольного сп’яніння. На нашому підприємстві діє система протидії знаходженню працівників на його території в алкогольному стані. Це стосується не лише нашого штатного персоналу, а й працівників підрядних організацій. Система постійно вдосконалюється, і якщо працівник не хоче втратити роботу, заробіток та ще й бути звільненим за відповідною статтею, то має приходити на роботу лише у тверезому стані.

“Як правило, людина, яка вжила певну кількість алкоголю, не помічає змін, які сталися з її організмом, – розповідає Юрій. – А дехто навпаки вважає, що саме зараз здатен виконати будь-яку задачу і як ніколи надійно контролює себе і всі небезпечні фактори. Така особливість дії алкоголю на мозок. Але якщо провести дослідження, то можна легко виявити порушення в керуванні рухами. Тіло стає менш координованим, а взаємодія мозку й тіла – менш узгодженою. Людина реагує на зовнішні фактори повільніше або навпаки — поспіхом і хаотично. Порушується критичність мислення, що сприяє прийняттю необдуманих рішень. У такому стані люди схильні до ризикованих дій. Це все в рази підвищує ймовірність нещасних випадків як під час дороги на роботу, так і під час самої роботи. Правило «Приходити на роботу у тверезому, працездатному стані» – це відповідальність самого робітника, але такий принцип не завжди спрацьовує”.

На підприємстві створено кілька бар’єрів, які мусять протидіяти потраплянню людей на його територію у нетверезому стані та вживанню алкоголю на виробництві. Перший з них — це прохідна. Якщо охоронець помітить, що хтось проходить на підприємство і поводить себе не зовсім адекватно, то він має зупинити цю людину та сповістити департамент з безпеки. А ті, прибувши на місце, мають доправити  робітника до здоровпункту підприємства та протестувати його за допомогою алкотестера. Якщо прилад покаже наявність алкоголю, то такий працівник на територію не допускається.

За словами Юрія Потурайка, є ще декілька умовних бар’єрів – безпосередній керівник, товариші по бригаді. Але, на жаль, ці бар’єри не завжди спрацьовують. Керівник не може «обнюхати» усіх своїх підлеглих, а колеги часто вважають, що недобре доповідати своєму керівнику, що їхній товариш по бригаді прийшов на роботу не зовсім у працездатному стані, незважаючи на загрозу для нетверезого та них самих. 

«Кілька тисяч наших працівників обов’язково щозміни мають проходити передрейсовий та післярейсовий або ж передзмінний та післязмінний медогляди з тестами на алкоголь, – продовжує Юрій Потурайко. – Це водії автотранспортних засобів, машиністи екскаваторів, бурових установок, тепловозів, шахтарі та інші. Перелік цих професій затверджено наказом Міністерств охорони здоров’я та внутрішніх справ. Медогляди проводяться медичними працівниками ПП «Стіл Сервіс» і є дієвим інструментом протидії алкоголю на робочому місці. З 2018 року по квітень 2023-го під час медоглядів і тестів на прохідних виявили і не допустили до роботи 990 людей — 493 співробітників «АрселорМіттал Кривий Ріг» та 497 працівників підрядних організацій».

Звичайно ж, не можна виключати, що комусь з палких шанувальників алкоголю вдається пройти невиявленим через КПП або ж пронести спиртне з собою і вжити його на території. Фахівці відділу з оперативної роботи управління з охорони праці вибірково проводять тести в цехах за допомогою портативних алкотестерів. Якщо алкоголь виявлено у одного з працівників, то перевіряється вся бригада. У минулому були непоодинокі випадки виявлення працівників у нетверезому стані безпосередньо в цехах. За чотири місяці нинішнього року «оперативники» провели 840 тестів, і, на щастя, жодного порушника Золотого правила № 1 не виявили.

«У багатьох випадках наявність алкоголю в крові відстороненням від роботи не обмежується, – продовжує Юрій. – З 2018-го по квітень 2023 року були звільнені  585 працівників нашого підприємства та підрядників. 339 покарані доганами чи позбавленням премій. Крім догани та позбавлення премії, ці працівники не отримали й «13-ту зарплату». Але найбільше надії ми покладаємо не на покарання, а на усвідомлення кожним нашим працівником тієї небезпеки, яку несе в собі робота на небезпечних виробництвах у нетверезому стані як для нього самого, так і для товаришів поруч. Постійно нагадуємо про це під час візитів у цехи, а також на змінно-зустрічних зборах. А ще дуже сподіваємося, що ніхто  не допустить свого нетверезого товариша до роботи, бо від цього залежить і ваше життя».

Категорії
Новини

Листок, що рятує життя

На нашому підприємстві вдосконалюється система керування виробничими ризиками.

Виробничі процеси в металургійній та гірничій галузях зазвичай пов’язані з ризиками для людей. Якщо виявити їх заздалегідь, оцінити і вжити певних заходів, то це дозволить запобігти нещасним випадкам на виробництві. Для ефективної боротьби з ризиками у наших цехах користуються методикою заповнення чек-листів HIRA-LITE.

Залізниця – це територія підвищеної небезпеки. Особливо, якщо це залізниця великого промислового підприємства. Працівники залізничного цеху № 3 утримують в належному стані та ремонтують сотні кілометрів колій разом з автоматичними системами керування. Виконувати ремонтні роботи на коліях – справа ризикова. Тому ремонтники перед кожною виробничою операцією заповнюють чек-листи.

«Звичайно, все нове одразу викликає настороженість, – розповідає машиніст залізнично-будівельних машин Максим Бойко. – Але ми швидко зрозуміли, що цей листок може врятувати життя. Я керую багатофункціональною машиною, яка чистить дороги та колії, косить траву та кущі, виконує маневрові роботи з вагонами. Робота небезпечна. Залізничний та автотранспорт, рухомі частини машини, гострі навісні інструменти, інколи навіть робота на висоті. Тому перед кожною операцією заповнюю листок, де перераховані ризики. Наприклад, є небезпека уколу, порізу, пошкодження інструментом під час ремонту машини? Ставимо галочку у клітинці «так». Переходимо до іншої колонки. Перевіряємо заходи безпеки: рукавиці є, інструмент справний, все добре, ставимо ще галочку. Переходимо до іншого ризику. І так по всіх пунктах. Це не лише дає змогу контролювати ризик, а й нагадує, чого маємо остерігатися. Порівнюючи з попередніми способами визначення ризиків, цей простіший, зрозуміліший і швидший – максимум 5 хвилин, і якщо все гаразд – стаємо до роботи».

Якщо ж працівник визначив ризики, але вважає, що заходи безпеки недостатні, наприклад, немає рукавиць, захисної огорожі, несправний інструмент тощо, то він у колонці «Заходи» ставить галочку у клітинці «ні» й звертається до майстра за допомогою. Вони разом поліпшують заходи безпеки, виправляють ситуацію.

Ремонти та обслуговування колій виконують монтери колій. Як розповів провідний інженер з охорони праці Володимир Віхренко, найрозповсюдженіший ризик під час роботи монтерів – ризик пошкодження очей. За останніх 15 років з працівниками ЗЦ-3 сталося три нещасних випадки, внаслідок яких були пошкоджені органи зору. Наприклад, у 2008 році працівник ЗЦ-3 підтягав стяжні болти шляхового стяжу залізничної колії. Під час цієї операції відлетів металевий уламок і «знайшов» око співробітника, який знаходився за два метри від місця виконання робіт. Він був без захисних окулярів. От як буває. Тому цей ризик у монтерів – завжди «так».

«Найперше, що має зробити монтер колії, щоб запобігти цьому ризикові – перевірити наявність захисних окулярів і надягнути їх, говорить Володимир. –  А ще надзвичайно ретельно перевіряється стан інструментів. Бо ледь помітний завусенець на поверхні молотка може відбитися і відскочити в око. Монтери колій зазвичай працюють у зоні можливого наїзду залізничного транспорту. Їм потрібно сповістити чергового по станції, де саме вони будуть працювати, щоб той попередив машиністів тепловозів, а також виставити щити-огорожі сигнального червоного кольору. В управлінні охорони праці я працюю вже 16 років. На моїй пам’яті були різні методики визначення ризиків. Але застосування чек-листів HIRA-LITE, безумовно, є наочним, простим і містить найповніший перелік ризиків».      

Категорії
Новини

Запальні змагання

Команди загальнооб’єктової добровільної пожежної дружини «АрселорМіттал Кривий Ріг» визначали переможців у змаганнях з пожежної безпеки.

Як розповів менеджер з пожежної безпеки Андрій Сердечний, добровільна пожежна дружина підприємства налічує більш ніж 140 членів, завданням яких є підвищення рівня пожежної безпеки у підрозділах та допомога (якщо така знадобиться) у гасінні пожеж. «Наші пожежні добровольці проводять пожежно-технічні обстеження у своїх підрозділах, – говорить Андрій. – Виявляють порушення, недоліки, допомагають їх усунути, а також пропагують дотримання правил пожежної безпеки. Добровільна дружина – це важливий елемент у системі нашої протидії пожежам».

Змагання, які зазвичай проводяться впродовж Тижня охорони праці на підприємстві, дозволяють перевірити та підвищити рівень підготовки працівників, які входять до добровільної пожежної дружини. Цьогоріч в них взяли участь шість команд. Почали, як завжди, з теорії. Виявилося, що чим гасити, як гасити, а головне, як запобігти пожежам, краще за інших знають наші шахтарі. Друге місце посіла команда кисневого виробництва, а третіми на цьому етапі стали прокатники.

А найяскравіші моменти змагань можна було побачити на тренувальній базі 10-ї Державної пожежно-рятувальної частини. Почали з пожежної естафети. За кожну команду бігли четверо учасників.  Кожен мав своє завдання. Хтось долав триметровий щит, перелітаючи над ним, як ніндзя з фільмів, хтось балансував на межі, вибігаючи на тренувальну колоду та збігаючи з неї. А хтось гасив вогонь, розпалений пожежними на спеціальному противні. То було найефектніше видовище: рветься полум’я, розлітається піна з вогнегасника, і у двобої між стихією і людиною перемагає людина. Найкраще з естафетою впоралися коксохіміки. Менше секунди їм програла команда аглодоменного департаменту. Третє місце вибороло кисневе виробництво.

Настає час вирішального етапу – бойове розгортування. Якщо в естафеті кожен грав за команду самостійно на своєму етапі, то тут – стовідсоткова командна робота. П’ятеро учасників виконують одне на всіх завдання. Треба швидко й правильно скласти конструкцію з пожежних рукавів та стволів і вразити струменями води дві мішені. І хай вогонь несправжній, але азарт такий, що дух перехоплює. Найшвидше вразила мішені команда шахтоуправління. Другими «відстрілялися» коксохіміки. Третє місце у аглодоменного департаменту.

У підсумковому протоколі команди розташувалися таким чином:

1 місце – шахтоуправління з підземного видобутку руди ГД ,

2 місце – коксохімічне виробництво,

3 місце – аглодоменний департамент.

4 місце – кисневе виробництво,

5 місце – прокатний департамент,

6 місце – ТОВ «Ливарно-механічний завод».

Тарас Пинило, заступник начальника 4-го Державного пожежно-рятувального загону:

–  Працівники з добровільної пожежної дружини – це наші найперші помічники у гасінні пожеж. Ми залучаємо їх до заходів, спрямованих на підвищення рівня пожежної безпеки. Сьогодні змагання пройшли на високому рівні. Члени дружини показали високі результати. А найголовніше – ми дуже сподіваємося, що це лише змагання, а здобуті сьогодні вміння й навички їм у реальному житті не знадобляться.

Олександр Матюха, електрослюсар ШУ:

– Я вперше брав участь у подібних змаганнях, і одразу – перше місце! Дуже задоволений. Було цікаво і корисно. У нас в шахті є небезпека виникнення пожежі. Наприклад, через електрообладнання, яке може замкнути. Тож сьогоднішня практика не зайва. Хочу побажати всім безпечної роботи. І Перемоги нам усім!

Категорії
Новини

Дитячий погляд на дорослу тему

28 квітня відбулося нагородження учасників конкурсу дитячого відео з охорони праці.

Конкурс увійшов до програми Тижня охорони праці в «АрселорМіттал Кривий Ріг». Його учасниками стали діти, чиї батьки працюють на нашому підприємстві.

Директор департаменту з охорони праці, промислової безпеки та екології Жанбек Єсмаханов подякував юним митцям за чудові роботи і зазначив, що деякі з відеороликів такого рівня, що можуть слугувати за майстер-класи як проводити інструктажі з ОП для інженерів з охорони праці.

Всі учасники конкурсу отримали грошові сертифікати одного з провідних супермаркетів електроніки. А переможці у різних вікових категоріях отримали цінні подарунки, які вони зможуть використати для створення нових відеороликів. 

Переможцями конкурсу стали:

У віковій категорії 6-10 років – Тимур Слюсаренко та Ілля Мікрюков.

У віковій категорії 11-14 – Аліна Кривошонок.

Спеціальний приз від журі отримав Антон Цапков за мультиплікаційний ролик .

Вероніка Кучер, учасниця конкурсу в категорії 6-10 років:

– Про конкурс мені сказала мама. Сюжет ми придумали разом. Ми мешкаємо у власному будинку, маємо садок з яблунями та грушами. Відеоролик був про те, як безпечно обприскувати дерева. Наприклад, не можна їсти, коли працюєш з хімікатами. Було дуже цікаво зніматися у відео. Мені сподобалося бути актрисою. Ми дійсно притримуємося цих правил, коли працюємо у саду. Бажаю всім бути здоровими і працювати за правилами і вдома, і на підприємстві.

Категорії
Новини

Гасити необхідно вміти

26 квітня на полігоні 20-ї державної пожежно-рятувальної частини, яка захищає від пожеж та інших надзвичайних ситуацій наше коксохімічне виробництво, пройшло практичне тренування з застосування вогнегасників. Тренувалися працівники різних підрозділів «АрселорМіттал Кривий Ріг» та підрядних організацій.

Цей захід входить до програми Тижня охорони праці, який триває на нашому підприємстві. Тренування провів менеджер з пожежної безпеки Андрій Сердечний. Він нагадав учасникам про порядок дій при виявленні пожежі, ознайомив з видами сучасних вогнегасників, що є у наявності на підприємстві, та з тим, що гасять кожним з видів. Також показав, як користуватися порошковим та вуглекислотним вогнегасниками.

А далі було найцікавіше. Пожежні з 20 ДПРЧ запалювали на спеціальних тренувальних противнях чималі вогнища, а учасники тренінгу по черзі гасили їх за допомогою вогнегасників. В завершення тренінгу люди відвідали музей пожежної частини. Андрій Сердечний привітав працівників із засвоєнням нового вміння, яке може врятувати життя, і побажав, щоб на практиці вміння користуватися вогнегасником нікому з присутніх не згодилося.