1 січня кисневе виробництво «АрселорМіттал Кривий Ріг» відзначило свій 65-й день народження.
Незважаючи на війну, ракетні обстріли і пов’язані з ними блекаути, цех продовжує працювати, забезпечуючи металургів киснем, азотом, стислим повітрям та аргоном. Ще й виробляє рідкі гази, продаж яких забезпечує дохід підприємству, що особливо важливо саме зараз.
Кисневе виробництво підприємства – це комплекс з багатьма складниками. В ньому є потужні компресори, які забирають повітря з атмосфери та стискають його; повітророзподільні установки, що розкладають повітря на кисень, азот, аргон, гелій-неонову, криптон-ксенонову суміші. А ще компресорні установки, які стискають отримані гази; установки для виробництва водню. До того всього – величезна кількість іншого устаткування разом з кілометрами трубопроводів та запірної арматури.
«Обладнання та процеси дуже складні, – розповідає начальник кисневого виробництва Володимир Черногоров. – З ними можуть впоратися лише найкращі професіонали. І це наші співробітники. Майже все устаткування працює завдяки електричному струму. За його безперебійну роботу відповідають електромонтери. Один з кращих – Тарас Шевченко. Має чималий досвід, працює швидко й якісно, як і його колега Андрій Петров та інші. У водневому відділенні можна відзначити апаратника електролізу Ірину Місяк, яка однією з перших опанувала новий генератор і успішно з ним працює.
Ще одна професія, без якої неможлива робота цеху – машиніст компресорних установок. Наші машиністи Оксана Конциба, Вікторія Фурдуй, Наталя Гараніч та інші досконало знають свої установки, справно виконують виробничі завдання, підміняють майстрів за потреби. А апаратники повітроподілу – це справжні професори! Вони контролюють близько 300 параметрів процесу поділу повітря, а найменша помилка може дорого коштувати підприємству та становить загрозу для людей. Віртуозно керують процесами апаратники Євген Бунга, Юрій Васильченко, Сергій Сарана, Олександр Ігнатенко та їхні колеги».
З початку війни у цеху працює лише один кисневий блок з чотирьох, які працювали раніше. Виплавка сталі на підприємстві неможлива без кисню. А для доменних печей треба ще й гаряче дуття – підігріта суміш стислого повітря та кисню. Для багатьох процесів необхідні азот та аргон. Коли основні цехи зупинилися, кисень продовжували використовувати під час ремонтів устаткування, кількість яких із зупинкою виробництва значно зросла. Азотом продували трубопроводи, що дозволило безпечно зупинити роботу основних агрегатів. Тож кисневе виробництво не зупинялось ні на хвилину.
«Найскладніші часи для нас почалися у жовтні, – продовжує Володимир Черногоров. – Коли ці, м’яко кажучи, недобрі люди стали лупити ракетами по енергосистемі, і почалися перебої з електропостачанням. Нам треба було знайти спосіб, як без втрат зупиняти й запускати за потреби діючий кисневий блок. З такою проблемою ми зустрілись вперше. Для відкриття клапанів під час запуску потрібне сухе повітря під певним тиском. А хто ж його дасть, якщо жоден блок не працює? Кинулись шукати вихід, і знайшли, бо наші люди – найрозумніші й найкреативніші! Проклали трубопровід до сховища з аргоном і саме аргон використали для відкриття клапанів. Вже технології опрацювали, стандартні операційні процедури написали, персонал вивчили, тож запустити блок після зупинки зараз для нас не проблема».
Працівники кисневого цеху, як і вся Україна, з нетерпінням чекають Перемоги та всіляко наближають її: хтось у лавах ЗСУ, хтось волонтерить, а хтось сумлінно працює, виробляючи кисень, та інші гази, необхідні металургам. Всі сподіваються, що невдовзі підприємство запрацює на повну потужність, на відбудову країни. В цеху готові до цього.
«Наш кисневий блок ми можемо запустити будь-якої миті, – говорить начальник цеху. – А якщо треба, то за стислий термін запустимо й ще один. Взагалі-то, ми скористалися вимушеними простоями обладнання, й зробили багато покращень, особливо у рамках Виробництва світового класу (WCM), повністю виконавши майстер-план, і навіть зробили більше. Наприклад, замінили та ізолювали частину трубопроводу установки «Хром-3», зменшивши втрати рідкого азоту процентів на сімдесят. Також вдосконалили трубопроводи, й зараз можемо брати автогенний кисень з блоку «Лінде», якщо зупинені наші компресори. Завдяки цьому за кожен планово-попереджувальний ремонт зможемо економити електроенергії приблизно на 80 тисяч гривень. У нас є вислів: Не робить той, хто не хоче робити. А наші люди хочуть і можуть. Тому з оптимізмом дивимось у майбутнє. Миру нам всім і перемоги!».