Учасників екскурсії затягнуло у воронку історії, а згодом – підняло на скелі.
Напередодні Всесвітнього дня навколишнього середовища екологи «АрселорМіттал Кривий Ріг» з родинами мандрували стежками ландшафтного заказника «Скелі МОДРу», що над річкою Інгулець.
«Про скелі МОДРУ чули багато, а коли побачили їх – це стало справжнім відкриттям, що в нас, на Криворіжжі є свої унікальні Карпати, своє справжнє місце сили», – поділилася враженням провідна інженерка департаменту зі сталого розвитку Світлана Пашиста.
Такі враження були і у більшості учасників активного вихідного – екологів підприємства та членів їхніх сімей. Майже усі вони вперше побачили цю унікальну геологічну пам’ятку природи. Серед учасників був навіть чотирилапий домашній улюбленець – пес Оскар, який щоразу від захоплення голосно казав своє «гав».
Провів екскурсантів стежками-доріжками, гротами та печерами МОДРу і, навіть навчив безпечно підкорювати 15 метрову скелю їхній колега – досвідчений скелелаз Володимир Тимченко, який в «АрселорМіттал Кривий Ріг» працює провідним інженером з охорони навколишнього середовища департаменту зі сталого розвитку.
«Скелі МОДРУ – це справжній музей природного походження просто неба, – розповідає Володимир Тимченко. – У давнину річка Інгулець була набагато повноводнішою, а коли вода відступила, увійшовши у сучасне річіще, нам відкрилися ось ці гранітні велетні та унікальний ландшафт. Природний масив розкинувся на території 62-х гектарів та складається із двох масивів. Перший розташувався на правому березі Інгульця, він називається «Орлине гніздо». По лівому березі річки ми маємо «Малу Орлинку». Саме вона приваблює туристів своїми печерами та гротами, в яких залізну руду добували ще скіфи та слов’яни-уличі. Є легенда, що у 14-18 століттях козаки ховали тут свою скарбницю. Під час дослідження цих місць геологи відкопали плавильні шлаки. Радіоізотопний аналіз показав, що їм понад три тисячі років! Це свідчення того, що залізним промислом тут займалися ще наші пращури – кіммерійці, що мешкали у цих степах. Унікальність скель МОДРу і в тому, що виходи сланців та залізистих кварцитів, які народилися ще за докембрійського періоду, зім’яті під впливом тектонічних процесів, вони мають розломи та тріщини. Там добре видно «зустріч» двох тектонічних плит, коли земля «кипіла». Вони наштовхувалися одна на одну та від удару підіймалися вгору. Це яскрава демонстрація того, як природа створює скелі».
Щодо незвичних назв місцевості, то орлина тематика походить від твердження, що тільки орли можуть створювати гнізда на такій вражаючий висоті скель. А МОДР –то абревіатура, яка народилась за радянських часів. За першою версією це «Міжнародна організація допомоги революціонерам». За другою – від поєднання перших літер назв місць видобутку руди на початку 20 століття: Металургійний, Орджонікідзевський, Довжанський, Рудничний.
Зараз ця унікальна природно-історична пам’ятка є улюбленим місцем відпочинку, туристичною «зіркою» Криворіжжя, місцем тренування та змагань скелелазів. Підкорювати орлині скелі альпіністи та скелелази почали ще з середини минулого століття. І зараз майже кожні вихідні на кам’яних уступах можна бачити туристичне захисне знаряддя, а біля них спортсменів різного віку.
Доєдналися до скелелазів і екологи «АрселорМіттал Кривий Ріг». Володимир Тимченко провів для колег майстер-клас з підйому на висоту, а також розповів про заходи безпеки при підкоренні скель.
«Ця екскурсія стала не тільки можливістю більше дізнатися про рідний Кривий Ріг, а й зняти стрес, який у кожного з нас накопичився від початку повномасштабної війни. Мене вразило все: унікальні місця нашого міста, яскраві моменти відкриття нового, усмішки та гарний настрій від спілкування. Як же тут гарно зустрічати схід сонця, або проводжати його захід. Також такі заходи – це можливість згуртуватися колективом, що теж важливо для плідної командної роботи», – поділилася враженнями Тетяна Дейнега, начальниця групи атомно-емісійного аналізу (управління з охорони водного басейну) департаменту зі сталого розвитку «АрселорМіттал Кривий Ріг».
Цікаво
На території Криворіжжя знаходяться 16 заповідних об’єктів. Серед них 3 ландшафтних заказники, 8 геологічних пам’яток природи, 2 ботанічні пам’ятки, пам’ятка садово-паркового мистецтва, ботанічний сад та дендрологічний парк.
