Саме так називають зараз Олексія Голубєва, начальника дільниці з ремонту спецрухомого складу ремонтного виробництва. Він серед тих, хто залишився працювати на нашому підприємстві у ці складні часи.
Майже 50% машиністів кранів, серед яких чимало жінок, евакуювалися, а робота має тривати, бо цехи живуть і повинні бути готові запрацювати в повну силу будь-якої хвилини. Про це, зокрема, дбає Олексій. «Йому вдалося так організувати роботу з персоналом, перерозподілити зміни машиністів крану, які залишилися, що робота в жодному заводському депо не зупинилась, – говорить Сергій Самойленко, начальник управління з проведення ремонтів, техобслуговування та експлуатації обладнання ЦДУР. – Крім цього, під час вимушеної зупинки доменних печей були «закозлені» 22 чавуноновози. Але їх треба «розкозлити», щоб знову пустити в роботу. Олексій разом з колегами активно взявся за підготовку місць розкозління в мартенівському цеху. І цей процес вже розпочався».
Завдяки організованій роботі за півтора тижні вдалося розкозлити шість чавуновозних ковшів. Роботи тривають і далі, з планомірним збільшенням резерву для майбутнього запуску доменних печей. І саме такі люди, як Олексій Голубєв, сьогодні змушують битися промислове серце заводу. Олексія цінують за сильний характер, цілеспрямованість та відповідальність. Не один рік він вже відпрацював на заводі. А сьогодні все робить для того, щоб його рідне підприємство ще багато років поспіль працювало і після всіх випробувань довело, що криворізький характер – то найміцніша сила, яку нікому не здолати.