Світлана Совпенко, фахівчиня відділу з навчання та розвитку персоналу ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» багато робить для того, щоб наші працівники розвивалися, навчалися нового, опановували нові навички. А ще їй дуже хотілося б, щоб кожен мав ще й справу для душі, своє хобі. У Світлани – це рукоділля.
Світлану добре знають на нашому підприємстві, адже вона організовує навчання та курси з підвищення кваліфікації переважно в структурних підрозділах енергетичного та сталеплавильного департаментів «АрселорМіттал Кривий Ріг».
А нещодавно на Тижні знань вона поділилася з усіма і своїм захопленням – рукоділлям. Її тренінг «Очманілі ручки» зібрав велику кількість глядачів, став справжнім центром уваги творчих людей, адже бажання створювати щось красиве, цікаве та корисне, до серця багатьом працівникам нашого підприємства.
«Я впевнена, що у кожного з нас жевріє той самий вогник творчості, який дає нам сили для роботи та для життя. Мене він грів завжди, але активно займатися рукоділлям я почала завдяки своїм дітям, їх у мене двійко, – розповідає Світлана Совпенко. – Старший син Владислав уже дорослий, а моїй донечці Ярославі зараз 11 років. Коли вона почала підростати, мені хотілося її причепурити вбрати в красиві платтячка, зав’язати бантики. Саме їх я і почала робити, захопившись технікою канзаші. Це бантики у формі квіток, які робляться з атласних та інших стрічок, шматочків шовку тощо. Бантики можна складати по одній пелюстці, а також збирати в об’ємні форми, накладаючи пелюстки букетом, один на одного. У підсумку бантиків у нас зібралося багато, і на усі випадки життя (сміється). А творча душа тим часом вже бажала більшого, руки аж «горіли» робити щось нове, і я захопилася малюванням картин за номерами, складанням алмазної мозаїки. В результаті картин зібралося настільки багато, що я почала їх дарувати рідним, друзям, колегам. Також разом з донькою ми почали плести браслети з бісеру. У цьому випадку ініціатором стала донька. Спочатку я їй допомагала, а згодом і сама захопилася плетінням».
Творча активність Світлани зросла з початку повномасштабної війни. Моторика рук, повторювальні рухи та можливість відволіктись на щось приємне стали відмінним заспокійливим від стресів війни. Світлана говорить, що це наче медитація, яка позитивно впливає на нервову систему.
До речі, займатися будь-яким рукоділлям корисно і на фізичному рівні, медики дослідили, що навіть 20 хвилин рукоділля на день сприяє зниженню рівня кортизолу, нормалізації серцевого ритму та артеріального тиску, покращує настрій, підвищує самооцінку. Погодитесь, це чудовий інструмент для покращення нашого ментального здоров’я.
Крім того, рукоділля активізує ділянки мозку, формуючи нові нейронні зв’язки. Отже, беріть усе це до уваги та обирайте свій вид творчості.
«Про все це я розповідала на своєму вебінарі на Тижні знань. Попри те, що вже багато років організовую навчання, я вперше в житті особисто проводила такий захід, на якому ділилася своїм творчим досвідом, – зауважує Світлана Совпенко. – Розповідала я колегам і ще про один свій творчий напрямок – виготовлення сумок за допомогою техніки макраме. У дитинстві я активно ним займалася, робила кашпо для квітів, фігурки сов, вони тоді були у тренді, різноманітні прикраси для дому. Потім мода на макраме якось стихла. А одного разу прийшла до мене колега і розказала, яку цікаву сумку вона побачила в інтернеті. У мене одразу усі навички, як у комп’ютері, оновилися. В результаті ми з нею зробили кожна по сумці. Також поділилися з нею різними техніками, прийомами, творчими підходами. Це так цікаво! Саме з цього у мене розпочався новий період – «сумчатий». Сумки на пластиковій канві, оплетені, з оздобленням, у техніці макраме, різних кольорів, на роботу, на прогулянку, шопінг, дитині до школи, літній, зимовий варіанти тощо. І кожна сумка виходить краще за попередню. А ідеї не вщухають, навпаки, їх багато, вони різні та цікаві».
У планах Світлани виготовити сумку зі шнура у техніці зиґзаґ (ламаною лінією). Також вона хоче спробувати виготовити квіти зі стрічок, які виглядають, наче справжні, декоративні серветки тощо. Світлана говорить, що головне у творчості – це натхнення, до якого вже додається вивчення техніки, підрахування кількості матеріалів, бачення того, яким буде виріб, як він себе поводитиме тощо. «Будь-яка майстриня знає, що у творчості важливий не лише результат, а і процес, коли ти «варишся» у ньому, щось шукаєш, пробуєш, – говорить Світлана Совпенко. – В результаті виходить ексклюзивна річ. Хто б нею не користувався, вона сприяє впевненості людини, підкреслює особистість. Дівчата, а також чоловіки, беріть це до уваги. Я раджу кожному у творчості, або в інших справах, знайти щось своє, до серця, до душі. І не боятися пробувати нового. А раптом воно у вас вийде якнайкраще, а ви про це досі й не знали?»
