Категорії
Офіційно

Криворізькі лікарні отримали першу партію медичної гуманітарної допомоги від АрселорМіттал

«АрселорМіттал Кривий Ріг» передав місцевим лікарням хірургічне обладнання та медичні засоби для лікування ран на суму 350 тисяч доларів. Допомогу від підприємства отримали дві криворізькі лікарні та медзаклад селища Новопілля Криворізького району. Перелік потрібного обладнання та матеріалів сформували криворізькі хірурги, які надають медичну допомогу військовим і цивільним жертвам війни в Україні.

«Українські лікарі стоять на варті здоров’я людей. Щоб полегшити їхню працю і допомогти нашому рідному місту, ми скористалися досвідом та можливостями глобальної групи АрселорМіттал. Попит на обладнання для проведення хірургічних операцій в Україні та Європі зараз дуже високий, тому нам довелося шукати замовлення у різних країнах – Польщі, Німеччині, Іспанії. Щиро вдячні нашим польським колегам за допомогу у зборі вантажу та забезпеченні криворізьких лікарень найнеобхіднішим», – сказав генеральний директор «АрселорМіттал Кривий Ріг» Мауро Лонгобардо. 

Колеги і партнери в Польщі – голова Фундації охорони здоров’я АрселорМіттал Катажина Карч-Мончка та генеральний директор компанії Medical Trade, медичного партнера Фундації, Бартош Юрковський, – допомогли відшукати медичні засоби та обладнання, зібрати вантаж та транспортувати його до Кривого Рогу.

Серед особливих запитів медиків – два види сучасного хірургічного електроінструменту. Лікарні отримали травматологічні ортопедичні дрилі виробництва Німеччини. Вони спроектовані таким чином, щоб зменшити вібрацію при хірургічних втручаннях в роботі з політравмами.

Важливими помічниками в роботі хірурга є й електрокоагулятори – апарати, здатні швидко зупиняти кровотечі та обробляти судини будь-якого діаметру. Доставили з Європи до Кривого Рогу й запаси перев’язочного, хірургічного та шовного матеріалу, антисептичні засоби та кровоспинні препарати, потреба в яких під час воєнних дій дуже велика. 

«АрселорМіттал Кривий Ріг» передав медичну гуманітарну допомогу і до лікарні Новопілля Криворізького району. Медзаклад має велике хірургічне відділення, яке приймає пацієнтів і з Новолатівської та Гречаноподівської громад. Окрім хірургічного електроінструменту, лікарів Новопілля забезпечили антисептичними засобами, кровоспинними пластирями, шовним матеріалом, знезаражувальним пристроєм та медичними меблями, а також возиком для перевезення хворих.

Раніше компанія АрселорМіттал внесла 1 мільйон доларів США до Фонду допомоги Національного банку України, який фінансує гуманітарні зусилля для підтримки цивільних жертв війни. Також працівники групи в цілому світі ​ зібрали майже 3 мільйони доларів США на користь гуманітарних проектів UNICEF в Україні, а корпорація подвоїла цю суму до 6 мільйонів доларів США.

Загалом на забезпечення Кривого Рогу медикаментами та продуктами харчування компанія виділила 1 мільйон доларів США.

Пресрелізи компанії можна знайти на офіційному Telegram-каналі «АрселорМіттал Кривий Ріг».

Категорії
Офіційно

«АрселорМіттал Кривий Ріг» оптимізує структуру управління для подолання викликів воєнного часу

Сьогодні «АрселорМіттал Кривий Ріг», найбільше гірничо-металургійне підприємство України, оголосило про реорганізацію департаментів безпеки та закупівель, а також про те, що двоє топ-менеджерів залишають компанію.

Керівник служби безпеки Дмитро Соболєв ухвалив рішення приєднатися до Збройних Сил України. На своїй ключовій посаді в «АрселорМіттал Кривий Ріг» він пропрацював 2,5 роки. Відділ безпеки тепер підпорядковуватиметься заступнику генерального директора з адміністративних питань Артему Філіп’єву, за винятком підрозділу економічної безпеки, який переходить під управління фінансового директора Сергія Плічка.

Крім того, в рамках реорганізації відділ постачання поєднано з фінансовим відділом і відтепер буде підпорядковуватись Сергію Плічку. Бікрам Джіт Сінгх Вірди залишає компанію після більш як трьох років. Він керував закупівлями матеріалів, обладнання та послуг у період інтенсивного зростання та модернізації виробництва.

Мауро Лонгобардо, генеральний директор «АрселорМіттал Кривий Ріг»:

«Війна здійснює безпрецедентний тиск на нашу компанію. Ми повинні бути достатньо гнучкими та швидкими, щоб не просто вижити, а й досягти успіху в цих складних обставинах. Це означає, що настав час приймати складні рішення.

Я вдячний Бікраму за його великий внесок в успіх нашої компанії впродовж останніх років. «АрселорМіттал Кривий Ріг» –  великий покупець товарів та послуг і тому відіграє важливу роль в економіці України. Департамент постачання був надзвичайно важливим для наших досягнень у плануванні та впровадженні великих інвестиційних проектів з екомодернізації. Я особливо вдячний Бікраму за його роль у втіленні наших соціальних проектів для Кривого Рогу, насамперед – будівництва майбутнього онкоцентру.

Я також глибоко вдячний Дмитру Соболєву, який вирішив захищати свою країну та поставити свої таланти на службу Україні у цій несправедливій війні. Від імені всього колективу висловлюю свою повагу його самопожертві.

Бікрам та Дмитро були цінними членами нашої управлінської команди, і я бажаю їм обом всього найкращого.

Відтепер Сергій Плічко та Артем Філіп’єв беруть на себе ще більшу відповідальність. Завдяки їхній праці у Кривому Розі протягом останніх трьох місяців, підприємство успішно справилося з труднощами воєнного часу, а гірниче та сталеливарне виробництво мали надійну тилову підтримку. Я вдячний їм обом за те, що зараз вони беруть на себе ще більше обов’язків».

З початком війни в Україні «АрселорМіттал Кривий Ріг» тимчасово призупинив виробництво сталі, проте зараз працює над його відновленням. Працює одна з чотирьох доменних печей. Гірничий департамент та коксохімічне виробництво працюють на зниженій потужності. Компанія повністю перебудувала свої ланцюжки постачання та оновила бізнес-модель, щоб забезпечити продажі навіть за умов нестачі стратегічної сировини. «АрселорМіттал Кривий Ріг» зберіг усі робочі місця та виплату заробітної плати всім працівникам. Бойові дії ведуться приблизно за 50 км на південь від Кривого Рогу.

Пресрелізи компанії можна знайти на офіційному Telegram-каналі «АрселорМіттал Кривий Ріг».

Категорії
Новини

Під землею відремонтували газові борови

Утилізація відходів є важливою складовою технологічного процесу виробництва агломерату і має екологічний ефект. Саме для цього у кожної агломашини є своя горизонтальна ділянка газопроводу – боров. Цими боровами гази, утворені в процесі виробництва, відводяться від агломашин і потрапляють в систему очищувачів, а залишки спрямовуються до основної викидної труби.

Від початку роботи цеху з 1961 року борови усіх шести агломашин агломераційного цеху № 1 були заховані під землю. Але з роками технології вловлювання відходів вдосконалювалися. В 2003 році в АЦ № 1 зробили капремонт. За словами начальника АЦ № 1 Сергія Клімаса, тоді борови агломашин №№ 1, 2, 5 та 6 з-під землі підняли нагору. А от борови агломашин №№ 3 та 4 залишились працювати під землею. «З часом кам’яне лиття на їхніх стінках зруйнувалося, його залишки накопичилися і засмічували прохід, створюючи додаткове навантаження на інші складові газової системи», – каже Клімас.

Тепер, коли настав час ремонту, 3-й та 4-й борови були ретельно вичищені. Новий шар бетону для міцності і якості наносився за допомогою торкретування, під тиском.

Сергій Клімас пояснює: «Чистити борови можна тільки тоді, коли зупиняється робота усіх агломашин. Але ж таке буває не часто. Тому зазвичай комплекси ремонтуються по черзі. А от після зупинки 8 березня ми уклали графіки ремонтних робіт і працюємо на повну. Також відремонтували і газову систему агломашин №№ 1 та 5. Наш колектив впевнений, що після перемоги у всіх буде дуже багато роботи, і на відремонтованому обладнанні ми зможемо працювати ефективніше».

Категорії
Новини

В Україну надійшла гуманітарна допомога від компанії АрселорМіттал

Сьогодні місто Львів – великий гуманітарний хаб для всієї України – приймає допомогу від міжнародної корпорації АрселорМіттал на загальну суму майже 250 тисяч доларів. Це медичні засоби та обладнання, яких невідкладно потребують українські хірурги для надання медичної допомоги пораненим і цивільним жертвам війни в Україні. Перелік такого обладнання був складений за допомогою фахівців департаменту охорони здоров’я Львівської обласної військової адміністрації. Гуманітарну допомогу вже завантажили на складські майданчики і незабаром розподілять між хірургічними відділеннями лікарень Львова та Львівської області.

«Міжнародний масштаб корпорації АрселорМіттал дозволив відшукати найнеобхідніше медичне обладнання в різних країнах світу – Польщі, Німеччині, Іспанії. За допомогою наших польських колег ми зібрали вантаж, транспортували його до Львова і сподіваємось, що медична допомога тут буде ще більш ефективною. Компанія АрселорМіттал вірить в Україну та робить все можливе, щоб підтримати країну та допомогти їй відновитися якнайшвидше», –  сказав гендиректор «АрселорМіттал Кривий Ріг» Мауро Лонгобардо.

Серед нового медичного обладнання для львівських лікарень – німецький хірургічний електроінструмент. Це дві травматологічні ортопедичні дрилі, які спроектовані таким чином, щоб зменшити вібрацію при хірургічних втручаннях в роботі з політравмами. Також чотири електрокоагулятори – це спеціальний апарат, що спаює судини та зупиняє кровотечу під час операцій. Таке обладнання здатне працювати із судинами усіх діаметрів – від найменших до найбільших. Також компанія передала в Україну декілька тисяч спеціальних кровоспинних бандажів і бандажів для ран, антисептичних та кровоспинних пластирів.

Раніше компанія АрселорМіттал внесла 1 мільйон доларів США до Фонду допомоги Національного банку України, який фінансує гуманітарні зусилля для підтримки цивільних жертв війни. Також завдяки платформі збору коштів Unicef вдалося зібрати майже 3 мільйони доларів США, після чого компанія подвоїла цю суму до 6 мільйонів доларів США. Ще мільйон доларів США компанія скерувала на забезпечення міста Кривий Ріг медикаментами та продуктами харчування. Ця партія гуманітарної допомоги вже на шляху до Кривого Рогу.

Категорії
Новини

Працівники блюмінгу збільшили спроможність переробки злитків до 11 тисяч тонн на добу

Як розповів старший майстер блюмінгу Ігор Костенко, працівники цеху скористалися вимушеною зупинкою і виконали величезний обсяг ремонтно-відновлювальних робіт не лише на станах, а й у відділенні нагрівальних колодязів. Саме у цьому відділенні сталеві злитки готують до прокатки, розігріваючи їх до температури 1300 градусів за Цельсієм.

Костенко каже, що блюмінгівці, а з ними й працівники цеху ремонтів металургійного обладнання № 2 та «Стіл Сервісу», виконали гарячий ремонт тринадцяти нагрівальних колодязів. Ще шість колодязів відремонтували з повною заміною вогнетривкої футеровки. «Ми відновили проблемні ділянки вогнетривкої футеровки всередині ще одинадцяти колодязів. Додатково зробили ревізію та відремонтували напольно- кришкові крани, які відкривають та закривають кришки колодязів під час посаду та видачі злитків, і контролюють їх розігрів. Відремонтували також багато газозапірної арматури», – каже Костенко.

У підсумку блюмінг тепер має три десятки колодязів, повністю підготовлених до роботи. Тому нагріти 11 000 тонн злитків за добу (а саме такою наразі є максимальна виробнича спроможність блюмінгу) не буде проблемою, коли в цеху відновиться виробництво.

Нещодавно механослужба цеху проревізувала кліщові крани, які садять заготовки у колодязі. Це теж додає впевненості в успішній роботі відділення.

Пауза може бути корисною, вирішили нагрівальники металу Олександр Опольський, Руслан Сергеєв, Олександр Михайлов, Валерій Гайдуков, слюсар-ремонтник Віктор Кочерга, змінні майстри Сергій Драченко, Олександр Торопов та їхні колеги, і очистили від окалини та металобрухту траншеї нагрівальних колодязів, злиткоподачу і шлаковий коридор. А щоб праця розчіпників злитковозів стала безпечнішою, також відновили фронтальні захисні плити.

Зараз на блюмінгу триває робота з розчищення димових боровів. Це сприятиме більш ефективній роботі не лише відділення нагрівальних колодязів, а й цеху взагалі.

Відділення нагрівальних колодязів блюмінгу
Категорії
Новини

Пам’ятник першому директору заводу Вєсніку став історією

12 травня поруч із підприємством «АрселорМіттал Кривий Ріг» демонтували пам’ятник першому директору заводу, діячеві сталінської епохи Якову Вєсніку.

30-ті роки минулого сторіччя стали для України періодом великих змін, але й великих трагедій. Радянський Союз взяв курс на форсовану індустріалізацію. Ціною цієї стратегії стали мільйони людських життів. Адже відбувалося велике промислове будівництво коштом знищення українського селянства, кульмінацією якого став Голодомор 1932-33 років.

Учасник жовтневого перевороту 1917-го, соратник Калініна й Орджонікідзе, колишній член керівництва Червоної армії – так званої Реввоєнради – Вєснік особисто звертався до Сталіна і просив доручити йому відповідальну ділянку робіт. Організовував будівництво кількох металургійних комбінатів, а у 1931 приїхав до Кривого Рогу, де планували збудувати Криворізький металургійний завод.

Комуністичні керівники тогочасної Української РСР не цуралися жодних методів, щоб виконати вказівку Сталіна: «Перетворити Україну… у дійсно взірцеву радянську республіку» і виконувати плани зі зростання промислового виробництва на 38% у рік. У 1928 році розпочалася так звана «Шахтинська справа» – переслідування групи інженерів, переважно на території Донбасу, які протестували проти форсованого темпу виробництва, який тяг за собою численні аварії та загибель людей. Результатом цієї розправи стало фактичне знищення інженерно-технічних фахівців, які отримали освіту й досвід у дорадянські часи.

Досвідчений господарник, Вєснік докладає всіх зусиль, щоб збудувати майбутній Криворізький металургійний завод якомога швидше. На роботи примусово зганяють мешканців навколишніх сіл, а мешканцям міста організовують «штурмові суботники». Залучені до будівництва люди працювали без належного обладнання, у спеку й холод, і жили в землянках та очеретяних куренях. Їжі не вистачало: за форсовану індустріалізацію Україна платила тотальним вивезенням не лише збіжжя, а й усього їстівного. Будівництво заводу припало на пік Голодомору.

Форсована індустріалізація здійснювалася так званим «методом підхльостування», як його охрестив сам Сталін: перед колективами ставили недосяжні завдання, а тих, хто відставав, чекали репресії.

Коли у 1934 році доменна піч № 1 видала перший чавун, це був результат не лише титанічної роботи, а й нелюдського ставлення режиму до людей. І хоча Вєснік здобув повагу й визнання криворіжців як очільник будівництва та перший директор підприємства, «Жить стало лучше, жить стало веселей» ціною знищених життів та здоров’я безлічі людей.

А тоді друг і протектор Вєсніка Серго Орджонікідзе, тодішній народний комісар важкої промисловості СРСР, попав в опалу. Сталін вважав, що причиною неефективності важкої індустрії у країні є шкідництво і крадіжки, а Орджонікідзе захищав своїх ставлеників і вказував на проблемні управлінські рішення. Він помер за невияснених обставин у 1937 році. Після цього в немилість упали й його соратники, а серед них – і Яків Вєснік. Його арештували, а через короткий час і убили в тюрмі.

Постать Якова Вєсніка, як і вся його епоха – дуже неоднозначна. З одного боку, справді, він дав початок великому, успішному підприємству. З іншого боку – діяв за правилами сталінського режиму, вірним учасником якого був. Вдихнув нове життя у місто – і доклався до винищення українського народу сталінським режимом.

Що у майбутньому буде розташовано на місці пам’ятника – вирішать мешканці Кривого Рогу. А сам пам’ятник обережно демонтували, надійно спакували та відправили на зберігання.