На календарі третя бойова весна. Але усі жахи війни, біль втрат та важкі випробування не можуть перешкодити українським жінкам зустріти весну у всій красі, радіти першим теплим промінцям, набиратися сил, щоб дихати на повні груди, щоб працювати заради перемоги, жити та мати надію. Щоб створити святковий настрій, який бодай на кілька годин дав змогу нашим чарівним жінкам відпочити та порадіти весняному теплу та сонцю, в Палаці культури металургів за ініціативи департаменту комунікацій «АрселорМіттал Кривий Ріг» був організований святковий концерт для жінок, чоловіки яких захищають нашу Україну.
Зелені, рожеві, бузкові, жовті, блакитні букетики на вході до фоє голосно заявляли про весну. Цими квітами зустрічали прекрасних пані, які прийшли на концерт. Дівчата несміливо торкалися квітів, наче не могли повірити, що третя важка воєнна зима відступила. А весна, яка зазвичай дарує надію, вже ось тут, на порозі. Вона кличе забути про все і подарувати собі бодай декілька хвилин відпочинку та гарного настрою. І кожна з присутніх пані усміхалася, і з цього починалося диво. А гарна музика та прекрасні номери створювали у палаці особливу теплу атмосферу. Всі відчували, що скучили за цим, за можливістю бути щасливою тут і зараз.
«Жінки завжди чекають на весну, адже вона асоціюється з молодістю, теплом, родинним затишком та надією, – говорить начальник зміни цеху мереж та підстанцій Оксана Кириченко. – Хотіла б подякувати організаторам за це маленьке свято. Нам це дуже потрібно, наче ковток свіжого повітря. Наші хлопці воюють там, зокрема, й щоб ми мали змогу відчувати себе не лише захищеними, а хоча б трішки щасливими. Такі свята – це можливість підзарядитися, набратися сил, натхнення, щоб працювати на нашу перемогу. І звісно ж, це прекрасний привід нарядитися, зробити собі зачіску і відчути себе прекрасною жінкою».
Яскраві, усміхнені, щирі – не можливо було пройти повз цих панянок. Тетяна Шевцова та Юлія Степанова, Катерина Хабло працюють верстатницями в РМЦ-2 «Ливарно-механічного заводу». Дівчата без вагань зареєструвалися на концерт, адже, зазначають, що просто скучили за такими заходами. Раніше вони збиралися колективом, щоб разом відсвяткувати, поспілкуватися, порадіти. “Сьогодні, – говорять вони, – це справжня рідкість”. На жаль, ми звикли через війну відмовлятися від багато чого, зокрема, й можливості бути щасливими.
«В мене зараз на фронті брат, переживаю за нього, але точно знаю, що він би дуже порадів, що його сестра пішла на свято, – розповідає Катерина Хабло. – Це усім нам зараз дуже потрібно. Нам не вистачає приводів відволіктися, відпустити тривогу та неспокій, забути бодай на годинку, що навколо війна. Весна, ми, жінки, її дуже любимо. А як нас тут зустріли – з квітами, з усмішкою, а який чудовий концерт! Ми зараз маємо бути сильними, а де ж брати сили, звідки черпати енергію? Ось такі заходи – це наша підзарядка, свіжий подих, яскраві барви, віра в краще та сподівання, на які ми завжди очікуємо від весни. Дякуємо. Всіх жінок з весною!»
Привітати наших красунь прийшов генеральний директор «АрселорМіттал Кривий Ріг» Мауро Лонгобардо. Він висловив щире захоплення силою, мужністю і невичерпною енергією наших жінок. А також побажав, щоб наступне свято 8 березня всі пані зустрічали вже зі своїми мужніми захисниками, щоб родини зібралися усі разом, щоб квіти жінки вже отримали з рідних для кожної рук.
Концертні номери радували різножанровістю, тематикою. Кожен з них ставав справжнім сюрпризом, і дійсно, свято вийшло особливим подарунком, свого роду гімном краси та чарівністю. А яке ж свято без сюрпризів? Тому чимало панянок після розіграшу пішли додому з подарунками. А справжній весняний настрій, коли у повітрі відчуваються особливі весняні флюїди, коли оживає надія, коли очі світяться щастям, точно отримав кожен, хто завітав в цей день на концерт до Палацу культури металургів.
«У моєму житті є чотири найважливіших жінки: дружина Яночка, мама Людмила Кімівна, бабуся Ася Аксентіївна та теща Ольга Миколаївна. Я їх дуже-дуже люблю, і є за що. Яна – найкраща дружина в світі. Вона гарна, добра, уважна, чуйна, лагідна, неповторна… Цей перелік можу продовжувати нескінченно. А особливим рядком у цьому переліку – вдячність це те, що вона народила мені двох синів і вкладає душу в їх виховання.
Ну мама – це особлива людина у житті кожної людини. Мама подарувала життя. Мама дарує любов, турботу і ласку. Коли я робив помилки, то вона могла так пояснити мені ситуацію, що я зразу все розумів і брався їх виправляти. Це величезний талант, я вважаю. Мама смачно готує, а смак її страв ніби повертає мене у щасливе безтурботне дитинство.
Бабуся – це мудрість. Її життя не було легкою прогулянкою, але попри всі складнощі, бабуся зберегла найкращі якості і передає їх нам. А більш ніж 10 років тому у мене з’явилася ще одна мама. Оті всі анекдоти про недобру тещу – то не про мою. Моя розуміє мене, як рідного сина. Це Теща з великої літери. Ці чудові жінки – вони як квіти у саду мого життя, і я їм безмежно вдячний!»
Весняні квіти для натхнення
Дмитро Ципченко, начальник автоколони № 1 ГТЦ ГД:
«Жінки – це наше натхнення! Без них світ застиг би на місці, і не було б розвитку, ніякого руху. Всіма своїми здійсненнями, досягненнями чоловіки завдячують жінкам – мамам, дружинам, донькам… Ну і я не виключення. Особисто мене на роботу та розвиток надихають дружина Ольга та донечка Міла. Звичайно ж, вітатиму їх зі святом жіночої краси та весни. У дружини заздалегідь завуальовано випитав про подарунок, бо не люблю, щоб подарунки були безглуздими, непотрібними або геть неромантичними, такими як сковорідка. Ну і спінінга звичайно ж дарувати не буду (усміхається). Разом з тим подарунок має бути сюрпризом. Ну й звичайно ж даруватиму квіти. На жаль, улюблені Оліні півонії у березні не квітнуть, їх я подарую у сезон, а до свята весни буде щось весняне.
З Мілиним подаруночком простіше. Вже знаю, яку іграшку вона бажає. Донечці також дарую квіти. І хай їй поки що чотири з половиною, але вона у мене вже маленька принцеса. Треба змалечку привчати до традицій, хороших традицій, щоб вона знала, як воно має бути.
Вітаю вас, любі! Хай все у вашому житті складеться якнайкраще, і я для цього зроблю все, що від мене залежатиме».
Продовжуємо зізнаватися у коханні прекрасним жінкам.
Начальник зміни цеху металоконструкцій ЛМЗ Максим Сізов:
«Напередодні свята 8 березня, звичайно ж, усі розмови про жінок. Я вважаю, що мені в житті пощастило. Поряд зі мною завжди були найкращі жінки. На жаль, поряд вже немає моєї матусі Валентини Олександрівни. Саме вона колись не дала мені схибити. Зовсім молодий тоді я не хотів вчитися, а вона наполягла: «Йди, синку, вчися». І я її послухався. Я вважаю, що матір надзвичайно важлива для кожної людини. Моя мама була доброю, завжди допомагала всім, хто поруч, любила життя. А я своєю чергою намагався бути люблячим сином.
Ще одна моя кохана жінка – дружина Катерина. Красива, неперевершена. Вона в мене найкраща. Пані з «перчинкою». Дружина – основа нашої родини, завжди підтримає мене, не дає опустити руки. Ми завжди були разом, а коли розпочалася активна фаза вторгнення, то вони з донькою були змушені виїхати до Польщі. Ось тут я дійсно відчув, як мені неймовірно складно без них. На щастя, вони зараз поряд. Я ціную все, що для мене робить Катерина. Знаєте, жінка ж може знищити чоловіка, а може подарувати йому крила. Мої кохані мене окриляють. А найбільша моя радість, моя зірочка – це кохана донечка Мілана. Вона така життєлюбка, таке сонечко! Добра, чуйна та весела дівчинка. Я заради неї здатен на все.
Я дуже хочу, щоб мої пані були щасливими. Тому намагаюся їх радувати щодня. Подарувати квіти, приготувати якийсь сюрприз – для цього не треба чекати на свято. Але 8 березня все-таки привід ще раз сказати своїм коханим «дякую, кохаю, захоплююся тобою». Тому в цей день зранку, поки мої дівчатка сплять, я побіжу за квітами. Хай свято розпочнеться для них зі сходом сонця.
Всім же україночкам бажаю кохання, тепла і любові в серцях, чудового настрою і прекрасного самопочуття. Даруйте усмішки, радійте та отримуйте задоволення від життя! Щастя вам, успіхів завжди та в усьому! Ви найкраще, що у нас є!»
Жінка – це запрошення до щастя
Сергій Галкін, змінний майстер цеху металоконструкцій ЛМЗ:
«Для мене весна завжди асоціюється з красою, теплом, відродженням і нашими українськими жінками. Вони такі ж чарівні, яскраві та прекрасні, які ця чудова пора року. Недаремно ж і свято для жінок відзначається саме у березні. Жінки – це наша сила, опора. Коли ти працюєш в колективі, де є жінки, то тебе це дисциплінує, все хочеться робити якнайкраще. Часто саме наші колеги-жінки можуть підмітити те, чого ти не побачив, дати слушну пораду, вислухати, поспівчувати, допомогти, підтримати. За це я щиро вдячний нашим кранівницям, розмітницям, майстриням. І бажаю, щоб всі вони завжди відчували себе коханими, щасливими.
А от моє серце раз та назавжди віддане одній чарівній пані – моїй дружині Тетяні. Ми познайомилися з нею 25 років тому. Пам’ятаю, що було холодно, я вигулював собаку і побачив її. Вона тоді приїхала до тітки, а тої не було вдома, Тетяна чекала її на лавці біля під’їзду. Я підійшов, познайомився, «склав компанію» поки чекали на родичку. Потім наше знайомство продовжилося, згодом ми побралися. Моя Тетянка красуня, розумниця та неперевершена господиня. Я вдячний їй за двох синів, за нашу затишну домівку, за те, що вона оточила мене турботою та увагою. Ми з нею одне ціле. Наше кохання – це якась хімія та магія. Ми чверть століття разом тому, що вміємо чути одне одного, розуміємо, здатні йти на компроміс. Таня, моя «кнопка», як її називаю, – це моє щастя. Я намагаюся їй завжди радувати. От просто так, без причини подарувати її улюблені троянди, наприклад, зробити сюрприз. До 8 березня я готуюся заздалегідь, купую ще звечора квіти та ховаю, ой, непросто це зробити вдома, але сюрприз має бути сюрпризом! А ще в цей день кухня на мені. Я готую смачні шашлики, накриваю стіл. Долучаю до цього синів, звісно. Ми їх виховуємо з повагою до жінок, адже вони теж колись стануть чиїмись чоловіками. Порада від мене «сильній половині». Жінку робить красивою не лише весна, а й чоловік, який поряд, зважайте на це. Хочете бачити красуню поряд з собою, то робіть все, щоб вона відчувала себе такою».
У весняне свято 8 березня бажаю всім україночкам чарівного настрою, ніжних обіймів, стрімких успіхів у кар’єрі, яскравих емоцій і вражень, щасливих усмішок. Нехай у житті буде безліч таких сонячних днів, як це весняне свято!
Щороку 8 березня, Міжнародний жіночий день, нагадує нам усім про значення, роль і шлях жінки в суспільстві. Ми давно відійшли від стереотипів, що цей день – лише про весну і кохання. Натомість ми поважаємо той історичний шлях, який пройшли жінки до можливостей розвиватися, досягати успіхів в усіх сферах. Сьогодні наука, виробництво, мистецтво, освіта, медицина – неможливі без жінок, їхнього професіоналізму.
В компанії «АрселорМіттал», і в «АрселорМіттал Кривий Ріг» зокрема, ми надаємо рівні можливості жінкам та для чоловікам, це частина нашої корпоративної культури. Адже такі поняття як досвід, сміливість, стійкість, цілеспрямованість, рішучість не можна розділити за гендерною ознакою. Внесок жінок у розвиток компанії дуже цінний.
Саме зараз, коли Україна і наше підприємство переживають нелегкі часи, коли багато чоловіків і жінок захищають нас на полі бою, коли ми маємо дефіцит кваліфікованого персоналу, один з основних фокусів припав на працевлаштування жінок, їх перенавчання, розвиток. Більше третини нашого колективу сьогодні – саме жінки: машиністки кранів, електромонтерки, токарки, фрезерувальниці, водійки, лаборантки, керівниці тощо. Наші жінки стали символом стійкості і опору для всього світу. І в той самий час ви – прекрасні мами, дружини, сестри, доньки. Ви вмієте терпляче чекати, впевнено доводити свою думку, генерувати ідеї, безстрашно оберігати.
Впевнений, що лідерські якості жінок роблять нашу компанію набагато кращою. Саме тому ми третій рік поспіль, незважаючи на війну, проводимо жіночий форум, де наші колежанки можуть обмінятися досвідом, ідеями, порадами, історіями успіху.
І вірю, що після Перемоги України, ми повернемося до нашого життя більш впевненими, стійкими і продовжимо будувати світ рівних можливостей, де кожна людина зможе йти до успіху без гендерних та інших перешкод, де усі ми матимемо мир і добробут.
Вітаю вас з 8 березня, шановні жінки!
З усією повагою,
Мауро Лонгобардо, генеральний директор «АрселорМіттал Кривий Ріг»
Ні-ні, річ не про водійок транспортних засобів. Сьогодні чоловіки поділяться своїми думками щодо жіночого свята 8-го березня, яке історично започатковувалося, як день прав та лідерства жінок у суспільстві, а з роками все більше набувало ліричної складової. Жінку все частіше стали порівнювати з красою, весною, відродженням. Отже, якою зараз бачать сучасні чоловіки, які працюють на нашому підприємстві, українську жінку? За що хотіли б їй подякувати та які сюрпризи та подарунки готують для своїх прекрасних пані?
«Сьогодні не наш день. Сьогодні – про жінок»
Олексій Пигида, майстер з ремонту газового господарства коксових батарей №№ 5, 6 коксового цеху № 1:
«Я дуже щаслива людина, бо мене оточують три чарівні красуні та розумниці – це мої матуся Людмила, дружина Яна та донечка Єва. Мої дівчата дуже красиві та добрі, вони мій надійний тил. Я завжди намагаюся їх чимось порадувати, щоб вони частіше усміхалися, щоб у них завжди був гарний настрій. До речі, усі вони дуже люблять подарунки. Не має значення, коштовні вони чи ні, тут головне увага, а ще – сюрприз.
Мене матуся завжди вчила бути добрим до людей, і це добро до тебе обов’язково повернеться. Цього життєвого принципу я й намагаюся дотримуватися. Жінка завжди підтримує мене, що б у житті не сталося. Це є дуже цінним в наш непростий воєнний час. Донька ж радує мене своїми успіхами.
Взагалі-то, який би сенс це свято не мало офіційно, для нас, чоловіків, 8 березня – це найніжніший, найсвітліший, найурочистіший день року. Цього дня ми дякуємо жінкам просто за те, що вони є жінками, за те, що вони завжди поряд з нами, чоловіками. Ми дякуємо нашим матусям, дружинам, сестрам, донькам за їхню підтримку, за поєднання їхньої слабкості та мужності, за мудрість. Мої жінки, наприклад, завжди знають, як правильно діяти у тій чи іншій ситуації, можуть дати слушну пораду.
А ще 8 березня у нас асоціюється з початком весни, відродженням природи, теплом.
Я хочу поздоровити зі святом усіх наших жінок: і своїх рідних, колег, і навіть тих, кого я не знаю. Я хочу, щоб жінки завжди отримували компліменти від чоловіків. А ще, – щоб чоловіки завжди приділяли жінкам багато уваги, з повагою ставилися до них і, звичайно, дарували їм свою любов та захист».
Взяли до рук ключі майже від усього
Юрій Швець, агломератник агломераційної фабрики:
«Зараз багато чоловіків стали на захист України, а виробничі, економічні та інші турботи лягли на тендітні плечі жінок. Можна сказати, що саме жінки взяли до своїх рук ключі від різних справ. І, як би їм важко не було, жінки з успіхом справляються з усіма турботами. У колективі агломераційної фабрики теж багато жінок. Вони працюють технологинями, електромонтерками, слюсарками, дозувальницями тощо. Ми захоплюємося їхньою майстерністю, відповідальним ставленням до справ і позитивом, який вони випромінюють, щоб б не трапилося. При цьому вони ще й примудряються підтримувати нас, чоловіків. Ми вдячні жінкам за це, а у весняний день 8 березня ця подяка збільшується в рази та помножується на численні захоплення та компліменти.
Найголовніша жінка у моєму житті – це моя дружина Аделіна. Ми багато років разом, виховали чудового сина. Аделіна – це моя опора, моя порадниця в усіх справах, моє натхнення та надійний тил. Восьмого березня я подарую їй квіти, вона їх дуже любить, щось смачненьке, а також м’яку іграшку для гарного настрою, адже в душі кожної жінки, до того ж різного віку, завжди живе дитина. Одного разу я замислився, хто ж насправді у нашій родині головний? Ви очікуєте, що зараз я скажу, що жінка. А от і ні. У нашій родині головні – це кицька Маркіза та два наших песики Красунчик та Мишко. До речі, 8 березня на них також чекають смаколики. А якщо серйозно, я хочу привітати зі святом усіх наших жінок. Яку б історію 8 березня не мало, який би в нього сенс не закладався, ми цього дня вшановуємо наших Жінок. А вони у нас завжди асоціюються з красою, весною, добром. А ще наші жінки є взірцем стійкості, адже саме вони нас завжди надихають та підтримують».
Жіночий форум «Бо Жінка» вже другий рік поспіль збирає близько 200 жінок-лідерок з «АрселорМіттал Кривий Ріг» та дочірніх підприємств.
Саме лідерство, менторство, здатність втілювати в життя найсміливіші проєкти стали головною темою цьогорічного форуму. І не дивно, адже саме лідерство є одною з головних цінностей і рушійних сил компанії «АрселорМіттал», яка в усіх країнах своєї присутності, на всіх підприємствах підтримує принципи різноманіття та інклюзивності, надає рівні можливості для розвитку і зростання.
І саме на тему лідерства в рамках форуму відбулась панельна дискусія, учасницями якої стали п’ять чудових жінок-експерток, п’ять лідерок, п’ять сильних особистостей – представниці підприємства, бізнесу, громадського сектору, волонтерства. Як жінці досягти успіху, не жертвуючи своєю гендерною ідентичністю? Чи є різниця між жіночим та чоловічим лідерством? Які виклики доводиться долати на шляху до успіху? Ці та інші питання стали темою обговорення. У кожної з експерток є своя історія, свої маленькі і великі перемоги, якими вони поділилися з усіма присутніми.
Ірина Водоп’янова, заступниця начальника парогазового цеху з ремонтів «АрселорМіттал Кривий Ріг»:
Ірина Водоп’янова
«Якщо чесно, я набагато впевненіше почуваюся в цеху, ніж на сцені. На робочому майданчику я, наче риба у воді. Щодо лідерства, то для мене лідер – це людина, яка веде усіх за собою, показує правильне виконання робіт, веде колектив до здійснення певної мети».
«Жінка, яка надихає, підтримує – це і є лідерка. Наприклад, у моїй команді є вимоги щодо професіоналізму та розвитку. Я підтримую жінок у їхньому прагненні розвитку, навчання, спілкування тощо. У лідера також мають бути певні якості характеру: вміння обґрунтувати та відстояти свою точку зору, згуртувати та захистити свою команду, своїх клієнтів – це я говорю як адвокат. А ще лідеру люди мають довіряти, бо людяність – понад усе».
Влада Недак, директорка Всеукраїнської жіночої єврейської організації «Проєкт Кешер в Україні», засновниця благодійного фонду «Жіночі можливості в Україні»:
Влада Недак
«Долучившись до єврейської організації у 18 років, я вперше почула про лідерство. Втім, тоді лідери були для нас якимись недосяжними людьми, я маю на увазі історичних особистостей. Мені здавалося, що це просто атланти, до яких ніколи не досягнути. Але, дивлячись на сучасних жінок, дивлячись на жінок на цьому форумі, я знаю, що кожна жінка тут – це лідерка. Ми є лідерками на роботі, у своїх родинах, коли щовечора ми підтримуємо своїх дітей, чоловіків. Ми є лідерками зараз, коли підтримуємо наших близьких, які боронять нашу Україну від російської навали. Тому лідерство – це не щось неосяжне. Це те, що ми зараз позиціонуємо і ким ми є кожного дня».
«Я не поділяю лідерство на жіноче та чоловіче. Якщо ти лідер, ти займеш своє місце у великому колективі. В колективі є люди, які можуть вести за собою, і є люди, які йдуть за лідерами. І це нормально, адже усі ми робимо одну справу. Натомість лідер – це людина, яка ще й несе велику відповідальність за справу і за людей».
Віра Барліт, волонтерка:
Віра Барліт
«В нашій волонтерській команді переважно жінки, серед нас працює лише один чоловік. Можна сказати, що лідерів у нас немає. Хоча точніше – ми усі лідери. Ми, волонтери, робимо одну справу, у нас одна ціль – підтримувати наших захисників. Також наше завдання – зробити так, щоб було трохи легше і дружинам військових, і матерям. Нам усім треба допомагати, щоб перемогти».
Цього дня у залі панувала святкова атмосфера. Слова захоплення жінками та привітання з Міжнародним жіночим днем лунали від генерального директора «АрселорМіттал Кривий Ріг» Мауро Лонгобардо, директора з виробництва Миколи Галушкіна, головного інженера адміністрації з виробництва Валерія Ваніна, технічного директора гірничого департаменту Андрія Левицького.
Чудовою пропозицією для учасниць форуму стали мінітренінги з психології та стилю від міжнародної спікерки, мотиватора, психолога Ольги Ботвінової та імідж-стилістки Анни Обертас. А ще наші талановиті та творчі пані мали змогу намалювати свою власну картину-афірмацію на майстеркласі Тетяни Алхімової, яка працює фрезерувальницею РМЦ-2 і водночас є талановитою художницею.
Квіти, музика, лотерея з чудовими призами, прекрасний настрій супроводжували учасниць форуму весь вечір. Кожна на цьому заході знайшла для себе щось корисне та приємне. Захід нагадав усім, що бути жінкою означає мати такі самі права та свободи, як і у чоловіків; вірити в себе і не боятися рухати свою карʼєру вперед; не прикрашати чоловічий колектив, а працювати пліч-о-пліч; бути сестрою, подругою, профі, матір’ю, спортсменкою, художницею. Бути будь-ким. І бути собою. Бо Жінка!
Ірина Скубіліна, начальниця відділу бухгалтерського обліку ПП «Стіл Сервіс»:
«Враження від заходу неймовірні! Мені сподобалося усе: атмосфера свята, букети весняних квітів, які отримала кожна жінка, піднесений настрій, який панував у залі. Зараз, коли йде війна і навколо так багато негативу, добрий настрій є важливим, він надає сил та наснаги. Жінки-спікерки – молодці! Вони поділилися з нами своїми думками у різних сферах, життєвим та професійним досвідом, розповідали і про особисте життя, як, наприклад, наша Марина Переверза. У житті ми її бачили і зосередженою, коли це стосувалося важливих справ, і готовою допомогти, коли це було потрібно. Кожна історія наших жінок-лідерок була по своєму цікавою та повчальною».
Оксана Гаманюк, начальниця відділу з обстеження будівель і споруд експертно-технічного управління:
«Мені пощастило вже вдруге взяти участь у цьому форумі. Я була учасницею і минулого року, коли він проводився вперше. Погодьтесь, нам усім під час війни не вистачає таких заходів. Це можливість побачити одне одного, поспілкуватися, послухати про цікаві речі, щось корисне взяти для себе і просто підняти собі настрій. Я звернула увагу, як уважно жінки у залі слухали наших спікерок. Кожна з них – цікава особистість. Та головне, що багатьох ми добре знаємо, адже вони працюють поряд з нами. Напевне, кожна з нас погодиться, що бути сучасною жінкою та ще й успішною – це дуже складно. Треба всюди встигати, все робити добре, якісно, приділяти увагу родині, дітям та ще й залишатися гарною та доглянутою. Наші жінки чудово з цим справляються, і це дуже добре».
Ольга Іщенко, начальниця групи планування і транспорту:
«Атмосфера на жіночому форумі була чудовою! Варто поглянути на наших жінок – усі гарні, усміхнені, очі сяють. Від наших спікерок ми почули багато цікавих історій. Вони лідерки і ведуть за собою багато людей, відповідають за успіх справ у своїх колективах. Водночас, мені особисто дуже сподобалося, що вони такі ж жінки, як і кожна з нас. Вони турбуються про свої родини, про дітей, вирішують побутові питання тощо. Слухаючи спікерок, ми надихалися, налаштовувалися на добрі зміни та розуміли, що багато що залежить від кожної з нас.
Ольга Ботвінова, міжнародний спікер, мотиватор, психолог:
«Такі зустрічі завжди надихають мене, заряджають енергією. Моя мотивація – це бачити щасливі очі жінок. Мені хочеться ще більше розповідати про нове, допомагати жінкам відкривати в собі нові грані чарівності, жіночності, краси, стилю, індивідуальності, тобто активувати основні коди суперсили кожної жінки. Для мене є перемогою, якщо після мого виступу жінки стають впевненішими в собі, якщо на їхніх обличчях з’являється усмішка. Хочеться відзначити, що жінки ваших підприємств особливі. Кожна – лідерка у своїй справі. Це дуже відчувалося. А для мене нові цікаві люди – це нові цікаві ідеї, бо через людей ми духовно зростаємо, надихаємося позитивом, новими проєктами та звершеннями. І які б перешкоди не ставали на нашому шляху, жінки завжди знайдуть правильне рішення, стануть сильнішими та мудрішими».
Наталія Терещенко, начальниця відділу з внутрішніх комунікацій, організаторка форуму:
«Я щиро радію, що цей форум стає традицією. Адже це майданчик для обміну досвідом, ідеями, натхнення, яке дарують наші спікерки. Їхні історії успіху надихають, мотивують, спонукають кожну з нас йти до нових вершин».
