Університет АрселорМіттал | Газета Металург онлайн

Так пожартували у відділі кадрів нашого підприємства під час прийому на роботу Ганни Солонченко. Наприкінці 1960-х років жінка влаштовувалася на завод після роботи на хлібозаводі, що на Червоній. Її привів сюди батько, який спочатку будував завод, а потім працював електриком на першій доменній печі. Згодом Ганна Солонченко впродовж 30 років навчала юнаків та дівчат токарській справі у єдиному в ті часи на підприємстві навчально-виробничому цеху, де готували фахівців для роботи у різних підрозділах «Криворіжсталі».

Двоповерховий будинок з червоної цегли, у якому раніше розташовувався навчально-виробничий цех, є й зараз – він знаходиться біля заводоуправління підприємства, поблизу третьої прохідної.

Коли туди прийшла працювати Ганна Степанівна, життя там вирувало. Підлітки набували там професій верстатника, слюсаря з ремонту обладнання, машиніста електромостових кранів, токаря тощо. До того ж навчалися з великим бажанням, бо це був квиток у доросле життя та початок професійної кар’єри. Щоб матеріал краще засвоювався у навчальному закладі влаштовували учнівські змагання, у яких перемогти хотіли усі.

До навчально-виробничого цеху приходили на практику і школярі. А навпроти навчального корпусу розросталися сад та виноградник, які висаджували викладачі цеху та учні-робітники, саме так було записано у їхніх трудових книжках.

«Нашим учням-робітникам було лише по 15-16 років, багато хто з них тільки закінчив 8 класів. Серед них були і криворіжці, і мешканці сіл Дніпропетровської, Херсонської, Кіровоградської та інших областей. У нас підлітки не просто здобували професію, а й свої перші робочі місця, – говорить ветеран підприємства Ганна Солонченко. – Навчання загалом тривало півроку. Перші три місяці учні проводили у навчальному закладі, вчили теорію та закріплювали її практикою у майстернях. Працювали ми не в холосту, а виробляли невеличкі вироби для потреб заводу. Наступні три місяці навчалися вже безпосередньо у цехах під керівництвом досвідчених наставників. У більшості випадків молодь залишалась працювати там, де стажувалася».

Ганна Солонченко згадує, що деяким учням навчання токарській справі, яку вона викладала, давалося дуже важко. Їх лякала велика кількість важелів на токарному станку. Ганна Степанівна розповідала про значення кожного з них, все ретельно показувала, повторювала, якщо виникали додаткові питання або одразу все не вдавалося. Вона розуміла, що під час занять не лише надає підліткам корисних навичок, а і прищеплює їм любов до професії.

«На підприємство мене у 18-річному віці привів мій тато Степан Опанасович Регеда, – говорить Ганна Солонченко. – Його першою домівкою у Кривому Розі був барак на території сучасного Соцміста, тож він добре знав, у яких важких умовах доводилося жити та працювати будівельникам заводу. Потім вони з мамою отримали землю під забудову на жилмасиві «Перемога». У нас була дружна велика родина, адже у мене були ще дві сестри та два брати. До речі, потім усі вони працювали на нашому підприємстві.

Я закінчила 63-тю школу і влаштувалася пекти хліб на хлібозавод. Але хотілось більшого – працювати на металургійному заводі. Мене взяли учнем токаря. Під час влаштування я й почула фразу про хліб, сало та метал (усміхається).

Мені здавалося, я добре знала, що таке завод, бо ще маленькою носила туди їжу для батька. Часи були не дуже ситими. Пам’ятаю, матуся наварить галушок, я несу їх, вони смачно пахнуть, а їсти так хочеться. Візьму одну галушку, з’їм, інші не чіпаю. Та коли я вже влаштувалася та потрапила на виробничі майданчики заводу, то була вражена складними металургійними агрегатами та величезними розмірами підприємства.

Токарська справа одразу припала мені до душі. Згодом я закінчила машинобудівний технікум, отримала диплом. Думала, працюватиму за спеціальністю техніка-технолога, але доля вирішила інакше. У 24 роки мені запропонували бути майстром в навчально-виробничому цеху. Як потім з’ясувалося, це була справа усього мого життя. А наш навчальний заклад з роками трансформувався у сучасний Університет АрселорМіттал, де працівники та початківці мають можливість не тільки здобувати нові професії, а й постійно розвиватися та обмінюватися досвідом».

Йдеться про Університет АрселорМіттал. Саме тут навчання різним робітничим спеціальностям, підвищення кваліфікації, опанування нових спеціальностей та розширення знань та навичок триває без перерв на канікули.

Навчальний рік тут стартує із початком нового календарного року і триває до наступного. І так безперервно. А за «парти» сідають вже дорослі учні з «АрселорМіттал Кривий Ріг», «Стіл Сервіс», ЛМЗ, а також підрядних організацій, що виконують роботи на території підприємства.

Микита Фесенко працює підручним сталевара у конвертерному цеху нашого підприємства і паралельно навчається у державному університеті економіки і технологій (ДУЕТ). Ще від початку навчання у виші він є постійним студентом Університету АрселорМіттал.

«Тренінгів тут я «пройшов» дуже багато, і зупинятися на цьому не збираюся, – говорить Микита. – Серед тем – багато спрямовані на особистісний розвиток. Наприклад, я опановував навички оперативного мислення, командоутворення, вчився як правильно та ефективно спілкуватися тощо. Потім були екскурсії на підприємство, стажування тут. Після цього я і вирішив працювати в «АрселорМіттал Кривий Ріг». До речі, саме тренінги допомогли мені легше «влитися» до трудового колективу конвертерного цеху. А там вже інше навчання – навчання професії безпосередньо на робочому майданчику.

Взагалі в Університеті мені цікаво, тут ледь не єдине місце, де можна навчатися нового, та ще і безоплатно. Мені це подобається».

Яким би досвідченим не був спеціаліст, без постійного навчання, підвищення кваліфікації, знайомства з новим обладнанням, технологіями тощо, йому не обійтися. Це вимога часу та чинного законодавства.

В Університеті АрселорМіттал працівники наших підприємств можуть опановувати нові знання більш ніж за 350-ма робочими професіями. Саме на таку кількість професійно-технічних спеціальностей Університет має ліцензію Міністерства освіти та науки України.

«Ми продовжуємо працювати та навчати робітників наших підприємств, – говорить Олена Шимонович, в.о. начальника відділу з навчання та розвитку персоналу. – За всю історію нашого навчального закладу невелика перерва була лише на початку повномасштабної війни, коли ворог дуже близько підійшов до Кривого Рогу. Та завдяки ЗСУ, підтримці криворіжців, нашого підприємства, місто вистояло, тож навчальний процес в Університеті було поновлено. І настільки активно, що за перше півріччя поточного року тут вже пройшли навчання 8 923 людини. Цікаво, що за весь минулий 2022 рік в Університеті навчалося 10 832 особи. Активно проводиться і онлайн навчання. Серед різних предметів – охорона праці, особистісний розвиток, розвиток ключових компетенцій АрселорМіттал, продовжується і навчання англійської мови. Більш детально ознайомитися зі списком курсів можна на інтранет-порталі підприємства у розділі Online Сampus».

В Університеті працівники підвищують свою кваліфікацію (згідно із встановленими законодавством термінами), навчаються новим професіям. Зараз навчання іншим професіям дуже актуальне, особливо для тих співробітників, які перебувають на простої та мають бажання працювати на вакантних посадах в інших працюючих підрозділах підприємства. Та і взагалі деякі майстри вважають, що мати у своєму професійному «багажі» по декілька спеціальностей, а іноді навіть і до десятка, є дуже перспективним. Тим більше, що опанувати нові знання та отримати «корочку» в Університеті АрселорМіттал можна абсолютно безплатно.

Тривалість навчання залежить від професії – від декількох тижнів, до декількох місяців. Теорія опановується безпосередньо в Університеті або в навчальних класах на базі цеху, а практика відбувається на робочих місцях у цехах підприємства під керівництвом досвідчених наставників. До речі, викладачами в Університеті виступають знову ж таки наші працівники – висококваліфіковані, з великим досвідом, з глибокими знаннями особливостей підприємства та обладнання.

Крім того, відпрацювати практичні навички працівники наших підприємств можуть і у Тренінг-центрі з безпечного виконання робіт. Там облаштовані різні зони: з виконання робіт на висоті, на електромостовому крані, у замкнутому просторі, проводяться майстер-класи зі стропальних робіт, переміщенню вантажу на крані тощо.

«Особлива увага в Університеті приділяється навчанню з охорони праці, – продовжує Олена Шимонович. – Крім загального курсу, де люди, особливо ті, які тільки влаштовуються на підприємство, знайомляться з основами ОП, є і спеціальні тренінги для тих, кому доводиться працювати у газонебезпечних місцях, у замкнутих просторах, ремонтувати та обслуговувати обладнання на висоті, мати справу з електроенергією. Продовжується навчання і в рамках корпоративних проєктів «Бережи себе» (для робітників, фахівців та службовців) та «Лідерство в безпеці» (для керівників), які спрямовані на зміцнення культури безпеки на виробництві.

Зараз ми проводимо і тренінги з надання домедичної допомоги. Таких навичок наші співробітники набувають у спеціально обладнаній аудиторії, і вони можуть стати у пригоді не тільки у воєнний час, а і у мирному житті. Тому наше завдання – дати можливість пройти ці тренінги якомога більшій кількості співробітників. Ці курси проводять медики медцентру ПП «Стіл Сервіс». Тож, приходьте до Університету, отримуйте нові знання із різних спеціальностей, розвивайтеся. Ми впевнені, що війна скоро скінчиться, настануть мирні часи, коли треба буде відбудовуватися, розвивати виробництво. Тут саме і стануть в пригоді нові знання та навички».

Той, хто хоче навчатися, але не має доступу до корпоративної мережі, порталу Віртуал Кампус та вивчення англійської, може надіслати запит для отримання доступу до системи онлайн-навчання, перейшовши за QR-кодом.

Також запит для отримання доступу до системи онлайн навчання доступний за посиланням.