Категорії
Новини

Захищаючи Україну загинув Данило Козлов

Хлопцю назавжди залишиться 23 роки. Життя Данила Козлова обірвалося під час виконання бойового завдання біля населеного пункту Водяне на Донеччині.

В «АрселорМіттал Кривий Ріг» Данило Козлов працював електромонтером у доменному цеху № 1. Свою роботу він виконував на дільниці з ремонту перетворювальної техніки, яка є одною із важливих у цеху, адже там електрична енергія перетворюється з одного виду на інший, потрібний для живлення сучасних металургійних агрегатів.

«Данило був справжнім фахівцем у своїй справі, він працював ефективно та безпечно, – говорить Євген Віноградов, заступник начальника доменного цеху № 1 з електрообладнання. – У нашому цеху відбувалось його професійне становлення . Сюди Данило влаштувався після навчання у Гірничо-електромеханічному фаховому коледжі Криворізького національного університета. Талановитий хлопець одразу звернув на себе увагу і керівництва цеху, і колег. Після строкової служби в ЗСУ Данило знову повернувся до ДЦ-1. Добрий, завжди позитивний, готовий допомогти іншим – таким ми назавжди запам’ятаємо Данила Козлова».

Підприємство висловлює щирі співчуття родині захисника. Вічна пам’ять і слава українському воїну!

Категорії
Новини

Ще один працівник підприємства віддав життя, захищаючи Україну

У бою з окупантами біля населеного пункту Кліщіївка Бахмутського району Донецької області загинув працівник прокатного департаменту «АрселорМіттал Кривий Ріг» Артем Матвійчук.

Солдат Матвійчук прийняв свій останній бій 12 грудня 2023 року. До призову на військову службу у жовтні 2023 року Артем працював електромонтером у прокатному цеху № 3.

За словами майстра з ремонту устаткування ПЦ-3 Віталія Журби, Артем Матвійчук був сумлінним, відповідальним працівником, на якого завжди можна було покластися.

«Артем працював на підстанції «Прокат-3», – розповідає Віталій Журба. – Мав справу з електроустаткуванням з напругою до 6 000 вольт, працював безпечно та якісно. Спокійним був, врівноваженим молодим чоловіком, з колегами не конфліктував, а товаришував. Дуже професійно виконував роботу, нещодавно підвищив свій розряд з п’ятого до шостого. Я як майстер покладав на нього великі надії. Надзвичайно боляче втрачати таких світлих людей. Величезна втрата для електрослужби, для всього цеху».

Висловлюємо щирі співчуття рідним, друзям, колегам загиблого воїна.

Категорії
Новини

Прокатник Іван Зайцев віддав життя за волю України

2 грудня 2023 року у бою з російськими агресорами загинув старший навідник механізованого взводу механізованої роти механізованого батальйону Іван Зайцев.

Його останній бій відбувся поблизу населеного пункту Очеретине Донецької області. До призову на військову службу в січні 2023 року Іван працював налагоджувальником автоматизованої лінії пакування сортопрокатного цеху №1 «АрселорМіттал Кривий Ріг».

За словами колег Іван Зайцев був чудовою людиною. Серйозний, зібраний, цілеспрямований, добрий, чуйний. Продовжувач металургійної династії. Його батько також працював в СПЦ-1.

«Разом з Іваном Зайцевим ми працювали близько десяти років, – розповідає майстер з ремонту устаткування СПЦ-1 Ігор Логозинський. – Разом налагоджували і запускали лінію пакування продукції на дрібносортному стані ДС 250-2. Складне устаткування з великою кількістю датчиків та керуванням з елементами програмування. Усунення збоїв вимагає вміння швидко приймати рішення для підтримання темпу прокату та виконання змінних планів. Величезна заслуга в цьому саме Івана. Він був професіоналом найвищого гатунку, дуже досвідченим. Працював надзвичайно сумлінно. Після зміни не мчав чимдуж додому, знаходив час пояснити, що протягом його зміни працювало стабільно, а на що треба звернути увагу. Я завжди був впевнений, що коли на зміні налагоджувальник Зайцев, то все буде зроблено якнайкраще. Ми дуже сподівалися, що після війни Іван знову повернеться до роботи. Непоправна, страшна втрата для родини, для всіх нас».

Висловлюємо щирі співчуття рідним та колегам загиблого героя.

Категорії
Новини

Захищаючи Україну загинув Євген Босов

Останнім полем бою героя стало село Роботине Запорізької області. Він загинув 6 грудня 2023 року.

Євген Босов працював токарем в РМЦ №3 Ливарно-механічного заводу. Він був світлою, відкритою людиною з позитивним поглядом на життя. Колеги згадують його з теплом та повагою.

«Таких людей ще треба пошукати, – розповідає в.о. заступника РМЦ-3 Вадим Веремчук. – Він був досвідченим токарем-універсалом, наставником молоді, з готовністю приходив на допомогу колегам. Токарю підкорялося будь-яке обладнання, в цеху його бачили завжди з усмішкою. Активний, цілеспрямований Євген мав багато планів на майбутнє, але його життя відібрала війна. Ми втратили справжній скарб цеху, але він залишиться у наших серцях назавжди».

Співчуваємо колегам та рідним захисника.

Герої не вмирають!

Категорії
Новини

«АрселорМіттал Кривий Ріг» прощається з Максимом Келипом

Вірний військовій присязі та українському народу він мужньо виконав свій військовий обов’язок. Серце захисника зупинилось 27 листопада 2023 року у Богуславській центральній лікарні.

Працювати на підприємство Максим Келип влаштувався у 2000 році. У залізничному цеху № 2 транспортного департаменту він спочатку був помічником а згодом став машиністом тепловозу. Останнім часом Максим працював на залізничній станції Східній. На військову службу Максима Келипа призвали у квітні минулого року.

«Талановитий, перспективний працівник, зі щирим та добрим серцем, чистою і світлою душею, відкритою усмішкою. Це все про Максима Келипа. На Максима завжди можна було покластися, він дотримувався слова, підтримував та допомагав у будь-яких справах, був надійним другом, завжди готовим прийти на допомогу», – говорить Дмитро Скобєдін, в.о. старшого майстра ЗЦ № 2.

Підприємство висловлює щирі співчуття родині Максима та його друзям.

Вічна пам’ять та шана нашому колезі!

Категорії
Новини

Війна забрала життя нашого колеги Валерія Пометуна

Серце захисника зупинилося 27 листопада 2023 року під час виконання службових обов’язків у населеному пункті Семенівка Бердичівського району Житомирської області.

В «АрселорМіттал Кривий Ріг» Валерій працював машиністом крану доменного цеху № 2. Свою роботу він виконував на ливарному дворі. Це дуже важлива ділянка доменного цеху безпосередньо біля домни, вона призначена для приймання з печі рідкого чавуну й шлаку. Машиністу крану, щоб працювати там, треба добре знати специфіку виробництва, чітко дотримуватися охорони праці, адже внизу, під краном, працюють люди і йде складний виробничий процес.

«Він був талановитою людиною, високопрофесійним фахівцем, мав великий досвід роботи, добре знав свою справу, міг миттєво приймати правильні рішення у різних ситуаціях. Це дуже важлива риса для усіх працівників, які мають справу з розпеченим чавуном. А ще Валерій був справжнім командним гравцем. Оскільки його робоче місце знаходилося на висоті, він навіть по губах горнових міг зрозуміти про все, що вони говорять біля доменної печі. І в роботі, і по життю йому допомагали спокійність та виваженість. Війна, на жаль, забирає кращих. Ми залишилися без талановитого фахівця, а його син Давид – без батька», – говорить в.о. начальника ДЦ № 2 Сергій Чубін.

Колектив підприємства висловлює щирі співчуття родині, друзям, колегам Валерія Пометуна.

Вічна пам’ять Герою.