Наприкінці минулого тижня працівників підприємства, що йдуть до робочих місць або додому через міст на Червоній, приємно здивувало нове патріотичне «обличчя» мозаїчної стели з написом «Разом до перемоги».
Мозаїчне панно на в’їзді до «АрселорМіттал Кривий Ріг» добре знають не лише працівники, але й містяни та гості підприємства. Воно відображує багаторічну славетну історію «Криворіжсталі», викликає відчуття гордості та належності до великої сім’ї металургів. Але за 48 років, з моменту будівництва стели у 1975 році, під впливом атмосферних явищ мозаїка почала руйнуватися. Та й актуальним стало питання осучаснення зовнішнього вигляду через наявність елементів комуністичної епохи, не змінюючи головного призначення об’єкту – бути символом сили та єдності металургів нашого підприємства.
Ідея реконструкції стели виникла ще в довоєнному 2021 році. Реновацію стели ініціювали в департаменті з соціального розвитку і долучили до процесу велику кількість спеціалістів підприємства. Але реконструювати стелу довжиною більше 35 метрів і висотою в майже 13 метрів – завдання не з легких. До того ж, реставрація не повинна порушити мистецької цілісності арт-об’єкту. Роботи планувалось завершити до 90 річниці підприємства. Проте через війну проєкт реставрації цієї пам’ятки, яка має не тільки історичну, але й художню цінність, довелося призупинити.
Залишати в’їзд до підприємства просто вкритим зеленою сіткою, навіть під час війни, не стали. Саме тому виникла ідея створити патріотичний банер, який став би не лише тимчасовим «укриттям» для стели, але й об’єктом для підняття морального духу працівників, нагадував усім, що кожного дня своїми справами, своєю працею ми наближаємо таку жадану перемогу і можливість жити під мирним небом.
Момент монтажу
Ідею «обличчя» банеру, тобто його візуальну частину, після кількох мозкових штурмів у команді корпоративних комунікацій розробив дизайнер комунікацій Вадим Марков. Проєкт кріплення та монтажу підготували спеціалісти департаменту стратегічних проєктів на чолі з Андрієм Бабенко та фахівці відділу металоконструкцій під керівництвом Дмитра Орішаки. До монтажу цього величезного банеру залучили найкращих спеціалістів ремонтного виробництва та автотранспортного управління, серед яких майстер з ремонту устаткування Олена Забродська, монтажник Юрій Коваль, тесляр Олег Марченко, зварник Андрій Ступак, оператор автопідйомника Олег Дорчі разом з начальником ЦДУР Сергієм Самойленком та начальником ЦРМО-2 Олександром Гребенюком.
До речі, новий банер на даний час є найбільшим у Кривому Розі. Його зображення вже розлетілось сторінками усіх соціальних мереж. Він візуалізує наше найсильніше бажання – перемогти ворога, повернути усіх наших захисників додому живими і працювати над відновленням країни. І ми віримо, що якщо кожна людина, проходячи повз стелу, про це думатиме, бажання обов’язково здійсниться. Разом переможемо!
5 квітня своє перше 5-річчя відзначив Ливарно-механічний завод.
Завод створений на базі семи цехів ремонтного виробництва «АрселорМіттал Кривий Ріг» як самостійна бізнес-одиниця з повним циклом: від виробництва рідкої сталі з використанням електродугових печей до готових запчастин і машинобудівного устаткування.
Продукція та послуги ЛМЗ з перших же днів мали попит. Аби відповідати усім сучасним вимогам ремонтного виробництва завод розпочав оновлення обладнання. Постійно розширювався портфель замовлень. Клієнтами за ці роки стали підприємства Групи «АрселорМіттал» в Алжирі, Іспанії, Казахстані, Боснії та Герцеговині, Польщі, Мексиці та Німеччині. А ще такі українські підприємства, як «КАМЕТ-СТАЛЬ», «Запоріжсталь», «Запоріжкокс», «Дніпротяжмаш». Але основним замовником був і залишається «АрселорМіттал Кривий Ріг».
У 2020 році ТОВ «ЛМЗ» отримало нагороду національного бізнес-рейтингу «Лідер галузі 2020» у категорії «Механічне оброблення металевих виробів». І це не єдине досягнення ЛМЗ. На підприємстві вважають, що найкращим лакмусовим папірцем успіху молодого заводу стали висока довіра клієнтів, партнерів та інвесторів до фахівців ремонтної справи, їхніх послуг та продукції. Звісно ж, будувалися масштабні плани подальшого розвитку та вдосконалення підприємства. На жаль, війна внесла свої корективи. Як і чим сьогодні живе Ливарно-механічний завод, яким видалися перші п’ять років та про найближчі плани на майбутнє ми говорили з директором «Ливарно-механічного заводу» Валерієм Мовчаном.
– Спочатку саме на базі семи цехів підприємства, які входили до складу центрального департаменту з утримання та ремонтів ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», і був створений завод. Основним напрямком діяльності став ремонт обладнання та виготовлення запчастин для цехів комбінату. Саме в цих цехах виготовлялись запчастини та ремонтувалося все обладнання «АрселорМіттал Кривий Ріг». Тож з них ми і стартували, взяли в оренду верстати (понад 800 одиниць), загалом півтори тисячі одиниць різного обладнання плюс майже двохтисячний колектив. До січня 2022 року ми планували, що у нас працюватимуть майже 1900 працівників.
Вже з середини 2020 року ми активно взялися за технічне переобладнання цехів, щоб випускати якісну конкурентоспроможну продукцію за сучасними технологіями та вимогами. Ми придбали декілька сучасних токарних та фрезерних верстатів з числовим програмним керуванням, установку для наплавлення зносостійкого матеріалу для виготовлення біметалевих листів. У ливарних цехах реконструювали системи керування електродуговими печами. Силами внутрішнього потенціалу спроектували, зробили та ввели у експлуатацію вибивну решітку у ФСЛЦ. Тож ми не тільки ремонтуємо самі, а й модернізуємо обладнання, із заміною електроніки в тому числі. Мали вже затверджені проєкти на нове дробоочисне обладнання для ФСЛЦ, трубозгинальні верстати. Але свої корективи внесла війна.
– 24 лютого 2022 року стало певною точкою відліку для всіх нас. Довелося пристосовуватися до життя та роботи у воєнних умовах. Як змінилося робоче життя заводу?
– Одразу ми пройшлися по цехах, поговорили з людьми. Вирішили, що будемо працювати. Звісно ж, був страх, розпач, але коли всі бачили один одного, то розуміли, що керівництво та персонал разом і працюють, то зібралися і продовжили виконувати свої обв’язки кожен на своєму робочому місці.
Головним завданням, з огляду на ситуацію, що склалася (завод зменшив робочі темпи), став пошук нових ринків реалізації наших послуг та продукції. І нам це вдалося, зовнішніх замовлень стало більше. Тим більше, що наразі ми найбільше машинобудівельне виробництво в Україні з повним виробничим циклом. Чимало почало одразу робитися і задля підтримки наших захисників та перемоги. Ми виготовляли захисні їжаки, пластини для бронежилетів тероборони, захисні розтяжки-кошки та багато іншого. Водночас допомагали у ремонтах, які тривали на підприємстві під час вимушених зупинок. Навіть за цих складних часів у нас майже не було простоїв.
Нам допомогло те, що ми завжди готові освоювати нові види продукції, запроваджувати нові технології. Ми миттєво реагуємо на вимоги ринку. І, звісно ж, ми не залишаємо без допомоги наше підприємство «АрселорМіттал Кривий Ріг». Минулого року ми освоїли випуск молольних куль для гірничого департаменту, деталі та запчастини для МБЛЗ, для Казахстану – роторів, шлакових чаш для «АрселорМіттал Зениця».
– Ви завжди відзначаєте, що головний секрет успіху ЛМЗ – це колектив. Більшість колективу залишалася на своїх робочих місцях навіть у найскладніший період. Зараз вже повернулася значна частина тих, хто вимушений був евакуюватися. Водночас чимало працівників заводу захищають Батьківщину на передовій.
– На цей час у нас мобілізована221людина. На жаль, ми маємо п’ятеро загиблих та троє безвісти зниклих. Ми намагаємося підтримувати зв’язок з тими, хто зараз у лавах ЗСУ. Чимало працівників у вільний час волонтерять. Ми розуміємо, що головне, що у нас є – це наші люди. Я пишаюся, що працюю поряд зі справжніми патріотами країни, підприємства, рідного міста. Наразі чисельність нашого колективу – це понад 1700 працівників. З них працюють – 1410, ще маємо 320 вакансій. Зараз ми гостро відчуваємо потребу у верстатниках широкого профілю, вогнетривниках, газорізальниках, електрозварниках, електромонтерах, котельниках, обрубувачах, сталеварах, слюсарях, майстрах виробничих дільниць, тож готові прийняти до колективу нових колег. Бо роботи нам вистачає, і перспектива розвитку підприємства є навіть у такий складний час.
– Говорити про плани, звісно, зараз складно. Але життя не зупиняється. Які найближчі перспективи та завдання стоять перед заводом?
– Можна сказати, що в нас зараз пропозицій більше, ніж можливостей усі їх задовольнити. Ми практично можемо виготовити все, що потрібно для цехів «АрселорМіттал Кривий Ріг». І виготовляємо все від напівфабрикату до готового виробу, здатні виконувати ремонти промислового обладнання будь-якої складності. Якщо можна так сказати, то ми вдихаємо життя в метал.
У найближчих перспективах – виготовлення запчастин, холодильних плит для ДП-6, засипного апарату, запчастин для розливальної машини для доменного цеху, дверей, обрамлень, металоконструкцій для КБ 5-6, металоконструкцій та деталей для конвеєрів АЦ-2. Ми продовжуємо забезпечувати молольними кулями наш ГД. Є й зовнішні замовлення – шлакові чаші, денця для Knauf Gips KG (Німеччина). Розробляємо великий проєкт спільно з алжирським підприємством щодо виготовлення засипного апарату. І це далеко не все, що ми плануємо. Отже, в нас є над чим працювати.
Головне – зберегти колектив, якому я хочу побажати стабільності, розвитку, бажання і можливості рухатися вперед. Ми пишаємося нашим працівниками, хотілося б, щоб і вони пишалися тим, що працюють в ЛМЗ. Вірю, що попереду у нас Перемога і ще не одна продуктивна п’ятирічка.
В день ювілею підприємства в ЛМЗ відзначили кращих з працівників. Десятеро з них нагороджені нагрудним знаком «Честь та гордість «Ливарно-механічного заводу». Ще стільки ж визначені, як «Кращі у професії».
Золотий фонд ЛМЗ – «Честь та гордість «Ливарно-механічного заводу»
Олескандр Суслов, слюсар-ремонтник РМЦ-1
Геннадій Тімченко, верстатник широкого профілю РМЦ-1
Юрій Кочешков, терміст, РМЦ-2
Ігор Гармаш, слюсар-ремонтник, РМЦ-2
Сергій Григоржевський, старший механік цеху, РМЦ-3
Євген Коновалов, головний технолог ЛМЗ
Андрій Черкасов, заст.начальника цеху з технології, ФСЛЦ
Євген Кайко, старший майстер основної виробничої дільниці, ФСЛЦ
Двічі на місяць, у середу, на підприємстві вирішуємо проблеми та відповідаємо на питання будь-якого масштабу.
Якщо ви не отримали чіткі відповіді чи вирішення проблеми на рівні свого підрозділу та його керівника, реєструйтесь на прийом у чат-боті @Amkrr_bot у Telegram або за номерами «Єдиного вікна»
0564 99 19 00;
067 628 52 96;
067 562 04 30.
Прийом проводять топменеджери «АрселорМіттал Кривий Ріг», які відповідають за сфери охорони праці та екології, роботи з людьми та організації праці, юридичну службу.
30 березня в «АрселорМіттал Кривий Ріг» відбувся тематичний тренінг з охорони праці під егідою Федерації роботодавців України.
Учасниками заходу стали більш ніж 50 людей з Кривого Рогу та інших українських міст. Серед них були представники Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, Федерації роботодавців України, Південного, Північного та Центрального гірничо-збагачувальних комбінатів, ПАТ «ПВП «Кривбасвибухпром», АТ «Дніпроазот» з Кам’янського, українсько-німецького ТОВ «СП Товариство технічного нагляду ДІЕКС», ТОВ «Метінвест Інжиніринг», працівники різних департаментів нашого підприємства.
Темою тренінгу став «Аналіз безпеки виконання робіт при проведенні технічного обслуговування високовольтного електрообладнання. Технічне обслуговування вакуумного вимикача та кабельної зборки». Тема більш ніж актуальна, адже на кожному підприємстві є електроустановки, а безпечна робота з електроустаткуванням – це важлива складова збереження здоров’я й життя працівників. На початку заходу директор департаменту з охорони праці, промислової безпеки та екології нашого підприємства Жанбек Єсмаханов побажав кожному доброго настрою, ефективної роботи під час тренінгу та успіхів.
«Зараз на війні, на превеликий жаль, ллється кров наших захисників, – сказав Жанбек. – Ми ж повинні забезпечити умови для безпечної праці, щоб не втрачати людей на виробництві. І електробезпека – серед найважливіших напрямків. Адже електричний струм – це особливо високі ризики, а інциденти, пов’язані з високою напругою, як правило, мають трагічний результат. Такі тренінги мають підвищити нашу компетентність у даному напрямку, і цьому, безумовно, сприятиме участь великої кількості висококваліфікованих фахівців з багатьох підприємств».
Програма тренінгу складалася з теоретичної та практичної частин. Теорія містила презентації на теми «Електробезпека та практичне дотримання її вимог» та «Ризикоорієнтований підхід. Керування ризиками». Практичний тренінг відбувся на одній з підстанцій цеху мереж і підстанцій, який забезпечує електроенергією наші виробничі потужності. Гості та представники «АрселорМіттал Кривий Ріг» спостерігали за одним зі складних та небезпечних моментів у роботі персоналу ЦМП – підготовкою робочого місця та допуском бригади до обслуговування електроустаткування підстанції. Дії фахівців цеху коментував та пояснював спеціально залучений тренер з «ДІЕКСу». Ці операції мають доволі складний алгоритм з багатьма безпековими заходами, адже в робочому стані це устаткування перебуває під напругою 6000 вольт.
Начальник відділу з електронагляду управління енергетичного департаменту Костянтин Ганик розповів, що це одна з найрозповсюдженіших операцій на підприємстві, пов’язаних з електроустаткуванням. «Такі роботи виконуються не лише у ЦМП, – говорить Костянтин. – А й у доменних, прокатних, агломераційних, конвертерному та багатьох інших цехах, збагачувальних фабриках та коксохімічному виробництві. Процедура чітко регламентована і не може бути зміненою щодо безпекових правил. На початку минулого року ми мали електротравму під час технічного обслуговування трансформатора напруги. Щоб запобігти повторенню подібних інцидентів, був вжитий ряд організаційних та технічних заходів з навчанням персоналу та керівників цехів. Тож нам є що показати нашим гостям».
Після завершення практичної частини тренінгу учасники підбили підсумки. На їхню думку захід був дуже корисним, тому така форма роботи з охорони праці, яка триває не один рік, має бути продовжена.
Євген Воронков, технічний експерт з промислової безпеки, начальник електровимірювальної лабораторії ТОВ «СП Товариство технічного нагляду ДІЕКС»:
– Сьогодні мені довірили бути тренером, це було відповідально й приємно. Ми всі отримали корисний досвід. По-перше, у практичній частині було задіяне нове закордонне устаткування, якого поки небагато в Україні. По-друге, дуже професійно відпрацював персонал цеху. А по-третє, у нас був час поспілкуватися з колегами, поділитися досвідом безпечної роботи. І це чи не найцінніше, що було цього дня. Ми встигли обговорити купу тем, поділитися своїм баченням електробезпеки, прийомами визначення ризиків та безпечного виконання робіт.
Сергій Меркулов, менеджер з оцінки ризиків ТОВ «Метінвест інжиніринг»:
– Захід дуже інформативний. Розглянули багато практичних питань. А теорія дала змогу замислитись над охороною здоров’я працівників, глянути на свої дії під іншим кутом. Були озвучені кілька спірних питань, вирішення яких дасть додаткову безпеку для людей. Є над чим працювати щодо якості презентацій. Тут дуже важливим є баланс між текстом, ілюстраціями та таблицями. Хочу порадити молодим працівникам, які щойно прийшли в цехи: не бійтесь ставити питання, шукайте на них відповіді, відстоюйте свою точку зору, уважно оцінюйте ризики та щодня напрацьовуйте власну базу знань та вмінь з охорони праці.
Андрій Адамчук, заступник начальника відділу з питань безпеки праці Центрального регіону управління інспекційної діяльності у Запорізькій області Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці:
– Хочу подякувати організаторам цього чудового заходу, яким вдалося зібрати представників різних підприємств, дати їм змогу поділитися своїм досвідом. Сьогодні я виступив у ролі тренера в теоретичній частині. Презентував заходи, які необхідно вжити для попередження нещасних випадків на виробництві та травматизму у форсмажорних ситуаціях. Додав у свій виступ більше прикладів та сатиричних малюнків. Вважаю, що така форма подачі цікавіша, привертає більше уваги й краще запам’ятовується. Бажаю всім підприємствам безаварійної та безпечної роботи.
Два ротори для «АрселорМіттал Теміртау» практично з нуля виготовили в цехах Ливарно-механічного заводу і надіслали працювати до Казахстану.
Ротори для ексгаустерів агломашин на нашому ремонтному виробництві виготовляють вже понад 10 років. Зазвичай ми робили їх для потреб нашого підприємства. З часом почали працювати і на зовнішні замовлення. Наразі надійшов запит на виготовлення двох роторів від «АрселорМіттал Теміртау». Ускладнювалося все тим, що виконати замовлення потрібно було у надзвичайно короткий термін, а от якість, звісно ж, мала бути на висоті.
«Фактично справа «народження» роторів стала колективною, адже у цьому процесі взяли участь всі цехи заводу, – розповідає начальник РМЦ-1 Євген Гречаний. – Наш цех був випусковим. У ФСЛЦ відлили виливки, ступиці, втулки, в РМЦ-1 все це збирали, обробили сталеве лиття, вал. Далі в цеху металоконструкцій зібрали ротори, де їх ще й наплавили біметалом, потім вже у зібраному вигляді ротори доправили в РМЦ-2 на кінцеву механічну обробку. А ось остаточне динамічне збалансування, фарбування та упакування вже виконували фахівці нашого цеху. І це при тому, що чимало наших фахівців зараз служать в ЗСУ, а терміни виконання замовлення були стислими».
Традиційно на виготовлення одного ротору необхідні 60 діб. Але з огляду на терміновість замовлення, в ЛМЗ з цим впоралися за 34 доби. Замовник оцінив і швидкість роботи, і якість.
«Навіть у ці складні часи ЛМЗ працює з найвищими вимогами до себе, аби наша продукція була конкурентоспроможною за всіма параметрами, – говорить заступник директора з комерційних питань та договірної роботиОлег Коновалов. – Зараз деякі машиноремонтні підприємства зруйновані, частина під окупацією або знаходяться практично на передовій. Ми маємо підхопити естафету цих підприємств і зробити все, щоб бути кращими. І не через те, що залишилися ледь не єдиними у машиноремонтній справі, а тому, що можемо запропонувати найкраще поєднання якості, ціни та швидкості виготовлення найскладніших замовлень. Важливо, що на ці ротори у Торгово-промисловій палаті отриманий сертифікат походження, який свідчить, що це повністю українська продукція. Ми ще й розфарбували ротори у патріотичних кольорах. Тож європейськими країнами до Франкфурта вирушить продукція-символ того, що Україна живе та гідно працює навіть у воєнний час. А вже з Франкфурта літаком ротори надійдуть до замовника у Теміртау».
Працівники цеху ремонту енергетичного обладнання (ЦРЕО) ремонтного виробництва нашого підприємства реанімували «поранений» трансформатор для «АрселорМіттал Берислав».
Під час окупації Херсонської області, зокрема Бериславського району, від постійних обстрілів, мінувань та бойових дій постраждали не лише люди та їхні домівки. Руйнувань зазнали і виробничі потужності багатьох підприємств. Наприклад, «АрселорМіттал Берислав» доводиться відроджувати майже з нуля. Ще й досі тривають роботи з розмінування території підприємства, але робоче життя потроху повертається.
Це повернення до життя нагадує реанімацію важкопораненого. Чимало доводиться робити, аби повернути втрачене. Нещодавно ремонтникам з ЦРЕО РВ вдалося «вилікувати» від численних бойових поранень трансформатор, який є практично енергетичним серцем «АрселорМіттал Берислав».
“Поранений” трансформатор
«До нас надійшли «органи» трансформатора – шість теплообмінників та посудина під масло. Вони були практично зрешечені уламками. Добряче їм дісталося, – говорить заступник начальника ЦРЕО РВ Олександр Шаховий. – Потрібно було заварити всі дірки та тріщини в теплообмінниках, щоб трансформатор міг працювати, як і раніше. Але «поранення» були у таких важкодоступних місцях, що зробити це міг лише зварник–ас. Цю роботу виконав Сергій Майтак, зварник нашого цеху, а асистувала йому бригада ремонтників ЦРЕО. За дві доби ми впоралися з цією операцією, ретельно все перевірили та надіслали колегам з Берислава».
Рятівники трансформатора: Микола Крюков, Сергій Майтак та Олександр Живора
Цей трансформатор надзвичайно важливий для «АрселорМіттал Берислав», адже від нього живиться проммайданчик підприємства. І працювати без нього неможливо, а на придбання нового, враховуючи значні руйнування підприємства та його техніки, потрібні кошти, які зараз точно для підприємства не зайві. Тож допомогти колегам взялися в «АрселорМіттал Кривий Ріг».
«Ми починаємо потроху працювати, але робити це без живлення неможливо, – розповідає директор АТ «АрселорМіттал Берислав» Леонід Смоляренко. – Цей трансформатор відповідає за роботу шахтних печей з випалення вапняку, обігрів офісних приміщень, лабораторії, освітлення кар’єру. Але агрегат дуже постраждав від обстрілів і те, що йому надали друге життя, – велика допомога нашому підприємству. Зараз трансформатор уже встановили на його робочому місці, і він лише чекає, коли надійде живлення, щоб знову заступити «в зміну».
