25 грудня 70 років тому відкрився Палац культури металургів і одразу став центром культурного життя міста, магнітом для талантів та для людей, які хотіли весело й змістовно провести дозвілля після трудової зміни.
Відкриття Палацу культури металургів припало саме на передноворічні дні, коли у кожній родині була у розпалі підготовка до свят. Як писалося у газеті «Металург» за 1954 рік, Палац культури збудували за 4 млн тоді ще рублів. У Палаці було створено театральну залу на 410 місць, кінолекційний зал на 240 місць, 16 кімнат для гуртків художньої самодіяльності, кімнати відпочинку, фотолабораторія та бібліотека. Палац був обладнаний чудовою звуковою та світловою апаратурою.
Телевізори у ті часи ще були екзотикою, тож новий осередок культурного життя на Соцмісті став чудовим подарунком для тисяч родин нашого підприємства, і не тільки. Сюди одразу «потягнулися» охочі займатися вокалом, танцями, хоровим співом, ті, хто бажав навчитися грати на різноманітних музичних інструментах, стати актором художньо-драматичного гуртка тощо.
Першим директором ПК став А. Леонардов (збереглися тільки ініціали). Згодом Палац очолювали В. Губинський, В. Литвиненко, який потім став директором Криворізького цирку.
У 1963 році художнім керівником в ПК прийшла Любов Чорна. За два роки вона очолила Палац культури і керувала його роботою аж до 1998 року.
«З Житомира до Кривого Рогу я приїхала лише на п’ять діб до своєї сестри у гості, а коли прийшла до Палацу культури металургів, то залишилася тут працювати на довгі 35 років, – згадує Любов Чорна. – Роботи у нас було багато, і всі працювали з великим натхненням. Нехай це і пафосно прозвучить, але ПК для нас – це храм душі та творчості металургів. Нашу роботу підтримували керівники усіх цехів підприємства. А ми завжди придумували щось нове: концерти, спектаклі, конкурси, циркові вистави, КВК. Була у нас і любительська кіностудія. Цікаво, що протягом 15 років ми запрошували до Кривого Рогу тоді ще чехословацький Луна-парк, який катав та веселив криворожан протягом всього літа. Вік учасників та відвідувачів Палацу культури металургів був від 5 до 85 років. У вільну годину після змін люди поспішали до Палацу, щоб творчо реалізуватися, енергетично підживитися, тут кожен почувався, наче у родині. Я кажу не тільки про відвідувачів, а й про колектив працівників ПК. Це люди, які жили, творили, радували та пишалися своєю справою».
Біля Палацу культури колись існувала ще й літня естрада. Влітку там майже кожної неділі відбувалися концерти силами самодіяльних артистів, серед яких вже були й свої зірки. Як згадують ветерани нашого підприємства, ця естрада збирала глядачів з усього міста, порожніх місць біля неї ніколи не було.
Протягом років великі зали збирали творчі колективи «Юність», «Веселка», «Елегант», «Ельф», «Чарівниці», «Класик» тощо. Чимало колективів отримали звання народних та стали лауреатами Всеукраїнських та міжнародних конкурсів.
Серед керівників колективів були: Людмила Фатєєва, Луїза Подгородецька, Ірина Мартиненко, Леонід Тамбовцев, Валерій Коваленко, Катерина Старицька та інші. Свою сольну кар’єру у Палаці культури металургів розпочинали машиністи тепловозів ЗЦ-2 Олександр Скоцеляс, Олександр Малега, робітник цеху капремонтів Володимир Фоменко. В ансамблі народного танцю успішно виступали Петро Марук’ян, Лариса та Тетяна Дедюри, Валерій Лисенко та інші творчі особистості.
«У Палаці культури металургів я працюю вже понад 30 років, – згадує Ірина Власенко, керівниця студії сучасної хореографії «Екстрим». – За цей час тут розкрився талант багатьох дітей. Випускники студії є переможцями багатьох конкурсів, багато хто зараз працює у професійних творчих колективах по всьому світу, зокрема в Італії, Франції, Іспанії, Китаї тощо. З перших днів роботи тут я відчула, що тут панує єдиний дух творчості, працює колективний мозок, якщо можна так сказати. Ми разом народжували ідеї та втілювали їх у життя. Пам’ятаю великий «двіж», коли Палацом культури керувала Ірина Футрук. Вона миттю підхоплювала наші творчі задуми та допомагала їх реалізувати, забезпечуючи нас костюмами та декораціями. Запам’ятався мені і той період, коли ми проводили величезні свята на стадіоні. Артистами тоді виступали й працівники підприємства. Вони дуже старалися, працювати з нашими людьми було одне задоволення. Взагалі, приємних спогадів за численні роки праці тут у мене дуже багато. Я бажаю колективу Палацу культури подальшого розвитку, щоб творчість йшла до людей. Я хочу, щоб тут й надалі народжувалися та розвивалися таланти, і це надихало творчих людей на нові великі справи».
Керівник творчих колективів Юрій Шевченко прийшов працювати до Палацу культури у 2005 році. Він мав організувати тут вокальну студію «Сузір’я талантів». «Я одразу потрапив на фінальний концерт фестивалю талантів – у різних жанрах виступали працівники підприємства. У мене, пам’ятаю, були дуже сильні враження від номерів. Згодом, вже працюючи тут, я зрозумів, що така висока творча планка притаманна усім творчим колективам та особистостям Палацу. Згодом я ще й керував тут хором ветеранів, ансамблями «Вербиченька», «Лілея». Я й зараз продовжую тут працювати», – згадує Юрій Шевченко.
Наразі Палац культури металургів переживає своє друге народження. Після ковіду та початку повномасштабного вторгнення ворога в нашу країну тут відновили роботу. Протягом 11 місяців поточного року Палац відвідало вже понад 15 тисяч осіб.
«Зараз ми найактивніше співпрацюємо з адміністрацією з персоналу та службою корпоративних комунікацій ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг». Для працівників підприємства та їх родин разом вже провели 65 заходів, – розповідає Наталія Ренькас, начальниця творчого центру управління з соціального забезпечення ПП «Стіл Сервіс». – Це і майстер-класи, різноманітні свята, концерти, лекції, зустрічі з цікавими людьми, низка проєктів для молоді та людей золотого віку. Серед них і найулюбленіші багатьма літні «Бадьорі ранки», унікальний творчий проєкт для ветеранів та митців «Сонце сходить на заході», «Ярмарок професій», проєкти для наших ветеранів тощо. Зараз у розпалі різдвяно-новорічні заходи для дітей. Ми постаралися, щоб тут панувала святкова, затишна атмосфера і оформили Палац так, щоб у родинах після відвідування наших заходів та оригінальних фотозон залишилися гарний настрій та ефектні фотознімки. Також у Палаці культури створюється багато інших творчих продуктів. Я вітаю усіх працівників, ветеранів творчого цеху, творчі колективи та відвідувачів нашого Палацу металургів, які протягом цих 70 років займались творчістю, організовували чудові заходи, тим, хто від душі аплодував самодіяльним артистам. Нехай вогонь творчості ніколи не згасає у наших душах, а Палац подарує ще багато цікавих проєктів».
Фото з архівів Палацу культури металургів та Музею історії нашого підприємства
