Позначка: медична допомога

Шкіра є дзеркалом нашого здоров’я, а про його задзеркалля ми поговорили з дерматологом медцентру ПП «Стіл Сервіс». Почули багато цікавого, дізналися багато корисного, тож ділимося цим з вами.

Шкіра – це найбільший орган нашого тіла, і якщо з нею відбувається щось не те – з’являються висипання, почервоніння, свербіж тощо – не варто сподіватися, що все пройде саме по собі, треба поспішати до лікаря-дерматолога.

Від самого ранку біля кабінету дерматолога, що у поліклініці металургійного виробництва, жваво. Працівники підприємства приходять сюди на профілактичні огляди, а за потреби – звертаються за порадами.

Прийом проводить лікарка-дерматовенерологиня Інна Богатирьова. В цій професії вона вже давно, адже з дитинства мріяла бути медиком, та ще й тим, хто допомагає людям зберігати красу та здоров’я.

«Хотіла бути дерматологом, і стала ним. Шкіра – це не лише наша візитівка, а й дзеркало нашого здоров’я. За станом шкіряного покрову можна визначити ті проблеми, які глибоко сховалися в організмі людини, – розповідає Інна Богатирьова. – Наприклад, по шкірі можна визначити наявність захворювань шлунково-кишкового тракту, печінки, підшлункової залози, жовчного міхура, щитоподібної залози тощо. Звичайно, усі діагнози ставляться після ретельного обстеження, але шкіра є першим сигнальним маячком наявності хвороб. Тому я завжди кажу, що красива шкіра – це не просто забаганка, це важлива умова нашого здоров’я, і якщо ви помітили якісь проблеми, краще одразу звертатися до дерматолога».

Лікарка каже, що особливо насторожитися потрібно якщо помітили у себе почервоніння, лущення, деформацію нігтів. Мікози –  це інфекційні захворювання, які викликають патогенні гриби, можуть вражати шкіру голови, тулуба, верхніх та нижніх кінцівок, нігтьових пластин. Найчастіше зустрічається різнобарвний лишай, який проявляється плями: білі, рожеві, коричневі та лусочками.

«Звідки все це береться?», – запитують хворі. Причини бувають різними. Це і знижений імунітет, зараження від хворих людей або тварин, цукровий діабет, порушення гігієни.

«Особливу увагу гігієні треба приділяти тим людям, які працюють на виробництві. Після роботи у спецодязі, який захищає від шкідливих факторів, треба ретельно митися. А спецодяг варто систематично чистити, висушувати, прати, – продовжує Інна Богатирьова. – А у бані, де люди миються після зміни, треба дотримуватися певних правил, аби убезпечити себе від грибкової інфекції. Як я вже казала, вона передається контактним шляхом. Тож, використовуйте у бані тільки індивідуальні рушники, взуття, мочалку, мило та інше банне приладдя. Якщо у вас є порушення шкіряного покрову: ранки, потертості, тріщини, мозолі тощо, требо ретельніше дотримуватися гігієни і не допускати запального процесу.

Літо та спека теж впливають на шкіру. Підвищений рівень вологості, активне потовиділення, потертості – все це не лише псує нам настрій, а може стати причиною дерматологічних захворювань. Боротися з цими явищами лікарка радить також за допомогою гігієни.

А ще – бути обережними з сонцем. Наша засмага – пігмент меланін, фактично, є захистом шкіри від ультрафіолетових променів. Чим більше ми засмагаємо, тим більше його виробляється у шкірі. Нетривалий вплив УФ-променів на організм є корисним, адже це сприяє виробленню вітаміну D, активізує імунну систему. Та коли сонця забагато, ультрафіолетові промені можуть викликати мутації і цим збільшити ймовірність раку шкіри. До речі, навіть на засмагле тіло можна отримати опіки, тож не варто ніжитися під сонечком у полудень, коли воно найбільш активне. 

До списку найпоширеніших дерматологічних проблем потрапили і вульгарні вугри. Саме так офіційно називається хвороба, яку ми знаємо, як акне. Переважно вона буває у підлітків, хоча і дорослі теж часто з цим стикаються. Вульгарні вугри з’являються внаслідок підвищеної секреції шкірного сала з подальшим закоркуванням і запаленням сальних залоз. На обличчі та тілі вони проявляються у вигляді вузлів, гнійників, кіст. Все це потребує спеціального лікування.

«Люди мене запитують, скільки разів на рік треба звертатися до дерматолога, – зауважує лікарка. – Якщо у вас немає проблем зі шкірою, достатньо раз на рік прийти на профілактичний огляд. Але, якщо ви спостерігаєте зміни на шкірі, волосяному покрові, нігтях, якщо з’явилися вугри, ущільнення, свербіж, ранки, відбуваються зміни з родимками та інші проблеми, звертатися до лікаря треба негайно. Адже, і це усім відомо, краще вчасно пролікуватися і не мати великих проблем, ніж потім довго і важко боротися з розвитком серйозних хвороб. Тож, усім міцного здоров’я та чистої шкіри!».

Цікаві факти про шкіру:

• Шкіра оновлюється кожні 28 днів. У новонароджених цей процес відбувається лише за три доби, а у літніх людей оновлення шкіри сповільнюється.
• На одному квадратному сантиметрі шкіри живе близько 1000 бактерій, більшість з яких – корисні!
• Велика частина пилу у наших будинках це… відмерлі частинки людської шкіри. Отже, регулярно прибираємося та перемо білизну.
• Вага шкіри людини приблизно 4-5 кілограмів. Це більше, ніж наш мозок!
• У спекотний день через піт на шкірі можна втратити до 13 літрів рідини, тож, не забувайте у спеку пити водичку.

«Зранку ми не зустрінемося, працівнику стало зле, я вже в цеху, надала екстрену медичну допомогу і зараз нашою «швидкою» веземо пацієнта до лікарні», – так днями відповіла телефоном кореспонденту «Металурга» медична сестра здоровпункту конвертерного цеху Наталя Бакланова.

Наша зустріч з медиками здоровпунктів підприємства присвячена Всесвітньому дню надання першої медичної допомоги. З 2000 року він відзначається другої суботи вересня. Його мета – привернути увагу суспільства до людей, які першими приходять на допомогу потерпілим, рятують життя людині, зазвичай це медики, рятувальники, співробітники поліції та люди, які навчені та вміють це робити.

Як правильно діяти, якщо раптом щось…?

«Одразу скажу, з людиною, до якої був виклик зранку, все нормально, ми надали допомогу вчасно, тепер їй треба трохи підлікуватися та заспокоїтися, адже її погане самопочуття – це результат нервового напруження через військові дії, «прильоти» в місто. Людина перехвилювалася за своїх рідних, дітей, – говорить Наталя Бакланова. – Надавати екстрену медичну допомогу – це наша робота. На жаль, через війну її зараз побільшало. У багатьох людей ми спостерігаємо напружений психоемоційний стан. Це виражається збільшенням артеріального тиску, нервовими зривами, загостренням хронічних захворювань тощо. Зазвичай виклики частішають під час повітряних тривог або одразу після них».

Наталя розповідає, що зараз працівники підприємства частіше звертаються до медиків з проханням навчити їх надавати першу домедичну допомогу в разі травм, артеріальної кровотечі, серцевих нападів, які можуть виникнути через вибухи, руйнування будинків, інші нестандартні ситуації. Медики у здоровпунктах залюбки розповідають людям, як правильно діяти в таких ситуаціях, пропонують працівникам самим потренуватися – або на спеціальному манекені, або на своєму колезі. Наприклад, навчають правильно накладати турнікет. Також збільшилась кількість охочих навчитися надавати першу домедичну допомогу на спеціальних курсах, які проводяться медиками здоровпунктів ПП «Стіл Сервіс» в цехах, в Університеті АрселорМіттал.

«Я хотіла стати медиком змалечку, – продовжує Наталя Бакланова. – Закінчила наш криворізький медичний коледж і пішла працювати медичною сестрою в школу. Так вийшло, що першу меддопомогу я там надала не дитині, а дорослій жінці, якій стало зле на шкільному подвір’ї. Я  вступала в посаду, прийшла подивитися на своє робоче місце, а тут кличуть – жінка втратила свідомість. Тоді я зробила все правильно, але відчула неабиякий стрес, насамперед  від несподіванки. Тому, коли я вчу людей рятувати, особливу увагу звертаю на те, щоб вони зберігали спокій, не панікували, адже це може завадити і рятувальнику, і тому, кого рятують. Спокій став мені в пригоді й коли на вулиці довелося допомагати людині з епілептичним нападом. Коли ти бачиш, що людина врятована, це неймовірно приємне відчуття. Для мене це означає, що я в житті займаюсь своєю справою».

У здоров’я жартів не буває

«Зараз закінчую прийом людей і треба зробити декілька «уколів», у нашому маніпуляційному кабінеті для цього є все необхідне. А потім – знову відповідаємо на різні запитання працівників щодо здоров’я, у разі необхідності радимо звертатися до профільних фахівців», – розповідає фельдшерка Центрального здоровпункту Тетяна Денежко.    

Тиша у цьому здоровпункті явище рідке. За добу його відвідують більше 100 працівників підприємства, які проходять тут передзмінні та післязмінні огляди. Переважно це водії, залізничники, представники інших професій. Люди приходять сюди і проконсультуватися – у когось голова болить, іншим треба тиск виміряти, хтось скаржиться на нежить тощо. Виклики у цехи теж явище часте, особливо зараз, коли через війну у багатьох загострилися різні «болячки».

Тетяна Денежко надала свою першу меддопомогу в житті ще в дитинстві – лікувала збиті коліна своїй старшій сестрі. Та лякалася виду крові так, що навіть свідомість втрачала. Вже тоді Тетяна мріяла допомагати іншим людям, коли виросте.

Родом Тетяна з Херсонської області, закінчила Бериславське медучилище і працювала у Високопільському районі, де фельдшер – це універсальний медик. Тетяна і першу меддопомогу в разі травмування надавала, надавала  людям серцево-легеневу реанімацію, приймала пологи, допомагала при бронхіальних астмах, серцевих нападах, у разі ДТП тощо. Потім вийшла заміж за криворіжця та переїхала до Кривого Рогу. На підприємстві Тетяна вже працює 7 років.

«Виклики у нас практично  щозміни, а з початком війни їх побільшало, – говорить Тетяна Денежко. – Вважаю, що не буває несерйозних викликів, вони усі серйозні, адже у здоров’я жартів не буває. Побільшало гіпертонічних кризів. Багато хто чув про «золоту годину». Якщо протягом цього проміжку часу встигнути допомогти людині, то все обійдеться без ускладнень. Та найважче, перш за все морально, коли допомогу надаєш травмованій людині. Коли я тільки прийшла працювати сюди, був випадок падіння людини з висоти. На жаль, людина загинула, її вже було не врятувати. Це дуже важко усвідомлювати, адже наше призначення – допомагати. Кожен з нас має завжди пам’ятати про охорону праці. Вона потрібна не для керівників, не для звітів, а для життя та здоров’я кожного з нас!»

Тетяна впевнена, що допомагати постраждалим повинні вміти усі, особливо зараз, коли триває війна. І на спеціальних курсах, і на особистих консультаціях медики вчать працівників підприємства надавати першу домедичну допомогу своїм колегам та налаштовують їх психологічно. Коли людині погано, інші не повинні безпорадно стояти поруч та просто спостерігати, колеги мають рятувати постраждалого, поки до них їде швидка. Тут дуже доречно ще раз згадати про «золоту годину».

«Вже під час війни мені довелося допомагати молодій жінці, якій стало зле. Жінка почала втрачати свідомість, у неї з’явилися судоми. Довелося діяти негайно, швидку допомогу я теж викликала. Жінка була з дитиною, потім з’ясувалося, що вони ще й переселенці. Було видно, що у жінки й раніше були проблеми зі здоров’ям, а тут ще й стрес, переживання за чоловіка-військового. Це я до того, що зараз кожен з нас може зустрітися із такою ситуацією. Тому кожному раджу набувати необхідних навичок. І, звичайно, бажаю кожному залишатися здоровим і у безпеці», – підсумувала Тетяна Денежко.