Категорії
Наші люди

Дбає про стан людей на станах

«Доброго ранку». Це привітання на початку зміни десятки разів чує медсестра медичного центру підприємства Світлана Микитіна. Вона працює у здоровпункту СПЦ № 2, який нещодавно поновив свою роботу. Світлана опікується станом здоров’я людей, які працюють на прокатних станах.

«Як же люди раділи тому, що наш здоровпункт знову відкрився! Ми знаходимося у самісінькому серці прокатних цехів, тож робітникам зручно сюди звертатися, а ще знати, що допомога у разі необхідності завжди поруч», – розповідає  Світлана Микитіна.

Ми зустрілися зі Світланою одразу по завершенню вранішнього передзмінного огляду. Своє здоров’я перед початком трудового дня тут перевіряють прокатники, водії, машиністи крана, серед яких, до речі, багато жінок, слюсарі, електромонтери, а також представники інших спеціальностей з сортопрокатних цехів №№ 1, 2, 3, блюмінгу. Світлана перевіряє у людей тиск, розпитує про самопочуття, якщо потрібно, заміряє температуру, проводить перевірку за допомогою алкотестеру Drager.

Протягом дня роботи у медичної сестри вистачає, адже їй треба подбати про профілактичні заходи для понад 500 осіб! Увагу треба приділити і тим, хто звертається до здоровпункту, наприклад, у когось заболіла голова, хтось відчув перші ознаки захворювання, у когось підскочив тиск тощо. Якщо необхідно, Світлана завжди готова виїхати на допомогу і у цехи підприємства. За викликом автомобіль швидкої допомоги, який повністю укомплектований медичним обладнанням для надання єкстреної медичної допомоги, це і апарат ЄКГ, дефібрилятор, пульсоксиметр, глюкометр тощо, чергує у здоровпункті, за лічені хвилини домчить медика до постраждалого. Наприкінці робочої зміни медсестра знову перевіряє стан здоров’я працівників.

«Свою роботу я дуже люблю, ні на яку її не проміняю. Відчуття, що я медик, завжди зі мною. Знаєте, коли я їду транспортом, мимоволі придивляюся до рук людей. Коли бачу гарні вени, думаю, о-о-о, їх зручно вколоти, – сміючись, говорить Світлана Микитіна. – З моєю сестрою-близнючкою Людмилою ми перші медики в родині, закінчили  Криворізьке тоді ще медучилище. У цьому рішенні нас дуже підтримав батько Микола Кучеренко. Колись він теж працював на нашому підприємстві, був машиністом тепловоза. Після навчання я почала працювати у дитячій лікарні № 2 нашого міста, а сестра за направленням поїхала до дитячої лікарні Дніпра. Потім, вже після декрету, я працювала у терапевтичному відділенні лікарні № 5. Саме там я й дізналася, що у здоровпункти підприємства потрібні медики. Я вирішила спробувати себе, і відтоді жодного разу не пожалкувала про свій вибір. Я працювала у здоровпунктах вогнетривно-вапняного цеху, 3 кар’єру ГД, КХВ, а також у першому доменному цеху, там я проробила понад 20 років. До речі, моя сестра по поверненню до рідного міста теж працювала у здоровпункті доменного цеху № 1, а потім ДЦ № 2».

Світлана говорить, якщо її зміна у чергуванні припаде на Міжнародний жіночий день, не засмутиться, адже, як і зазвичай, вона буде серед людей. Тоді до «Доброго ранку» додасться ще й «Зі святом!». А оскільки на станах працює чимало жінок, то і відповідь буде такою ж. А на перевірку стану здоров’я свята не впливають, тому у медсестри буде все, як завжди.

«Кожна весна у нас асоціюється з оновленням. Морози відступають, сонечка стає більше, день довшає, – говорить Світлана. – Дуже хочеться, щоб ця весна стала останньою воєнною, щоб вогонь вже не летів на наші голови, а додому повернулися наші чоловіки, сини, доньки, брати, сестри, племінники, друзі. Ми дуже чекаємо на повернення додому брата мого чоловіка, який зараз стоїть на захисті країни. На жаль, весну вже ніколи не побачить син моєї подруги, який віддав життя за нас. Я хочу, щоб цією весною зацвіли мої квіти, яких я у власному домі вирощую дуже багато. А ще – нарешті очистити вікна від скотчу. Коли я їх клеїла, той й гадки не мала, що так надовго. Одні вікна у мене вилетіли від «прильоту», на інших скотч залишився. Нарешті б ті вікна вимити, пустити в дім свіжого повітря, повісити гарні гардини та зустріти усім миром мир, побажати міцного здоров’я, любові та добра!».

Категорії
Новини

Здоров’я, як пріоритет

Головне завдання – збереження здоров’я людей.Така мета стоїть перед новоствореним департаментом з охорони здоров’я, гігієни праці та благополуччя ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг». Які заходи планується впроваджувати у цехах підприємства для запобігання потенційним ризикам здоров’ю та самопочуттю працівників, а також на які робітничі фактори звертатиметься увага для створення безпечних умов праці розповідає директорка цього підрозділу Наталія Ван Доеверен.

– Наталіє Романівно, з якою метою створювався департамент зі здоров’я, гігієни праці та благополуччя, на що спрямовується головна увага фахівців?

– Питання збереження здоров’я працівників має важливе значення і є стратегічним на нашому підприємстві. Відтепер ми приділятимемо ще більше уваги гігієні праці та профілактиці професійних захворювань. «Люди мають повертатися з роботи живими і здоровими». Щось краще за цей відомий вислів важко вигадати. Саме тому на нашому підприємстві приділялася й приділяється велика увага збереженню здоров’я працівників. На це спрямовані і щорічні профілактичні огляди, які проводяться у нашому медичному центрі, консультації медиків, здійснюються діагностичні обстеження тощо. На підприємстві діє велика мережа здоровпунктів, які максимально наближені до місць роботи працівників.

За необхідності наші фельдшери оперативно надають допомогу, а також проводять передрейсові огляди, активно проводять профілактичну, роз’яснювальну роботу. В «АрселорМіттал Кривий Ріг» багато років діє медичне страхування працівників з дуже широким спектром послуг.

Уся робота проводиться в рамках виконання наказів Міністерства охорони здоров’я України. В останні роки законодавство України та стандарти в частині профілактики професійних захворювань та гігієни праці на виробництві активно синхронізується з нормативними актами Європейського союзу. Зокрема ними передбачено впровадження на підприємствах країни системи оцінки ризиків впливу на здоров’я працівників, в тому числі канцерогенних хімічних факторів.

– Які кроки в цьому напрямку вже зроблені?

– Ми розпочали реалізувати пілотний проєкт щодо профілактики професійних захворювань працівників вальцетокарного цеху. Вже проведена величезна робота з оцінки ризиків для здоров’я працівників, пов’язаних із впливом шкідливих факторів виробничого середовища: хімічних речовин, шуму та вібрації на робочих місцях. Разом із колективом цеху розробляються заходи для мінімізації впливу на працівників шкідливих факторів виробничого середовища.

– Розкажіть про це детальніше.

– Подібна робота і раніше проводилася на підприємствах країни, але вона переважно була більш загальною, торкалася атестації робочих місць – заміру впливу шкідливих факторів – хімічних та фізичних. Отримані дані порівнювалися зі спеціальною шкалою та визначався рівень перевищення норми. Перевірку стану здоров’я, разом із впливом цих шкідливих факторів, працівники проходили раз на рік.

Зараз же до цього питання буде більш комплексний, персоналізований та проактивний підхід. Наприклад, є конкретний працівник, є система оцінки ризиків, шкала впливу шкідливих факторів. Оцінка впливу цих факторів здійснюватиметься вже з урахуванням конкретних антропологічних даних працівника: віку, зросту, ваги, стану здоров’я, соматичних, хронічних захворювань тощо.  

Припустимо, вплив шкідливих факторів на робочому місці за шкалою від 0 до 10 сягає позначки 6. На 25-річну людину, яка важить 85 кг, вплив шкідливих факторів буде іншим, ніж на працівника на тому ж робочому місці, якому 57 років і вага 125 кг. Звичайно, і дорожні карти лікувально-профілактичних заходів для мінімізації ризиків для цих працівників будуть відрізнятися.

Зараз на робочих місцях ми досліджуємо шкідливі хімічні фактори. По завершенню повномасштабної війни на підприємствах країни планується працювати і з фізичними факторами. Тобто, вже зараз на законодавчому рівні ми рухаємося в напрямку виконання тих стандартів, які діють у Євросоюзі.

– Які заходи може здійснити роботодавець для мінімізації впливу шкідливих факторів на працівників?

– Спектр заходів великий, він залежить від специфіки та умов виробництва. Наприклад, якщо ми говоримо про канцерогени, то це забезпечення працівників засобами індивідуального захисту (ЗІЗ), контроль режиму їхнього використання, тобто, вчасної заміни. А також систематичне відвідування працівниками лазні, маркування шкідливих хімічних  речовин для того, щоб люди знали про їх наявність у певних місцях, аби мінімізувати перебування працівників у зоні шкідливого впливу. Додатковими заходами є зберігання хімічних речовин, використаного матеріалу у закритих контейнерах, щоб не було випаровування шкідливих речовин.

Поки що в режимі пілотного проєкту ми працюємо у вальцетокарному цеху, але найближчим часом плануємо розширити його дію і на інші підрозділи наших підприємств.

– Плани великі, вони потребують відповідного ресурсу?

– Звісно, у будь-якій справі велику роль відіграє команда, адже один у полі не воїн. Вже можу сказати, що на підприємстві працює потужна команда медиків та фахівців сектору гігієни праці. Ми однодумці у цьому питанні, а отже, маю надію, що всі наші проєкти будуть реалізовані.

Довідка:

Директорка департаменту зі здоров’я та гігієни праці ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» Наталія Ван Доеверен працює в «АрселорМіттал Кривий Ріг» з 2025 року. Вона закінчила Львівській медичний інститут та інтернатуру, тривалий час була оперуючою лікаркою-гінекологом.

Своє навчання Наталія Ван Доеверен продовжила в Академії державного управління при Президенті України, де здобула ступінь магістра.

Наталія працювала у Міністерстві регіонального розвитку та будівництва, Міністерстві аграрної політики, була помічником голови Львівської обласної адміністрації, очолювала медичну службу Львівської обласної клінічної лікарні, український католицький шпиталь імені Андрія Шептицького, медичну клініку Червоного Хреста України, працювала національним консультантом з охорони здоров’я ЮНІСЕФ України. Автор численних наукових публікацій та статей з питань реформи охорони здоров’я, доктор медицини.

Категорії
Новини

Золоті секунди порятунку

В екстрених ситуаціях знання, навички надання першої медичної допомоги та миттєва реакція оточення, коли рахунок йде на секунди, здатні врятувати життя постраждалій людині.

Про це працівникам наших підприємств ще раз нагадали медики ПП «Стіл Сервіс» з нагоди Всесвітнього дня першої меддопомоги.

Цей день у світі відзначається з 2000 року, його ініціаторами виступили учасники Міжнародного руху Червоного Хреста та Червоного Півмісяця. Вони наголосили, що перша допомога в умовах дефіциту часу, надана постраждалому, як рятувальниками, співробітниками поліції, медиками, так і простими людьми без медичної освіти, може зберегти життя постраждалому, а також пришвидшить його лікування та реабілітацію. 

Для України, яка вже четвертий рік живе в умовах повномасштабної війни, базові навички рятування є життєво необхідними, тому і охочих опанувати науку рятування стає все більше.

«У цьому ми щоразу пересвідчуємося у нашій роботі. Коли фельдшери приїжджають на виклик, колеги постраждалого вже допомагають йому, і роблять це кваліфіковано, – розповідає фельдшерка Центрального здоровпункту Тетяна Денежко. – Так було у випадку, коли двоє працівників йшли підприємством та раптом одному з них стало зле, він втратив свідомість. Коли ми приїхали на виклик, то побачили, що його колега не розгубився, не втратив «золоті» хвилини, а правильно надав допомогу людині. Завдяки цьому чоловік живий, з ним все у порядку. На жаль, через війну та стреси люди все частіше стали скаржитися на здоров’я. Ми маємо справу з гіпертонічними кризами та іншими серцево-судинними проблемами, загостренням хронічних хвороб. А це дуже небезпечно і особливо на виробництві. Тому я закликаю усіх наших працівників опановувати навички першої домедичної допомоги. Тим більш, що на нашому підприємстві цьому навчають безплатно. Щонеділі в Університеті «АрселорМіттал проходять такі заняття-тренінги».

Тетяна Денежко пригадала, як колись і сама опановувала науку рятування. Це було під час її навчання у Бериславському медучилищі. Молодій студентці було дуже цікаво знати, як все робиться, вона прагнула досконало навчитися цього, адже у неї була мета стати медиком. За 29 років своєї роботи медиком Тетяна  багато разів та за різних обставин рятувала людей. А також навчала інших  надавати постраждалим першу допомогу.

У Центральному здоровпункті Тетяна проводить передзмінні та післязмінні огляди працівників підприємства. Переважно це водії та залізничники. Під час обстеження вона розповідає їм що треба робити, як поводитися у разі критичної ситуації. Люди й самі запитують її, як діяти у тих, або інших небезпечних для здоров’я та життя випадках.

«Я помітила, що зараз люди стали більш рішучими, охочими до знань, особливо таких, які дозволяють рятувати, – продовжує Тетяна Денежко. –  Раніше, до війни, бувало приїздиш на виклик, лежить постраждалий, а люди знаходяться за декілька метрів від нього, бояться підходити. Зараз навпаки – люди уважні, миттєво допомагають і роблять це правильно. Головне, і це важливо, вони не бояться допомагати і знають, як при цьому убезпечити себе. З подібним випадком я зустрілася, коли працівник отримав опіки від електричної дуги. До нашого приїзду колеги постраждалого активно охолоджували водою опечені ділянки. Ми вже надавали постраждалому більш кваліфіковану меддопомогу, тим більш, що у нас для цього є все необхідне, та відвезли людину до лікарні. Я за те, щоб подібних випадків у нас взагалі не було. Водночас я переконана, що усі ми маємо бути готові надати першу допомогу постраждалому, та знати, як викликати медиків. Наприклад, телефонний номер Центрального здоровпункту, напевне, знають усі – 95-151, або 05649 95151. Тому я, фельдшери наших здоровпунктів та медики медичного центру закликаємо усіх бути небайдужими й навчатися основ медичної допомоги, які можуть стати у пригоді у будь-який момент!».

Категорії
Новини

Задзеркалля дзеркала здоров’я

Шкіра є дзеркалом нашого здоров’я, а про його задзеркалля ми поговорили з дерматологом медцентру ПП «Стіл Сервіс». Почули багато цікавого, дізналися багато корисного, тож ділимося цим з вами.

Шкіра – це найбільший орган нашого тіла, і якщо з нею відбувається щось не те – з’являються висипання, почервоніння, свербіж тощо – не варто сподіватися, що все пройде саме по собі, треба поспішати до лікаря-дерматолога.

Від самого ранку біля кабінету дерматолога, що у поліклініці металургійного виробництва, жваво. Працівники підприємства приходять сюди на профілактичні огляди, а за потреби – звертаються за порадами.

Прийом проводить лікарка-дерматовенерологиня Інна Богатирьова. В цій професії вона вже давно, адже з дитинства мріяла бути медиком, та ще й тим, хто допомагає людям зберігати красу та здоров’я.

«Хотіла бути дерматологом, і стала ним. Шкіра – це не лише наша візитівка, а й дзеркало нашого здоров’я. За станом шкіряного покрову можна визначити ті проблеми, які глибоко сховалися в організмі людини, – розповідає Інна Богатирьова. – Наприклад, по шкірі можна визначити наявність захворювань шлунково-кишкового тракту, печінки, підшлункової залози, жовчного міхура, щитоподібної залози тощо. Звичайно, усі діагнози ставляться після ретельного обстеження, але шкіра є першим сигнальним маячком наявності хвороб. Тому я завжди кажу, що красива шкіра – це не просто забаганка, це важлива умова нашого здоров’я, і якщо ви помітили якісь проблеми, краще одразу звертатися до дерматолога».

Лікарка каже, що особливо насторожитися потрібно якщо помітили у себе почервоніння, лущення, деформацію нігтів. Мікози –  це інфекційні захворювання, які викликають патогенні гриби, можуть вражати шкіру голови, тулуба, верхніх та нижніх кінцівок, нігтьових пластин. Найчастіше зустрічається різнобарвний лишай, який проявляється плями: білі, рожеві, коричневі та лусочками.

«Звідки все це береться?», – запитують хворі. Причини бувають різними. Це і знижений імунітет, зараження від хворих людей або тварин, цукровий діабет, порушення гігієни.

«Особливу увагу гігієні треба приділяти тим людям, які працюють на виробництві. Після роботи у спецодязі, який захищає від шкідливих факторів, треба ретельно митися. А спецодяг варто систематично чистити, висушувати, прати, – продовжує Інна Богатирьова. – А у бані, де люди миються після зміни, треба дотримуватися певних правил, аби убезпечити себе від грибкової інфекції. Як я вже казала, вона передається контактним шляхом. Тож, використовуйте у бані тільки індивідуальні рушники, взуття, мочалку, мило та інше банне приладдя. Якщо у вас є порушення шкіряного покрову: ранки, потертості, тріщини, мозолі тощо, требо ретельніше дотримуватися гігієни і не допускати запального процесу.

Літо та спека теж впливають на шкіру. Підвищений рівень вологості, активне потовиділення, потертості – все це не лише псує нам настрій, а може стати причиною дерматологічних захворювань. Боротися з цими явищами лікарка радить також за допомогою гігієни.

А ще – бути обережними з сонцем. Наша засмага – пігмент меланін, фактично, є захистом шкіри від ультрафіолетових променів. Чим більше ми засмагаємо, тим більше його виробляється у шкірі. Нетривалий вплив УФ-променів на організм є корисним, адже це сприяє виробленню вітаміну D, активізує імунну систему. Та коли сонця забагато, ультрафіолетові промені можуть викликати мутації і цим збільшити ймовірність раку шкіри. До речі, навіть на засмагле тіло можна отримати опіки, тож не варто ніжитися під сонечком у полудень, коли воно найбільш активне. 

До списку найпоширеніших дерматологічних проблем потрапили і вульгарні вугри. Саме так офіційно називається хвороба, яку ми знаємо, як акне. Переважно вона буває у підлітків, хоча і дорослі теж часто з цим стикаються. Вульгарні вугри з’являються внаслідок підвищеної секреції шкірного сала з подальшим закоркуванням і запаленням сальних залоз. На обличчі та тілі вони проявляються у вигляді вузлів, гнійників, кіст. Все це потребує спеціального лікування.

«Люди мене запитують, скільки разів на рік треба звертатися до дерматолога, – зауважує лікарка. – Якщо у вас немає проблем зі шкірою, достатньо раз на рік прийти на профілактичний огляд. Але, якщо ви спостерігаєте зміни на шкірі, волосяному покрові, нігтях, якщо з’явилися вугри, ущільнення, свербіж, ранки, відбуваються зміни з родимками та інші проблеми, звертатися до лікаря треба негайно. Адже, і це усім відомо, краще вчасно пролікуватися і не мати великих проблем, ніж потім довго і важко боротися з розвитком серйозних хвороб. Тож, усім міцного здоров’я та чистої шкіри!».

Цікаві факти про шкіру:

  • Шкіра оновлюється кожні 28 днів. У новонароджених цей процес відбувається лише за три доби, а у літніх людей оновлення шкіри сповільнюється.
  • На одному квадратному сантиметрі шкіри живе близько 1000 бактерій, більшість з яких – корисні!
  • Велика частина пилу у наших будинках це… відмерлі частинки людської шкіри. Отже, регулярно прибираємося та перемо білизну.
  • Вага шкіри людини приблизно 4-5 кілограмів. Це більше, ніж наш мозок!
  • У спекотний день через піт на шкірі можна втратити до 13 літрів рідини, тож, не забувайте у спеку пити водичку.
Категорії
Новини

Як встояти, коли «скаче» серце

Якщо на роботі раптом заболіла голова, задзвеніло у вухах, а в очах «полетіли мушки», терміново викликайте медиків, закликають фахівці медцентру ПП «Стіл Сервіс». Через війну та стреси люди частіше почали скаржитися на збільшене серцебиття, запаморочення, тиск, що в рази небезпечніше, коли працівник знаходиться в умовах виробництва. І випадків звернень з такими симптомами, на жаль, побільшало і на нашому підприємстві.

«Людині погано, приїжджайте», – лунає з телефонної трубки. Олександру Харченко, фельдшеру здоровпункту коксохімічного виробництва на збори треба лічені хвилини – все необхідне медобладнання завжди під рукою, а машина «швидкої» поряд.

«Виклики бувають з різних причин. Традиційно влітку їх більшає через збільшення скарг на підвищений тиск, або біль та дискомфорт у серці. На це впливає спека, або так звані магнітні бурі, говорить Олександр Харченко. – Крім цього, зараз надто «близько до серця» підібралися стреси через війну: хвилювання за своїх рідних, близьких, недосипання від сирен та обстрілів. Ми кажемо, що за роки війни вже звикли жити в таких умовах, наростили емоційну шкіру, але організм сигналізує нам про інше».

У медслужбі підприємства Олександр працює вже 23 роки. Починав у здоровпункті шлакопереробного цеху, згодом перейшов до КХВ. Але в його обов’язках не лише турбота про здоров’я коксохіміків, а й працівників східної групи цехів: РМЦ-2, електроремонтного, електрокущового, ЛМЗ, вогнетривновапняного цеху тощо. За необхідності фельдшер виїжджає на металургійне виробництво, щоб допомогти колегам-медикам.

«Серед останніх випадків – працівнику метвиробництва стало зле. Все ускладнювалося тим, що людина знаходилася у галереї, на значній висоті. Ми надали працівнику першу допомогу та передали його кардіологам міста. Там була підозра на інфаркт. Зараз людина жива, з нею все добре, продовжує Олександр Харченко. – Та давайте будемо чесними, у всіх бували випадки, коли ви погано себе почували, але «були на ногах» і все одно йшли на роботу. При перевірці стану здоров’я працівників перед кожною зміною я обов’язково запитую, як вони почуваються, перевіряю тиск. Якщо бачу, що він «скаче», раджу людині звернути на це увагу, піти на прийом до свого сімейного лікаря та розпочати лікування. Люди кажуть «так», але, на жаль, не всі готові це робити. Переважно через брак часу, страху дізнатися правду про стан свого здоров’я, грошових витрат на лікування, черг до лікаря тощо.  А ще, знову ж, на жаль, у нас ще слабка культура уважного ставлення до власного здоров’я. На негаразди зі здоров’ям ми закриваємо очі, а до лікаря біжимо, тільки як припече. Напевне тому серцево-судинні хвороби помолодшали, ними почали хворіти люди 30+».

Медики констатують, що на четвертому році повномасштабної війни, а з 2014 року і поготів, усі ми живемо у стані хронічного стресу. Ми хвилюємося за своє життя та за життя своїх близьких. Ми щодня долаємо життєві негаразди і не знаємо, що на нас чекає завтра. Ми боїмося втратити роботу, яка дає нам матеріальні ресурси тощо. Від всього цього перш за все страждає наша серцево-судинна система, тому і звернень до медиків підприємства стосовно неї зараз значно побільшало.

В першу чергу припинити хвилюватись і почати діяти. Робити маленькі кроки на зустріч своєму здоров’ю.

Якщо потрібно, звертаємося до психологів (на підприємстві працює свій штатний психолог), змінюємо  спосіб життя, звертаємося до лікарів та вчасно обстежуємося при перших ознаках хвороб, адже лише 30 % людей звертаються і на постійній основі спостерігаються у  сімейного лікаря. Також варто намагатися знаходити у своєму житті позитив та фокусуватися на ньому, – говорить начальниця медичного центру ПП «Стіл Сервіс» Наталія Гардань. – А головне, щоб я радила нашим працівникам то, це  під час щорічних профілактичних оглядів відверто розповідати медикам про проблеми власного здоров’я. Багато хто на прийомі у лікаря формально відповідає, що у нього все добре, хоча це не так. Люди пояснюють, що бояться, що через виявлену хворобу їх можуть не допустити до роботи. Це хибна думка! Завдання медиків – не кадрові «підстави», а збереження здоров’я людини. Основна наша задача це попередити виникнення захворювання,  своєчасно діагностувати хворобу і лікувати, щоб працівник як найдовше міг працювати на підприємстві. Фахівці медичного центру  нададуть поради із модифікації способу життя, зміни харчових звичок,  підкажуть які обстеження треба пройти, до якого фахівця звернутись, призначать лікування.

Медичний центр має  чудове обладнання для діагностики, потужний фізіотерапевтичний комплекс для лікування. Ми зробимо усе можливе, щоб ваше серце наповнювалося лише здоров’ям та приємними емоціями».

Перша допомога при серцево-судинних нападах:

  • Викликати бригаду екстреної медичної допомоги.
  • Перемістити постраждалого на спину або надати зручне для нього положення.
  • Розстібнути одяг у постраждалого.
  • Забезпечити надходження свіжого повітря у приміщення.
  • Наглядати за постраждалим до приїзду швидкої допомоги.
Категорії
Новини

Люди, які рятують

«Зранку ми не зустрінемося, працівнику стало зле, я вже в цеху, надала екстрену медичну допомогу і зараз нашою «швидкою» веземо пацієнта до лікарні», – так днями відповіла телефоном кореспонденту «Металурга» медична сестра здоровпункту конвертерного цеху Наталя Бакланова.

Наша зустріч з медиками здоровпунктів підприємства присвячена Всесвітньому дню надання першої медичної допомоги. З 2000 року він відзначається другої суботи вересня. Його мета – привернути увагу суспільства до людей, які першими приходять на допомогу потерпілим, рятують життя людині, зазвичай це медики, рятувальники, співробітники поліції та люди, які навчені та вміють це робити.

Як правильно діяти, якщо раптом щось…?

«Одразу скажу, з людиною, до якої був виклик зранку, все нормально, ми надали допомогу вчасно, тепер їй треба трохи підлікуватися та заспокоїтися, адже її погане самопочуття – це результат нервового напруження через військові дії, «прильоти» в місто. Людина перехвилювалася за своїх рідних, дітей, – говорить Наталя Бакланова. – Надавати екстрену медичну допомогу – це наша робота. На жаль, через війну її зараз побільшало. У багатьох людей ми спостерігаємо напружений психоемоційний стан. Це виражається збільшенням артеріального тиску, нервовими зривами, загостренням хронічних захворювань тощо. Зазвичай виклики частішають під час повітряних тривог або одразу після них».

Наталя розповідає, що зараз працівники підприємства частіше звертаються до медиків з проханням навчити їх надавати першу домедичну допомогу в разі травм, артеріальної кровотечі, серцевих нападів, які можуть виникнути через вибухи, руйнування будинків, інші нестандартні ситуації. Медики у здоровпунктах залюбки розповідають людям, як правильно діяти в таких ситуаціях, пропонують працівникам самим потренуватися – або на спеціальному манекені, або на своєму колезі. Наприклад, навчають правильно накладати турнікет. Також збільшилась кількість охочих навчитися надавати першу домедичну допомогу на спеціальних курсах, які проводяться медиками здоровпунктів ПП «Стіл Сервіс» в цехах, в Університеті АрселорМіттал.

Наталя Бакланова

«Я хотіла стати медиком змалечку, – продовжує Наталя Бакланова. – Закінчила наш криворізький медичний коледж і пішла працювати медичною сестрою в школу. Так вийшло, що першу меддопомогу я там надала не дитині, а дорослій жінці, якій стало зле на шкільному подвір’ї. Я  вступала в посаду, прийшла подивитися на своє робоче місце, а тут кличуть – жінка втратила свідомість. Тоді я зробила все правильно, але відчула неабиякий стрес, насамперед  від несподіванки. Тому, коли я вчу людей рятувати, особливу увагу звертаю на те, щоб вони зберігали спокій, не панікували, адже це може завадити і рятувальнику, і тому, кого рятують. Спокій став мені в пригоді й коли на вулиці довелося допомагати людині з епілептичним нападом. Коли ти бачиш, що людина врятована, це неймовірно приємне відчуття. Для мене це означає, що я в житті займаюсь своєю справою».

У здоров’я жартів не буває

«Зараз закінчую прийом людей і треба зробити декілька «уколів», у нашому маніпуляційному кабінеті для цього є все необхідне. А потім – знову відповідаємо на різні запитання працівників щодо здоров’я, у разі необхідності радимо звертатися до профільних фахівців», – розповідає фельдшерка Центрального здоровпункту Тетяна Денежко.    

Тиша у цьому здоровпункті явище рідке. За добу його відвідують більше 100 працівників підприємства, які проходять тут передзмінні та післязмінні огляди. Переважно це водії, залізничники, представники інших професій. Люди приходять сюди і проконсультуватися – у когось голова болить, іншим треба тиск виміряти, хтось скаржиться на нежить тощо. Виклики у цехи теж явище часте, особливо зараз, коли через війну у багатьох загострилися різні «болячки».

Тетяна Денежко

Тетяна Денежко надала свою першу меддопомогу в житті ще в дитинстві – лікувала збиті коліна своїй старшій сестрі. Та лякалася виду крові так, що навіть свідомість втрачала. Вже тоді Тетяна мріяла допомагати іншим людям, коли виросте.

Родом Тетяна з Херсонської області, закінчила Бериславське медучилище і працювала у Високопільському районі, де фельдшер – це універсальний медик. Тетяна і першу меддопомогу в разі травмування надавала, надавала  людям серцево-легеневу реанімацію, приймала пологи, допомагала при бронхіальних астмах, серцевих нападах, у разі ДТП тощо. Потім вийшла заміж за криворіжця та переїхала до Кривого Рогу. На підприємстві Тетяна вже працює 7 років.

«Виклики у нас практично  щозміни, а з початком війни їх побільшало, – говорить Тетяна Денежко. – Вважаю, що не буває несерйозних викликів, вони усі серйозні, адже у здоров’я жартів не буває. Побільшало гіпертонічних кризів. Багато хто чув про «золоту годину». Якщо протягом цього проміжку часу встигнути допомогти людині, то все обійдеться без ускладнень. Та найважче, перш за все морально, коли допомогу надаєш травмованій людині. Коли я тільки прийшла працювати сюди, був випадок падіння людини з висоти. На жаль, людина загинула, її вже було не врятувати. Це дуже важко усвідомлювати, адже наше призначення – допомагати. Кожен з нас має завжди пам’ятати про охорону праці. Вона потрібна не для керівників, не для звітів, а для життя та здоров’я кожного з нас!»

Тетяна впевнена, що допомагати постраждалим повинні вміти усі, особливо зараз, коли триває війна. І на спеціальних курсах, і на особистих консультаціях медики вчать працівників підприємства надавати першу домедичну допомогу своїм колегам та налаштовують їх психологічно. Коли людині погано, інші не повинні безпорадно стояти поруч та просто спостерігати, колеги мають рятувати постраждалого, поки до них їде швидка. Тут дуже доречно ще раз згадати про «золоту годину».

«Вже під час війни мені довелося допомагати молодій жінці, якій стало зле. Жінка почала втрачати свідомість, у неї з’явилися судоми. Довелося діяти негайно, швидку допомогу я теж викликала. Жінка була з дитиною, потім з’ясувалося, що вони ще й переселенці. Було видно, що у жінки й раніше були проблеми зі здоров’ям, а тут ще й стрес, переживання за чоловіка-військового. Це я до того, що зараз кожен з нас може зустрітися із такою ситуацією. Тому кожному раджу набувати необхідних навичок. І, звичайно, бажаю кожному залишатися здоровим і у безпеці», – підсумувала Тетяна Денежко.