Позначка: металургійне виробництво

Категорії
Новини

Працівники з роботою, а верстати на «низькому старті»

В цеху виготовлення виливниць АрселорМіттал Кривий Ріг під час вимушеного простою відновили критично важливе для виробництва обладнання та організували нові робочі місця для працівників. Тут розуміють, що пауза не буде вічною і до запуску виробничих процесів потрібно бути готовими на сто відсотків.

До війни в ЦВВ щомісяця виготовляли близько 150 виливниць – форм для відливання злитків металу для внутрішніх потреб підприємства. Це основна продукція цеху, на яку сьогодні немає попиту через зупинку металургійних цехів. За цих умов персонал могли б відправити на вимушений простій, але зробили по- іншому. В ЛМЗ вважають, що не працювати в такий складний для України і людей час було б неправильним. Тому працівників, які в цеху тимчасово залишилися без роботи, відкомандирували до інших підрозділів заводу. З одного боку це допомогло підсилити та замінити персонал цих підрозділів, а з іншого – підтримати людей, які наразі працюють та отримують зарплату у повному обсязі.

Вісім зі 124 працівників ЦВВ зараз мобілізовані до лав ЗСУ, 42 – зайняті тимчасовими підтримуючими та відновлювальними роботами в цеху, а інші знаходяться у «міжзаводському» відрядженні.

Ситуацію з вимушеним простоєм в цеху використали також як можливість відновити критично важливе обладнання, аби після повноцінного запуску заводу воно одразу змогло стати до роботи. Наприклад, на кінцевій стадії виробництва виливниць задіяні три фрезерувальні верстати. Вони остаточно відшліфовують поверхню виливниць, позбавляючи її від нерівностей та інших дефектів. Один з цих фрезерувальних верстатів працівники цеху відремонтували власними силами. Всі необхідні для заміни деталі та вузли верстату (муфти, вали, шестерні) виготовили інші цехи ЛМЗ. Верстат перебрали майже до гвинтика.

«Працівники цеху виробництва виливниць очистили канали змащування, відповідно покращили їхню прохідність, замінили масло, встановили нові деталі та вузли, і це в рази підвищило продуктивність верстату. Це нам стане у пригоді, коли підприємство запрацює у звичайному режимі. Тепер очікуємо лише сигналу про запуск його в роботу. Наші верстати вже на «низькому старті», – говорить начальник ЦВВ Денис Коптєв.

Категорії
Наші люди

Начальник цеху став солдатом і боронить Україну

Наш герой на ім’я Микола –  один з 1800 працівників АрселорМіттал Кривий Ріг, які стали на захист України.  Ще донедавна він працював начальником одного з цехів ливарно-механічного заводу. Але без вагань став простим солдатом Збройних сил України.

7 березня 2022 року для родини Миколи та Дарини стало особливим днем, бо саме тоді чоловіка мобілізували до лав ЗСУ. Дружина й не знала, що раніше коханий намагався вступити до лав Тероборони, але тоді його не взяли, сказали, що він більше потрібний на економічному фронті – на заводі. А 7 березня несподівано для Дарини її спокійний люблячий чоловік, невиправний оптиміст, батько маленького Сашка вирушив на службу.

Для зовсім невійськової людини (бо за плечима у Миколи навіть армійської служби не було) зброя в руках та будівництво укріплених позицій здавалося спочатку чимось неймовірним. «Як не дивно, але у солдатській справі мені в пригоді став саме заводський досвід, – розповів Микола. – Як начальник цеху я навчився раціонально підходити до всього, оцінювати сили та можливості, розподіляти навантаження та стратегічно планувати і свою роботу, і роботу колективу. Сьогодні це моя секретна зброя вже у військовій справі, хоча і служу простим солдатом. Впевнений, що саме грамотне планування та вміння працювати у команді перетворили наші ЗСУ на міцну сталеву непереможну силу».

Дарина згадує, що чоловік прийшов, усміхнувся і… повідомив, що тепер захищатиме Україну зі зброєю у руках. Це взагалі в його характері – прийняти непросте рішення самотужки і зробити так, щоб близькі менше хвилювалися. «Вже більше, як два місяці, кожен наш день починається з повідомлень від Миколи «Доброго ранку, мої кохані», а завершується «В мене все добре, спокійної вам ночі». Хвилююся, якщо щось змінюється у цьому ритуалі. Хоча Микола такий, що може й сюрприз мені організувати», – усміхається Дарина.

Одним з таких приємних сюрпризів стала поява Миколи на порозі рідної оселі 20 квітня, в день третьої річниці їхнього весілля. А вже наступного дня він знову повернувся до служби. Дарина говорить, що саме від мобілізації чоловіка розпочалося і її волонтерське «чергування». Вона знайшла та об’єднала в чаті родини криворіжців, які служать разом з її чоловіком. Тоді почали збирати все, що потрібно військовим, що може бодай якось полегшити нелегку службу.

Микола і Дарина впевнені у Перемозі. «Для цього ми тут – у ЗСУ. А колег в цехах дуже прошу – не зупиняйтеся, працюйте і за нас. Бо за країну всі відповідаємо. Ми її захищаємо зі зброєю, а ви – біля верстатів. І виробнича місія не менш важлива. З свого цеху спитаю ще більш суворо, адже знаю, нащо ви здатні, колеги. Не підведіть!» – говорить солдат і металург Микола.

Категорії
Новини

Перша перемога третього прокату

Крок за кроком «АрселорМіттал Кривий Ріг» відновлює виробництво. Кожний новий запуск цеху є перемогою для колективу підприємства. 19 травня знов запрацював прокатний цех № 3. Першою продукцією, яку прокатники виготовили після зупинки через війну, стали 160 тонн катанки діаметром 11 мм.

Заступник начальника ПЦ-3 з виробництва Павло Веселков розповів, що зараз цех має багато замовлень від споживачів, і це дає усім привід для стриманого, але все ж оптимізму. «Ще у нас є замовлення на катанку перетином 8 мм, 8,5 мм, 5,5 мм, арматуру № 8, – сказав Павло. – Наші замовники – це українські підприємства, які виготовляють канати, метизи, а також продукцію для зварювального обладнання. Таким чином ми не лише забезпечуємо кошти підприємству та країні, а й даємо сировину. А це означає, що у інших українських підприємств буде можливість працювати».

Готувались до прокатки дуже ретельно, почали її з розігріву печі, адже саме у нагрівальній печі перед прокаткою необхідно нагріти заготовки до температури 1100 градусів за Цельсієм. За словами нагрівальника Сергія Лопатіна, звістка про початок розігріву стала для нього найпозитивнішою новиною за останні місяці. Він зізнався, що без металу, без справжньої роботи було важко і в моральному плані, і у фінансовому. «Поки що все йде за планом, я впевнений, що перша прокатка – це лише початок і врешті-решт ми вийдемо на довоєнне виробництво», – усміхається Сергій.

Сергій Лопатін

Розігріті заготовки потрапляють на чорнову групу прокатного стану, яку, в свою чергу, ретельно підготували вальцювальники – встановили привалкову арматуру, налаштували кліті. «Не було у мене відчуття, що зупинка триватиме дуже довго, – розповідає вальцювальник Михайло Торлак. – Стан створений для металу, для потужного руху, для роботи. Як він може стояти? І от бачите: так воно й сталося! Ми катаємо лише кілька годин, а для мене вже ніби й не було ніякого простою. Настрій – вогонь!»

Михайло Торлак

Примруживши очі, пильно вдивляється в нутро цеху оператор ПУ Сергій Мовчан. Саме з його робочого місця, поста управління № 3 керується робота всіх груп клітей. Тоненькою вогняною стрічкою йде розкат, протискається між валками клітей і тоншає, тоншає. Ось норовливий метал намагається вислизнути зі стану, вигнувшись в бік. Оператор миттєво реагує: повертає контролер, і все стає на свої місця. А якби не його багаторічний досвід та майстерність, не минути б буріння з зупинкою стану та втратами металу.

Сергій Мовчан

Нарешті з печі вийшли всі заготовки, а останній бунт катанки намотано на виткотранспортер. Тривала зупинка не завадила працівникам ПЦ-3 успішно прокатати перше замовлення. Інші – на черзі.

А для того, щоб металурги могли давати продукцію, у лавах ЗСУ боронять країну 30 працівників прокатного цеху № 3. А їхні колеги, які зараз у цеху, ще й місту допомагають. Саме так разом прокатники працюють на перемогу.

Категорії
Новини

За деталями для виробничого ремонту звертайтесь до «Комети»

Модернізація машини термічного різання «Комета» допомогла вирішити питання з деталями для ремонту обладнання цехів нашого підприємства.

Майже одразу з початком ремонтів, які в умовах діючого виробництва були неможливі, постало питання: де брати запчастини для агрегатів та устаткування, які ремонтуються. Адже чимало підприємств, які раніше виготовляли все необхідне, або знаходяться на тимчасово окупованих територіях, і зв’язок з ними втрачений, або взагалі припинили свою діяльність через воєнні дії.

Вихід з цієї ситуації запропонували на Ливарно- механічному заводі, в цехах якого і раніше виготовляли деталі для агрегатів металургійних цехів та гірничого департаменту. Головний інженер ЛМЗ Валерій Воловик говорить, що виготовлення більшості специфічних деталей для промислових агрегатів вимагає високої точності, а сучасна кількість замовлень – ще й швидкості виконання цих робіт. Для цього заздалегідь почали модернізувати власний верстатний фонд.

Так, наприклад, в цеху металоконструкцій оновили машину термічного різання «Комета», яка здатна й мереживо з металу вирізати. І вирізали б, але наразі більше потрібні деталі для ремонту кесонів, залізничних вагонів, охолоджувальних плит та підкранових балок. До звичайного асортименту додалися нові замовлення, на зразок виробництва помольних куль для кульових млинів ГД. «Комета» і з цим непростим завданням успішно впоралася, як вже показала практика.

«Після модернізації на установці встановили плазмовий різак, який легко, наче масло, розрізає метал товщиною від 1 до 150 мм, і може «викроїти» складові майбутніх деталей практично будь-якої геометричної форми, – продовжує Воловик. – Встановлена система комп’ютерного управління «Кометою» автоматизувала цей процес. Наразі з її допомогою можна виготовляти металеві конструкції будь-якого призначення та складності. Наприклад, «викройки» деталей для наконечників МБЛЗ.

«Комета» в дії

Тепер ремонтникам заводу не треба шукати підприємства, які зможуть виготовити деталі на стороні. Завдяки «Кометі» в ЦМК самостійно здатні впоратися з найскладнішими спецзамовленнями у найкоротші терміни та у будь- якій кількості.

«Один з тих, хто ініціював та контролював процес модернізації установки, – начальник ЦМК Микола Грицан. Він зараз у лавах ЗСУ. Та Микола може не хвилюватися, колеги його не підводять. Як і установка, що отримала не лише друге життя, а й допомогла вирішити проблему дефіциту з деталями для заводських ремонтів», – сказав Воловик.