Категорії
Новини

Жінки на висоті

В «АрселорМіттал Кривий Ріг» реалізується унікальний проєкт – навчання жінок професії машиніста крана. Його особливість в тому, що навчання відбувається з нуля, без попередньої базової профпідготовки учениць, як це було раніше.

«На висоту мене покликала мрія дитинства, – розповідає учасниця проєкту Ірина Уманська. – Раніше я працювала машиністкою насосних установок у цеху вловлювання КХВ. А до цього закінчила Металургійну академію, за дипломом я інженер-механік металургійного обладнання. З кранами не мала жодної справи. Втім, можливо для когось це і дивно прозвучить, мені завжди хотілося спробувати себе у керуванні краном. Про цю професію мені багато і з великим захопленням розповідала моя тітка, вона працювала кранівницею у конвертерному цеху. До речі, саме туди після теоретичної підготовки я йду практикуватися. Тітка казала, що професія кранівниці – для уважних людей, адже керувати потужною машиною, мати справу з великими вантажами – це не просто робота, це ціле мистецтво з багатьма нюансами. Вже на теоретичному етапі навчання я зрозуміла, що вона мала на увазі. Навчання мені дуже «зайшло», я впевнилася, що це саме та сама професія, якою я хочу займатися».

Теоретичне навчання майбутніх кранівниць відбувається у Тренінг-центрі з безпечного виконання робіт. В учасників проєкту є можливість вивчати правила роботи саме на тих марках кранів, які експлуатуються на нашому підприємстві. Також дівчата знайомляться зі специфікою виробництва та асортиментом продукції «АрселорМіттал Кривий Ріг». Практична частина навчання відбувається безпосередньо у цехах підприємства під керівництвом досвідчених наставників.

Опанувати нову професію ученицям допомагають висококваліфіковані викладачі – Сергій Терновий та Олег Галабурда. Зокрема він має понад 50-річний досвід роботи на підприємстві. Свого часу Олег Миколайович працював машиністом крана у мартенівському цеху.

«Перш за все машиніст крана має знати та дотримуватися своїх професійних інструкцій та охорони праці. Це найважливіше, бо робота пов’язана з людьми, великими вантажами, складною технологією, – зауважує Олег Галабурда. – Також ми вивчаємо механічну частину крана. По-перше, майбутні машиністки мають знати, як кран працює, вміти розпізнавати несправності. По-друге, розуміти, до яких наслідків може привести неправильна експлуатація крана. В цілому навчання – п’ятимісячне, після теорії на дівчат чекає виробнича практика у цехах. Та зі свого досвіду я знаю, що і після цього навчання не зупиняється, бо молодий фахівець має набути необхідного досвіду».

«Проєкт розпочався з листопада минулого року. Його мета – підготовка фахівців саме для нашого підприємства. Одна група жінок-кранівниць вже пройшла навчання і допущена до роботи. Друга вже починає практику. Наразі ми продовжуємо збір заявок та плануємо організацію третьої групи навчання, – говорить Олена Шимонович, начальниця відділу навчання та розвитку персоналу «АрселорМіттал Кривий Ріг». – Раніше навчання кранівників проводилося для людей з профільною освітою, зараз ми надали можливість навчитися професії кранівника жінкам, з іншими посадами наших виробництв, та тих, хто взагалі не працює на підприємстві. Серед них, наприклад, дівчата, які нещодавно були продавчинями, кухарями, медичними працівниками. Вони вирішили круто змінити сферу своєї діяльності, і зараз стали членами нашої дружньої команди «АрселорМіттал Кривий Ріг».

Серед тих, хто кардинально змінив своє професійне життя, і  Яна Кравченко. Раніше вона працювала молодшою медичною сестрою у «тисячці».

«Відчула, що в житті треба щось змінювати, до того ж і мій чоловік працює на підприємстві, – ділиться враженнями Яна Кравченко. – Звичайно, спочатку було лячно розпочинати все з нуля, але я знала, що зрештою все буде добре. Після теоретичного курсу практикувалася на МБЛЗ. Вражень було безліч! Мені дуже сподобалося! Хоча, як тільки сіла на кран, спочатку від хвилювання руки трохи тремтіли! Цікавий момент, раніше я уявляла гарячий цех пильним, брудним, де всі працівники ходять замурзаними. А фактично побачила сучасне виробництво, де чистота, порядок, і навіть можна у білому ходити та не забруднитися. Зараз я тут працюю вже самостійно – потроху набираюся досвіду, відчуваю велику відповідальність, а колеги мені у всьому допомагають».

Проєкт навчання жінок професії машиніста крана триває. Якщо ви готові до змін, телефонуйте за номерами: 096 138 67 63, 067 010 66 66.

Або завітайте за адресою: зупинка 3-тя дільниця, вулиця Криворіжсталі, 1, кабінет 205.

Категорії
Новини

Тримаємо рівновагу, коли «бахкає»

Як опанувати себе під час обстрілів або після них, подолати паніку та зберегти емоційну рівновагу розповідає психологиня підприємства Олена Шевчук.

Лунає сирена. Чутно вибух. Когось починає трясти, інші впадають у ступор. Хтось одразу хапається за телефон, щоб дізнатися, що з різними та близькими, чи все з ними гаразд. Хоча за майже три роки повномасштабної війни ми й призвичаїлися жити в її складних умовах, але постійне очікування загрози та стреси під час «прильотів» добряче виснажують психіку.

«Як би ми не трималися від початку війни, але ресурс психіки не безмежний. Тож все частіше у багатьох з нас під час «прильоту» пришвидшується серцебиття, тремтять руки, підвищується тиск, пітливість, збільшується частота дихання, з’являється нудота, запаморочення, напруга м’язів, ми відзначаємо знижений контроль над власною поведінкою, а в голові виникає мільйон лячних думок. Чи знайомі вам такі відчуття? Добре, якщо ви знаходитеся дома і у вас є умови та час, щоб заспокоїтися. Але, якщо ви на роботі, та ще й зайняті у безперервному технологічному процесі? Тоді діяти треба негайно, адже ваш стан може привести до непередбачуваних наслідків», – говорить Олена Шевчук.

По-перше, психологиня радить не нехтувати сигналами тривоги. Якщо лунає сирена, краще терміново піти до укриття. Якщо ви вдома і до сховища далеко йти, то краще перечекати небезпеку у коридорі. Щоб вас не накрила паніка, краще у ці хвилини з кимось поспілкуватися. Це легко зробити, якщо поряд є люди. Та якщо ви на одинці, зателефонуйте рідним або друзям, поговоріть про буденні справи, поцікавтеся їхніми планами.

Якщо ви почули вибух і вас нервово «затрусило», діяти треба оперативно. Бажано присісти та зробити вправу на дихання.

Почергове дихання правою та лівою ніздрями допомагає заспокоїтися, прийти до тями, відчути контроль над своїм тілом. Для цього треба закрити ліву ніздрю, а правою зробити повільний вдих. Видихаєте вже лівою ніздрею. І навпаки.

Дихання зі стисненими губами. Наскільки зможете, розслабте м’язи обличчя, шиї та плечей. Закрийте рот, зімкніть губи, але не напружуйте їх. Протягом двох секунд зробіть глибокий вдих носом, а видихаєте таким чином, ніби намагаєтесь задути свічку або збираєтесь посвистіти. Цю вправу краще виконувати протягом п’яти хвилин. Вона допоможе прийти до тями та дозволить організму отримати швидке кисневе підживлення. До речі, ця вправа допомагає справитися із задишкою після бігу або підйому сходами.  

П’ємо воду. Робимо 20 маленьких ковточків, між ними коротко вдихаємо та видихаємо.

М’язова релаксація. Напружуйте та розслабляйте спочатку м’язи ніг, рук, плечей, тобто, поступово «йдіть» до голови. Сенс методу полягає в тому, що м’язи прагнуть розслаблення після сильного напруження, настає релаксація тіла, а з нею і зниження емоційних реакцій. До людини приходить стан спокою.

Ще одна вправа на м’язи. Візьміть в ліву руку та розминайте будь-який предмет: іграшку, м’ячик, сумку тощо. Це також допоможе заспокоїтись.

Якщо людину почало «трусити», то треба скинути зайвий адреналін. Вже свідомо потрусіться ще більше, це дійсно допомагає.

Почало нудити? Пожуйте щось з яскравим смаком: цукерку, жувальну гумку, якусь спецію, наприклад, гвоздику, аніс, кардамон. Якщо зникнув апетит, то треба «завести» шлунок – з’їсти яблуко, банан або інший фрукт.   

«Зараз усім нам потрібно з особливою турботою ставитися до свого психічного здоров’я, як би ворог не намагався його зруйнувати залякуваннями, фейками, обстрілами. Тримаємося, гуртуємося і залишаємося сильними. Емоційний ресурс нам ще знадобиться, коли після завершення війни ми будемо відновлювати нашу країну та повертатися до мирного життя», – сказала Олена Шевчук. 

Фото з відкритих джерел.