Позначка: ментальне здоров я

Категорії
Новини

«Звернення по допомогу — це прояв сили»

В цьому впевнена нова психологиня «АрселорМіттал Кривий Ріг» Маргарита Мішукова. З читачами «Металургу» наша колега ділиться своїми задачами та першими кроками на підприємстві щодо психологічної підтримки працівників та їхніх сімей під час війни.

– Маргарито, насправді ви не нова людина в «АрселорМіттал Кривий Ріг», багато людей добре Вас знають, як фахівчиню, яка займалася підбором персоналу на наше підприємство. Розкажіть, будь ласка, про це.

– Раніше я дійсно працювала тут, у добре відомому 205-му кабінеті на третій дільниці. Через мене «пройшло» багато людей, які влаштовувалися на «АрселорМіттал Кривий Ріг», я комунікувала з керівниками цехів, тож з багатьма добре знайома. Мені дуже приємно, що зараз, коли я прямую підприємством, люди впізнають мене, вітаються, усміхаються. Також, я добре знаю виробництво, напрямки роботи департаментів та взагалі нашу специфіку.

Я маю дві вищі освіти – технічну, яку отримала у Криворізькому національному університеті за фахом «Теплоенергетика». А вже на психолога я навчалася у Криворізькому державному педагогічному університеті. Практичний досвід набувала тут, про що я вже розказала, а також у логістичній компанії, де разом з психологічною допомогою поєднувала й обов’язки HR People Partner. Зараз я повернулася до «АрселорМіттал Кривий Ріг», щоб бути корисною для наших працівників.

– Яким ви побачили наших працівників, звичайно, з психологічної точки зору, після паузи роботи тут, чи помітні якісь зміни?

–  Насправді за роки повномасштабної війни ми усі психологічно змінилися – стали витривалішими, стійкішими і, на жаль, стомленими негативом та стресами. 

На психологічних тренінгах та під час індивідуальної роботи з людьми ми навчимося підтримувати свій організм, протидіяти стресам, втомі та іншим негативам. Вихід є завжди, головне, не боятися звертати увагу на своє здоров’я. Психологи говорять, що звернення по допомогу – це прояв сили, і я неодноразово в цьому пересвідчувалася.

– Які задачі зараз стоять перед Вами, на яких питаннях в першу чергу зосереджуватиметься увага?

– На підприємстві пріоритетною є робота з ветеранами російсько-української війни та родинами захисників. Для них формується комплексна програма підтримки, що охоплює психологічну допомогу, моральну підтримку та супровід у процесі адаптації до цивільного життя. Окремим напрямом визначено індивідуальні консультації для працівників з особистих і професійних психологічних питань, зокрема щодо взаємин у колективі, подолання вигорання, управління агресією та напруженням. Також передбачена робота з дітьми родин працівників як важливою складовою системи корпоративної підтримки.

В цілому питань багато. Ми усі зараз проживаємо важкі часи, коли до буденних турбот додаються воєнні ризики, переживання, коливання емоційного стану, втрати, тривожні відчуття тощо. От і зараз, під час нашої розмови залунав сигнал тривоги. Люди, які були зосереджені на роботі, відволіклися та прямують до укриття, телефонують своїм родинам. Хоч ми до цього за чотири роки повномасштабної війни вже звикли, але все одно, кожна загроза в напрямку Криворіжжя – це неабиякий стрес. А він нікуди не дівається, він накопичується і має негативний вплив. Звичайно, підхід до кожної людини має бути індивідуальним, бо кожен з нас проживає свої складнощі. 

– З 20 по 27 квітня в «АрселорМіттал Кривий Ріг» пройде «Тиждень охорони праці». Ви братимете в ньому участь?

– Так, і це буде моїм першим серйозним заходом на підприємстві. Протягом цього тижня я працюватиму у складі виїзних консультативно-діагностичних бригад, які обстежуватимуть здоров’я охочих у здоровпунктах «АрселорМіттал Кривий Ріг». Для мене це чудова нагода побути у справжній робітничий атмосфері, адже здоровпункти розташовані на промисловій території різних цехів. Саме там я буду знайомитися з людьми та з цього й розпочну свою активну діяльність. 

Насправді психологія та охорона праці тісно пов’язані. Охорона праці створює безпечні умови на робочих місцях, а психологічні аспекти допомагають уникнути ризикованої поведінки, стресу, конфліктів. Ці аспекти підтримують психологічну стійкість працівників, що сприяє зниженню виробничого травматизму.

25 квітня я запрошую охочих взяти участь у «Фестивалі здоров’я» нашого підприємства. Там я підніматиму дуже актуальну для багатьох тему агресії та надаватиму техніки саморегуляції, щоб запобігти цьому явищу. Ми поговоримо про позицію агресора та навчимося контролювати емоції. 

Тих, кого зацікавлять ці теми, а також кому потрібна психологічна консультація або допомога Маргарита Мішукова запрошує на особисті прийоми. Протягом робочого тижня, з 08:00 до 16:45 вона працюватиме у кабінеті № 216 у приміщенні Університету АрселорМіттал, а також у кабінеті № 309 поліклініки металургійного виробництва.

Категорії
Новини

Просто хандра або реальна хвороба?

На жаль стресових ситуацій у нашому житті вистачає, а сучасні реалії постійно «підкидають» нам нові випробування для нашої нервової системи, що викликає негативні емоції, провокує хвороби. Що з нами відбувається, це депресія чи це реакція на сучасне психологічне перенавантаження? Про це ми говорили та радилися з психологинею «АрселорМіттал Кривий Ріг» Оленою Шевчук.

«Допоможіть, у мене депресія, і від усвідомлення цього мені психологічно стає ще гірше». Подібні звернення до мене почастішали, – говорить Олена Шевчук. – З одного боку, я бачу, що люди стали більше довіряти психологу, дбати про своє ментальне здоров’я. Більшість з нас вже не хоче залишатися сам на сам зі своїми страхами, турботами, проблемами, які, на жаль, стали фоном нашого життя під час війни. Втім, люди часто плутають хронічне психологічне навантаження зі справжньою хворобою – депресією, і від цього занурюються у негатив ще більше. Давайте разом розбиратися у цьому».

Хронічний стрес

Внаслідок війни він зараз торкнувся майже кожного з нас. Постійні сирени, обстріли, їхні наслідки, побутові проблеми, погані новини, вісті про загибель людей. Все це накопичується у нашій психіці та викликає емоційне перевантаження. Його основні ознаки: втома від найменших навантажень, фізична слабкість, емоційна нестабільність, погане самопочуття зранку, неможливість справлятися навіть з незначними емоціями тощо. 

«У нетривалій формі стрес навіть може допомогти, адже завдяки адреналіну зосереджує людину, мобілізує її резерви та примушує активно діяти заради розв’язання своїх проблем. А коли стрес стає затяжним, хронічним, організм наче входить у «коридор затемнень» він перевантажується. Ось тоді вже час бити на сполох – звертатися за допомогою до психолога, – розповідає Олена Шевчук. – На індивідуальних заняттях ми вчимося опановувати емоції та говоримо про необхідність піклуватися про себе. Намагаємося сформувати нові корисні звички – зменшуємо кількість часу за гаджетами, намагаємося «потоваришувати» з художньою літературою, пробуємо читати хоча б декілька сторінок на день. Також я раджу більше ходити пішки, адже ходьба пригнічує кортизол – «гормон стресу», та жити за режимом, особливо увагу приділяти для встановлення для себе певного часу, коли треба засинати та прокидатися. Варто згадати і про свої хобі, вони чудово відвертають увагу від проблем та наповнюють життя яскравими фарбами».

Депресія

Це вже складне психологічне захворювання, яке пов’язане з порушеннями в роботі головного мозку та гормональним дисбалансом. Спровокувати у людини у цю хворобу може низка важких життєвих подій. При цьому просто взяти себе в руки, проявити волю, щоб налаштуватися на позитив у людини тут не вийде. Ця хвороба вже потребує медичного лікування.

«При депресії людина не розповідає про те, як їй погано, на це їй просто не вистачає енергії, вона нічого не хоче і знаходиться у стані смутку, безнадійності, має проблеми з концентрацією уваги, у неї можуть бути нав’язливі думки про смерть, – зазначає психологиня. – Якщо людину з депресією попросять описати її стан, відповідь буде приблизно такою: «Ніби мене розчавила бетонна плита», «Я лежу на дні похмурого болота мільйон років і не можу рухатися». Депресія позначається і на фізичному самопочутті – порушується сон, апетит, є проблеми зі шлунково-кишковими трактом, загострюються хронічні хвороби. Тут треба допомога лікаря. А профілактикою таких станів є спілкування – не залишайтеся сам на сам з проблемами, шукайте підтримку у рідних, близьких, друзів. Будьте фізично активними, не треба лежати і «переварювати» в голові проблему. Не живіть спогадами про минуле, намагайтеся фокусуватися на тому, що відбувається зараз, знаходьте опору в малих кроках і щоденних діях».

Щоб не сталося, які б життєві випробування не випали на нашу долю під час війни, психологиня радить не падати духом та завжди думати позитивно. Як писала Джоан Роулінг, авторка романів про Гарі Поттера: «Щастя можна знайти навіть у темні часи, якщо не забувати звертатися до світла».

Фото з відкритих джерел.

Категорії
Новини

Щоб свята емоційно не штормили

Попереду зимові свята. На них дуже чекають, і трохи бояться, адже підготовка до них – це пік накопичення турбот та клопоту: купити подарунки, прибратися, приготувати, зустріти, пригостити, організувати, провести. Уффф! Це одні з найнапруженіших днів у році. Психологиня «АрселорМіттал Кривий Ріг» дає поради як зарадити стресу від підготовки та по-справжньому насолодитися магією свят.

«Свято наближається», – чуємо ми звідусюди, «підхоплюємо» різдвяно-новорічний настрій у магазинах, заглядаємося на ялинкові прикраси. Із соцмереж розуміємо, що до свята на сто відсотків вже готові усі навкруги, крім тебе. Здається, що тобі треба скоріш усіх наздоганяти.

Закривши очі ми вже уявляємо ідеальну картинку, коли вдома все блищить від чистоти та святкового оздоблення, стіл «ломиться» від ласощів, подарунки гіркою чекають під ялинкою, а родина усміхнена та задоволена. Та відкривши очі, розуміємо, що все це саме не зробиться. На підготовку потрібні час, сили та чималі кошти. А зараз ситуацію ще й корегують тривалі відключення світла, загрози обстрілів і накопичена втома за рік. Очікування ідеального не збігається з реальністю, і замість гарного настрою приходить психологічне напруження – голова зайнята думками, як подолати ці проблеми, бо свята ж, наближаються.

«Підніміть руку, кому знайома така ситуація? Коли очікування не збігаються з реальністю, а ідеальна картинка, «як у інших», ще й тисне на вас психологічно, викликаючи провину, що ви не такі, як усі. Виникає внутрішній тиск, думка, що нам треба постаратися за будь-яких обставин, хоча емоційно ми вже на межі. От саме цього робити й не треба. Свято не має бути ідеальним, як картинка у рекламі, це не марафон досягнень, і завищені вимоги до себе тут ні до чого. Дозволимо собі зробити просто комфортні свята», – говорить психологиня підприємства Олена Шевчук.

Для профілактики святкового стресу психологиня радить не порівнювати себе з іншими, тим більше не рівнятися на ідеальні картинки соцмереж.

Сплануйте бюджет, щоб не залишитися з пустим гаманцем після свят, і від цього не отримати додатковий стрес. Треба завчасно прорахувати витрати на подарунки та святкові посиденьки. Корисний лайфгак – подарунки не мають бути коштовними, часто листівка, малюнок або якась річ, зроблена власноруч, викликає більше приємних емоцій, ніж придбане задорого.

Сплануйте все завчасно, складіть перелік справ та обов’язків, які треба виконати до свят, та розподіліть їх між членами родини. Це і приємне залучення до справ найрідніших, і виховання відповідальності у дітей, і цінування результату, адже це зробив Я.

Навіть якщо свята ви зустрічаєте наодинці, це не означає, що на самоті. Потіште себе чимось приємним, потурбуйтеся про себе. А якщо є потреба у спілкуванні, інтернет вам у поміч, головне, щоб світло було! 

Не проводьте увесь час на кухні, щоб ввечері вам вже нічого не хотілося. Легкі закуски, оригінальні салати та гаряче зроблять ваш вечір. Це ще й гарантія того, що у холодильнику нічого не пропаде, коли вимкнуть електроенергію. Головне  не потрібно нервувати, якщо щось із запланованого не вдається зробити. Адже свято – це не про досконалість, а про радісні моменти з тими, кого ти любиш, про атмосферу любові та затишку, які ви створюєте навколо себе.

Фото з відкритих джерел.

Категорії
Новини

У булінгу немає переможців

Чому такі явища виникають серед дітей та підлітків, як цьому запобігти або захиститися? Знайти відповіді на ці та інші запитання та впоратися з цією, на жаль, актуальною проблемою, нам допоможе психологиня «АрселорМіттал Кривий Ріг» Олена Шевчук.

«Допоможіть, дитина стала замкнутою, не хоче йти до школи, щодня має поганий настрій, вночі не спить, плаче. А останнім часом дитина взагалі стала приходити додому із синцями та саднами. Вона не хоче розповідати звідки вони взялися, каже, що впала, – говорить Олена Шевчук. – Подібні історії, тільки з різними нюансами, розповідають батьки. Те, що вони серйозно ставляться до подібних ситуацій і шукають виходу з них – це правильно, адже підліткова жорстокість, якщо не звертати на неї увагу, може наробити великого лиха».

Статистичні дані не тішать – щодня з булінгом стикаються щонайменше двоє дітей. За 10 місяців поточного року в Україні було зафіксовано понад 230 випадків цькування у закладах освіти. І це, на жаль, на 7 відсотків більше, ніж торік. А про скільки випадків цькування замовчується, тому, що їх учасники про це мовчать?

Існує декілька різновидів булінгу. З психологинею підприємства ми розглянемо психологічний та фізичний пресинги, коли дитину систематично дражнять, насміхаються, псують її речі, бойкотують, залякують, навіть б’ють.

Олена підкреслює, що у булінгу немає переможців, зміни в емоційному та психічному стані відбуваються в усіх учасників процесу: у жертви, переслідувача та пасивних спостерігачів, які не вмішуються у ситуацію, і таким чином тільки заохочують її продовження. Як правило, випадки цькування систематично повторюються. Такий спосіб поведінки для учасників булінгу небезпечний не тільки сьогодні і зараз, це може перетворитися на життєву поведінку, стати нормою спілкування.

«Чому діти стають жертвами? Як правило, через невпевненість у собі, занижену самооцінку, коли дитина не може дати відповідь агресору, не знає, як постояти за себе і йде у пасив. Проблема виникає і через надмірну жалість до дитини у родинах. Наприклад, «ти такий (така) слабенький, хворий тощо», – продовжує Олена Шевчук. – Жертвами булінгу діти можуть стати і через самозакоханість та зверхність. У моїй практиці був випадок, коли однокласники не хотіли спілкуватися з 12-річною дівчинкою, обзивали її. З’ясувалося, що батьки дівчинки, бажаючи їй тільки найкращого, постійно обговорювали з нею інших дітей. «Ця дівчинка з поганої родини, не товаришуй з нею, вона тобі не рівня». «Той хлопчик погано вчиться, з ним не треба дружити». Подібні фрази дівчинка чула постійно, тож у неї сформувалася звичка почуватися зверхньо, знецінювати та критикувати інших. Вона вважала це нормальним і не розуміла, чому діти не хочуть спілкуватися з нею та поводяться агресивно.

Щодо агресорів, то їх найчастіше також «вирощують» у родинах. Це і авторитарний стиль виховання, коли для дітей все під забороною, фізичні покарання. Страх та агресія дитини може виливатися на її оточення, дитина підсвідомо шукає слабшого і використовує її як «грушу для биття», щоб самоствердитись. Також діти можуть бачити насильство у родинах, тож у них не формується почуття емпатії, вони не вчаться розуміти інших людей, а сприймають насильство, як єдину норму вирішення конфліктів. 

Мовчання – це співучасть. Це щодо свідків булінгу. Найжахливіше, що часто свідки приниження інших ще й знімають це на телефон та викладають відео у соцмережах».

Булінг живиться страхом, байдужістю, відсутністю чітких правил. Та ми можемо його зупинити.

Якщо батьки бачать пригніченість дитини, психологиня радить зберігати спокій і поговорити з сином або донькою, щиро, з’ясувати причину. Ні в якому разі не звинувачувати дитину, а підтримувати її, давати зрозуміти, що ви є захистом для неї. Навчить дитину психологічно постояти за себе. Разом зверніться до психолога, в тому числі і до шкільного, який допоможе вивести дитину зі стресового стану та надасть слушні поради. Також зберіть факти насильства, зверніться до навчального закладу, правоохоронних органів, якщо це потрібно.

Якщо ви батьки ініціатора булінгу, то не йдіть в оборону власної дитини та в її агресивне покарання вдома. Тут треба визнати проблему, й також щиро поговорити з дитиною, пояснити наслідки такої поведінки. Важливо зрозуміти мотив агресивності, можливо дитина почувається неуспішною, переживає психологічну кризу тощо. У такому випадку теж бажано проконсультуватися з психологом.  

Психологиня нашого підприємства веде прийом в Університеті АрселорМіттал (3 Дільниця), кабінеті 216. Звертатися з понеділка по п’ятницю з 8.00 до 16.00.

У разі булінгу можна звернутися і за номером Національної «гарячої» лінії для дітей та молоді: 116 111 (з мобільних) або 0 800 500 225 (зі стаціонарних телефонів).

Фото з відкритих джерел.

Категорії
Новини

Справа – «табак»?

Чому тютюнова залежність – це психологічна пастка? Як не потрапити в неї та чого б такого з’їсти, щоб легше кинути палити розповідає психологиня «АрселорМіттал Кривий Ріг» Олена Шевчук.

Цигарка, як морозиво

Розповім вам історію однієї моєї знайомої. Її звати Ольгою, прізвище з певних причин не називаю, бо вона, як і ми, працює на нашому підприємстві.

У суспільстві чомусь прижилася думка, що злісні курці, то лише чоловіки. А от і ні. В цій поганій звичці, на жаль, жінки вже наступають їм на п’яти. Хоча про вік у жінок не запитують, але Ользі вже за 40. А палити вона почала ще зі школи, коли навчалася у шостому класі.

Батьки їй казали: «Не бери цигарку, навіть після першої з’явиться залежність». Ольга цигарку викурила і… зрозуміла, що залежність «не прийшла». Нічого особливого не відбулося і після другої, третьої, четвертої цигарки. Вона могла палити певний час, а потім на деякий відмовитися від цього. Ольга каже, що це було ніби їсти морозиво, влітку воно добре заходить, а взимку навіть не хочеться його купувати.

Ольга розповіла, що їй дуже подобалося палити разом з хлопцями-старшокласниками. Вона гадала, що при цьому виглядає дорослою, сучасною, своєю. А коли вже навчалася у виші, цигарка допомагала їй вбивати час у перервах поміж лекціями, а також у нічних «посиденьках» над курсовими, дипломом.

Професію Ольга здобула, а от зі здоров’ям почалися проблеми. Спочатку пожовтіли та почорніли зуби. А потім була «швидка» – проблеми із серцем та судинами. Лікарі сказали, що хворобу  спровокувало надмірне паління, бо цигарку до рук вона тоді брала вже кожні 15 хвилин.

Кинути палити, за принципом, як з морозивом, Ольга вже не могла. Спроби відмовитися від цигарок розтягнулася на декілька років. Були успіхи та зриви. Зрештою їй допомогли лікарі, родина, друзі та колеги, які вже не кликали її на перекур. До речі, і це цікаво – дим від цигарок Ользі ніколи не подобався, навіть за часів, коли вона сама палила. Здоров’я у неї наладилося, та й життя набуло яскравих фарб. Як каже наша героїня, паління – вже не її хобі, вона замінила його іншими цікавими та корисними справами.

Не товариш, а підступний шахрай

«Це я про цигарки, адже головна причина залежності від паління – це психологічна пастка. Спочатку цигарка забирає спокій курця, людину колотить, коли вона не палить, а з кожною затяжкою цигарка видає курцю спокій маленькими порціями. Тобто, психічна рівновага, яка і так є у людини, що не товаришує з тютюном, у курця настає тільки тоді, коли він палить, – говорить психологиня підприємства Олена Шевчук. – Насправді фізична потреба у нікотині в людини дуже слабка. Її можна подолати лише за декілька тижнів відмові від паління. А от психологічна залежність – складніша. Паління для багатьох курців – то ритуал, налаштування на роботу, спосіб знайомства, товаришування, або навпаки, заспокоєння після стресу. Паління міцно інтегрується в життя курців і стає їхньою милицею. Ось її і треба вибивати з життя. На допомогу прийде заміщення інтересів. Пориньте з головою у роботу, спорт, творчість, туризм, турботу про родину тощо. Створіть для себе інші ритуали, інші якорі, які будуть викликати у вас задоволення. Наприклад, знайомство з цікавими книгами, перегляд кінофільмів, прогулянки на природі, медитації, зустрічі з цікавими людьми. Також курцю треба навчитися працювати зі своїми емоціями, це я щодо тривоги, яку раніше глушила цигарка. Є багато технік, які допоможуть з цим впоратись. Звертайтеся. Навчу».

Чим заїсти нікотин?

В одній сигареті міститься 2-3 мг нікотину, а також є смоли та попіл. Попри високий рівень фільтрації, вони все одно потрапляють до легенів курців, викликаючи залежність.

Тим, хто вирішив відмовитися від паління, ще на фазі фізичної потреби, психологиня радить додавати до свого раціону продукти, які багаті на нікотинову кислоту. Рекордсменами за вмістом нікотину серед овочів є сімейство пасльонових. На першому місці знаходиться червоний помідор. У перці, картоплі та баклажанах нікотину трохи менше, але ці овочі також є ефективними замінниками сигарет. Не забувайте про бобові (горох та квасолю), а також горіхи. Вони доповнять повноцінний здоровий раціон. А на десерт відмінно смакують фрукти. Комбінація з усіх засобів: роботи над собою на ментальному рівні, зміна та корекція меню, зміна вектора на якусь цікаву справу та хобі допоможуть вам швидше і приємніше пережити «нікотинововідмовний» період. І тоді ви забудете про цигарки та надовго залишитеся здоровими!

Фото з відкритих джерел.

Категорії
Новини

Будемо знайомі, стрес!

Стрес нам на шкоду, чи на користь?Провокативне запитання, чи не так? Що може викликати стрес, чому він у кожного свій, навіщо він «тисне» на людину і які наслідки несе, розбираємося із психологинею «АрселорМіттал Кривий Ріг» Оленою Шевчук.

Четвертий рік повномасштабної війни ми живемо у стресі. За останніми дослідженнями вчених майже 80 відсотків людей пов’язують свій стресовий стан із війною, жахливими подіями, які відбуваються в Україні. Втім, люди стресують не лише через війну. Побутових, робочих, сімейних переживань у кожного з нас «з головою» вистачає.

«Стрес поділяється на короткочасний та довготривалий,  – говорить Олена Шевчук. – З короткочасним стресом ми контактуємо чи не щодня, і навіть вже його не помічаємо. У кожного він свій. Наприклад, ви кудись запізнюєтеся, не встигаєте щось зробити, пропустили свій транспорт, або вам треба виступити перед великою аудиторією, а ви цього жодного разу не робили. При короткочасному стресі виділяється адреналін, який підвищує артеріальний тиск, примушує серце битися частіше, а це, в свою чергу, пришвидшує постачання кисню до нашого мозку та м’язів. В результаті ми мобілізуємося, швидше реагуємо на події і здатні миттєво знаходити правильні рішення.

Все відбувається по іншому, якщо у людини хронічний стрес. Наприклад, пов’язаний з якоюсь важкою ситуацією, яка довгий час не вирішується, через власну хворобу, або хворобу близьких, через постійні конфлікти на роботі, сімейні відносини або через війну, яка торкнулася усіх нас. Постійне відчуття тривоги приводить до психічного та фізичного виснаження людини. Стрес починає ніби тиснути на організм. Постійний викид адреналіну та кортизолу вже не розширює, а навпаки, звужує судини та постійно навантажує серце. Це може спричинити розвиток серцевих хвороб, підвищити рівень цукру в крові, порушити роботи травної системи, адже деякі люди починають активно заїдати стрес. А ще при хронічному стресі у людини постійно напружені м’язи. Звідси біль у спині, попереку, в ногах тощо. А тут ще й поганий сон, не тільки через ракети та шахеди, а й через напружені м’язи».  

Головне запитання, а що з цим робити?

Для початку психологиня радить проаналізувати свій стан та визначити, що вас турбує. При довготривалому стресі, в яку б ситуацію ви не потрапили, треба зосереджуватися на головному – на власному виживанні.

Якщо це хвороба близьких, то турбуйтеся не тільки про них, а й про себе. Знайдіть собі помічників, організуйте свій день так, щоб вам вистачало часу не тільки на обов’язки, а й на відпочинок, можливість побути наодинці із самим собою.  

Щодо завдань, пов’язаних з роботою, обговоріть свої обов’язки з керівником, щоб розставити пріоритети й розробити стратегію, не беріть на себе додаткові зобов’язання.

Знайдіть час для позитивних емоцій. Це можна зробити через творчість, хобі, спорт, спілкування з друзями тощо. Ви зрозумієте, що ви не самі, і у світі крім чорного та білого існують інші яскраві кольори.

Покращить якість сну. Не дивіться перед сном новини, не аналізуйте в ліжку минулий день та не плануйте наступний, відкладіть якомога далі телефон. Краще приміть теплий душ або ванну, почитайте приємну книгу, включить тиху заспокійливу музику.

Якщо не можете зробити все це разом, зробіть хоча б щось одне, і ви побачите, що ситуація може змінитися на краще. А якщо не можете впоратися зі стресом самі, зверніться до психолога та пройдіть усі ланки допомоги разом. До речі, на нашому підприємстві консультація психолога «АрселорМіттал Кривий Ріг» для працівників є безплатною.

Фото з відкритих джерел.