Позначка: утрати

На адміністративній будівлі рудного двору агломераційного цеху № 3 встановили  меморіальну дошку в пам’ять про загиблого в бою за Україну Миколу Чепрасова.

Микола Чепрасов 25 років працював слюсарем-ремонтником в агломераційному цеху металургійного виробництва, а потім, коли цей підрозділ закрився, на рудному дворі АЦ № 3.  

«Усі добре знали, що там, де Микола Чепрасов, завжди все зроблено вчасно та якісно, а атмосфера, у якій працювала його бригада, завжди була на позитиві, адже Микола мав добре почуття гумору та вмів згуртувати колектив, – говорить Борис Боровик, заступник начальника (рудний двір) агломераційного цеху № 3. – Миколу дуже поважали у колективі, тому звістка про його загибель стала шокуючою для усіх».

У Збройних силах України Микола Чепрасов був рядовим, навідником механізованого відділення механізованого батальйону. Свій останній бій Микола прийняв у районі Очеретиного Покровського району Донецької області. Колектив АЦ-3, а також працівники ЦРМУ № 1, де теж раніше працював Микола, вирішили увічнити його пам’ять та ініціювали створення цієї меморіальної дошки.

Пам’ятну дошку захиснику працівники цеху відкрили урочисто. Вони вшанували Миколу Чепрасова та усіх воїнів, що віддали життя за незалежність України.

Поранення, які Євгеній отримав у бою в населеному пункті Новодмитрівка Херсонської області, на жаль, виявились смертельними.

У мирному житті Євгеній Шидловський працював машиністом тепловозу у залізничному цеху № 2. Цій професії він присвятив сімнадцять років. Тепловозом він перевозив гарячі сталеві злитки вагою 80 тонн.

«Роботу у цеху ми з ним розпочинали разом, стажувалися, засвоювали необхідну інформацію, техніку, – згадує начальник ЗЦ № 2 Дмитро Колесник. – Євгеній був дуже активною людиною, встигав багато та робив все якісно. А ще він був душею компанії, своїм оптимізмом запалював інших. Євгеній займався велоспортом, туризмом. Багато хто з колег може згадати про туристичні походи з ним, про душевні вечори біля костра, про дослідження визначних місць Криворіжжя, про походи Україною і не тільки. Також він захоплювався фотосправою – дуже любив фотографувати українську природу, майже ніколи не випускав із рук фотокамеру. Взяв її із собою навіть тоді, коли наприкінці жовтня 2022 року став на захист України. Євгеній служив на Херсонському напрямку і поміж боїв фотографував птахів, тварин, природу. Розповідати про Євгенія можна дуже довго, він був обдарованою, творчою особистістю, у нього було багато планів, бажання пройти ще багато маршрутів. Його смерть боляче вразила наш колектив. Дуже гірко визнавати, що від нас ідуть такі чудові люди. Його синові буде ким пишатися і на кого рівнятися».

Колектив «АрселорМіттал Кривий Ріг» висловлює щирі співчуття родині, друзям та колегам Євгенія Шидловського.

Вічна пам’ять Герою!

Сергій працював сортувальником-здавальником металу у ПП «Стіл Сервіс». Він був наймолодшим серед колег. Його бригада сортувала прокатну продукцію у сортопрокатному цеху № 1 «АрселорМіттал Кривий Ріг».

28 травня минулого року Сергій був мобілізований і пішов захищати Україну. Нещодавно колеги 24-річного металурга отримали страшну звістку: молодший лейтенант Сергій Кирпа загинув під час виконання бойового завдання у районі населеного пункту Терни Лиманської міської територіальної громади, що на Донеччині.

«Шокуючою стала для нас ця звістка, – говорить старший майстер дільниці ПП «Стіл Сервіс» Сергій Гардаш. – Важка вона – робота сортувальника-здавальника металу. Але Сергій Кирпа ніколи не нарікав на труднощі. Працював сумлінно, завжди заряджав колег гарним настроєм. Веселої він був вдачі, мав чудове почуття гумору. Досвідчені колеги, значно старші за нього, ставилися до Сергія з батьківською любов’ю. Він же віддячував їм щирою повагою. Завжди був готовий прийти на допомогу. Дійсно, війна забирає найкращих».

Висловлюємо щирі співчуття рідним, друзям, колегам загиблого героя.

Олексій Шевельов працював електромонтером у відділенні безперервного розливання сталі конвертерного цеху «АрселорМіттал Кривий Ріг». Одразу після початку повномасштабного вторгнення російських агресорів, 3 березня 2022 року, він був мобілізований. Під час виконання бойового завдання у районі населеного пункту Водяне Донецької області старший стрілець-оператор механізованого відділення Олексій Шевельов загинув. Це сталося 7 січня 2024 року.

Працівники відділення безперервного розливання сталі згадують про Олексія, як про добру, позитивну людину з чудовим почуттям гумору.

«Він мав веселу вдачу, – розповідає майстер з ремонту електроустаткування Андрій Ніколаєв. – Завжди усміхнений, Олексій запалював своєю енергією колег. І працював завзято. Сумлінно виконував виробничі завдання, ремонтував електроустаткування професійно. Завжди був готовий прийти на допомогу, поділитися досвідом. Ми його дуже поважали. Не можемо повірити в те, що Олексія більше немає. Страшна втрата для всіх».

Щиро співчуваємо рідним, друзям, колегам загиблого воїна.