Позначка: утрати

Свій останній бій Євген прийняв у населеному пункті Водяне Донецької області.

В «АрселорМіттал Кривий Ріг» Євген Грищук працював електрозварником ручного зварювання в доменному цеху № 1.  

«Жоден ремонт доменних печей, різних металоконструкцій цеху не обходився без Євгена, – говорить механік доменного цеху № 1 Анатолій Науменко. – Він добре знав свою справу, був уважним, акуратним, сконцентрованим, що дуже важливо для електрозварника. Свою роботу Євген виконував на совість. У цеху він працював понад 10 років, тож мав значний досвід. Євген міг знаходити спільну мову будь з ким, цьому сприяв його урівноважений характер. Він був доброю людиною. Любив рухатись вперед, навчатися, розвиватися. В усіх справах він прагнув досконалості, йому все було небайдуже. Тому, коли прийшов час стати на захист України, він ані хвилини не вагався. Важко казати про Євгена у минулому часі. Втрачати гарних людей – завжди важко».

Євгена Грищука призвали на військову службу у березні 2022 року, у перші дні повномасштабної війни. Він боронив Україну у якості солдата-гранатометника механізованого батальйону.

Колектив підприємства висловлює щирі співчуття родині, друзям та близьким Євгена Грищука.

Вічна пам’ять Герою!

На адміністративній будівлі рудного двору агломераційного цеху № 3 встановили  меморіальну дошку в пам’ять про загиблого в бою за Україну Миколу Чепрасова.

Микола Чепрасов 25 років працював слюсарем-ремонтником в агломераційному цеху металургійного виробництва, а потім, коли цей підрозділ закрився, на рудному дворі АЦ № 3.  

«Усі добре знали, що там, де Микола Чепрасов, завжди все зроблено вчасно та якісно, а атмосфера, у якій працювала його бригада, завжди була на позитиві, адже Микола мав добре почуття гумору та вмів згуртувати колектив, – говорить Борис Боровик, заступник начальника (рудний двір) агломераційного цеху № 3. – Миколу дуже поважали у колективі, тому звістка про його загибель стала шокуючою для усіх».

У Збройних силах України Микола Чепрасов був рядовим, навідником механізованого відділення механізованого батальйону. Свій останній бій Микола прийняв у районі Очеретиного Покровського району Донецької області. Колектив АЦ-3, а також працівники ЦРМУ № 1, де теж раніше працював Микола, вирішили увічнити його пам’ять та ініціювали створення цієї меморіальної дошки.

Пам’ятну дошку захиснику працівники цеху відкрили урочисто. Вони вшанували Миколу Чепрасова та усіх воїнів, що віддали життя за незалежність України.

Поранення, які Євгеній отримав у бою в населеному пункті Новодмитрівка Херсонської області, на жаль, виявились смертельними.

У мирному житті Євгеній Шидловський працював машиністом тепловозу у залізничному цеху № 2. Цій професії він присвятив сімнадцять років. Тепловозом він перевозив гарячі сталеві злитки вагою 80 тонн.

«Роботу у цеху ми з ним розпочинали разом, стажувалися, засвоювали необхідну інформацію, техніку, – згадує начальник ЗЦ № 2 Дмитро Колесник. – Євгеній був дуже активною людиною, встигав багато та робив все якісно. А ще він був душею компанії, своїм оптимізмом запалював інших. Євгеній займався велоспортом, туризмом. Багато хто з колег може згадати про туристичні походи з ним, про душевні вечори біля костра, про дослідження визначних місць Криворіжжя, про походи Україною і не тільки. Також він захоплювався фотосправою – дуже любив фотографувати українську природу, майже ніколи не випускав із рук фотокамеру. Взяв її із собою навіть тоді, коли наприкінці жовтня 2022 року став на захист України. Євгеній служив на Херсонському напрямку і поміж боїв фотографував птахів, тварин, природу. Розповідати про Євгенія можна дуже довго, він був обдарованою, творчою особистістю, у нього було багато планів, бажання пройти ще багато маршрутів. Його смерть боляче вразила наш колектив. Дуже гірко визнавати, що від нас ідуть такі чудові люди. Його синові буде ким пишатися і на кого рівнятися».

Колектив «АрселорМіттал Кривий Ріг» висловлює щирі співчуття родині, друзям та колегам Євгенія Шидловського.

Вічна пам’ять Герою!

Сергій працював сортувальником-здавальником металу у ПП «Стіл Сервіс». Він був наймолодшим серед колег. Його бригада сортувала прокатну продукцію у сортопрокатному цеху № 1 «АрселорМіттал Кривий Ріг».

28 травня минулого року Сергій був мобілізований і пішов захищати Україну. Нещодавно колеги 24-річного металурга отримали страшну звістку: молодший лейтенант Сергій Кирпа загинув під час виконання бойового завдання у районі населеного пункту Терни Лиманської міської територіальної громади, що на Донеччині.

«Шокуючою стала для нас ця звістка, – говорить старший майстер дільниці ПП «Стіл Сервіс» Сергій Гардаш. – Важка вона – робота сортувальника-здавальника металу. Але Сергій Кирпа ніколи не нарікав на труднощі. Працював сумлінно, завжди заряджав колег гарним настроєм. Веселої він був вдачі, мав чудове почуття гумору. Досвідчені колеги, значно старші за нього, ставилися до Сергія з батьківською любов’ю. Він же віддячував їм щирою повагою. Завжди був готовий прийти на допомогу. Дійсно, війна забирає найкращих».

Висловлюємо щирі співчуття рідним, друзям, колегам загиблого героя.