Позначка: утрати

Категорії
Новини

На передовій загинув наш колега Віталій Яковлєв

Віталій почав працювати токарем одразу після училища. 15 років він віддав ремонтній справі. За цей час встиг набути професійного досвіду і стати душею колективу ремонтно-механічного цеху № 2 ЛМЗ.

Віталій працював токарем на дільниці унікального обладнання. За словами колег, був добрим, відкритим, завзятим до роботи, завжди допомагав колегам. «Це була людина, яка любила життя, завжди вірила у найкраще, – розповідає змінний майстер РМЦ-2 Наталія Луценко. – Затятий рибалка він і колег захопив цим хобі. Його любили та цінували в цеху. Віталій раніше вже мав досвід служби в АТО, тому не вагаючись і цього разу долучився до лав захисників. На жаль, 2 жовтня він загинув в бою під Старомайорським у Донецькій області. Це важка утрата не лише для родини Віталія,  а й для усіх нас».

Висловлюємо співчуття родині та друзям захисника.

Герої не вмирають!

Категорії
Новини

У бою за Україну загинув Олександр Квачевський

Життя молодшого сержанта та нашого колеги Олександра Квачевського обірвалося 7 жовтня на околиці села Площанка Світівського району Луганської області.

В «АрселорМіттал Кривий Ріг» Олександр Квачевський працював помічником машиніста тепловоза у залізничному цеху № 2.

«Після строкової служби у збройних силах України Олександр прийшов працювати до цеху. Він знайомився із специфікою залізничної справи, опановував техніку, виявляв себе як гарний товариш та спеціаліст, хлопець був здібний. Та повноцінно попрацювати йому не вдалося. У квітні поточного року під час призову він без вагань пішов захищати рідну землю від загарбників», – сказав Дмитро Колесник, начальник ЗЦ № 2.

На війні Олександр Квачевський був командиром бойової машини – командиром механізованого батальйону, проявляв стійкість та мужність. Герой загинув у боях за визволення Луганської області. Олександру Квачевському  назавжди залишиться 23 роки.

Вічна пам’ять нашому колезі!

Категорії
Новини

Загинув захисник України – наш колега Анатолій Блоха

Життя героя обірвалося на полі боя 1 жовтня цього року біля селища Старомайорське Донецької області.

Анатолій Блоха був призваний до лав ЗСУ у листопаді минулого року. Колеги згадують, що коли він приїздив з фронту у відпустку, то всіх заряджав позитивом, адже був світлою та доброю людиною.

«Анатолій працював електромонтером у цеху металоконструкцій Ливарно-механічного заводу не один рік, мав досвід, був професіоналом, якому без усякого сумніву можна було довірити найскладніше обладнання цеху. Електричні серця верстатів, кранів в цеху беззаперечно слухалися справжнього майстра та фахівця, – говорить старший електрик ЦМК Олександр Дзюбас. – Він був людиною з міцним стрижнем і золотими руками. Завжди допомагав колегам не лише у роботі, а й ремонтував їхню побутову техніку, відгукувався на будь-яке прохання. Ми завжди будемо згадувати його з теплом та вдячністю. Його серце зупинила війна, життя обірвалося на полі бою, але спогади про нього завжди житимуть у наших серцях».

Колектив підприємства та колеги висловлюють щирі співчуття родині захисника.

Вічна шана та пам’ять герою!

Категорії
Новини

Життя за Україну віддав залізничник Сергій Черкасов

Сергій був гранатометником стрілкового батальону. Захищаючи рідну землю від російських загарбників наш колега загинув 18 вересня у населеному пункті Андріївка Донецької області.

В «АрселорМіттал Кривий Ріг» Сергій Черкасов працював монтером колій в залізничному цеху № 3. Він був саме у тій бригаді, яка оперативно відновлює колії у разі необхідності, щоб робочий процес, у якому задіяні залізничні колії, не припинявся.

«В цій бригаді працюють фахівці, які добре знають свою справу та можуть швидко усувати наслідки аварій, і Сергій був одним із таких майстрів, – говорить старший майстер аварійно-відновлювальної дільниці ЗЦ № 3 Сергій Суворов. – Спокійний, врівноважений, працьовитий, талановитий, завжди готовий прийти на допомогу товаришам. А ще він дуже любив тварин. Коли Сергія мобілізували, він не вагаючись став на захист країни. Дуже шкода, що війна забирає від нас таких молодих та дуже гарних людей».

Підприємство висловлює щирі співчуття рідним та друзям загиблого.

Герої не вмирають!

Категорії
Новини

В боях за незалежність України загинув Євген Шиян

Євген працював термістом в ремонтно-механічному цеху № 3 Ливарно-механічного заводу.

2023 рік розпочався для Євгена зі служби у лавах ЗСУ. Його мобілізували 1 січня. На жаль, 17 вересня захисник загинув поблизу Кліщіївки Донецької області.

Євген долучився до колективу ремонтників нещодавно, встиг відпрацювати лише декілька місяців, але одразу заслужив повагу колег, адже налаштований був працювати якісно, вдосконалюватися у професій та рухатися вперед.

«Євген швидко знайшов спільну мову з колегами, – розповідає провідний інженер-технолог РМЦ-3 Борис Климко. – Йому можна було довірити будь-яке виробниче завдання і бути впевненим, що воно буде зроблено вчасно та якісно. Спокійний, врівноважений і відповідальний – це все про Євгена. Ще до офіційної мобілізації герой сам намагався вступити до лав ЗСУ, тому коли прийшла повістка, то пішов не вагаючись. Він ніколи не ховався ані від роботи, ані від почесного обов’язку – захисту Батьківщини. Ми втратили героя і просто гарну людину. Ця втрата болісна для усіх нас».

Щиро співчуваємо і сумуємо разом з рідними та колегами героя.

Вічна йому шана та пам’ять!

Категорії
Новини

Ще одна сумна втрата: загинув водій підприємства Андрій Рудик

На захист України він став у жовтні минулого року, був старшим солдатом, водієм-електриком управління командира мінометного відділення батареї механізованого батальйону.

В «АрселорМіттал Кривий Ріг» Андрій Рудик працював водієм автотранспортних засобів у транспортному департаменті. Він керував великовантажним автомобілем, яким перевозив сировину, необхідну для виробництва. Як згадують колеги, Андрій вправно керував будь-яким автомобілем, адже стаж роботи на підприємстві у нього був чималий.

«Якщо треба було щось зробити швидко та якісно, то це саме до Андрія. Він дуже відповідально ставився до своєї справи, дбав про техніку, їздив безпечно, добре знав географію підприємства. Якщо треба було допомогти колегам, то відмови ніколи не було. Позитивний, життєрадісний, щирий – Андрій був невід’ємною частиною колективу. Його загибель стала непоправною втратою для усіх нас», – сказав Станіслав Онікієнко, начальник автоколони № 1 АТУ.

У Андрія Рудика залишилися дружина та двійко дітей.

Колектив підприємства висловлює щирі співчуття родині загиблого.

Вічна пам’ять нашому колезі!