Позначка: утрати

Категорії
Новини

На полі бою загинув працівник підприємства Станіслав Фролков

Станіслав понад двадцять років працював в «АрселорМіттал Кривий Ріг» електрозварником ручного зварювання в цеху ремонту енергетичного устаткування.

Захисник був асом у зварній справі, мав персональне клеймо зварника. Йому довіряли найскладніші завдання.

«Ми назавжди запам’ятаємо Станіслава як добру, щиру, відкриту людину, – говорить старший майстер ЦРЕУ Дмитро Зарічний. – Він завжди викладався по максимуму. Станіславу я довіряв, як собі, адже знав, що його майстерність та відповідальність – це найкраща гарантія того, що складна робота буде виконана на відмінно. Він завжди допоможе, підтримає, підкаже. Ми втратили більше, ніж просто колегу. Такі люди – золотий фонд нашого підприємства. Ще й досі складно прийняти те, що Станіслав вже ніколи не повернеться до нас».

Станіслав займався спортом, мріяв надалі стати офіцером, тож не вагався ані хвилини, коли прийшла повістка. Захисника мобілізували до лав ЗСУ 1 грудня 2022 року. На жаль, 30 грудня 2023 року солдат, стрілець-зенітник Станіслав Фролков загинув під час артилерійського обстрілу біля Білогорівки у Луганській області.

Висловлюємо щирі співчуття родині та друзям захисника.

Герої не вмирають!

Категорії
Новини

Війна забрала життя нашого колеги Дмитра Кнюха

Дмитро працював помічником машиніста тепловоза у залізничному цеху № 2.

Позитивна, світла, щира та чуйна людина, говорять про нього колеги. Дмитро працював на різних тепловозах, різних дільницях. Він хотів вчитися та розвиватися у професії, мав безліч життєвих планів, та все це перекреслила війна.

«Ми всі різні люди, зі своїми характерами, звичками, інколи це завдає складнощів, а от з Дмитром було дуже легко знайти спільну мову, бо це була світла людина, – говорить заступник начальника ЗЦ № 2 Валерій Руденко. – Він завжди був на позитивній хвилі, ніколи не скаржився, хотів працювати і працювати добре. Його мобілізували у травні минулого року, і Дмитро не вагався ані хвилини. Він вважав, що і цей обв’язок потрібно виконати гідно, як справжній чоловік. Звістка про його смерть нас просто ошелешила. Таких хлопців боляче втрачати. Але він завжди житиме у наших серцях».

Солдат Дмитро Кнюх загинув 9 січня поблизу села Берестове, що у Донецькій області.

Висловлюємо щирі співчуття рідним, друзям та побратимам захисника.

Герої не вмирають!

Категорії
Новини

В боях за незалежність країни загинув Леонід Кабаков

Герой працював формувальником ручного формування у фасонно-сталеливарному цеху Ливарно-механічного заводу.

Леонід приєднався до колективу ФСЛЦ незадовго до початку повномасштабного вторгнення. З перших днів його роботи у цеху було помітно, що він  вміє і хоче працювати за професією формувальника. Колеги говорять, що Леонід був доброю, щирою, відкритою людиною.

«Помітити Леоніда Кабакова у поганому настрої було практично неможливо, – згадує начальник формувальної дільниці ФСЛЦ Дмитро Вавренюк. – Завжди з усмішкою, завжди енергійний, він заряджав усіх на позитив. Леонід допомагав і підтримував колег. «Все у нас буде добре, з усім впораємося» – це була його коронна фраза. У листопаді 2022 року Леоніда Кабакова мобілізували до лав ЗСУ. Потім ми дізналися, що він зник безвісти. Ми до останнього сподівалися, що він залишився живим. Та, на жаль, отримали звістку, що герой загинув поблизу Берхівки у Донецькій області. Для колективу цеху це непоправна втрата».

У загиблого героя залишилася родина. Без батька зростатиме донька.

Співчуваємо, сумуємо, пам’ятаємо!

Категорії
Новини

Захищаючи Україну, загинув працівник підприємства Сергій Горбей

Заступник командира медичної роти, капітан Сергій Горбей загинув під час бойових дій. 31 грудня 2023 року він отримав поранення, несумісні з життям. Це сталося поблизу населеного пункту Борова Харківської області.

До призову на військову службу під час мобілізації в лютому 2023 року Сергій працював слюсарем з КВП та А департаменту автоматизації технологічних процесів «АрселорМіттал Кривий Ріг».

Як розповів начальник дільниці Прокатний цех № 3 ДАТП Валерій Шевчук, Сергій Горбей був висококласним фахівцем і хорошою людиною. «Я працював разом із Сергієм не дуже довго, з 2021 по 2023 рік, – розповідає Валерій. – І протягом цього часу жодного разу не чув, щоб він навіть голос підвищив. Завжди спокійний, врівноважений, він будь-якої миті був готовий допомогти. Сергія дуже поважали колеги по ДАТП і працівники прокатного цеху № 3, в якому він обслуговував контрольно-вимірювальні прилади. І робив це дуже якісно. Від точності показників цих приладів залежить робота цеху, його продуктивність, якість прокатної продукції. Сергій сумлінно виконував усі завдання. Він був ініціативним працівником, брався за справи будь-якої складності та доводив їх до кінця. І його досвід ставав йому у пригоді. Слова ж бойових товаришів під час поховання ще раз підтвердили все найкраще, що ми знали про Сергія. Гірка, невиправна втрата для всіх нас».

У Сергія Горбея залишилися дружина Юлія та троє дітей.

Щиро співчуваємо рідним, друзям та колегам загиблого воїна.

Категорії
Новини

Захищаючи Україну загинув Артем Бондаренко

Майже 20 років Артем Бондаренко працював електрослюсарем в рудоуправлінні гірничого департаменту. Він був одним з найдосвідченіших та найвідповідальніших працівників, згадують про захисника колеги.

«Про Артема можна говорити багато, – розповідає заступник начальник РУ ГД Ігор Бураков. – Він міг об’єднувати людей навколо себе, заряджати позитивом, для кожного знаходив добре слово та влучну пораду, тому й став бригадиром. Його бригада ремонтувала гірниче обладнання в кар’єрах гірничого департаменту. Це дуже відповідальна робота. Артем все намагався робити професійно, завжди був серед перших. Серед перших він пішов захищати нашу країну. Сьогодні його немає серед нас, але герой завжди житиме у нашій пам’яті».

З грудня 2021 року Артем Бондаренко служив навідником танкової роти 17-ї танкової бригади. Захисник воював на Донецькому та Харківському напрямках, визволяв Харківщину від російської навали. На жаль, 4 січня хвороба зупинила серце героя.

У Артема Бондаренка залишилися дружина та дві доньки.

Сумуємо, співчуваємо рідним та друзям захисника.

Категорії
Новини

Війна забрала життя нашого колеги Миколи Чепрасова

Свій останній бій Микола прийняв у районі Очеретиного Покровського району Донецької області – це одна з найбільш важких ділянок фронту.

У Збройних силах України Микола Чепрасов був рядовим, навідником механізованого відділення механізованого батальйону. До призову працював слюсарем-ремонтником спочатку в аглоцеху металургійного виробництва, а потім на рудному дворі агломераційного цеху № 3.

Колеги згадують, що Микола Чепрасов добре знав свою справу, був  майстром на всі руки, брав участь в усіх видах ремонту обладнання цеху.

«У Миколи був багатий професійний досвід, глибокі знання своєї спеціальності, адже на підприємстві він працював чверть віку, а до приходу в агломераційне виробництво загартовував майстерність у цеху ремонту металургійного устаткування, – згадує Борис Боровик, заступник начальника (рудний двір) агломераційного цеху № 3. – До будь-якої справи Микола ставився дуже відповідально, того ж вимагав і від інших, адже був бригадиром слюсарів-ремонтників. У колективі колеги поважали Миколу за добру вдачу, почуття гумору, людяність, готовність допомагати у разі потреби. У нього було дуже перспективне майбутнє, яке, на жаль, перекреслила війна».

У Миколи Чепрасова залишилася дружина та двійко дітей.

Колектив підприємства висловлює щирі співчуття родині, друзям, колегам  захисника.