Позначка: утрати

В «АрселорМіттал Кривий Ріг» Олександр Скрипник працював монтером колії (бригадиром) залізничного цеху № 3. Він загинув під час боїв біля населеного пункту Старомайорське Донецької області.

Колеги згадують, що Олександр був відповідальним працівником, товариською людиною, завжди був готовий допомогти у будь-яких справах, любив спорт – брав участь у спартакіадах підприємства, турнірах з мініфутболу, добре грав у більярд.

«Ми познайомилися з Олександром ще у 2004 році, коли я прийшов працювати до цеху. Він мав великий досвід роботи, добре знав свою справу. Олександр  працював на дуже відповідальній дільниці – Приймальновідправному парку залізничної станції Східна. Саме туди прибувають вагони із сировиною для нашого підприємства, і звідти ж ми відправляємо для споживачів вже готову продукцію», – говорить Юрій Береговий, бригадир монтерів колії залізничного цеху № 3.

Олександр Скрипник став на захист України вже на другий день повномасштабної війни. Він брав участь у захисті рідного міста, визволяв Херсонщину, давав відсіч ворогу на Запорізькому напрямку. У боях на Донеччині, на жаль, його життя обірвалося.

У Олександра залишилися дружина та дорослий син.

Колектив підприємства висловлює щирі співчуття рідним, близьким, колегам та побратимам Олександра Скрипника.

Вічна пам’ять Герою!

Життя захисника обірвалося у боях поблизу населеного пункту Водяне Донецької області.

До армійських лав захисників Юрій Редька приєднався майже з початку повномасштабної війни – у березні 2022 року. Він був стрільцем-помічником гранатометника.  

До військової служби Юрій Редька працював електромонтером з ремонту та обслуговування електроустаткування агломераційного цеху № 2 аглодоменного департаменту «АрселорМіттал Кривий Ріг».

«В нашому цеху Юрій працював вже давно, влаштувався ще у 1992 році. До речі, його дружина теж є нашою колегою – в АЦ № 2 вона працює слюсарем-ремонтником. Подружжя виховало двійко дітей, вони вже дорослі. Його син зараз теж зі зброєю в руках дає відсіч загарбникам, – говорить Наталія Зінькова, дозувальниця гарячого повертання, голова цехкома АЦ № 2. – Загибель Юрія Редьки стала непоправною втратою для колективу цеху».

Колеги згадують Юрія чудовою людиною, позитивною, світлою. Позитивом він підбадьорював і інших. В роботі був справжнім професіоналом, сумлінно ставився до своїх обов’язків, був небайдужим, завжди допомагав іншим. Коли почалася війна, він спочатку пішов до Тероборони, а потім став до лав ЗСУ».

Колектив підприємства щиро співчуває рідним, друзям, колегам Юрія Редьки.

Герої не вмирають!