Категорії
Новини

Зеленого світла в дорогу

Як тільки золоте листя починає розфарбовувати наші дороги, а дощики щедро їх поливати, в Україні відзначається професійне свято усіх, хто знаходиться за кермом, та тих, хто опікується станом доріг – День автомобіліста та дорожника. В «АрселорМіттал Кривий Ріг» його святкують водії автотранспортного управління та гірничого департаменту.

Щодня наші водії забезпечують роботу цехів підприємства, перевозять людей. Навіть у складні часи вони продовжують допомагати підтримувати життєдіяльність нашого міста та регіону.

Керуючи різноманітною технікою: екскаваторами, самоскидами, завантажувачами, автокранами, бульдозерами, тракторами, автовишками, легковими та вантажними автомобілями понад 400 водіїв автотранспортного управління «АрселорМіттал Кривий Ріг» щоденно працюють, щоб вчасно привезти, відремонтувати, підняти, забезпечити сировиною тощо. А у майстернях підрозділу автомеханіки, електрики та інші спеціалісти завжди дбають про справність та безпечність авто.

«Попри складні часи підприємство дбає про оновлення техніки, говорить Андрій Кіндрат, заступник директора транспортного департаменту. – Наприклад, поточного року автомобільний парк автотранспортного управління поповнився чотирма новими кар’єрними самоскидами SHAHTUISK90-C6 вантажністю 60 тонн. Великовантажна техніка працює на металургійному виробництві. Цьогоріч до роботи стали два нових автомобілі для задовільнення потреб Ливарно-механічного заводу. Навіть з початку повномасштабної війни не припинялися у нас пасажирські перевезення працівників підприємства. Щодня автобусами підприємства здійснюються рейси, які перевозять працівників на зміну та з неї у віддалені цехи «АрселорМіттал Кривий Ріг».   

Якщо побачите у місті дуже довгий автобус (14,5 метрів) з написом «АрселорМіттал Кривий Ріг», знайте, ним керує водій автотранспортних засобів автоколони № 11 Костянтин Цидуля. Щодня він вчасно та безпечно доставляє працівників різних цехів на їхні робочі місця. На підприємстві Костянтин працює понад 30 років, хоча водійський стаж у нього набагато більший.

«Стаж сприяє професіоналізму, ти вже добре почуваєшся на дорозі, дбаєш про безпеку, можеш правильно зреагувати на усілякі дорожні ситуації. За манерою керування ти вже відчуваєш, хто з водіїв зі стажем, а хто нещодавно за кермом, – говорить Костянтин Цидуля. – Стати водієм було моєю мрією, я дуже хотів бути далекобійником. Довгі машини, далекі країни, дальні дороги, нові люди – романтика. Починав я на «газончику», а згодом пересів на пасажирський транспорт. З того часу далеких доріг у мене було багато, і за мирних часів, і під час повномасштабної війни, коли треба було евакуювати людей, допомагати місту. А от щодо довгого транспорту, то він у мене зараз є – це наш найдовший автобус на підприємстві. А ще я маю змогу реалізовувати тут своє хобі – я майстер з ремонту кузовів».

«За будь-якої погоди, за будь-яких обставин наші водії виходять на лінію та продовжують плідно працювати, – продовжує Андрій Кіндрат. – Я хочу подякувати за це кожному водію нашого управління та тим, хто забезпечує технічне здоров’я автомобілів та спецтехніки. Серед них Андрій Рубан, Олександр Величко, Віталій Аббасов, Генадій Гульков, Сергій Алексєнко, Григорій Ігнатенко, Володимир Щербяк, Костянтин Цидуля, Олександр Козаков, Антон Колесник та інші. Завдяки зусиллям наших водіїв вчасно перевозяться потрібні вантажі, здійснюються важливі виробничі процеси тощо. Дуже хочеться, щоб якнайскоріше усі ми працювали за мирних часів. Ми вдячні за захист нашим колегам-водіям, які зараз боронять країну зі зброєю в руках. Світла пам’ять загиблим, вони завжди житимуть у наших серцях. З нагоди нашого професійного свята бажаю водіям міцного здоров’я, безпечних трас, мира у родинах та завжди гарного настрою за кермом».  

Цікаво

Витоки Дня водія та дорожника сягають часів, коли автомобіль був не просто транспортом, а символом прогресу. На початку ХХ століття професія водія вважалася однією з найпрестижніших, адже автомобіль тоді був розкішшю, а вміння керувати ним дуже поважалося.

В Україні офіційно День автомобіліста і дорожника відзначається з 1993 року, коли був підписаний відповідний указ. Це рішення стало визнанням праці тисяч людей, які щодня забезпечують рух та перевезення.

З Днем автомобіліста та дорожника вас, колеги!

Категорії
Новини

Шана колезі, другу, захиснику та усім загиблим

В автотранспортному управлінні відкрили меморіальну дошку на честь свого загиблого колеги – захисника України Юхима Соболевського, який працював начальником ремонтної майстерні технічної служби.

На підприємство Юхим Соболевський влаштувався наприкінці 1990-х років. В автотранспортному управлінні він пройшов шлях від слюсаря до керівника ремонтної майстерні. У його вмілих руках техніка завжди набувала нового життя і потім відмінно працювала. А ремонтувати він умів усі види автомобілів, від великовантажівок  до пасажирського транспорту. Колеги згадують, що Соболевський дуже любив свою справу, був відповідальним та завжди цікавився технічними новинками.

Вперше Юхима Соболевського призвали до лав ЗСУ ще у 2014 році, тобто на самому початку війни в Україні. Він брав участь у АТО на Сході України, а після служби знову повернувся працювати до рідного цеху.

Вдруге до збройних сил його призвали у перші місяці повномасштабного вторгнення росіян. Такі люди, як Юхим, були і залишаються дуже цінними, адже у них є не просто військовий досвід, а досвід ведення бойових дій. Він служив у 92-й окремій штурмовій бригаді імені кошового отамана Івана Сірка – це формування механізованих військ у складі Сухопутних військ Збройних Сил України. Разом із побратимами Юхим Соболевський брав участь у багатьох боях, визволяв Харківщину.

22 листопада минулого року разом з іншими бійцями Юхим пішов на облаштування позицій, але натрапив на ворожу розтяжку. Його життя обірвалося.

«В Україні йде війна, тривають важкі бої, в яких, на жаль, гинуть наші люди. Це чиїсь чоловіки або дружини, брати, сестри, товариші, колеги. Втрачати завжди  важко, але в рази важче, коли серед загиблих саме ті люди, яких ми добре знаємо, кому щоранку ми казали «привіт», з якими працювали багато років. Кожна загибель на війні – це без перебільшення потрясіння для колективу, – говорить начальник АТУ Андрій Кіндрат. – Від початку повномасштабного вторгнення російських загарбників життя за Україну віддали семеро працівників нашого управління. Першою втратою став Юхим Валерійович, потім біля Кліщіївки Бахмутського району загинув слюсар з ремонту рухомого складу Сергій Лавров. Тривалий час зниклим безвісті на Херсонщині вважався водій швидкої допомоги Андрій Шульга.Надії на краще не виправдались, він загинув. Життя водія Віталія Трофіма обірвалося у населеному пункті Оріхово-Василівка Донецької області. Водій фронтального навантажувача 5-ї колони Ілля Марчук загинув в бою біля населеного пункту Приютне Запорізької області. Електрогазозварювальник Роман Антончик поклав життя біля населеного пункту Вербове Пологівського району Запорізької області. Під час «прильоту» ворожої ракети тут, на Криворіжжі, загинув водій Андрій Рудик, який служив старшим солдатом. Вічна пам’ять нашим колегам і товаришам».

Виготовити меморіальну дошку на честь Юхима Соболевського автотранспортникам допомогли працівники ЛМЗ, а металеві троянди створили у ковальській дільниці.

Розташована меморіальна дошка на фасаді адміністративної будівлі автотранспортного управління, поряд із самим входом. До речі, ця будівля теж зазнала «поранень» від ракетних ударів ворога – забиті вікна та понівечені споруди на території управління нагадують, що безпечних місць в Україні зараз немає.

Як зазначив Андрій Кіндрат, меморіальна дошка хоч і присвячена Юхиму Соболевському, але вона уособлює пам’ять про всіх загиблих на війні працівників АТУ. Навесні тут планують зробити куточок пам’яті про них, адже ці люди віддали життя за кожного з нас.