У 2026 році ми будемо відзначати 145 років з початку промислового видобутку руди на Криворіжжі. А звідки ж взялася ця руда, і чи відома вона була нашим пращурам ми дізнавалися у Криворізькому історико-краєзнавчому музеї.
Важко уявити, що колись на місці домівок криворіжців, вулиць та підприємств Кривого Рогу бігали мамонти, літали величезні птахи, повзали чудернацькі рептилії, а поруч плюскало та вирувало хвилями мілководне та тепле Сарматське море, яке утворилося мільйони років тому.
Вчені припускають, що саме тоді, а можливо і на ранніх етапах розвитку планети у надрах Криворіжжя зародилася руда. Поклади залізистих порід простягнулися смугою з півночі на південь майбутнього міста більш ніж на 100 кілометрів та шириною від 2 до 7 кілометрів. Якщо подивитися на сучасну геологічну карту покладів та «вмикнути» уяву, то ця рудна смуга чимось нагадує казкового дракона, з довгим хвостом, крилами та повернутою вбік довгуватою головою.
«Справжня причина залізних руд на Криворіжжі ще не знайдена, але існує декілька гіпотез звідки вона у нас взялася, – розповідає старший науковий співробітник Криворізького історико-краєзнавчого музею Олександр Мельник. – Перша версія – руда виникла в наслідок діяльності залізоутворюючих бактерій, які мільйони років жили у воді, контактували з киснем, перетворюючись на щільне з’єднання та осідали на дно у вигляді залізняка. Саме його і находять у місцях, де мільйони років тому висохли моря та ріки. А про те, що на Криворіжжі було Сарматське море, свідчать численні мушлі, корали, знайдені під час розкривних робіт. Їх можна побачити у нашому музеї. Також у морі жили акули та кашалоти. Їхні зуби також збереглися до сьогодення. Є ідеї вулканічного походження руди, нібито вона утворилася з магми, яка під високим тиском вилилася на поверхню Землі. Третя версія – через переміщення протягом мільйонів років земної кори із впливом високих тисків та температур. Вчені й зараз працюють над розкриттям таємниці появи руди. Але за фактом Кривий Ріг входить до п’ятірки одного найбільших залізорудних басейнів світу».
У Криворізькому історико-краєзнавчому музеї зберігаються зразки основних рудовмісних порід Кривбасу. Вони поділяються на декілька видів. Серед них бурі залізняки, гематитові, мартитові та мігматитові руди, знайдені на глибині понад чотири з половиною тисячі метрів. Запаси залізистих кварцитів у Кривбасі оцінюються у 20 млн тонн.
Відомо, що руда складається з багатьох рідкісноземельних елементів, серед яких навіть є золото.
Про наявність на Криворіжжі залізної руди добре знали наші пращури. По місту та Криворізькому регіону у ХІХ – середині ХХ століття виявлені місця давніх розробок руди, які мали вигляд великих ям, звідки видобувалася руда. Є дані про те, що колись один з рудників-ям знаходився біля колишнього хлібзаводу у Центрально-Міському районі. Місцеві розповідали геологу Станіславу Конткевичу у 1875 році, що «ця яма існувала тут споконвіку».
А поруч з рудниками виявляли і залишки плавильних печей. Звичайно, не таких, як зараз, а невеликих, примітивних, але дієвих. Одна з них була у Дубовій балці. У 1946 році залишки домниць заввишки понад один метр дослідив професор Борис Граков. Він припускав, що вона могла відноситись до Скифського часу (IV сторіччам до нашої ери). У 1960-х роках рештки старовинних плавильних печей знаходили на території шахт Артем-1, Північна, а також на північній Червоній балці.
«Цікавий факт, при розкопках Каменського городища, це у Запорізькій області, були відкриті старовинні плавильні печі й кузні, які датуються IV сторіччям до нашої ери, – продовжує Олександр Мельник. – Аналіз показав, що руда, яка там плавилася, була взята на Криворіжжі. Ви уявляєте який поважний вік у видобутку нашої руди! Є археологічні докази й того, що саме тут виплавляли метал та кували свої шаблі козаки. Також вони виготовляли тут і сільськогосподарський та побутовий інвентар.
Ми знаходимо й багато шлаків епохи бронзи, що говорить про те, що тут був активний промисловий видобуток та переробка руди. А це значить, що забагато років до офіційного початку розробки Криворізьких руд, у нас працювали старовинні гірники та фахівці, які знали, як можна обробляти руду та отримувати з неї різноманітні предмети».
Про розвиток промислового видобутку руди на Криворіжжі, про видатних особистостей та розбудову Кривбасу читайте у наших наступних випусках.
