Працівники агломераційного цеху № 3 долучилися до Великодньої волонтерської акції – зібрали та доправили на фронти паски, різноманітну випічку та інші смаколики. А на словах просили передати нашим бійцям, щоб ці солодощі до свята додали їм впевненості в тому, що кожного з них пам’ятають і дуже чекають у родинах.
Агломераційний цех № 3 вже давно співпрацює з різними волонтерськими організаціями. Через них працівники передають на фронти необхідні речі для бійців: побутові, гігієнічні, медичні засоби тощо. Крім того, тут активно допомагають своїм 16-ом працівникам, які зараз служать в ЗСУ.
А чому б не потішити наших захисників Великодніми смаколиками, запропонував начальник АЦ № 3 волонтерам. «Збирайте. Доправимо на фронти», – була відповідь.
«Оголошення про збір ми розмістили у нашій цеховій групі в одному із мобільних месенджерів. Також про це оголосили на змінно-зустрічних зборах, – розповідає Віталій Книга начальник АЦ № 3. – Ми навіть не сподівалися на такий у прямому сенсі шалений відгук. Наші працівники одразу почали зносити все, що тільки можна: чай, каву, печиво, цукерки. Крім того, господині зробили випічку власного виробництва. Особливо в цьому відзначилися працівниці четвертої бригади. Майстрині напекли пасок, рулетів, пиріжків, від аромату яких навіть дух захоплювало. А як оригінально і патріотично прикрасили все! До речі, до цієї акції долучилися і деякі підрядники, які працюють на території нашого цеху. Коли волонтери побачили таку величезну кількість зібраного, то вирішили доправити смаколики одразу у трьох напрямках – туди, де зараз ідуть бої, а також до реабілітаційного центру, де наші захисники відновлюються. Ми особисто відвезли до них ці подарунки. Крім цього, ми в цеху потурбувалися й про те, щоб діти наших працівників теж були із солодкими подарунками: приготували для них сюрприз – шоколадних великодніх зайців».
Дозувальниця четвертої бригади цеху Юлія Борисова – одна з майстринь, хто пік паски. Крім пасок для захисників, вона готувала ще й рогалики.
«Я дуже люблю робити випічку, особливо рулети, пиріжки, – говорить Юлія. – Дома своїх родичів часто цим балую, а з початку війни, коли мій чоловік Михайло теж долучився до захисту нашого міста (чергував на в’їзді до Дніпропетровської області), робила випічку і для бійців, які служили разом з ним. Потім мій чоловік захищав Київщину, воював у Бахмуті, де, на жаль, загинув. Саме тому цей Великодній захід став мені особливим. Я захотіла порадувати смачненьким інших наших хлопців, які зараз боронять Україну».
«Я дуже гарно знала Юліного чоловіка Михайла і досі не можу повірити в те, що його зараз немає. Тому теж долучилася до випікання пасок для захисників, – сказала операторка пульта керування АЦ № 3 Людмила Кошулько. – Дуже люблю працювати з дріжджовим тістом, а цього разу ще сильніше старалася. Щоб пасочки набули патріотичного вигляду, прикрасила їх жовто-блакитною присипкою та надійно запакувала. Я знаю, що цими пасками ласуватимуть наші воїни. Вони зараз ціною свого життя захищають усіх нас. Дуже переживаю за кожного з них, навіть за тих, кого не знаю. У мене велика родина – двійко дітей, четверо онуків і навіть правнук є. Я хочу, щоб усі вони жили у мирі. А нашим захисникам і захисницям бажаю залишатися живими, неушкодженими і повернутися додому з перемогою».
