Олег Котов працював у доменному цеху № 2 «АрселорМіттал Кривий Ріг». У 49 років він перевівся до управління залізничного транспорту гірничого департаменту і вивчився на помічника машиніста тепловоза.
«Як на мене, то було сміливо – у вже не юному віці так круто змінити життя, – розповідає заступник начальника локомотивної служби УЗТ ГД Анатолій Маціборський. – Але склалося враження, що цей чоловік знає, чого він хоче. Навчався наполегливо, успішно пройшов курс, добре склав іспити і став до роботи. Спочатку екіпаж Олега перевозив залізорудний концентрат, а потім долучився до транспортування руди. За ті місяці, які Олег Котов працював, поки не був мобілізований у квітні цього року, він показав себе сумлінним працівником. Швидко засвоював необхідні навички, був врівноваженим, спокійно виконував виробничі завдання. Його спокій та впевненість вражали. У перспективі Олег міг стати першокласним машиністом. Але війна забирає найкращих. Завжди його пам’ятатимемо».
Солдат Олег Котов загинув, виконуючи бойове завдання, 1 липня 2025 року поблизу населеного пункту Красне Перше, Куп’янського району що на Харківщині. В УЗТ ГД працює помічником машиніста тепловоза його син Сергій, який влаштувався на роботу разом з батьком, і відгуки про Котова-молодшого лише позитивні.
Висловлюємо щирі співчуття рідним, друзям та колегам воїна, який віддав життя за волю України.
