Категорії
Новини

Весна вітає наших пані

На календарі третя бойова весна. Але усі жахи війни, біль втрат та важкі випробування не можуть перешкодити українським жінкам зустріти весну у всій красі, радіти першим теплим промінцям, набиратися сил, щоб дихати на повні груди, щоб працювати заради перемоги, жити та мати надію. Щоб створити святковий настрій, який бодай на кілька годин дав змогу нашим чарівним жінкам відпочити та порадіти весняному теплу та сонцю, в Палаці культури металургів за ініціативи департаменту комунікацій «АрселорМіттал Кривий Ріг» був організований святковий концерт для жінок, чоловіки яких захищають нашу Україну.

Зелені, рожеві, бузкові, жовті, блакитні букетики на вході до фоє голосно заявляли про весну. Цими квітами зустрічали прекрасних пані, які прийшли на концерт. Дівчата несміливо торкалися квітів, наче не могли повірити, що третя важка воєнна зима відступила. А весна, яка зазвичай дарує надію, вже ось тут, на порозі. Вона кличе забути про все і подарувати собі бодай декілька хвилин відпочинку та гарного настрою. І кожна з присутніх пані усміхалася, і з цього починалося диво. А гарна музика та прекрасні номери створювали у палаці особливу теплу атмосферу. Всі відчували, що скучили за цим, за можливістю бути щасливою тут і зараз.

«Жінки завжди чекають на весну, адже вона асоціюється з молодістю, теплом, родинним затишком та надією, – говорить начальник зміни цеху мереж та підстанцій Оксана Кириченко. – Хотіла б подякувати організаторам за це маленьке свято. Нам це дуже потрібно, наче ковток свіжого повітря. Наші хлопці воюють там, зокрема, й щоб ми мали змогу відчувати себе не лише захищеними, а хоча б трішки щасливими. Такі свята – це можливість підзарядитися, набратися сил, натхнення, щоб працювати на нашу перемогу. І звісно ж, це прекрасний привід нарядитися, зробити собі зачіску і відчути себе прекрасною жінкою».

Яскраві, усміхнені, щирі – не можливо було пройти повз цих панянок. Тетяна Шевцова та Юлія Степанова, Катерина Хабло працюють верстатницями в РМЦ-2 «Ливарно-механічного заводу». Дівчата без вагань зареєструвалися на концерт, адже, зазначають, що просто скучили за такими заходами. Раніше вони збиралися колективом, щоб разом відсвяткувати, поспілкуватися, порадіти. “Сьогодні, – говорять вони, – це справжня рідкість”. На жаль, ми звикли через війну відмовлятися від багато чого, зокрема, й можливості бути щасливими.

«В мене  зараз на фронті брат, переживаю за нього, але точно знаю, що він би дуже порадів, що його сестра пішла на свято, – розповідає Катерина Хабло. – Це усім нам зараз дуже потрібно. Нам не вистачає приводів відволіктися, відпустити тривогу та неспокій, забути бодай на годинку, що навколо війна. Весна, ми, жінки, її дуже любимо. А як нас тут зустріли – з квітами, з усмішкою, а який чудовий концерт! Ми зараз маємо бути сильними, а де ж брати сили, звідки черпати енергію? Ось такі заходи – це наша підзарядка, свіжий подих, яскраві барви, віра в краще та сподівання, на які ми завжди очікуємо від весни. Дякуємо. Всіх жінок з весною!»

Привітати наших красунь прийшов генеральний директор «АрселорМіттал Кривий Ріг» Мауро Лонгобардо. Він висловив щире захоплення силою, мужністю і невичерпною енергією наших жінок. А також побажав, щоб наступне свято 8 березня всі пані зустрічали вже зі своїми мужніми захисниками, щоб родини зібралися усі разом, щоб квіти жінки вже отримали з рідних для кожної рук.

Концертні номери радували різножанровістю, тематикою. Кожен з них ставав справжнім сюрпризом, і дійсно, свято вийшло особливим подарунком, свого роду гімном краси та чарівністю. А яке ж свято без сюрпризів? Тому чимало панянок після розіграшу пішли додому з подарунками. А справжній весняний настрій, коли у повітрі відчуваються особливі весняні флюїди, коли оживає надія, коли очі світяться щастям, точно отримав кожен, хто завітав в цей день на концерт до Палацу культури металургів.

Більше фото зі свята за посиланням: https://fex.net/uk/s/3pbft0x

Категорії
Новини

«АрселорМіттал Кривий Ріг» увійшов до «ТОП-25 роботодавців України, відкритих для талантів до 25 років»

Мета цієї премії — сприяти розвитку бренду роботодавця та мотивувати компанії ще більше комунікувати з молодими талантами і залучати їх до команди кращих. До щорічного рейтингу STUD-POINT увійшли ІТ компанії спільно з IT HR Forum та non-IT компанії з українськими власниками, а також дочірні підприємства зарубіжних компаній.

Рейтинг традиційно формується на основі відповідей анкети про взаємодію компаній з молоддю. Серед найкращих у цьому напрямку у 2024 році наше підприємство. Молодіжні проєкти «АрселорМіттал Кривий Ріг» гідно оцінило професіональне журі, відзначивши, що наше підприємство створює багато можливостей та перспектив для молоді, системно розвиває цей напрямок та намагається підтримувати та активно залучати на підприємство молоді таланти.

«Ми недаремно приділяємо стільки уваги молоді, адже у цьому майбутнє кожного підприємства, – говорить директорка департаменту з персоналу «АрселорМіттал Кривий Ріг» Катерина Залозних. – В «АрселорМіттал Кривий Ріг» діють безліч цікавих проєктів і програм, які дають шанс молодим талантам не просто знайти роботу у нас, а й отримати дружню родину. Тому і проєкти різні – від освітніх, до розважальних. Їх кількість та різноманіття дозволяють кожному обрати собі щось для душі. Наприклад, програма стажування «GoPro – час стати професіоналом». За пів року студенти офіційно працевлаштовуються до нас на підприємство, за ними закріплюється наставник, у них є індивідуальний план розвитку. Для молоді ми організовуємо екскурсії по всьому підприємству, тренінги з розвитку soft-skills, тімбілдінги. З першого дня стажування для них створені можливості не тільки здобувати свій перший робочий досвід, занурюватися у роботу міжнародної компанії, а й розвиватися у молодіжному ком’юніті «3Dільниця та стати амбасадором «АрселорМіттал Кривий Ріг».

Тільки у 2024 році нашими стажерами стало понад 250 осіб у найрізноманітніших професіях (від економічних, HR, інженерів до електриків, зварників, помічників машиністів тепловозів і інших професій).

Одним з найуспішніших проєктів для молоді, який теж допоміг нам здобути перемогу, став проєкт з елементами дуальної освіти «Нова фабрика». Це проєкт співпраці з 13 закладами освіти міста.

«Ми відбираємо студентів необхідних нам професій на основі співбесід для навчання у проєкті протягом 2 років, – розповідає менеджерка з розвитку молодіжних проєктів «АрселорМіттал Кривий Ріг» Вікторія Коцуба. – Протягом перших 1,5 років учасники отримують додаткове навчання за кошти підприємства з повного курсу металургії та англійської мови, активно спілкуються з фахівцями в цехах, мають власну програму проходження тренінгів з комунікації та роботи в команді, проходять сесію за нашими дисциплінами та можуть отримувати додаткову стипендію від підприємства».

І цей перелік можна ще продовжити. А на 2025 рік плани ще більш грандіозні та амбітніші. Тому запрошуємо усіх молодих, активних та тих, хто прагне розвиватися та розвивати підприємство до нашої команди. І віримо, що перемога у рейтингу «ТОП-25роботодавців України, відкритих для талантів до 25 років» у 2025 році теж буде за нами.

Категорії
Разом з Україною

Шлак на «реанімацію» шляхів Херсонщини

ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» продовжує допомагати країні. Цього разу наше підприємство виділило шлак доменний відвальний для відновлення важливого шляху у Херсонській області, який можна назвати шляхом відродження для деокупованих громад Херсонщини.

Херсонська область одна з перших опинилася під окупацією ворога з початку повномасштабного вторгнення. Завдяки нашим захисникам ворога вдалося посунути, й у деокуповані населені пункти почало повертатися життя. За період окупації оселі мешканців Херсонщини зазнали руйнувань. Дісталося й шляхам, які були зруйновані в результаті численних прильотів та бомбардувань, руху важкої техніки, активних бойових дій. Наразі життя повертається до громад, які потребують допомоги та підтримки. Навіть доставити цю допомогу чи дістатися оперативним службам, як то швидкій, поліції, волонтерському транспорту, було проблемою через стан шляхів.

«АрселорМіттал Кривий Ріг» долучився до допомоги у розв’язанні цього питання і виділив Херсонській ОВА  шлак доменний відвальний для відновлення першої автомобільної дороги місцевого значення  «Meжа Днiпропетровської​ областi – Заградiвка – Кочубеївка – Давидiв Брiд – Калинiвське – Бобровий Кут – межа Миколаiвської областi»​. Цей шлях включено до евакуаційного маршруту Херсонської області. Наше підприємство виділило 30212,62 тонн​и шлаку ДУ «Місцеві дороги Херсонщини»  для ремонту ділянок дороги протяжністю понад 17 км​.

«Цей шлак ми використали для влаштування вирівнювального шару дороги з перехідним типом покриття, що дозволило зробити його проїзним, – говорить заступник директора з розвитку доріг ДУ «Місцеві дороги Херсонщини» Анатолій Галамага. – Ним надходить допомога Кочубеєвській, Калинівській, Високопільської, Великоолександрівській та іншим громадам Херсонщини. Цим шляхом, за потреби відбувається і евакуація мешканців, рухається маршрутний транспорт. Це не асфальтована дорога, але вона має бути придатною до нормального пересування, тому така допомога нам була потрібна. Ми вдячні «АрселорМіттал Кривий Ріг» за надану допомогу та підтримку».

Категорії
Наші люди

«Люблю, чекаю, бережи себе!»

Олена та Віктор працювали разом в ремонтно-механічному цеху № 1 кілька років. Кожен мав свою життєву історію. Але одного дня дві їхні долі сплелися в одну. Їх поєднало кохання, яке народилося в цеху. Сьогодні Олена Шапоренко продовжує працювати машиністкою на молотах, пресах та маніпуляторах і чекає на повернення свого героя, а Віктор, який раніше працював формувальником у ФСЛЦ, зараз зі зброєю в руках боронить своє щастя, свою родину та країну.

З початком повномасштабного вторгнення Віктор Шапоренко за власним бажанням намагався долучитися до захисників, але спочатку йому відмовили. Втім вже наприкінці березня його мобілізували. Тоді він сказав Олені: «Я йду тебе захищати».

«Я за ним, як за кам’яною стіною, – говорить Олена. – В мене був перший шлюб, але там не склалося, бо не було найголовнішого в родині – довіри. А от з Віктором все по-іншому. Я відчуваю, що кохана, що мені довіряють, що ми одне ціле. Тому мені в радість постійно бути поряд з коханим. Ми й працювали разом, й відпочивали, кожну хвилину намагалися бути поряд. Пам’ятаю, як вперше відчула, що народжується нове почуття. Віктор після зміни простягнув шоколадку, потім почав запрошувати на каву». Навіть зараз на передовій Віктор турбується про кохану. В нього є справжній дар, як говорить Олена, він вміє дарувати кохання. Захисник ніколи не забуває навіть у коротких повідомленнях нагадати Олені, що він її любить. А чого тільки варті його сюрпризи та подарунки, які він примудряється робити навіть коли не поряд. Романтик, він не шукає приводу, щоб зробити приємно коханій жінці.

«Пам’ятаю, як ми ще не одружені були і приїхали на Соцмісто у справах, – згадує Олена. – Стою я біля машини, а до мене підходить дівчина, дарує квітку і говорить компліменти, потім за пару хвилин з квіткою підійшов якийсь чоловік, потім ще вже з коробкою цукерок. Я у захваті, і ось бачу йде мій Віктор з величезним букетом троянд. Взагалі-то, для мого чоловіка не потрібен привід, щоб подарувати мені квіти, або ще якийсь сюрприз зробити. А ось сам він не любить подарунки. Тому мені завжди непросто його побалувати, але я й з цим вправляюся».

У Віктора день народження наприкінці січня. Олена вирішила зробити йому подарунок. Поїхала до Сум, де на той час перебував Віктор, і замовила йому солодкий подарунок у кафе, в яке буквально затягнула чоловіка, і вже там він приймав привітання.

«Я завжди дуже хвилююся за Віктора, він вже був неодноразово поранений, був на Херсонському, Донецькому, Курському напрямках. Було й таке, що він випав зі зв’язку на два тижні, я місце собі не знаходила, – говорить Олена. – З’ясувалося, що він тоді був на завданні й отримав поранення. Зателефонував вже з госпіталю, й то не признавався мені. Він у цьому весь – ніколи не жаліється, не скаржиться, а от про мене завжди дбає. Я вірю, що моє кохання є його надійним оберегом».

Треба бути дуже сильним і мужнім чоловіком, щоб під кулями, під вибухами думати не лише про себе, свою безпеку, а й турбуватися про комфорт та безпеку інших. У Віктора родина завжди на першому місці. Він не втомлюється радувати свою кохану. Тому може з’явитися у відпустку, не попередивши, і приїхати до дружини з багажником повним хризантем.

У Віктора була мрія, яку він здійснив до війни – купив мотоцикл. Але «мрія» постраждала від обстрілів на передовій. І зараз Олена збирає кошти, щоб купити йому новий. У цій родині, здається, немає Я і Я, а є Ми. За цими двома літерами потужна сила кохання, коли знайдено свою людину, коли дихаєш в унісон, коли ментально-фізично відчуваєш, що зараз з твоєю людиною там, на відстані у сотні кілометрів.

«Так хотілося б відсвяткувати День Святого Валентина разом, – говорить Олена. – Але я вірю, мій коханий, ми це неодмінно зробимо і будемо щасливі, як ніхто. А поки хочу тобі сказати, що люблю, чекаю, бережи себе!»

Фото з архіву родини Шапоренків
Категорії
Разом з Україною

Своїм від своїх

За 60 кілометрів від Кривого Рогу в смт Архангельському Херсонської області розташоване підприємство «АрселорМіттал Берислав». Там видобувають вапняк для металургійного виробництва та будівельної галузі. Працівників підприємства і громаду Архангельського ми вважаємо своєю родиною, тому завжди підтримуємо їх у різних сферах. Підприємство стало частиною корпорації АрселорМіттал майже 15 років тому. Наша спільна історія – це історія співпраці та допомоги.

Кар’єр “АрселорМіттал Берислав”

Працівники «АрселорМіттал Берислав» завжди відчували себе членами великого промислового колективу. За мирних часів діти працівників відправлялися відпочити на моря у дитячі оздоровчі табори, працівники родинами їздили подихати свіжим повітрям у пансіонати. Працювати на підприємстві престижно, адже для Високопільської громади «АрселорМіттал Берислав» вважається громадоутворючим підприємством. Працювати у ньому – це мати стабільну зарплату та повний соцпакет. А ще підприємство завжди допомагало громаді з розв’язанням різних життєвих питань. Наприклад, наприкінці 2021 року Високопільська громада отримала від підприємства подарунки – грейдер та екскаватор. А це для неї допомога практично у всіх «дорожніх справах». Машини планували залучати до впорядкування шляхів, розчищення їх від снігу тощо. Для села така техніка на вагу золота. Подарунок громада отримала, от скористатися ним, як хотілося, не вдалося. Все перекреслило повномасштабне вторгнення.

З початком повномасштабного вторгнення Архангельське потрапило в окупацію, в якій перебувало майже 7 місяців. 3 жовтня 2022 року Високопільську громаду, до якої відноситься і смт Архангельське, завдяки нашим захисникам було звільнено. Під час окупації Херсонської області, зокрема Бериславського району, від постійних обстрілів, мінувань та бойових дій постраждали не лише люди та їхні домівки. І це випробування залишило чимало воєнних «шрамів» на території громади.

Зруйновані будинки під час окупації
Наслідки окупації громади

Руйнувань зазнали і виробничі потужності «АрселорМіттал Берислав». Тоді підприємство довелося відроджувати майже з нуля. Будівлі, гірничотранспортне обладнання були зруйновані або потребували капітального відновлення. Територія промислового майданчика, кар’єру, складів підприємства була засмічена вибухівкою, зброєю та снарядами.

Проммайданчик одразу після звільнення. Наслідки окупації.

Чимало довелося зробити, аби повернути втрачене. Так, наприклад, підприємство звернулося до ремонтників «АрселорМіттал Кривий Ріг»  з проханням «вилікувати» від численних бойових поранень трансформатор, який є практично енергетичним серцем «АрселорМіттал Берислав». Тоді до рук ремонтників потрапили окремі «органи» трансформатора – шість теплообмінників та посудина під масло, які практично були зрешечені уламками. Потрібно було заварити всі дірки та тріщини в теплообмінниках, щоб трансформатор міг працювати, як і раніше. Але «поранення» були у таких важкодоступних місцях, що зробити це могли лише справжні аси, які працюють в ЦРЕУ «АрселорМіттал Кривий Ріг».

Тоді це допомогло розпочати відновлення підприємства. Цей трансформатор надзвичайно важливий для «АрселорМіттал Берислав», адже від нього живиться проммайданчик.

«Працювати без живлення неможливо, – розповідає директор АТ «АрселорМіттал Берислав» Леонід Смоляренко. – Цей трансформатор відповідає за роботу шахтних печей з випалення вапняку, обігрів офісних приміщень, лабораторії, освітлення кар’єру. Але агрегат дуже постраждав від обстрілів і те, що йому надали друге життя, – велика допомога нашому підприємству. Зараз цей трансформатор вже «у зміні». Підприємство працює, ми поновили роботу, і, що найбільше радує, майже весь колектив повернувся на робочі місця. За це вдячний своїм колегам, а вони своєю чергою – корпорації за підтримку. Адже, коли ми вимушені були рятуватися з окупації, то нам надали тимчасовий прихисток у Кривому Розі. Тоді «АрселорМіттал Кривий Ріг» організовував транспорт для перевезення. Родини переселенців з Архангельського та взагалі з Високопільської селищної громади були розміщені у санаторії-профілакторії «Джерело» нашого підприємства, де людям були забезпечені усі умови для проживання. Зараз всі працівники повернулися на свої робочі місця. Відновлення відбувається і у громаді. І у цьому теж є частка нашого підприємства, частка нашої корпорації».

З піклуванням про громаду

Від війни страждає, на жаль, не лише залізяччя та промислові об’єкти. Мешканцям Архангельського довелося побачити і відчути на собі, що таке воєнне життя. Після звільнення селища довелося відновлювати життя громади. Тоді «АрселорМіттал Кривий Ріг» допоміг з відновленням адміністративної будівлі Архангельського старостинського округу у селищі міського типу Архангельське, яке було пошкоджено під час окупації російськими загарбниками через численні обстріли та вибухи. На відновлення будівлі пішло понад 800 тисяч гривень. Кошти витратили на заміну вікон та дверей, відновлення покрівлі, яка майже повністю була зруйнована. В цій будівлі ще до війни було розташоване управління старостату. Люди приходили сюди, аби звернутися по соціальну допомогу, вирішити комунальні та адміністративні питання. Сьогодні тут знову облаштувався свого роду «соціальний центр» селища. І не лише він, в будівлі знаходяться приймальні місцевого дільничного, фахівця з протипожежної охорони, керівництва житлово-комунального підприємства. Всі роботи вдалося зробити швидко та якісно завдяки тісній співпраці та допомозі «АрселорМіттал Кривий Ріг», який виділило кошти на ремонт.

Адмінбудівля Архангельського старостинського округу до відновлення
Відремонтована будівля

До речі, «АрселорМіттал Кривий Ріг» в індивідуальному порядку надавало та надає допомогу з відновленням зруйнованих домівок своїм працівникам, зокрема й працівникам «АрселорМіттал Берислав». Неодноразово надавалася допомога й з продуктовими наборами. Щоб працівники мали належні умови для праці підприємство допомогло встановити імпровізоване модульне «містечко», замість зруйнованих будівель АПК.

Привезли продуктові набори для мешканців громади

Крім цього допомогли громаді й з відновленням дитячого садочка у смт Архангельське, який за час окупації російськими загарбниками був пошкоджений. На ці потреби підприємство скерувало понад 250 тисяч гривень. Це допомогло встановити там нові вікна та склопакети, двері, відремонтувати покрівлю. Наразі маленькі мешканці селища із задоволенням та за можливості відвідують садочок, адже життя у громаді відновлюється, попри усі загрози та випробування чимало мешканців повертаються до своїх, на жаль, часто зруйнованих будинків.

Зруйнований дитячий садочок
Дитячий садочок після ремонту

А у  жовтні  2024 в Архангельському урочисто відкрили пам’ятник воїнам, які загинули при звільненні селища у 2022 році. Пам’ятник було виготовлено та встановлено за сприяння та підтримки керівництва ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» та АТ «АрселорМіттал Берислав».

На відкритті пам’ятника були присутні побратими загиблих воїнів, їхні близькі та рідні, представники місцевої громади, керівництво та працівники АТ «АрселорМіттал Берислав».

Пам’ятник воїнам, які загинули при звільненні селища у 2022 році.
Категорії
Наші люди

Котельнику треба, щоб «котел» варив добре

Цю професію не здобути в навчальних закладах, а от на нашому підприємстві можна вивчитися на котельника. І стати, як то кажуть,  фахівцем «на расхват». Такі специ на вагу золота на підприємствах та заводах, де збираються і виготовляються металоконструкції. Наразі на Ливарно-механічному заводі у цеху металоконструкцій працює на робочих виходах 41 котельник, до повномасштабного вторгнення їх було набагато більше. Тож тут готові прийняти до своєї команди тих, хто хоче опанувати цю затребувану і творчу професію.

Саме так говорить про справу, якій віддав понад 30 років професійного життя бригадир бригади котельників складально-зварної дільниці Руслан Бєляк.

«Я у професію потрапив, можна сказати випадково, – розповідає Руслан. – По закінченню Гірничого технікуму за фахом мав би працювати у «Кривбасруді», але то був 1993 рік, коли була біда з роботою та оплатою праці, тому молодого фахівця не брали, а приятель порадив звернутися на завод, бо там, де в цеху «залізяччя» гнуть, були потрібні працівники. Коли прийшов до ЦМК, то почав опановувати професію котельника. Я одразу відчув – це моє, це для мене. Я дуже поважаю свою професію, бо це не конвеєр, а справжня творча майстерня. І тут потрібно, щоб «котел» варив добре, тобто головою думати, мати аналітичний склад розуму, вміти читати креслення, знати металоведення, бути кмітливим. Уявіть собі, що ви збирайте з конструктора якусь складну фігуру. Ось і у нас так, тільки конструктор в рази більший за іграшковий, кожен рух має бути вивіреним, кожна операція продумана, бо перекроїти, переставити не вийде. Робота складна фізично, але, що найголовніше, відповідальна. А мене приваблює в ній її творчий компонент. Замовлень безліч, кожне з них особливе, без нас точно жоден гірничий чи металургійний агрегат не працюватиме».

Начальник цеху металоконструкцій Микола Грицан розповідає, що котельник – це одна з основних професій в цеху. Котельників можна поділити на дві групи­ – це котельники заготівельної дільниці та складально-зварювальної. Перші працюють, використовуючи листоправильну машину, вальці, ножиці для різання металопрокату та профілю. До цих котельників надходить порізана заготовка – лист металу, оброблений на машині термічного різання. Цей напівфабрикат обробляється: його правлять, чистять, обробляють крайки тощо. А ось котельники складально-зварювальної дільниці за допомогою кранів та ручного інструменту фактично збирають замовлення, наче величезний конструктор, наживляють його частини, щоб потім з цією «конструкцією» вже мали змогу працювати зварники та інший персонал цеху.

«Я вважаю, що професійним котельником можна стати за 2-3 роки, але треба мати бажання працювати за цією професією, – говорить Микола Грицан, начальник ЦМК. – Це вузькоспеціалізована професія, а у нас її можна опанувати. Крім того, вона дає змогу подальшого розвитку виробничої кар’єри. Це можливість здобути цінний досвід, багато чому навчитися. Ми ремонтуємо совки конвертерного цеху, вагони, грейфери, виконуємо наплавлення обладнання для гірничого департаменту, грейферів, ремонтуємо підкранові та кранові балки тощо. На місяць це може бути понад 100 найменувань!».

Важко не погодитися, професія неординарна. Цікаво, що коли наші працівники говорять, що працюють котельниками, часто чують у відповідь: «О, тепла професія, десь біля котлів грієтеся?». Котельник дільниці обробки (бригадир) ЦМК Юрій Патрашков, який працює котельником понад 40 років, має свою версію чому його професія має назву котельник: «Ця назва пішла від того, що ми працювали з котельною сталлю. Вона використовується для виготовлення деталей устаткування, яке працює при підвищених температурах (до 650 градусів) у контакті з водяним та паровим середовищем. Але зараз у моїй професії номенклатура виробів набагато ширша. Ми працюємо на листоправильних, листозгинальних машинах, гільйотинних ножицях. Моя праця непроста, але вона мені до душі».

Професіоналів завжди небагато, а у таких вузькоспеціалізованих професіях їх взагалі – дефіцит. Додаткових складнощів у роботі, говорять в ЦМК, додалося з початком повномасштабного вторгнення. Чимало хлопців пішли захищати країну, тож у цеху завжди раді новому поповненню. Отже, якщо ти хочеш стати професіоналом у цікавій дефіцитній професії, якщо хочеш розвиватися і рухатися вперед, то спробуй стати котельником, а раптом це саме твоя справа?