Категорії
Новини

Концентрація знань, навичок та нових можливостей

В «АрселорМіттал Кривий Ріг» відбувся традиційний корпоративний Тиждень знань, протягом якого учасники вивчали можливості штучного інтелекту, зміцнювали ментальне здоров’я, удосконалювали знання, знайомилися з освітніми новинками та історією міста.

Кожен день Тижня знань був наповнений різноманітними освітніми подіями. Вебінари, тренінги, розвивальні ігри на логіку, тести самопізнання, перевірка психологічної стабільності, запальні дискусії та багато інших цікавих заходів проходили у форматі онлайн і офлайн. Такий формат дозволив охопити більшу кількість учасників – майже три тисячі працівників наших підприємств, студентів, представників навчальних закладів та усіх охочих до знань. Для порівняння, минулого року у Тижні знань взяли участь трохи більше  півтори тисячі осіб.

«Процес безперервного отримання нових знань та умінь – це вже необхідність для сучасної людини, яка хоче розвиватися та вдосконалюватися, і не лише професійно, а й особистісно. Цього року учасники Тижня знань мали змогу це зробити на 42-х освітніх заходах, спікерами яких стали наші внутрішні тренери, учасники проєкту «3Dільниця», викладачі навчальних закладів Криворіжжя та інші круті експерти. До речі, діапазон віку наших спікерів був від 20 до 76 років. Це говорить про те, що питаннями диджиталізації та сучасних технологій цікавляться усі покоління, – говорить Олена Шимонович, начальниця відділу навчання та розвитку персоналу «АрселорМіттал Кривий Ріг». – Основними темами корпоративного Тижня знань були використання можливостей штучного інтелекту, передові технології та роботизація. Наприклад, своїми знаннями та напрацюваннями, як інтегрувати ШІ в роботу, зі слухачами поділився бізнес-тренер, фінансовий експерт Юлій Некрасов. Фінансової грамотності навчав наш колега Антон Шмельцер. А кандидат медичних наук Євген Шагов, перший сертифікований ейдж-менеджер в Україні, давав дієві поради, як системно управляти ресурсами власного організму, будувати довіру та знижувати рівень виснаженості».

До речі, саме ментальному здоров’ю було надано багато уваги на цьогорічному Тижні знань. Це саме той ресурс, який в умовах війни треба зберігати усім нам. Чи впливає штучний інтелект на наші думки досліджувала психологиня підприємства Олена Шевчук. Як не ставити життя на паузу при невизначеності та про емоційне вигорання розповідала внутрішня тренерка Анна Шумейко. Психологиня, консультантка програми «Управління Проблемами плюс» Марія Головань поділилася досвідом роботи з людьми та навичками допомоги у кризових ситуаціях, як під час війни, на деокупованих територіях, так і у цивільному житті.     

«На кожному тренінгу учасники мали змогу отримати унікальні знання та реальний практичний досвід. Мені було дуже цікаво брати участь у багатьох заходах Тижня знань, онлайн формат дозволяв робити це, регулюючи свій час, поділилася враженнями Марина Помазан, комунікаційниця, організаторка корпоративних заходів, внутрішня тренерка «АрселорМіттал Кривий Ріг». – Я теж стала спікеркою Тижня знань. У своєму тренінгу я приділила увагу нашому мозку. Разом з учасниками ми провели експерименти, чи насправді наш мозок не помиляється? А також досліджували людське мислення».

Велику увагу учасників (понад 200 на кожному із заходів) привернули тренінги наших колег Ольги Черняк та Тетяни Попозогло, які поділилися досвідом роботи в Еxcel, та у створенні крутих презентацій за допомогою ШІ.

Значну аудиторію зібрав тренінг «Магія сталі», який провів кандидат технічних наук доцент кафедри металургійних технологій ДУЕТ Євген Чупринов.

«Попри те, що не перший рік працюю на комбінаті, начебто й знаю основні процеси виробництва, але все, що почула від тренера Євгена було надзвичайно цікавим та корисним. Легкою доступною мовою розкрилася перед нами «Магія сталі». Радила б цей тренінг усім, адже він точно збагатить ваші знання, допоможе розібратися у виробництві на всіх його етапах. В голові після тренінгу все склалося у зрозумілу схему, так, що хоч дитині розповідай. Мені дуже сподобалося, хочу ще!», – поділилася враженнями головна редакторка газети «Металург» Тетяна Бабенко.

Тиждень знань став чудовою можливістю поринути в історію Кривого Рогу, нашого козацько-промислового регіону та більше дізнатися про цікавих історичних особистостей.

Цьому сприяли лекції туристичного гіда міста та амбасадорки нашого підприємства Тетяни Мільчук про історію заказника «Візирка» та родину Добровольських, яка зробила свій внесок у розвиток Криворіжжя.

А серед найоригінальніших вебінарів учасники Тижня відзначили книжковий клуб, гру в шахи та арттерапію «Очманілі ручки», яку провела Світлана Совпенко, фахівчиня з навчання персоналу підприємства. Це про рукоділля, яке надихає творчістю та дозволяє відволіктися від проблем буденності. Що ще раз доводить, що на наших підприємствах працює багато творчих та талановитих людей, які можуть поділитися своїми захопленнями та надихнути на творчість інших.

В офлайн форматі на Тижні знань проходили медичні тренінги. Один з них, про мінну безпеку та надання першої допомоги при невідкладних станах, провів бойовий медик Віталій Дарчик. А цикл тренувань «Організація само- та взаємодопомоги», взагалі проводиться на підприємстві кожного тижня, щоб працівники знали, як правильно допомагати постраждалим на місці пригоди до прибуття кваліфікованих рятівників, а також, як допомагати при укусах тварин та комах, судомах, як діяти при інсультах або інфарктах тощо. В рамках Тижня знань цей курс проводила завідувачка здоровпунктів ПП «Стіл Сервіс» Олександра Мороз.

«Все це потрібні навички, які допоможуть у житті, у роботі, тому я і прийшла на цей тренінг. Також я б із задоволенням ще відвідала б заняття з Еxcel, Word, а також англійської мови», – сказала Олеся Мельник, машиністка насосних установок технологічного цеху.

«Свого часу я «проходив» цивільний захист, навчався надавати долікарську  допомогу, але, щоб добре вміти це робити, треба практикуватися, – сказав Олексій Саприкін, старший майстер електрокустового цеху. – Тому дуже важливо, що такі тренінги організовані на нашому підприємстві. В цілому ж усі теми Тижня знань цікаві, от тільки не на всіх була можливість побувати, ми ж не завжди за комп’ютером». 

«Усі вебінари Тижня знань записані, їх можна переглянути у зручний час, – зазначила Олена Шимонович. – Знайти їх можна за посиланням

https://arcelormittal-my.sharepoint.com/:f:/p/yelena_shymonovich/EtOqr4Mw-uFMoLS-_mCR90EBEkZ5DKT7kJ5Y7iaWzbiMww?e=Wb9rct

Традиційно, і цей рік не став винятком, найближчим часом ми визначимо найактивніших учасників Тижня знань. З ними зв’яжуться координатори для вручення призів. Сподіваємось, що нові знання, які отримали учасники, стануть поштовхом для їхнього подальшого розвитку та самовдосконалення, а отримати нові враження та набути нових навичок та знань знову буде можливість на нашому Тижні знань у 2026 році».

Категорії
Новини

Пластику – кришка

А зеленим насадженням – зелене світло.

ПАТ «Арселор Міттал Кривий Ріг» долучилося до регіональної екологічної акції «Чиста область. Спільна справа», яка проходила під гаслом «Подолати пластикове забруднення».

Обласна екологічна акція відбувалася у рамках Всесвітнього дня охорони довкілля. Цього року вона спрямовувалася на подолання проблеми забруднення навколишнього середовища пластиком та заохочувала людей активно діяти, щоб таких відходів в нашому житті було якнайменше.

«Забруднення пластиком є одним з найбільших світових екологічних криз на сьогодні. Зверніть увагу, наскільки його багато навколо нас, і більшість пластику ми використовуємо лише один раз. Вчені підрахували, що пластикового сміття вистачить, увага, щоб чотири рази огорнути Землю, – говорить Яна Суворова, начальниця управління соціального розвитку «АрселорМіттал Кривий Ріг». – Тому робота «АрселорМіттал Кривий Ріг» у напрямку зменшення пластикових відходів просвітницька, дієва та систематична. У підрозділах підприємства встановлені контейнери для збору пластикового сміття, окремо ми збираємо і пластикові кришки від пляшок. Все це спрямовується на вторинне перероблення. Збираємо ми й відпрацьовані батарейки та інші використані елементи живлення. Місце збору, наприклад, можна бачити і у заводоуправлінні «АрселорМіттал Кривий Ріг». Також ми закликаємо людей не засмічувати територію підприємства і міста пластиком, залишками пакування та взагалі не смітити».

Крім цього, до Дня довкілля в «АрселорМіттал Кривий Ріг» провели низку інших екологічних заходів. Наприклад, ретельно прибрані ділянки біля поліклініки металургійного виробництва, поблизу прохідної на третій дільниці, Університету АрселорМіттал.

Пофарбовані залізобетонні металоконструкції. До речі, оновлена і клумба біля управління коксохімічного виробництва. Вздовж мосту, який веде до прохідних «АрселорМіттал Кривий Ріг» висаджено 30 дерев: червонолисту сливу «Пісарді», клени, на території підприємства, на відкритих ділянках, висаджено глід, горобину.

Силами працівників цехів та фахівцями ПП «Стіл Сервіс» територія підприємства щоденно очищується від випадкового сміття, карантинних рослин, порості та трави під бордюрами.

Милують око викошені газони, порядок на промисловій території та вулицях міста, які межують з підприємством. Молоді дерева, квітники та газони систематично поливаються.

«І це лише частина тієї роботи, яка у нас проводиться постійно, адже чистота, порядок, затишок навколо нас – це систематична турбота – для кожного з нас сьогодні, й для майбутніх поколінь», – зазначила Яна Суворова.

Категорії
Новини

Екологи підкорювали місце сили

Учасників екскурсії затягнуло у воронку історії, а згодом – підняло на скелі.

Напередодні Всесвітнього дня навколишнього середовища екологи «АрселорМіттал Кривий Ріг» з родинами мандрували стежками ландшафтного заказника «Скелі МОДРу», що над річкою Інгулець.

«Про скелі МОДРУ чули багато, а коли побачили їх – це стало справжнім відкриттям, що в нас, на Криворіжжі є свої унікальні Карпати, своє справжнє місце сили», – поділилася враженням провідна інженерка департаменту зі сталого розвитку Світлана Пашиста.

Такі враження були і у більшості учасників активного вихідного – екологів підприємства та членів їхніх сімей. Майже усі вони вперше побачили цю унікальну геологічну пам’ятку природи. Серед учасників був навіть чотирилапий домашній улюбленець – пес Оскар, який щоразу від захоплення голосно казав своє «гав».

Провів екскурсантів стежками-доріжками, гротами та печерами МОДРу і, навіть навчив безпечно підкорювати 15 метрову скелю їхній колега – досвідчений скелелаз Володимир Тимченко, який в «АрселорМіттал Кривий Ріг» працює провідним інженером з охорони навколишнього середовища департаменту зі сталого розвитку.

«Скелі МОДРУ – це справжній музей природного походження просто неба, – розповідає Володимир Тимченко. – У давнину річка Інгулець була набагато повноводнішою, а коли вода відступила, увійшовши у сучасне річіще, нам відкрилися ось ці гранітні велетні та унікальний ландшафт. Природний масив розкинувся на території 62-х гектарів та складається із двох масивів. Перший розташувався на правому березі Інгульця, він називається «Орлине гніздо». По лівому березі річки ми маємо «Малу Орлинку». Саме вона приваблює туристів своїми печерами та гротами, в яких залізну руду добували ще скіфи та слов’яни-уличі. Є легенда, що у 14-18 століттях козаки ховали тут свою скарбницю. Під час дослідження цих місць геологи відкопали плавильні шлаки. Радіоізотопний аналіз показав, що їм понад три тисячі років! Це свідчення того, що залізним промислом тут займалися ще наші пращури – кіммерійці, що мешкали у цих степах. Унікальність скель МОДРу і в тому, що виходи сланців та залізистих кварцитів, які народилися ще за докембрійського періоду, зім’яті під впливом тектонічних процесів, вони мають розломи та тріщини. Там добре видно «зустріч» двох тектонічних плит, коли земля «кипіла». Вони наштовхувалися одна на одну та від удару підіймалися вгору. Це яскрава демонстрація того, як природа створює скелі».

Щодо незвичних назв місцевості, то орлина тематика походить від твердження, що тільки орли можуть створювати гнізда на такій вражаючий висоті скель. А МОДР –то абревіатура, яка народилась за радянських часів. За першою версією це «Міжнародна організація допомоги революціонерам». За другою – від поєднання перших літер назв місць видобутку руди на початку 20 століття: Металургійний, Орджонікідзевський, Довжанський, Рудничний.

Зараз ця унікальна природно-історична пам’ятка є улюбленим місцем відпочинку, туристичною «зіркою» Криворіжжя, місцем тренування та змагань скелелазів. Підкорювати орлині скелі альпіністи та скелелази почали ще з середини минулого століття. І зараз майже кожні вихідні на кам’яних уступах можна бачити туристичне захисне знаряддя, а біля них спортсменів різного віку.

Доєдналися до скелелазів і екологи «АрселорМіттал Кривий Ріг». Володимир Тимченко провів для колег майстер-клас з підйому на висоту, а також розповів про заходи безпеки при підкоренні скель.

«Ця екскурсія стала не тільки можливістю більше дізнатися про рідний Кривий Ріг, а й зняти стрес, який у кожного з нас накопичився від початку повномасштабної війни. Мене вразило все: унікальні місця нашого міста, яскраві моменти відкриття нового, усмішки та гарний настрій від спілкування. Як же тут гарно зустрічати схід сонця, або проводжати його захід. Також такі заходи – це можливість згуртуватися колективом, що теж важливо для плідної командної роботи», – поділилася враженнями Тетяна Дейнега, начальниця групи атомно-емісійного аналізу (управління з охорони водного басейну) департаменту зі сталого розвитку «АрселорМіттал Кривий Ріг». 

Цікаво

На території Криворіжжя знаходяться 16 заповідних об’єктів. Серед них 3 ландшафтних заказники, 8 геологічних пам’яток природи, 2 ботанічні пам’ятки, пам’ятка садово-паркового мистецтва, ботанічний сад та дендрологічний парк.

Категорії
Новини

13 бадьорих літніх субот

Заряджаємося позитивом о дев’ятій ранку на «Бадьорих ранках» від «АрселорМіттал Кривий Ріг».

Для працівників наших підприємств, усіх мешканців та гостей міста стартував третій сезон «Бадьорих ранків», який вже не вперше спільно зі спортивно-оздоровчим клубом «Форест» організовує наше підприємство.

Цього літа проєкт здоров’я, бадьорості та гарного настрою щосуботи проводитьсяу парку «Театральний». Протягом літа буде проведено 13  безкоштовних спортивних субот для усіх охочих, попри  вік.

Перше тренування пройшло вже цими вихідними.

«Настрій – чудовий! Я навіть забула, що прийшла сюди після нічної зміни, ділиться враженнями Світлана Пономаренко, прийомоздавальниця вантажу та багажу «Сталь Україна». – Я тут вперше, хоча раніше вже чула про такі тренування. Але ж, знаєте, ранок вихідного, ліньки вставати було. Та, як бачите, я взяла себе до рук, налаштувалася і ось я тут (сміється). На «Бадьорих ранках» хочу зарядитися гарним настроєм, покращити свій фізичний стан, прокачати м’язи під керівництвом досвідчених тренерів».

В новому сезоні перше тренування «Бадьорих ранків» провела Іна Іншакова, тренер СК «Форест»:

«Спочатку ми трохи потанцювали, розігріли м’язи приємною руханкою та зарядилися гарним настроєм. Потім приступили до силового тренування, а завершили все розтягуванням, прокачкою гнучкості. Протягом кожної суботи з учасниками ранків будуть працювати різні тренери «Форесту», які проведуть  данс-фіт, функціональне тренування, танці, пілатес тощо. Тож, приходьте, буде цікаво, весело та корисно для здоров’я».  

Як зазначила Олександра Амеліна, фахівчиня відділу внутрішніх комунікацій «АрселорМіттал Кривий Ріг»: «Тренування на свіжому повітрі, приємна атмосфера, нові знайомства, спілкування допомагають зміцнитися не тільки фізично, а й покращити ментальне здоров’я. Під час війни це надзвичайно потрібно усім нам. І все це можна отримати на «Бадьорих ранках». Цього року проєкт відзначає своє триріччя. За цей час він вже набув досвіду, прихильників та має амбіції до розвитку. Отже, приєднуйтеся до безкоштовних тренувань, та вперед до себе нових: красивих, впевнених у собі та бадьорих щоранку».

«У мене син займається у «Форесті», тому я одразу дізналася про такі тренування і, ось я тут, – говорить Світлана, дміністратор Центру сучасної офтальмологічної допомоги «Ваш зір». – Перш за все, я хочу змінити обстановку, картинку буденності, яка через війну у кожного зараз не дуже спокійна. Хочу трохи відволіктися від проблем та присвятити час собі. Одразу скажу, що зі спортом я не дуже товаришую, але дуже хочу це зробити, і «Бадьорі ранки» – це чудова можливість для цього. Якщо чесно, я трохи хвилююсь перед тренуваннями, хочу, щоб у мене все вийшло».

«Про такі тренування на свіжому повітрі я дізналася від подружки, говорить Юлія Нечаєва, касир «Таскомбанку». – Перш за все, я хочу зарядитися позитивом та бадьорістю на цілий тиждень. Взагалі я люблю спорт, займаюся у тренажерному залі. А тут можна, та ще й безкоштовно, побути на різних тренуваннях та спробувати себе у чомусь новому. А ще для мене було приємною несподіванкою дізнатися, що «Бадьорі ранки» будуть не лише протягом червня, як я думала раніше, а протягом всього літа. Це ж просто супер! Потренуємося разом!»

Категорії
Наші люди

Мій рідний, я чекаю на тебе

Станом на травень 2025 за різними даними на окупованих територіях та у зоні бойових дій безвісти зникли понад 70 тисяч військових та цивільних. Серед них і наш колега машиніст крана блюмінга «АрселорМіттал Кривий Ріг» Павло Світанько, який захищав Україну на харківському напрямку.  

Кожні вихідні за будь-якої погоди дружина Павла Ірина Світанько разом з іншими родинами полонених та зниклих безвісти бійців виходить на акції нагадування суспільству про наших Героїв. Вона пише в усі інстанції, намагаючись хоч що-небудь дізнатися про Павла. А ще Ірина майже не випускає з рук телефон – раптом пролунає найочікуваніший дзвінок і вона нарешті почує: «Ми розшукали вашого чоловіка. Зустрічайте, він повертається додому!»

У такому напруженні Ірина знаходиться вже рік. Останній раз телефоном вони розмовляли напередодні 25 травня – дня народження їхнього сина Дана. Так сталося, що саме цього дня після сутички з росіянами «в лоб», а потім масованого обстрілу бойової позиції у сірій зоні Павла не знайшли. Серед мертвих побратими його не бачили. Відтоді про долю чоловіка Ірина нічого не знає. Пройшов важкий рік. Без батька Дан зустрів вже своє десятиріччя. Але і він, і Ірина дуже чекають на нього – вони вірять – Павло живий, він може бути у полоні.

«Хоча світ і матеріальний, шосте відчуття є в кожного з нас, – говорить Ірина. – Я відчуваю, що Павло живий, тільки повідомити про це не може. За весь рік він мені наснився один раз, я його бачила у кайданках в колонії, там було багато й інших таких самих людей. Снився Павло і багатьом нашим друзям – дуже худий він повертається додому. Я впевнена, що Павло думає про нас і таким чином повідомляє, що з ним. Скажете, містичні речі? А ви запитайте про це людей, рідні яких були в полоні і часто знаходилися без зв’язку. Я розпитувала їх, з ними теж відбувалося щось подібне. А вже на матеріальному рівні ми, такі ж жінки, як і я, активно стукаємо в усі двері до різних організацій, намагаємося дізнатися, що з нашими чоловіками, синами, братами».  

Ірина та Павло разом 12 років. Вони познайомилися на дні народження подруги, землячки Павла, вони з одного села. А Ірина разом з цією дівчиною винаймала квартиру у Кривому Розі. До речі, коли вони одружилася, то придбали квартиру у будинку поряд з тим місцем, де раніше жили.  

«Вранці 24 лютого нас розбудив дзвінок. Знайома з Карачунів майже кричала в трубку, що на нас полетіли ракети, у місті лунають вибухи. «Яка війна? Навіщо? Нам же треба на роботу, а Дану до школи!» Це були мої перші думки на ранок дня початку повномасштабної війни. Вже потім прийшло повне усвідомлення всього жаху, в якому ми опинилися, – розповідає Ірина. – Чоловік одразу сказав, що навіть за наявності білого квитка (у нього проблеми зі здоров’ям) він готовий захищати країну. Повістку він отримував декілька разів, і кожного разу його повертали додому. Та чоловік не сидів на місці. Після роботи Павло з братом допомагали облаштовувати блокпости навколо міста, активно волонтерили. До речі, мій брат з початку повномасштабної війни захищає нас у лавах ЗСУ на харківському напрямку, часто буває на першій лінії фронту. Ми ж з сином два з половиною місяці від початку війни були за кордоном. Як же ми не хотіли туди їхати! Але чоловік наполягав. Знаєте, коли ти знаходишся далеко від дома, здається, що тут все так страшно. Та коли ми повернулися, зрозуміли, що Кривий Ріг, Україна продовжують жити повноцінним життям, навіть за жорстких обстрілів, руйнувань, смертей військових та цивільних».

У лютому 2024 року Павла Світанька призвали на військову службу. Під час проходження медкомісії він прийняв рішення приєднатися до лав Національній гвардії України. Згодом Павло пройшов навчання та продовжив бойову службу на Харківщині, на нулі. У ніч на 24 травня 2024 року,  вирушаючи на позиції на три дні, він зателефонував Ірині та сказав, щоб вона 25 травня привітала їхнього сина з днем народження, а коли він повернеться з позиції, то сам йому зателефонує. Але дзвінок пролунав не від нього, а від чужих людей. Ірині повідомили, що її чоловік зник безвісти.

«Перших днів я взагалі не пам’ятаю, я сильно плакала, дуже схудла, почалися проблеми зі здоров’ям, – продовжує Ірина. – Та потім – «стоп», прийшло розуміння, що все це неправильно. Зусиллям волі взяла себе до рук, адже маю виховувати нашого сина, тому я просто зобов’язана бути сильною та здоровою. Я розпочала власне розслідування подій дня, коли він зник. Я говорила з командирами, з побратимами, які були з Павлом під обстрілом. Я підняла усіх, хто може щось знати та прояснити ситуацію. Після багатьох розмов з ними, ще раз впевнилася, що мій чоловік живий. Для мене також було важливим реалізувати усе, що ми разом з Павлом планували за мирних часів, наприклад, навчитися керувати автомобілем, пройти інші навчання. І я це зробила.

Щонеділі я ходжу на мітинги на підтримку наших полонений та зниклих безвісти. Туди ж приходять демобілізовані бійці. Ми підтримуємо одне одного і боремося разом за наших найрідніших людей. Ми тримаємо тісний зв’язок з координаційним штабом у Києві. Там формуються та оновлюються списки наших полонених на обміни. Тому я завжди дбаю, щоб ім’я – Павло Світанько – було у цьому списку. Я пишу багато листів у різні організації, в тому числі міжнародні, роблю запити і в офіс президента, в організацію з прав людини. Я знаю, що там активно ведеться робота з пошуку наших героїв. На жаль, російська сторона поки не підтверджує, чи є серед полонених мій чоловік. Зазвичай про полонених, які знаходяться на окупованій частині України, росіяни не дуже часто повідомляють. Та я сподіваюся, що все зміниться, мій чоловік потрапить до списків на обмін і, нарешті, повернеться додому. Нехай це станеться найскоріше! Мій рідний, я чекаю на тебе!»

На кінець травня 2025 року безвісти зниклими вважаються понад 70 працівників наших підприємств.

Категорії
Новини

Чи є гніздо у зозулі?

Для того, щоб діти були «еко» освіченими та дбайливо ставилися до природи, про охорону довкілля їм розповідали працівники департаменту зі сталого розвитку «АрселорМіттал Кривий Ріг».

З правилами поведінки у природі екологи знайомили учнів початкової школи Криворізької гімназії № 18. Для них працівники «АрселорМіттал Кривий Ріг» підготували віртуальну екскурсію лісом.

Візуалізувати стежки-доріжки, галявини, лісових мешканців та рослин їм допомагали цікава інформація, оригінальні загадки, малюнки, мультфільми та відеоролики про красу нашої країни.  

Діти вчилися берегти ліс, не засмічувати його, не знищувати гриби, навіть не їстівні, не рвати павутину, не кричати в лісі, щоб не злякати тих, хто там живе.

А по закінчення уроку учні раділи цікавим подарункам від нашого підприємства.

«Діти були дуже активними, їм сподобалося шукати домівки звірів та птахів, вчитися визначати різні види ягід та грибів. А на провокаційне запитання: «Чи є гніздо у зозулі?», діти відповіли правильно, цей птах не будує гнізда та не вирощує своїх дитинчат, – розповіла Світлана Пашиста, провідний інженер відділу зі сталого розвитку департаменту зі сталого розвитку «АрселорМіттал Кривий Ріг». – Ми й надалі продовжуватимемо такі уроки, адже прагнемо підвищити екологічну свідомість молодого покоління, щоб хлопці та дівчата берегли та шанували природу, відновлювали її. Тим більш, що такі заходи з підвищення екологічної свідомості дітей та підлітків входять до виконання міської екологічної програми».

Чи знаєте ви що:

Папір розкладається у природі протягом 1-2-х років;

Поліетилен розкладається за 10 років;

Пластик – 40 років;

Консервна банка розкладається протягом 80 років;

Скло – більш ніж 1000 років!

Бережімо планету разом!