Автор: Кващук Вікторія

Категорії
Новини

Хочеш допомагати – долучайся до волонтерського проекту «Разом»

Проект від «АрселорМіттал Кривий Ріг» покликаний допомогти переселенцям краще пізнати місто, познайомить їх з об’єктами промисловості, завдяки яким воно живе, та сприятиме налагодженню їх життя у новій громаді.

Через війну багато людей змушені були покинути власні домівки та шукати притулок у інших містах. Кривий Ріг прихистив понад 50 тисяч людей і тепер інтегрує нових мешканців у своє життя. «АрселорМіттал Кривий Ріг» долучився до цієї важливої місії.

Для чого це потрібно?

Щоб нові мешканці відчували Кривий Ріг своєю новою домівкою, важливо інтегрувати їх у життя нашого рідного міста. Адже потенціал будь-якого міста формують небайдужі люди. Кожен переселенець має свої культурні надбання та професійну цінність, яка може збагатити нашу спільноту. Після перемоги ми разом відбудовуватимемо країну і разом розвиватимемо місто.

Кривий Ріг – має багато можливостей для розвитку, і дуже важливо, щоб переселенці побачили ці можливості для себе й долучалися до суспільного життя свого нового міста-домівки. Зміцнювати взаємини з місцевими мешканцями необхідно вже зараз.

З якими проблемами зіштовхуються переселенці?

  • У іншому місті все по-новому. Їм потрібно звикнути до нових реалій, нових умов, нового оточення, зрозуміти культуру, інфраструктуру та темп нового міста.
  • Уявити межі Кривого Рогу довжиною у 126 кілометрів і розуміти його «участки» й «квартали» зовсім не просто. Крім того, кожен район є маленькою спільнотою зі своєрідною атмосферою, у яку теж потрібно зануритись.
  • Серед труднощів – особлива логістика міста. Адже потрібно підібрати школу, знайти необхідні магазини тощо.

Як криворіжці можуть допомогти з інтеграцією?

Для того щоб нові мешканці відчули себе частиною криворізької спільноти, необхідно встановити зв’язки з місцевими. Наші центри для внутрішньо переміщених осіб можуть забезпечити людей усім необхідним, проте не можуть дати нових друзів та знайомих. Адаптуватися у чужому місті допомагають соціальні контакти. У кожного з нас є знайомий стоматолог, перукар, майстер манікюру тощо. Ми краще знаємо, де можна щось купити та яким транспортом туди доїхати. Коли ви ділитесь контактом або будь-якою інформацією про місто та його інфраструктуру – ви інтегруєте людину у нашу спільноту.

Проте прийти просто так до помешкання переселенців і пропонувати їм допомогу чи якісь послуги не можна з огляду на безпеку, права на особистий простір та звичайну тактовність. Але є інший, більш ефективний спосіб нетворкінгу.

Щоб створити умови для взаємодії переселенців з активними мешканцями міста, волонтери «АрселорМіттал Кривий Ріг» у співпраці з виконкомом міста та комунальним підприємством «Інститут розвитку міста» Криворізької міської ради організовують різноманітні заходи в рамках проекту «Разом».

Протягом липня команда волонтерів провела 30 заходів під гаслом «Кривий Ріг – місто можливостей» у 21 центрі, де мешкають переселенці, а саме:

  • Зустрічі-знайомства «Кривий Ріг – місто можливостей»;
  • Оглядові екскурсії «Відкрий для себе Кривий Ріг»;
  • Творчі майстер-класи для дітей та дорослих;
  • Профорієнтаційні бесіди та інши корисні заходи.

А щоб вони краще розуміли контекст, у якому ми живемо, відправились з ними у маленькі подорожі у центр міста, і показали звідки почалася його промислова історія. Також відвідали алеї корисних копалин у парку імені Федора Мершавцева та показали чим багата криворізька земля.

Завітали до найбільшої міської бібліотеки на проспекті Поштовий, у якій розміщена потужна база професійної та історичної літератури про місто.

Крім того, познайомили їх з металургійним гігантом «АрселорМітал Кривий Ріг». Адже це підприємство найбільший роботодавець у місті, і після перемоги нові мешканці можуть здобути кваліфікацію в його університеті й працювати на благо Кривого Рогу та всієї країни.

Для дітей волонтери підготували майстер-класи – робили патріотичні ляльки мотанки, плели прикраси із бісеру тощо. Ці заняття зацікавили також і дорослих, тож вони із задоволенням приєднались – навіть у таких дрібницях помітна готовність переселенців працювати разом.

«Ми вдячні Наталії Кулішовій, директору нашого центра, і компанії “АрселорМіттал Кривий Ріг” за таку зустріч. Хочу відмітити простоту спілкування з волонтерами, бо для нас зараз це дуже важливо. Легкі спокійні бесіди – те, що потрібно. Нам так цікаво розповідали про місто, про всі ці ГЗК. А ще подали багато ідей для дозвілля, щоб ми почувалися в місті комфортніше. Також ми обговорили головне питання – це працевлаштування. Нам розповіли про університет АрселорМіттал, в якому можна здобути необхідну кваліфікацію. Ми приїхали з Донецької, Луганської, Херсонської, Харківської, Сумської та Миколаївської області, і хочемо залишитись у Кривому Розі, тому ця інформація нам корисна. Я й інші переселенці дуже задоволені та чекаємо наступні зустрічі, творчі вечори, майстер-класи з іграми для дітей та дорослих, екскурсії тощо», – Валерія Плотнік, переселенка з міста Краматорськ Донецької області.

Долучайтесь до активної команди волонтерів «АрселорМіттал Кривий Ріг», знайомтесь з цікавими й творчими людьми, налагоджуйте нові зв’язки, розвивайте й вдосконалюйте навички спілкування, організації заходів та отримуйте новий досвід – станьте частиною змін у своєму місті та у своїй країні.

Наші контакти: 067-675-08-61

Зареєструватися

Категорії
Новини

Зелена металургія очима криворізьких дітей

Світове виробництво сталі зараз на порозі глобальних змін. Трендом серед багатьох країн є «зелена металургія».

Під цим поняттям мають на увазі перехід сталеливарних підприємств на екологічніше виробництво через технологічні інновації. Про нові способи виробництва сталі, які поки знаходяться у розробці металургійних компаній-гігантів можна прочитати тут.

Сьогодні підприємства провідної галузі намагаються зменшити забруднення навколишнього середовища шляхом модернізації обладнання або змін окремих процесів виробництва. Тому в 2020 році «АрселорМіттал Кривий Ріг» розпочав будівництво нової сучасної фабрики огрудкування, яка дозволила б зменшити кількість викидів.

Російський агресор зруйнував ці плани, і зараз будівництво тимчасово припинено. Та мрії ворогу не зруйнувати. Криворіжці прагнуть відбудовувати країну після перемоги, а діти малюють своє майбутнє у сучасному рідному місті.

До Дня металурга та гірника ми проводили конкурс малюнків на актуальну тему «зелена металургія». Переможцями стали:

Софія Приходченко, 12 років

«Я намалювала підприємство, яке постійно розвивається. Поруч з ним розташовані паркові зони і ходять звірі. Хочу, щоб нові технології, не шкодили нашому довкіллю, і воно було чистим. Вірю в зелене майбутнє підприємства», – каже Софія

Дарина Сулима, 15 років

Я хотіла показати, що промислова частина Кривого Рогу може мати такі яскраві кольори. А горобці символізують зелену металургію у нашому місті, завдяки якій вони будуть мати своє природне забарвлення пір’ячка. На мою думку, зелена металургія означає зниження підприємством викидів вуглекислого газу. Завдяки їй моє місто не буде дуже забрудненим. Я впевнена, що незабаром «АрселорМіттал Кривий Ріг» за допомогою нових технологій розвине та розширить своє підприємство», – пояснює Дарина.

Анна Раджабова, 11 років

«Мої лелеки – символ добра і свободи. Я хотіла передати малюнком те, що місто, і країна в цілому тримається та продовжує життя, незважаючи на складний для всіх час. Зелена металургія – це повітря Кривого Рогу. Чим більше зелених насаджень, тим краще для мого промислового міста! В майбутньому хотілось би бачити Криворізького гіганта металургії екологічним з сучасним обладнанням, а місто – чистим. Щоб з гордістю говорити всьому світу, що мій татко, дідусь і бабуся працюють у найкращому місці України!», – додає Анна.

В кожній роботі, яку надіслали діти, прочитується одне і те ж бажання – бажання перемоги, миру та свободи. Сподіваємось, що кожна мрія, зображена на папері, стане проектом майбутнього, який після війни буде втілений в життя.

Категорії
Наші люди

Як лідерські якості допомагають криворізьким героям в тилу?

Поки триває війна, доменний цех №1 – живе серце підприємства. І б’ється воно завдяки команді доменників, зокрема ремонтників. Насправді люди займаються тут не тільки ремонтом та обслуговуванням різноманітного обладнання. Вони налаштовують ефективну енергетичну комунікацію, щоб забезпечити усі потреби підприємства, починаючи від освітлення в цехах до безперервної роботи доменних печей.

Особистісні якості, які розвиває «АрселорМіттал Кривий Ріг» – це цінність, якою можна творити дива. Навички комунікації між людьми з різними характерами, вміння поставити цілі, організувати людей, розподілити обов’язки, та виконати завдання у короткі терміни – це те, що дає своїм співробітникам підприємство. Це ті якості, які були вкрай необхідними у перші дні війни для нашої згуртованості та міцності у тилу.

У березні підприємство призупиняло виробництво, зокрема й роботу доменних печей. Проте старший майстер з ремонту устаткування доменного цеху №1 Сергій Салтан розповідає, що частина обладнання виводилась з системи, але роботи в цеху від того в них не зменшилось.

В суспільстві існує думка, що доменну піч не можна зупиняти взагалі, але це не так.

«Головне правильно робити зупинку, контролювати все і планувати кожен наступний крок. Кожна пауза в роботі обладнання, звісно, залишає по собі слід, тому це вимагає від нас знань, як і коли його обслуговувати, та вмінь ввести в експлуатацію», – каже Салтан.

Сергій працює на підприємстві з 2000 року, пройшов шлях від електромонтера до майстра. Зараз організовує робочий процес, координує роботу підлеглих працівників і контролює результат.

«Коли я прийшов на підприємство, в мене почали розвиватися нові якості. Завод навчає тебе дисципліни й відповідальності. Ефективність твоєї роботи не може бути не помітна. Від електромонтерів залежить якість роботи обладнання й безпека праці колег. Робота майстра вимагає від мене таких вмінь, як організація роботи персоналу, чітке формулювання завдань й розвинуті комунікаційні навички. Адже тут ти відповідаєш не лише за себе, а й за інших. І якщо щось іде не так, треба вчасно зупинити процес, виправити та навчити людину, щоб вона отримала певні навички і не допускала помилок», – продовжує Сергій Салтан.

Заступник начальника цеху з ремонту електроустаткування доменного цеху №1 Євгеній Виноградов відзначає ініціативність Салтана.«Наприклад, до війни на підприємстві збільшились плани виробництва чушкового чавуну, і було прийнято рішення розширити площу для його завантаження. Але вантажний кран був не придатний для підйому великого об’єму чушок. Сергій швидко зреагував на це і запропонував замінити старий кран на новий, щоб не знижувати темпи відвантаження продукції та працювати на максимум», – розповів Виноградов.

Набуті якості стали в пригоді Сергію й в іншій діяльності. Коли почалася повномасштабна війна, він був у відпустці й одразу поїхав до Саксаганського райвиконкому запропонувати свою допомогу – так і пристав до волонтерської групи, яка там збиралась.

«Я не сидів на місці, намагався знайти, де можна прикласти свої сили й бажання допомогти, хоча б особистим автотранспортом. Коли виникла потреба у створенні блокпостів, я звертався до керівництва підприємства з проханням виділити пісок. Буквально одразу  отримав дозвіл і вже через 3 години зустрічав завантажену машину. Також робили там освітлення хлопцям. Дуже вдячний за розуміння, підтримку та допомогу з усіма нагальними потребами Владиславу Поліщуку, Євгенію Виноградову, Антону Яцеленку, Віктору Рожкову, Віталію Касьяну», – розповідаєСергій.

Волонтерів часом сприймають як збирачів необхідних речей, та вони роблять набагато більше. В цій діяльності дуже важлива міжособистісна комунікація.

«Те, що допомагало мені з професійної діяльності – це навички комунікації між людьми з різними характерами. Це дав мені завод. Тут також потрібно і цілі поставити, й організувати людей різного віку та професій, й розподілити обов’язки, та виконати їх у короткі терміни. В нас не було ніякого перехідного періоду для того, щоб ближче познайомитись з людьми. Однак, як і на підприємстві, всі збирались колективами, і виконували певні задачі, для досягнення спільної мети. Мені пощастило працювати з найкращими. Волонтери – це настільки віддані Батьківщині люди, які готові жертвувати багато чим. Надзвичайні люди – повністю занурюються у роботу і працюють до повної виснаги, щоб зробити свій внесок більш вагомим. Коли нам потрібні були робочі руки, ми дзвонили усім, кого знаємо і можемо підключити, і вже за кілька хвилин приходила підмога – це неймовірно. Цей мій досвід не передати словами. Я щиро дякую усім!», – доповнюєСергій.

Сергій Салтан – один з комунікаційних містків між підприємством та військовими. Він активно допомагав та забезпечував їх усім необхідним для захисту міста. За цю співпрацю Криворізька військова адміністрація висловила йому подяку.

Категорії
Новини

Підсумки розіграшу до Дня металурга та гірника

До свята ми провели конкурс-гру і готові поділитися результатами.

Нагадаємо, на сайті газети “Металург” ми заховали “золоті слова”, перші літери яких складають металургійний термін. Кожен, хто хотів взяти участь у конкурсі, надсилав правильні відповіді у соцмережах компанії.

З допомогою рандомайзера було визначено щасливчиків.

Головний приз – шовкову хусточку із зображенням вітража – виграла Інна Мельник.

А Ольга Маркіна, Марина Бєлоусова, Тетяна Хорольська, Євген Сидорович отримали корпоративні подарунки.

Багато учасників надсилали слово-відповідь «шахти», проте це було неправильною відгадкою, бо зашифрували слово – ШИХТА. Нам воно здавалося дуже простим. Але ні…

«А що таке шихта?»  – ми запитали у мешканців міста.

Ми опитали мешканців міста, чи знають вони значення цього металургійного терміну. Найпоширенішими відповідями стали “шахта” та “шахтар”, а найнеочікуванішою – “капелюх”.

Переглянути відеоролик з цікавими відповідями можна на сайті нашої газети: www.metalurg.online

Насправді у цього терміну 2 значення: 

 – Кам’яновугільна шихта — суміш вугілля різного складу та якості для коксування. 

 – Металургійна шихта — суміш руди, коксу та флюсів для виплавки чавуну. 

У першій і в другій суміші важливий кожен компонент. Якщо вилучити один, нічого не вийде.

Ми вдячні усім за участь у конкурсі-грі. За новими розіграшами слідкуйте у наших соціальних мережах.  

Категорії
#Прометал

Без чавуну не буде сталі

В народі 6-ту річницю весілля називають чавунною. Це означає, що молода сім’я вже зуміла стати міцною, але ще може тріснути від сильного удару. Насправді чавун – це такий сплав, який міцніший за камінь, але слабший проти сталі.

Чавун, в уявленні багатьох з нас, це велика важка чавунна сковорода, яка вироблена з якогось темно-сірого матеріалу. На підприємстві «АрселорМіттал Кривий Ріг» теж виробляють чавун, але сковорідок там немає

Річ у тім, що на металургійному виробництві виплавляють спеціальний чавун, з якого потім виготовляють сталь.

Чекайте, хіба сталь роблять не з заліза, запитаєте ви?

Звичайно, із заліза. Тобто із залізної руди, яку видобувають у глибинах землі. Але «чисте» залізо в металургії майже не використовується. Основну його масу ми споживаємо у сплавах – сталі та чавуну, які називаються чорними металами.

Завантаження руди в кар’єрі

У кар’єрах «АрселорМіттал Кривий Ріг» видобувають справжні магічні кристали. Це такі корисні копалини, як гематит (Fe2О3) та магнетит (Fe3О4 ), що мають кристалічну форму. Обидва ці мінерали є природними оксидами заліза. Тобто містять в собі елементи заліза і кисень, останній перебуває у твердому стані.

Щоб перетворити ці кристали на залізо, необхідно позбутися кисню. Для цього нам потрібна доменна піч, де ця гірнича порода буде плавитись разом з іншими інгредієнтами.

З доменної печі вже ллється сталь?

Ковш чавуну

Ще ні, доменні печі виплавляють чавун. Cотні років тому люди намагались отримати сталь напряму за схемою «залізна руда – сталь». Кінцевим продуктом було просякнуте шлаком та іншими домішками губчасте залізо пористої будови, так звана криця.

Позбавлятися домішок тоді не вміли. Ковалям шляхом багаторазового виковування виробів не завжди вдавалося досягти повного видалення шлаків. В результаті вони отримували «в’язке залізо», яке було крихким і мало низькі показниками міцності та корозійної стійкості.

Крицю намагалися переплавляти ще раз. Ці спроби продемонстрували значні переваги у якості залізної зброї, а потім таке виробництво почало розвиватися. Згодом почали будувати доменні печі й започаткували доменне виробництво. Виплавляти сталь почали з використанням напівпродукту (чавуну). Весь подальший розвиток металургії відбувався, як вдосконалення цього способу виробництва сталі.

Отже, чавун сприяв найбільшому технічному прогресу у розвитку металургії. Сталь і досі виготовляють за технологією, якій вже близько 1000 років. Але і в цій галузі останні роки відбуваються технологічні прориви.

Як виробляють чавун сьогодні?

Для приготування цієї металургійної «страви» необхідно підготувати особливі продукти – шихту – суміш сировинних матеріалів.

  • Основним інгредієнтом «страви» є залізорудна сировина. Видобуті у кар’єрі «кристали» спочатку подрібнюють, а на спеціальних рудозбагачувальних фабриках до них додають корисні речовини. В результаті отримуємо концентрат.
Концентрат

Його піддають огрудкуванню — тобто виготовляють агломерат або окатиші, які потім відправляються у доменний цех.

Окатиші
Агломерат
  • Другий інгредієнт – кам’яновугільний кокс та природний газ. Паливо відіграє не менш важливу роль хімічному процесі під час виплавляння чавуну.
Гарячий кокс
Холодний кокс
  • Третій інгредієнт — це флюси, тобто спеціальні добавки, які вводяться для зниження температури плавлення пустої породи шихтових матеріалів. У якості флюсів використовують вапняк.
Вапно

Усі шихтові «інгредієнти» надходять у доменний цех і зсипаються у спеціальні бункери. Далі агломерат (окатиші), вапняк і кокс порціями (колошами) завантажують за допомогою підйомних кошиків (скіпів) або стрічкового конвеєру зверху на колошник печі та переплавляються на чавун.

Доменна піч №9 (вигляд зверху)

Час перебування матеріалів всередині печі, тобто від моменту завантаження на колошник і до моменту випуску їх у вигляді готової продукції, становить 5-8 годин. За добу доменна піч проплавляє приблизно такий об’єм матеріалів, що дорівнює 3,5 об’ємам печі.

Доменна піч – це основний агрегат на металургійній кухні. Саме у ній при температурі 1900 °C із залізної руди, палива та флюсів народжується чавун.

Доменна піч №9

Цей хімічний процес називається відновленням оксидів заліза, що відбувається шляхом витіснення кисню з породи, або зменшенням його ступеню.

Здійснити це можна тільки за високої температури нагрівання і з допомогою спеціального відновника, який має велику спорідненість з киснем. Це завдання під силу чадному газу (СО2), що утворюється в процесі згоряння коксу та розкладу флюсу (вапняку).

Щоб кокс почав горіти, треба добре розігріти доменну піч. Тому в неї вдувають знизу через фурми гаряче (до 600-800º С), збагачене киснем повітря.

Схема доменного виробництва

Нагріті гази піднімаються у верхню частину печі, а в цей час назустріч їм поступово опускається донизу шихта. Чадний газ проходить крізь стовп шихти і поступово відновлює залізну руду.

Відновлене в доменній печі залізо поступово поринає у більш гарячу частину печі (розпар), частково реагує з вуглецем і чадним газом. Залізо розчиняє в собі до 4% вуглецю й інші домішки. Утворюється чавун — сплав заліза з вуглецем.

Рідкий чавун

Цей процес виглядає дуже складним, але не для доменників «АрселорМіттал Кривий Ріг». Вони, як вправна хазяйка варить борщ, так само й «варять» свою фірмову страву і дуже пишаються, що вона виходить якісною.

Відбирання чавуну для проби

У найбільшого металургійного підприємства є чотири доменні печі: ДП-6 та ДП-7 об’ємом 2 тис. кубометрів , ДП-8 об’ємом 2,7 тис. кубометрів і найбільша у в Європі ДП-9, яка має об’єм 5035 кубометрів. Всі працюють за одним «рецептом», всі виробляють свій чавун з вмістом вуглецю на рівні 2,5 -3%, щоб потім сталь виходила міцнішою.

Сталь – це сплав заліза (від 45%) та вуглецю (до 2,14%). Чим менше вуглецю, тим міцніша сталь.

Окрім чавуну в доменні печі утворюється ще один продукт. За високої температури вапняк, що додається до шихти як флюс, розкладається, і утворюються легкоплавкі речовини — шлаки. Оскільки шлак легший, ніж чавун, він збирається над розплавленим чавуном, як пінка молока над кавою, і захищає його від окиснення.

Рідкі продукти плавки видаляються через спеціальний отвір – чавунну льотку. Перший шлак з’являється приблизно через 15 годин після задувки (запуску в експлуатацію доменної печі після побудови або капремонту), а перший чавун — через 20-24 години після задувки. Через кілька діб доменна піч досягає своєї продуктивності.

Чавуновозний ковш

Отриманий у доменній печі чавун зливають у чавуновозні ковші й транспортують у рідкому стані або до сталеплавильного (мартенівського, киснево-конверторного, електросталеплавильного) цеху, де переробляють на сталь, або до розливних машин, де його розливають у форми і отримують чушковий чавун. Чушки можна зберігати у твердому стані та використовувати у ливарному виробництві.

Чушка

Нові способи виробництва сталі

Дуже довго чавун вважався у сталеплавильному виробництві єдиною сировиною для виготовлення сталі. До середини XIX ст. металурги були переконані, що виплавити міцну якісну сталь можна тільки двоступеневим способом за схемою «залізна руда – чавун – сталь». В останні роки в цій консервативній галузі відбувається новий прорив.

Вчені-металурги ніколи не полишали спроб знайти способи прямого відновлення заліза з руди, оминаючи доменне виробництво й уникаючи участі коксу у цьому процесі.

Одне з технологічних рішень – це використання гарячебрикетованого заліза, металізованих окатишів або губчастого заліза, в яких вміст заліза дуже високий – до 99%. Такий продукт може одразу використовуватися у сталеплавильних електродугових печах для отримання сталі.

Ефективність цієї технології вже доведена і розвивається понад 30 років, але вона вимагає первісної залізорудної сировини з високим вмістом заліза і низьким вмістом домішок, а ще потрібні великі газові ресурси. Тому цей напрямок розвивається в Бразилії та Австралії, де є в наявності дуже хороша руда, а також на Близькому Сході, де в надлишку – дешевий газ.

Ще одне рішення – відновлення залізної руди за допомогою водню замість викопного палива, яке було винайдено у другій половині XIX ст. Проте ефективність такого способу була доведена зовсім недавно. Європейські металурги ще тільки починають розробляти інноваційні технології у цьому напрямку. Зокрема ArcelorMittal також розглядає це питання: й у співпраці з Фрайберзькою гірничою академією компанія розпочала випробування відповідного обладнання на металургійному комбінаті компанії в Гамбурзі. Наприкінці пілотних випробувань ArcelorMittal розраховує отримати 100 000 тонн сталі, виробленої з використанням водню.

Пряме відновлення заліза дозволяє уникнути «засмічення» заліза сіркою та іншими небажаними елементами, що містяться в коксі, а також підвищити якість сталі. Таке виробництво надасть можливість зменшити вуглецевий слід, через який металургійна промисловість входить у трійку найбільших виробників вуглекислого газу в світі.

Основною проблемою цього способу на сьогодні є виробництво чистого водню у промислових масштабах. Процес вимагає величезного розширення потужностей відновлюваної енергетики й великих фінансових витрат.

Проте новітні технології не припинять виплавлення чавуну. Це виробництво протягом свого існування також активно розвивалось та удосконалювалось. На сьогодні є різні види чавуну, які добре зарекомендували себе в машинобудуванні, виготовленні побутових речей та інших галузях промисловості. І доменники нашого підприємства, які порівнюють свою працю з підкоренням вулканів, незважаючи на виклики часу, продовжують нести свою гарячу вахту біля доменних печей.

Категорії
Наші люди

Хороший наставник не лише навчає, а й разом з учнем долає труднощі

«АрселорМіттал Кривий Ріг» постійно приймає студентів на практику за виробничими спеціальностями та співпрацює з навчальними закладами у рамках освітнього проекту «Дуальна освіта в «АрселорМіттал Кривий Ріг». Професіонали підприємства відчиняють практикантам двері, вводять їх у професію, навчають та долають разом з ними усі труднощі. За 2021 рік виробничу практику пройшли 800 осіб.

Минулого тижня на громадській конференції «Розбудуємо Україну – разом!» шістьох працівників «АрселорМіттал Кривий Ріг» нагородили почесними грамотами у номінації «Кращий наставник підприємства за дуальною формою навчання». Ними стали:

  • Костянтин Цопа, помічник машиніста тепловоза залізничного цеху №2;
  • Роман Ковтун, помічник машиніста тепловоза залізничного цеху №2;
  • Ігор Мікітін, старший майстер вальцетокарного цеху;
  • Олег Целінко, майстер з ремонту устаткування доменного цеху №1;
  • Олександр Нікулов, слюсар-ремонтник (бригадир) ремонтного виробництва;
  • Олександр Толдаєв, майстер дільниці цеху мереж і підстанцій МВ.

На нашому металургійному підприємстві працюють справжні професіонали, які мають унікальний досвід і готові ділитися ним з молоддю.

На навчанні у Олега Целінко у доменному цеху № 1 було 11 студентів. Роль вчителя йому давно знайома, бо Олег навчає свої підлеглих на підприємстві та працює в навчальному центрі. Він швидко може зрозуміти, кому практика даватиметься легше, а кому ні.

Олег Целінко (праворуч) – один з кращих наставників “АрселорМіттал Кривий Ріг”

«Якщо студент має чітку мету, він йде до неї швидко. Коли ніякої мети немає, то навчатися буде дуже важко. Зараз багато інформації можна знайти інтернеті. Але щоб добре розуміти теорію, необхідні практичні знання. Дуальне навчання дає саме ті навички, які потрібні для роботи», – сказав Олег Целінко, майстер з ремонту устаткування доменного цеху №1.

Може здатися, що на метпідприємство йдуть вчитися тільки хлопці, але це не так. Серед практикантів є чимало дівчат. Майстер дільниці Олександр Толдаєв у своєму цеху мереж і підстанцій вчив працювати з обладнанням практиканток. Він запевнив, що дівчатка показали себе добре, кілька з них залишились працювати в цеху й далі.

Костянтин Цопа має 30-річний досвід роботи, знає до гвинтика що і як працює у тепловозі. Він ретельно дотримується правил охорони праці й вчить цьому своїх студентів. 

Костянтин Цопа

«Охорону праці треба вчити, бо це основне. Студент може все знати і розуміти, але все одно на практиці треба це відпрацьовувати, щоб не було ніяких травм. Мені чомусь часто дають практикантів, і це приємно. Для мене це означає, що я потрібний і несу користь Україні», – Костянтин Цопа, помічник машиніста тепловоза залізничного цеху №2.

В межах конкурсу «Краще підприємство (роботодавець) – замовник кадрів 2022 року» «АрселорМіттал Кривий Ріг» отримав нагороди в номінаціях «Кращий колективний договір» і «Краще підприємство – замовник кадрів».

Крім того, Громадська організація «Криворізька міська Асоціація «Партнери» відзначила як сумлінних та відданих своїй справі працівників Сергія Гамана та Олександра Чаплинського, а також редактора газети «Металург» Тетяну Філяєву – за співпрацю з засобами масової інформації.

Олександр Чаплинський (праворуч) отримує нагороду

Цього року підприємство продовжуватиме освітню діяльність для студентів криворізьких навчальних закладів, й зокрема для учасників проекту «Нова фабрика», що навчаються за дуальною формою освіти.