Автор: Андрій

Категорії
Новини

Без збудження доєднатись неможливо

Працівники ТЕЦ відновили надважливий агрегат до базових параметрів

Саме генератор № 6 теплоелектроцентралі разом зі своїм «колегою» — четвертим генератором – врятували наше підприємство від жорстких наслідків минулорічного блекауту, спричиненого ударами російських окупантів по енергетичній інфраструктурі України.

За словами начальника ТЕЦ Олександра Дрозача, коли ДТЕК тимчасово не зміг постачати електроенергію на підприємство або ж давав її дуже обмежено, саме енергія, вироблена генераторами теплоелектроцентралі, дозволила врятувати важливі агрегати коксохімічного та енергетичного виробництв. «Для того, щоб відновити генератор № 6, підвищити його надійність, – розповідає Олександр Дрозач, – ми  впроваджуємо на ньому автономне обслуговування Виробництва світового класу WCM. А генератор № 4 ми відновили за допомоги методології  WCM ще перед війною. Він запрацював надійніше. Впевнений, що автономне обслуговування шостого генератора дасть такі ж результати».

Генератори ТЕЦ — серед найважливіших енергетичних агрегатів підприємства. Генератор №6 виробляє 9 мегават електроенергії на годину, а також трансформує пару з котлів ТЕЦ до потрібних параметрів. «Пара необхідна для роботи багатьох цехів, такий як конвертерний, доменний прокатні та інших, – говорить головний інженер ТЕЦ Роман Старовойт. – Її використовують у технологічних процесах. Також у холодний період паровими системами опалюються приміщення на нашому підприємстві. З котлів виходить пара з температурою 510 градусів за Цельсієм та під тиском 92 бари. Вона крутить вирлицю (турбіну) генератора. При цьому виробляється електроенергія. А виходить пара  температурою 350 градусів під тиском 12 бар. Саме такі параметри підходять для багатьох процесів на підприємстві».

За час впровадження автономного обслуговування працівники ТЕЦ-2 ретельно очистили агрегат і виявили його аномалії. «Це було складне завдання, адже трансформатор чималенький, – розповідає інженер WCM Сергій Грецький. –  Він має висоту 11 метрів і 18 метрів завширшки. Сюди ж входять маслостанція та ряд комунікацій — паро-, масло- та водопроводи, електрокабелі тощо. Було виявлено більше двох десятків аномалій, а також дефекти електрокомпонентів, засувок трубопроводів, системи збудження. Це дуже важлива система, яка при запуску генератора дозволяє доєднатися до єдиної енергосистеми України. Впроваджено пропоект з покращення системи контролю осьового зміщення ротора, яке суттєво впливало на безаварійну роботу генератора».

Впроваджує автономне обслуговування команда у складі  машиністів Сергія Лебединського, Петра Горбеця, старшого майстра Олега Хомяка, майстра Олександра Степанова та багатьох інших. Роботою вміло керували начальники змін ТЕЦ.

Як розповіли цеховики, надійність генератора № 6 суттєво підвищилася. Зараз тривають роботи з візуалізації. Позначки на устаткуванні допоможуть людям працювати безпечніше і ефективніше. А розробка стандартних операційних процедур  зі змащування, огляду та підтяжці різьбових з’єднань забезпечить правильний догляд за генератором та підтримку його у найкращому стані. Зараз, як ніколи, треба тримати порох сухим, а генератори – справними.

Категорії
Новини

Війна забрала життя ще одного героя-металурга

10 червня помер від поранень, отриманих у бою за свободу України, молодший сержант Олексій Бєліков.

Ця сумна звістка надійшла з Головного військового клінічного госпіталю, де медики боролися за життя нашого колеги. До вступу на службу у ЗСУ за контрактом у 2018 році, він працював оператором посту керування станом гарячої прокатки сортопрокатного цеху № 2  «АрселорМіттал Кривий Ріг».

Як розповів старший майстер дрібносортного стану ДС 250-4 СПЦ-2 Павло Житникович, Олексій Бєліков був справжнім патріотом. «Він захищав Україну з 2014 року, – говорить Павло. – Проривався з Іловайського та Дебальцівського котлів. Спочатку працював різальником гарячого металу. Дуже важка й небезпечна робота. Справлявся з нею добре, ніколи від роботи не відмовлявся. Потім був переведений оператором ПУ. Але стан зупинили на реконструкцію, тому не довелося йому покерувати прокаткою. Завжди був усміхнений, на позитиві. Разом з колегою Ярославом Черкасовим, який також загинув у цій війні, вони підіймав настрій людям у будь-яких ситуаціях. Дуже важко нам всім. Страшно втрачати таких людей. Завжди будемо його пам’ятати».

Щиро співчуваємо рідним, друзям, колегам захисника України.

Категорії
Новини

Якість — під надійним контролем

8 червня відзначає своє 85-річчя наш департамент з якості

А починалося все з невеличкої лабораторії, яка згодом перетворилася на потужний центр, який контролює якість продукції на всіх етапах її виробництва та сприяє успішній реалізації нашого металопрокату як в Україні, так і на всіх материках, за виключенням поки хіба що Антарктиди.

Як розповів виконуючий обов’язки директора департаменту Сергій Копилов, зараз підрозділ складається з управління вимірювань та випробувань у складі випробувального та метрологічного центру; служби забезпечення якості та служби вхідного контролю. «Також ми працюємо однією командою з управлінням технічного і вхідного контролю та службою технологічного контролю гірничого департаменту ПП «Стіл Сервіс», – розповідає Сергій. – Забезпечуємо контроль якості на металургійному, коксохімічному виробництвах та у гірничому департаменті. Контроль якості — це величезний комплекс робіт, від контролю за якістю сировини, що надходить – вугілля, феросплавів, вогнетривів, паливо-мастильних матеріалів до випробувань і атестації готової продукції».

А між вхідною сировиною і готовою продукцією є контроль важливих технологічних процесів: видобутку залізної руди, виробництва концентрату, коксу, агломерату, чавуну та сталі. І якщо не вгледіти, допустити відхилення на будь якому з етапів, то всі витрачені зусилля та ресурси виявляться марними, адже отримаємо брак, який нікому не потрібен. Для контролю за якістю на підприємстві задіяні випробувальні та метрологічні лабораторії. Вони проводять дослідження та випробування відібраних для контролю проб, забезпечують метрологічну придатність засобів вимірювальної техніки. Невідповідність недопустима, компромісів тут бути не може!

«Для контролю ми використовуємо безліч приладів та машин, – говорить начальник випробувального центру Сергій Андрусенко. – Деякі з них вже добряче попрацювали. Але є багато сучасного устаткування, наприклад, кілька роботизованих контейнерних лабораторій у конвертерному цеху, де аналізи проб виконують роботи. Навіть переміщуються проби всередині самої лабораторії рукою-маніпулятором, як у фантастичних фільмах. Але без людей все одно обійтися не можливо. Металурги відбирають проби металу, а фахівці нашого департаменту обслуговують та налаштовують складну техніку. А ще наша гордість — це сучасні німецькі й британські машини для механічних випробувань прокату. Коли наші клієнти їх бачать, то одразу розуміють: на цьому підприємстві вкладають чималі кошти в сучасне обладнання, що гарантує якість, надійність та задоволення вимог споживачів нашої продукції .

Якісну продукцію важливо не лише виробити, її треба ще й реалізувати. Щоб прокат купили, він має повністю відповідати вимогам стандартів тієї чи іншої країни. Ми не зможемо продати метал до Франції, наприклад, якщо у нас не буде сертифікату- підтвердження. Робота над отриманням сертифікатів на продукцію дуже клопітка й витратна, але вона того варта. Адже навіщо ж ми будемо виробляти продукцію, якщо не зможемо її продати?

«Наприклад, є перспективний ринок збуту, – продовжує Сергій Копилов. – Треба отримати сертифікат, щоб продавати в цій конкретній країні. Ми працюємо над його отриманням разом з фахівцями інших підрозділів. Спочатку визначаємо, чи зможемо виконати вимоги, а якщо так, то чи буде виробництво економічно доцільним для підприємства. Далі розробляється технологічна документація, виробляються пробні партії. Вони досліджуються у випробувальному центрі. Якщо треба, вносяться корективи у виробничий процес. Ми звертаємося до відповідного сертифікаційного органу, і починається процес сертифікації. Раніше представники органів приїжджали до нас і особисто проводили аудит виробничих процесів та випробувань. Але пандемія, а згодом війна змусили перелаштуватися в онлайн-режим. Зараз наші фахівці стали ще й так званими блогерами, які знімають процеси на відео і комунікують у режимі реального часу з аудиторами інших країн. Виявилось, що можна й так отримувати та підтверджувати сертифікати. Для наших людей немає нічого неможливого, вони все можуть».

На сьогодні підприємство має 19 сертифікатів, що дозволяє продавати прокат навіть зараз більше ніж у двадцяти країнах світу. І величезний внесок у це зробили і продовжують робити фахівці департаменту з якості. Саме якісна продукція та наявність дозволів-сертифікатів забезпечують нам успішну реалізацію продукції на всіх континентах.

«Наш департамент називають допоміжним, – сказав Сергій Копилов. – Але без роботи наших людей підсумковий результат усього підприємства неможливий. Дякую кожному зі своїх колег! Будемо розвиватися далі, щоб завжди бути на гребні хвилі. Війна дещо пригальмувала наш розвиток, але плани на майбутнє є, і ми налаштовані оптимістично!. Тож бажаю всім нам якнайшвидше перемогти, і щоб всі наші плани та мрії здійснилися!»

Категорії
Новини

Поважайте висоту

Роботи на висоті містять смертельну загрозу, якщо ставитися до безпеки абияк.

Більш ніж півтори тисячі наших працівників – це ремонтники. Без їхньої важкої праці робота підприємства була б неможливою. Ще більше ремонтників працюють у складі підрядних організацій. Всі вони практично щозміни зустрічаються з такою смертельною небезпекою, як робота на висоті. За словами провідного інженера з охорони праці Олександра Кірєєва, висота – це підступна штука.

«Монтажники, слюсарі-ремонтники, зварники, газорізальники, електромонтери – це мужні люди, – говорить Олександр. – І мабуть, саме через те, що висота з ними щодня, дехто втрачає пильність. А висота зневажливого ставлення не пробачає. Я хочу ще раз нагадати про цей вкрай небезпечний фактор і поділитися своїм досвідом виявлення ризиків під час роботи на висоті».

А для того, щоб цей майстер-клас від досвідченого фахівця був максимально зрозумілим, Олександр підкріпив розповідь про основні ризики, порушення та їх можливі наслідки реальними фотознімками.

Прихована висота

«Бачите ці два знімки, – продовжує Олександр Кірєєв. – Вони різні, але мають спільну рису. Роботу на майданчику (ліворуч) чи підняття вертикальними сходами (праворуч) багато працівників не вважають перебуванням на висоті. У першому випадку працівник має позаду себе фрагмент технологічного обладнання висотою 0,5 м, за яким перепад у висоті близько 2 м. І цей фрагмент він вважає за огорожу. Але така огорожа не зможе запобігти падінню, якщо людина необачно зробить кроки назад. Тож необхідно або встановити надійну огорожу висотою не менш ніж 1,1 м, або використовувати запобіжний пояс. Його ж, до речі, необхідно використовувати під час руху драбинами (фото праворуч), дугові огородження яких не забезпечать надійного захисту від падіння».

Не створюйте несприятливих обставин

На фото 3 і 4 наче й заходи безпеки є, але безпеки немає. На одному фото працівник виконує ремонтні роботи зі спеціальних підмостів. І наче й огорожа є, і поясом ремонтник забезпечений. Але пів метрова огорожа – що мертвому припарка. А запобіжний пояс на працівникові, мабуть, для краси, бо він не закріплений карабіном за відповідні конструкції, тому від падіння не захищає. А на іншому знімку – ремонтний майданчик, поруч з яким – двохметрова яма. Так, там є саморобна огорожа, але вона занадто низька та ще й хлипка на вигляд, що робить її доволі сумнівним захистом від падіння в яму.

«Є такі ділянки на електромостових кранах, на робочих майданчиках, прохідних галереях, де частково відсутня огорожа, – продовжує Кірєєв. – І декому здається, якщо проскочити кілька кроків – це цілком безпечно, або, наприклад, спуститися з висоти 2 метри – це ж не так вже й високо. Але дуже часто нещасний випадок – це збіг несприятливих обставин. Тож навіщо нам власноруч створювати ті обставини?»

Герої й антигерої

«А на цих двох фото працюють ті, кого я назвав би антигероями, – говорить Олександр Кірєєв. – На фото праворуч загорожа є лише з одного боку. Незважаючи на це, люди працюють без запобіжних поясів. А висота, між іншим, близько 20 метрів. Не треба пояснювати, до чого це може призвести. Праворуч — «колега» тих хлопців. Він ще відчайдушніший. Але заради чого працівник прогулюється технологічним трубопроводом на висоті 8 м без жодної страховки? Коли ти, ризикуючи, рятуєш когось — ти герой. А тут — антигерої. Друзі, не будьмо ж антигероями!»

Категорії
Новини

Безпрограшне «LoTo»

Третє з десяти «Золотих правил» стосується дотримання процедури блокування, ізоляції під час роботи з обладнанням.

Як і всі правила в оновленій версії, воно містить приклади застосування. Ось повна версія цього правила:

Велике підприємство – це тисячі й тисячі одиниць обладнання та різні види смертельно небезпечних енергій. Рух, обертання, стискання, електричний струм, гарячі вода й пара та багато іншого. Щоб вберегти людей від цих техногенних стихій, на нашому підприємстві існують системи блокування устаткування. Розглянемо на прикладі одного із цехів коксохімічного виробництва.

Технологічний цех КХВ виконує кілька важливих функцій. Його працівники очищують стічні промислові води, виробляють хімічну воду для виробництва пари, транспортують воду, пару, смолу, обслуговують та ремонтують трубопроводи КХВ. Їхня робота щоденно пов’язана з небезпечним устаткуванням та енергіями. Зазвичай перед ремонтами та обслуговуванням насосів, вентиляторів та іншого обладнання все це зупиняють. Особливо небезпечно, якщо хтось випадково ввімкне обладнання, яке ремонтують, пустить енергоносії трубопроводом. Це якби ви ремонтували кран гарячої води на кухні, перекривши загальний вентиль у ванній, а хтось із рідних цей вентиль випадково відкрив.  Щоб запобігти цьому у технологічному цеху й блокують вентилі, засувки трубопроводів та електричні вимикачі.

Як розповів начальник дільниці ТЦ Олег Ковальчук, в цеху, як і на всьому підприємстві, використовуються дві основні системи блокування небезпечних джерел енергії.

«У нас паралельно застосовуються дві системи, – говорить Олег. – Биркова система – за вимогою державного законодавства та система «LoTo», яка впроваджена кілька років тому й чудово показала себе на багатьох підприємствах у світі. Вони обидві використовуються під час технічного обслуговування та ремонту будь-якого обладнання для його відключення та блокування електричної, гідравлічної чи іншої енергії, яка його живить. За допомогою системи «LoTo» в електрощитових ми блокуємо електроапаратуру, а, наприклад, в насосній станції блокуємо засувки чи вентилі. Система «LoTo» повністю виключає помилкове вмикання устаткування сторонніми особами».

Система працює так: засувку чи, скажімо, електричний автомат перекривають. На них накладається спеціальний пристрій, який замикається на замок. Ключ від замка працівник кладе до власної кишені і спокійненько стає до ремонту чи іншої роботи з устаткуванням. Тож, безпека працівника знаходиться у його ж власній кишені. А для того, щоб технологи, які керують устаткуванням, знали, що воно зупинене, заблоковане і його ремонтують, ремонтники роблять відповідний запис у спеціальний журнал. Таким чином абсолютно виключається людський фактор. А ремонтник розблокує техніку лише тоді, коли впевниться на всі сто, що загрози для його здоров’я вже немає.

«Саме механічне блокування електричних та інших вимикачів робить систему «LoTo» супернадійною, – пояснює електрик ТЦ Геннадій Охріменко. – Бо якщо навіть дуже хочеться ввімкнути подачу струму, пари чи ще чогось небезпечного, то все одно нічого не вийде, бо на вимикачеві – замок, а ключ – у працівника, який зараз працює на обладнанні, а він же сам собі не ворог. Биркова система працює паралельно, і вона не заважає «LoTo», навіть навпаки, робить захист подвійним. Блокуючих пристроїв у нас достатньо. Вони зберігаються на цехових дільницях у спеціальних ящиках. Пристрої різноманітні, для різного устаткування – свої. Блокують стовідсотково надійно».

«Чому «LoTo»? Це скорочення від англійських слів «lockout/tagout», що означає «блокування та інформування, – говорить інженер з охорони праці Володимир Бакуменко. – Працівник перед виконанням ремонтних робіт блокує джерело небезпечної енергії та вивішує інформаційний ярлик, на якому вказує своє прізвище та орієнтовну тривалість робіт. Таким чином будь-хто з робітників може дізнатися, хто заблокував те чи інше обладнання і на який час».

Електромонтер Олександр Наконечний працює у цеху вже 16 років. Він обслуговує електроустаткування, виконує перемикання, працює з електрообладнанням під напругою і надійність системи «LoTo» встиг оцінити. «Не все нове заходить «на ура!» – зізнається Олександр. – Людському мозку властиво спочатку опиратися новому. Але щодо цієї системи блокування я одразу зрозумів, що з нею мені буде спокійніше. Так воно і вийшло. Звичайно, доводиться витрачати деякий час на додаткове блокування, але життя того варте. А карти  блокування виключають помилки. Бачите оцю товсту книгу з ілюстраціями? Тут все устаткування, яке маємо блокувати, з фотознімками. Глянеш – і все зрозуміло: що треба ізолювати, у якому місці і яким типом блокувального приладу. Зрозуміло і дуже надійно».

Категорії
Новини

Сучасне мистецтво і творці сталі

16 травня до виробничих цехів «АрселорМіттал Кривий Ріг» завітали діячі культури з Києва, Львова, Вишгорода та Кривого Рогу.

Ця екскурсія – стала одним із заходів в межах створення Криворізького муніципального центру сучасного мистецтва і культури. Подібні центри вже існують у кількох українських містах і є осередками інновацій та місцями для суспільного діалогу через засоби культури та мистецтва. Наше підприємство допомогло у проведенні заходів,  організатором якого стала художня галерея «39,9», а партнером – Криворізький міськвиконком.

А почалося все днем раніше з зустрічі, на якій митці, організатори, бізнесмени та представники міської влади обговорювали концепцію майбутнього Центру. До речі, приміщення для цієї зустрічі також надало наше підприємство.

Візит до «АрселорМіттал Кривий Ріг» культурні діячі почали з посту управління доменної печі № 6. І одразу зустріли свого колегу-художника, а за сумісництвом старшого газівника домни Євгена Попова. На роботі він веде процес виплавки чавуну, а вдома – малює картини. Ця зустріч була випадковою, але дуже приємною. Євгенові сподобалась ідея створення Центру, у якому він і сам хотів би творити. Гостинні доменники запросили гостей до ливарного двору, так би мовити, «погрітися», а заодно й поспостерігати за магією випуску чавуну. Вогняні ріки так зачарували митців, що вони довго не могли відірватися від видовища та неохоче залишали цех.

Другий пункт програми – відділення безперервного розливання сталі конвертерного цеху. Гості мали змогу побачити не лише вогняні заготовки, які виходили з МБЛЗ та іскристо розрізалися газовим різаком. Вони також із захопленням дивились на подачу ковша зі сталлю та її розливання. До начальника цеху Дмитра Васильєва та його заступників було безліч запитань, на які ті охоче відповідали. Круто у сталеплавів! Але час рухатись далі.

Дрібносортний стан ДС 250-4 – наш найсучасніший. Його реконструювали кілька років тому з урахуванням останніх технологічних новинок. Гості прогулялися станом і на власні очі побачили невеличке диво, коли із квадратних заготовок перетином 150х150 мм виходить арматура діаметром 12 мм. А яка ж вона гарнюня у шпулерних мотках! Так і виблискує на всі боки своїми сріблястими ребрами. Мрія для митця! 

Між іншим, це не перший візит українських митців до наших цехів. Вони були тут раніше – у 2020 і 2021 роках. Тоді виробництво надихнуло їх на створення багатьох творів мистецтва. Деякі з них виставлялися в українських галереях і навіть за кордоном, популяризуючи наше підприємство та місто. Тож бажаємо і цього разу майстрам творчої наснаги та чекаємо, коли новий центр сучасного мистецтва і культури відчинить свої двері для криворіжців та гостей міста.

Катерина Левченко, координаторка проєкту зі створення центру сучасного мистецтва і культури:

– Приємно, що ваше підприємство долучається до мистецького, культурного життя міста. Вочевидь, важко уявити культуру Кривого Рогу без участі промислових підприємств та індустріального туризму. Екскурсія підприємствами, містом дозволяє нам краще вивчити контекст створення Центру, ознайомитися з його майбутньою цільовою аудиторією, тобто, дізнатися, чим займаються люди, як вони живуть, що їм цікаво. Директорка із соціальних питань Юлія Чермазович бере активну участь у роботі ініціативної групи зі створення Центру. Для нас дуже важливі допомога та підтримка.

Юрій Кручак, митець, співзасновник платформи «Відкритий простір»:

– Раніше мені доводилося бувати на металургійних підприємствах, як українських, так і за кордоном. Але ваше просто вражає! Вражає своїми масштабами! А ще подобаються ваші люди, які під час війни знаходять сили й можливості виробляти сталь. Це виклики, яким ви даєте раду. Я є організатором культурних заходів, а також займаюся художньою фото- й відеозйомкою, тож хотілось би ще повернутись сюди та познімати виробництво й металургів. А ще мене вразило розмаїття виробничих звуків. Вони впливають емоційно, створюють настрій. Хотілось би створити з них, як би я це назвав, симфонію Кривбасу.