Позначка: охорона праці

Категорії
Новини

Подорож з «гірськими змійками»

Мальовничі кар’єри, заповнені водою неймовірного кольору тропічних морів, давно стали візитівкою Криворіжжя. У деяких з них, наприклад, Карачунівському чи тому, що на Зарічному, колись добували граніт, а в кар’єрах Візирки – залізну руду. Воду туди ніхто не наливав. Вона сама набралася з під землі та під час опадів. Тому у кар’єрах, де триває видобуток, воду відкачують, і для цього слугують водовідливи – комплекси устаткування та споруд. Вони завжди мають бути у належному стані. За цим ретельно стежать у гірничому департаменті «АрселорМіттал Кривий Ріг».

Минулого року в кар’єрі 2-біс рудоуправління ГД впровадили масштабний проєкт з влаштування комплексу водовідливу. Координував дії з впровадження менеджер проєктів служби реалізації проєктів управління ГД Дмитро Швець. Він люб’язно продемонстрував результати багатомісячної напруженої роботи сотень людей, наслідками якої стало підвищення надійності відкачування води, а, відповідно, безпеки для працівників кар’єру. Також у результаті цих робіт гірники отримають доступ до покладів руди, які перекривалися попередніми водоводами.

Ми з Дмитром спускаємося на надійному авто на дно кар’єру, звідки починається рух води на поверхню, і опиняємося на березі невеличкого мальовничого гірського озерця з кришталево-прозорою водою. «Ця штучна водойма зветься зумпфом, – пояснює Дмитро Швець. – Тут накопичується вода, яка ось цими потужними насосами підіймається на поверхню. Висота підйому – близько 310 метрів, хоча ці насоси можуть і більше. Вода підіймається трубами водоводу, який було замінено під час реалізації проєкту. Це дві гілки водоводу, загальна довжина труб – 5 кілометрів 100 метрів. І проклали його не на рівній поверхні, а практично гірським рельєфом. Це надзвичайно складна, небезпечна робота. Дякую команді, кожному, хто доклав зусиль».

Знизу вгору побігли дві зелених труби, мов дві яскраві змійки. Вони прокладені обабіч кар’єрної дороги, якою руду вивозять на поверхню потужні самоскиди, і наполегливо прямують до гори. Труби не лежать на землі, вони закріплені на невисоких блоках-опорах, і цієї висоти вистачає, щоб зварники мали доступ під час прокладення, та змогли потім ремонтувати водогони. Те, що труби не дотичні до земної поверхні, подовжить термін їх експлуатації.

«Це сталеві труби, зроблені на підприємстві «АрселорМіттал» у Румунії. Ми покрили їх захистом від корозії. Оця фарба не лише яскрава, вона ще й захищає, – продовжив Дмитро. – Кожна труба має довжину близько 12 метрів. Зварювали їх безпосередньо у кар’єрі».

Аж ось зелені «змійки» віддаляються від дороги, і наполегливо лізуть вгору по уступу. Як пояснив мій гід, саме на таких ділянках роботи з монтажу вимагали особливої майстерності та уваги.

«Труби пускалися уступами, відділялись від доріг саме там, де під дорогами пролягають поклади залізної руди, і гірники їх зможуть видобути у майбутньому, – пояснив Дмитро. – Робота на перспективу. І прокладання уступами було найбільш небезпечним. Під час організації таких робіт та контролю за їх виконанням ми тісно взаємодіяли з командою департаменту охорони праці та промислової безпеки, яку очолював начальник відділу гірничого департаменту Юрій Духов, та з фахівцями рудоуправління на чолі з начальником РУ ГД Олегом Кравченком. Це було захопливе видовище. Монтажники працювали зі спеціальних майданчиків, куди їх спускали в люльках за допомогою підйомних кранів. Кранами ж спускалися труби, ними ж вони трималися під час монтажу. Навіть дивитися – перехоплювало дух. Було враховано все щодо безпеки, і роботи пройшли без інцидентів».

На одному з етапів був долучений наш потужний 100-тонний кран «Лібхер», на іншому підрядники використали свій кран з вильотом стріли 65 метрів!

«Змійки» тягнуться до відмітки мінус 45 метрів (від поверхні кар’єру), де врізаються у трубопровід, що прямує на поверхню. В результаті ми отримали практично новий надійний водовід. А ще перенесення труб на нове місце дасть гірникам доступ до нових пластів руди у майбутньому. І ця руда нам всім дуже потрібна.

Категорії
Офіційно

Максим Перекицай з 1 травня 2026 року призначений заступником генерального директора з охорони праці та промислової безпеки ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг»

На цій посаді пан Перекицай відповідатиме за розвиток та реформування системи охорони праці та промислової безпеки, впровадження сучасних стандартів управління ризиками, підвищення рівня культури безпеки, а також за забезпечення відповідності виробничих процесів міжнародним та корпоративним вимогам у сфері H&S.

До цього призначення Максим Перекицай очолював напрямок управління та реалізації інвестиційних проєктів CAPEX. Раніше він обіймав посаду генерального директора дочірнього підприємства ПП «Стіл Сервіс», де керував діяльністю колективу чисельністю понад 2200 працівників, а також працював заступником керівника технічного управління, де відповідав за технологічну підтримку сталеплавильного та прокатного виробництва.

Пан Перекицай має більш ніж 19‑річний досвід роботи у металургійній галузі, включаючи управління виробничими процесами, впровадження інвестиційних проєктів та підвищення ефективності виробництва. Його професійний досвід охоплює реалізацію масштабних технічних трансформацій та досягнення значного економічного ефекту.

Максим Перекицай закінчив Криворізький технічний університет за спеціальністю «Обробка металів тиском» та Національну металургійну академію України за спеціальністю «Термічна обробка металів», здобувши кваліфікацію інженера.

Категорії
Новини

Залізниця – під замком

У вуглепідготовчому цеху коксохімічного виробництва «АрселорМіттал Кривий Ріг» впровадили технічні заходи для підвищення рівня безпеки на залізниці.

Для металургії потрібен кокс, а для виробництва коксу необхідний вугільний концентрат. Його поставляють на завод залізницею. Донедавна доступ до вагоноперекидача, який вивантажує концентрат, та до залізничних колій біля нього був, як то кажуть, вільним. Працівник підрядної організації «Стіл Сервіс Груп» Роман Іскрук, який разом з колегами керує роботою вагоноперекидача, має не дуже позитивні спогади про відкритий доступ, та воно й зрозуміло.

«До вагоноперекидача запросто потрапляли сторонні люди: не пов’язані із залізницею працівники КХВ, охоронці підприємства, та й просто сумнівні персони невідомо звідки. Хто тільки до нас не забрідав? – згадує Роман Іскрук. – І мало того, що сам вагоноперекидач – дуже небезпечне устаткування, якщо занадто допитливі вирішать його дослідити, та ще й по колії поруч пускають вагони, які їдуть своїм ходом з гірки, тому їдуть тихо, що особливо небезпечно. Я відповідаю за безпеку процесу розвантаження, тож на серці було неспокійно. Зараз же навантаження на мою нервову систему значно зменшилося, бо нові безпекові загорожі сконструйовані так, що тепер ми повністю контролюємо процес потрапляння людей на цю територію».

Тригером для встановлення захисних загорож став нещасний випадок, що стався минулого року на одному із зарубіжних підприємств «АрселорМіттал». «Тоді на залізниці загинула людина, і було вирішено діяти на випередження, щоб не допустити такого у нас, – розповідає провідний інженер з охорони праці департаменту з охорони праці та промислової безпеки нашого підприємства Володимир Бакуменко. – Один із заходів розробили саме для вагоноперекидача вуглепідготовчого цеху. Встановили загорожі, запобіжні змійки, поставили хвіртку з електронним замком. Тож тепер без дозволу машиніста через територію вагоноперекидача не пройде жодна людина. І такі технічні заходи, коли більше покладаються не на свідомість людей, а на фізичне блокування  доступу до небезпек, я вважаю найнадійнішими».

Над розробкою заходу також працювала інженерка з охорони праці «Стіл Сервіс Груп» Вікторія Рябоконь. «Ми намагалися отримати чіткий і практичний алгоритм пропуску на територію: у конструкції захисної споруди є кнопка, людина на неї тисне, машиніст вагоноперекидача бачить це на своєму пульті керування і ухвалює рішення – кого пропустити, а кому, як то кажуть, немає там чого робити. І відкриє він замок лише завершивши операцію й вимкнувши устаткування. Завдяки цьому перехід став прогнозованим, контрольованим, а ризики практично усунені. До того ж коли з гірки їде вагон, то замок не відімкнеться, поки вагон не проїде на небезпечну відстань».

Категорії
Новини

Навчився? Поділись з колегами

У програмі Тижня охорони праці в «АрселорМіттал Кривий Ріг» чільне місце посіли освітні заходи, серед яких – тренінг для працівників підрядних організацій «Оцінка ризиків  на робочому місці, ризикоорієнтований підхід згідно стандарту «ISO 45001».

«Звичайна київська квартира. Господарка кип’ятить воду в електрочайнику, чує булькання, і, не дочекавшись автоматичного вимкнення, відриває його від підставки. У жінки широкий мокрий рукав, і вона, отримавши удар струмом, відсмикує руку. Окріп льється на підлогу. Задіта підставка, увімкнена в розетку, падає у калюжу. Вода – провідник, тому жінка, що стоїть у калюжі, отримує потужний удар струмом і падає. Маленький син забігає на кухню, хапає маму за руку. Людське тіло також проводить струм… Моторошна трагедія. Після цього виробники чайників вкоротили довжину кабеля живлення з метра до 60 см, щоб при падінні зі столу підставка не дістала до підлоги», – цей приклад з реального життя привів тренер, аудитор управління з технічної підтримки СУОП департаменту з охорони праці та промислової безпеки Костянтин Ганик.

Годі й шукати кращого прикладу, щоб переконати у важливості заздалегідь визначати ризики та усувати їх не тоді, коли непоправне вже сталося. Цьому й навчалися керівники підрядних організацій, які виконують роботи для «АрселорМіттал Кривий Ріг». Учасники вчилися визначати ризики, створювати їх реєстри, оцінювати за бальною системою, щоб визначити критичні ризики, а на основі цієї інформації створювати бар’єри на шляху ризиків.

«Чим більше ефективних бар’єрів створено, тим більше можливостей для досягнення нульового травматизму, – пояснює Костянтин. – Ми маємо створити комплекс бар’єрів. Наприклад, для роботи з електроустаткуванням – це наявність заземлення, захист обладнання від пилу та вологи, використання знаків, що сигналізують про небезпеку, обов’язкове вимкнення подачі струму, застосування блокувань системи LOTO, навчання персоналу, використання засобів індивідуального захисту тощо. Кожен з цих бар’єрів може захистити від травм, але лише разом вони створюють максимальний захист. Сьогодні навчаються керівні кадри підрядних організацій. А далі їхнє завдання – поділитися знаннями та вміннями зі своїми колегами».

Категорії
Новини

Діти – найкращі інструктори з охорони праці

В «АрселорМіттал Кривий Ріг» підбили підсумки конкурсу дитячих відеороликів, який за ініціативи департаменту з Охорони праці та промислової безпеки традиційно проводиться на підприємстві з нагоди Всесвітнього дня охорони праці.

Вдягнувши спецодяг та каску, розпитавши батьків про їхню працю, діти взялися за телефони. Взявши на допомогу свіжі ідеї та креатив, вони зняли короткі відео, в яких нагадали своїм матусям та татусям про безпечну роботу на виробництві, підкресливши, щоб після неї вони обов’язково приходили додому без травм.

Цього року у конкурсі відеороликів «Звернення до батьків – Працюйте безпечно» взяли участь діти від 6 до 18 років (у трьох вікових категоріях), чиї батьки працюють в «АрселорМіттал Кривий Ріг», ПП «Стіл Сервіс», ТОВ «ЛМЗ».

«Культура безпеки починається з родини, тому ми щорічно проводимо конкурс відеороликів, залучаючи до нього і батьків, і дітей. Працюючи над темою, діти більше дізнаються про роботу своїх батьків та правила охорони праці. На своїх дитячих прикладах бачення безпеки вони вчать дорослих не затуляти очі на ризики, берегти своє життя і здоров’я на виробництві. А дорослі, звичайно, прислухаються до своїх дітей, адже діти є найкращими інструкторами з охорони праці для своїх батьків. Переможці конкурсу визначені, але за фактом – перемогли усі», – вітаючи учасників конкурсу сказав Олег Кириленко, начальник управління (технічна підтримка СУОП) департаменту з охорони праці «АрселорМіттал Кривий Ріг».

Кожен відеоролик конкурсу вражав своєю оригінальністю, нестандартним підходом, художньою майстерністю. У більшості роликів діти сміливо ставали у кадр і були головними героями фільмів про безпечну працю батьків. Діти були і режисерами, розігруючи різні цікаві ситуації, навіть відеодизайнерами – залучаючи до фільмів анімацію, яка додавала гостринки сюжетам.

Зрозуміло, що визначити найкращі роботи було дуже важким завданням. Та за результатами голосування перемогу святкували Богдана Мікрюкова, Аліса Дердіященко (вікова категорія від 6 до 9 років), та Вікторія Гапонова (вікова категорія від 15 до 18 років). Вони отримали грамоти та мобільні телефони.

Дипломами учасника та сертифікатами Comfy були нагороджені Володимир та Ксенія Саєнки (вікова категорія від 6 до 9 років), Аліна Мельникова та Аліна Кривошонок (вікова категорія від 15 до 18 років).

«Мені було важко зніматися у ролику, але дуже цікаво, ми стільки дублів багато зробили! Від тата я дізналася про правила охорони праці, як треба діяти, щоб не травмуватися. Я пишаюся тим, що мені все вдалося, і дуже радію перемозі», – поділилася враженнями Богдана Мікрюкова.

«Я вже не вперше беру участь у цьому конкурсі, тому вже навіть вдосконалююсь у цьому. На цих роликах я вчуся безпеці, якої мій батько Павло Гапонов, який працює майстром у конвертерному цеху, дотримується на виробництві, а я можу застосовувати правила охорони праці у своєму звичайному житті», – сказала Вікторія Гапонова.

«А я вперше робила такий кліп, мені дуже допомагав мій тато Борис Дердіященко. Він багато років пропрацював в охороні праці, тож підказував що треба робити в тих або інших ситуаціях, як правильно поводитися, яких правил дотримуватися. А я займалася творчими процесами. Найбільш мені сподобалося одягати спецодяг»,  – зазначила Аліса Дердіященко.

Зі мною безпечно

Але підсумки конкурсу дитячих відеороликів – це не всі приємні події, які відбулися під час заходу. У Всесвітній день охорони праці урочисто було відзначено і працівників «АрселорМіттал Кривий Ріг», які мають позитивні практики та чималі досягнення в галузі охорони праці та промислової безпеки.

Кращими стали Олександр Кучма, слюсар-ремонтник (бригадир) парогазового цеху, Юлія Титаренко, бригадирка на обробленні, сортуванні, прийманні, пакетуванні та пакуванні металу й готової продукції СПЦ № 2, Віталій Сташевський, монтажник устаткування металургійних заводів (бригадир) ЦРМУ № 2, Олександр Школяр, слюсар з ремонту рухомого складу (бригадир) залізничного цеху № 2, Олександр Селіванов, слюсар з паливної арматури АТУ, Денис Красніков, заступник начальника цеху уловлювання і сіркоочищення КХВ та Владислав Кравченко, заступник начальника коксового цеху № 1 КХВ.

Ми поздоровляємо наших колег з нагородами. Тепер ми знаємо, з ким поряд справді БЕЗПЕЧНО!

Категорії
Новини

Чудовий день для красивих справ

На території коксохімічного виробництва «АрселорМіттал Кривий Ріг» пройшов захід з озеленення території.

Трудовий десант коксохіміків очолив директор коксохімічного виробництва Микола Галушкін: «Важко сказати, хто був ініціатором ідеї висадки дерев, мабуть, це було колективне рішення. Взяти участь у заході ми запросили колег з інших департаментів, і я вдячний керівництву енергетичного департаменту на чолі з Сергієм Пархоменком, директору прокатного департаменту Олександрові Ткаленку та іншим помічникам, які приєдналися до нас сьогодні. Вочевидь, коксохіміки впоралися б і самі, але ж атмосфера спорідненості між підрозділами – це чудово. Я вже уявляю, як оці кущики калини – символу нашої України – приймуться, зарясніють білосніжними квітами, а потім вкриються яскравими ягодами. Буде дуже гарно».

Разом з калиною організатори підібрали рослини ще кількох видів, які безумовно прикрасять суворі виробничі пейзажі.

«Тамарикси, дикі сливи та сакури будуть дуже класно виглядати на нашому КХВ. А ще – бобовник. Назва не дуже романтична, але квітнуть ці дерева дуже гарно, повірте, – усміхається майстриня управління КХВ Марія Мелецька. – Всі ці види гарні, різноманітні, квітнуть в різний час. Вони гармонійно доповнюватимуть одне одного. А до цього ми вже встигли висадити кущі лаванди, гібіскуси різних видів, декоративні верби. Залишилося посадити ще кілька кущів хвойника. На роботі ми проводимо багато часу свого життя і маємо зробити наше оточення яскравішим, гарнішим. Це позитивно впливає на емоційний стан».

Частину саджанців посадили біля композиції з «Золотими правилами з охорони праці» зі словами «Believe in zero» , що встановлена біля входу та в’їзду до промислової зони КХВ. Саме цим шляхом більшість коксохіміків рухаються до своїх цехів. І коли саджанці забуяють зеленню та квітами, це буде додатковим нагадуванням людям, що життя чудове, попри все, що його треба берегти, і що нуль нещасних випадків можливий.