25 квітня в межах Тижня охорони праці на базі Криворізького воєнізованого гірничо-рятувального загону, за сприяння управління з роботи з підрядними організаціями департаменту охорони праці та промислової безпеки, відбувся практичний тренінг. На цьому тренінгу бійці загону відпрацьовували різні способи евакуації умовно постраждалих, що за легендою навчань отримали травми під час робіт на висоті, а також надання медичної допомоги, транспортування постраждалих тощо.
За тренінгом спостерігали близько 80-ти працівників «АрселорМіттал Кривий Ріг» та близько сотні наших підрядників, робота яких пов’язана з висотою. Вони мали змогу на власні очі пересвідчитися у професіоналізмі та злагодженості бійців загону, які виконують рятувальні і запобіжні профілактичні роботи (у тому числі й на нашому підприємстві), а також отримати корисну інформацію про збереження життя й здоров’я людей. Гостям показали мінівиставку, де було представлене устаткування, яке використовують рятівники під час роботи.
Сергій Ячмінь, майстер ЦРМУ-4:
– Наш підрозділ виконує ремонти та обслуговування устаткування у багатьох цехах. Мені самому доводиться працювати на висоті, а також організовувати такі роботи. Цікавий тренінг. Хлопці працюють добре, професійно. Але й ми звикли організовувати свою роботу так, щоб було максимально безпечно. Від того, як ми знаємо правила, як сумлінно їх дотримуємось, як вміло використовуємо засоби захисту, багато в чому залежить наша безпека. Все у наших руках.
Доброзичлива бесіда спонукає до безпечного виробництва. Так вважає начальник відділу охорони праці сталеплавильного та прокатного департаментів управління з охорони праці Олексій Курочка.
Підприємство поступово відновлює виробництво. Починають працювати цехи, які довго стояли. Один з них – цех підготовки составів, який готує залізничні состави з формами-виливницями для розливання сталі. Працівники повертаються з простою на виробничі дільниці. І надважливо нагадати людям про небезпеки, ризики, дізнатися про їхні проблеми та разом розробити заходи щодо безпечної роботи. Такий обмін інформацією є корисним лише за умови довіри між фахівцями з ОП та цеховиками.
«За останні півроку відбулися суттєві зміни, – розповідає заступник начальника ЦПС з виробництва та технології Олександр Наконечний. – Інженери з охорони праці в нашому цеху використовують підходи, які базуються на довірі, а не на вистежуванні порушників. Свою ефективність довели обходи, під час яких керівники цеху разом з працівниками управління з охорони праці виявляють небезпеки, обмінюються інформацією з робітниками. Це бесіди, які дозволяють встановити міцні щирі зв’язки та виявити недоліки з метою їх подальшого усунення. Майстерно знаходять спільну мову з працівниками інженер з ОП Ігор Челешков та начальник відділу ОП Олексій Курочка».
Маршрут одного з обходів лежить відділенням виливниць цеху підготовки составів. Там багато небезпек: електромостові крани, виливниці з температурою 180-260 градусів, залізничні колії, якими рухаються поїзди. Олексій Курочка та Олександр Наконечний підходять до одного з робітників, усміхаються, отримують усмішку у відповідь, тиснуть співбесідникові руку. Зав’язується розмова.
«Особисто я перед спілкуванням з людиною уявляю, що це мій давній добрий знайомий чи знайома, – ділиться лайфхаком Олексій. – Це у більшості випадків дозволяє одразу прибрати умовні бар’єри і почати невимушену бесіду. Цікавлюсь, як людина себе почуває, і не навантажую запитаннями з охорони праці з цифрами та визначеннями. Запитую, які є проблеми з безпекою на робочому місці, і як я можу допомогти їх вирішити? Які є актуальні ризики? Ненав’язливо нагадую основні правила безпеки. Якщо людина зрозуміє, що я не хочу притягнути працівника до відповідальності, а бажаю допомогти, то сприйме мої поради й поділиться наболілим. Наприклад, від людей з різних цехів ми дізналися про негаразди з кондиціонерами на деяких кранах. І вже зараз, не чекаючи літньої спеки, працюємо разом з керівниками цехів над усуненням цієї проблеми».
Звичайно ж, стереотипи в одну мить не зламати. Якщо багато років поспіль співробітник з управління охорони праці сприймався працівниками «мисливцем» за порушниками, то для багатьох важко одразу повірити у щирість, відвертість та дружність подібних бесід. Але поступово довіра виникає.
«В ЦПС я працюю вже 23-й рік, – розповідає бригадир двору виливниць Едуард Ковтун. – Дійсно, я приємно здивований спілкуванням із фахівцями з ОП протягом останніх місяців. Вірю, що люди хочуть розібратись і допомогти. Тому охоче ділюся з ними інформацією, проблемами. Бо не хочеться до лікарні. Хочеться без травм повертатися додому».
Про культуру безпеки праці – просто і з прикладами з електроремонтного цеху.
Культура безпеки праці – це сукупність переконань, уявлень та цінностей, які поділяють співробітники щодо ризиків у середині організації.
Це далеко не найскладніше та найнезрозуміліше визначення, яке можна знайти у підручниках та на теренах інтернету. Директор департаменту з охорони праці, промислової безпеки та екології Жанбек Єсмаханов пояснив це набагато простіше: «Культура безпеки праці – це коли людина працює, дотримуючись правил і вимог з охорони праці усвідомлено, навіть коли її ніхто не контролює». Формування цієї культури у працівників має допомогти підприємству у досягненні нульового травматизму.
Тетяна Волошина працює в електроремонтному цеху вже більше 40 років, 28 з них – майстром відділення обмотки дільниці ремонту електричних машин технологічних агрегатів. Колектив відділення ремонтує електродвигуни потужністю від 22 до 250 кіловат для доменних, сталеплавильних цехів, рудозбагачувальних й агломераційних фабрик та ще багатьох виробничих підрозділів. За її керівництва у відділенні – нульовий травматизм. Безумовно, цьому посприяв рівень культури безпеки праці, вже сформований у колективі. Але Тетяна зізнається, що є ще над чим працювати.
«Внутрішню потребу працювати без порушень ми формуємо разом протягом багатьох років, – говорить Тетяна Волошина. – Звичайно ж, порушення є. Але навмисно мої люди того не роблять. Колектив досвідчений. Кожен знає як і вміє працювати безпечно. Небезпек багато. Це обладнання під електронапругою, електромостові крани, заїзд автомобілів у цех для завозу та вивозу електродвигунів тощо. Щодня нагадую про небезпеки, повторюємо правила. Основні порушення: забув хтось вдягти захисні окуляри чи скористуватися відтяжкою-крюком під час супроводу вантажу, який переміщується краном. Причиною цього стає елементарна неуважність».
Для того, щоб подолати неуважність, треба налаштуватись на робочий лад. У Тетяни свої методи налаштування, якими вона охоче поділилася.
«Вдома, перед поїздкою на роботу, я молюся за себе й за своїх працівників, щоб зміна пройшла без травм, – розповідає Тетяна Волошина. – А коли вже їду в транспорті, то налаштовую себе. Згадую ризики, міркую, як їх взяти під контроль, як діяти, щоб не наражатися на небезпеку. А далі на змінно-зустрічних зборах налаштовую підлеглих. Обговорюємо безпечні способи роботи, основні правила. А перед роботою даю установку: якщо відчуваєте, що далі продовжувати виробничий процес небезпечно, то зупиніть роботу, зверніться до мене, і ми разом розберемося. Якщо ж мене немає у цеху, зверніться до іншого майстра, заступників чи навіть начальника цеху. Ніхто не відмовить у допомозі. У нас у цьому плані все дружно».
Тетяна достеменно знає свій колектив з 15 людей. У кого які здібності, таланти, характер. Відповідно до цього вона розподіляє роботи між працівниками. Майстер вважає, що це допомагає не лише ефективно виконувати завдання, а ще й уникнути зайвих стресів.
«У кожного є схильність до тієї чи іншої виробничої операції, – говорить вона. – Я це обов’язково враховую. Якщо у людини щось не дуже виходить чи не дуже відповідає її характеру, я дам їй іншу роботу. Стреси не потрібні, особливо зараз, коли війна. І спілкуватися з людьми намагаюсь доброзичливо. Розуміють без слів. Але якщо вже я сказала «Зайдіть у кабінет до майстра», то знають, що порушення серйозне, і там усмішок не буде. Але таке нечасто буває і, як правило, більше не повторюється. Отак поступово разом формуємо відповідальність до безпеки праці – власної та тих, хто працює поруч».
Віталій Ткаченко, електрослюсарЕРЦ:
– Інколи працівники порушують правила свідомо, бо хочуть швидше виконати роботу. Особливо, коли не встигають. Є такі моменти, коли доводиться виконувати не лише свою роботу, бо людей мало. Отут і виникає спокуса зробити щось швидше, навіть коли це тягне за собою порушення. Якщо буде достатньо людей, то ця проблема зникне, я вважаю.
Тетяна Ющенко, електромонтер ЕРЦ:
– За порушення правил з ОП мене карали всього одного разу. Мені треба було заглянути подивитися стан обмотки електродвигуна, і я зняла захисні окуляри, бо в них майже нічого не було видно. Ніякої небезпеки, що щось потрапить в око, не було, я вважаю. Але колишній інженер з охорони праці був тут як тут зі своїм фотоапаратом. Останнім часом такого немає, працівники ОП наче доброзичливі. Але взагалі негативне ставлення так швидко не проходить. Людей не треба карати з кожного приводу. Якщо поговорити, пояснити, а за щось гарне ще й заохотити, то працювати хочеться завзято й без порушень.
Андрій Похлеба, начальник відділу з ОП ЕД та ЦДУР:
«Культура безпеки – це розуміння кожним працівником, які ризики присутні на робочому місці, та як можна їх уникнути, а також коли працівники слідкують, щоб інші виконували роботу безпечно. Я вважаю, що культура безпеки повинна починатися не з початку робочого дня, а з дому. Мене завжди дивувало, як людина, прийшовши на роботу, починає палити, залишати безлад після себе, купу сміття та бруду на своєму робочому місці? Вдома вона ж так не робить? Якби працівники ставилися до своєї роботи хоча б так, як вони це роблять у себе вдома, рівень безпеки значно підвищився б».
Нещодавно було відремонтовано транспортну зупинку біля інженерного корпусу (заводоуправління) підприємства.
Саме від цієї зупинки тисячі працівників нашого підприємства стартують до своїх робочих місць автобусами автотранспортного управління. Звідси починаються автобусні маршрути до цехів прокатного, аглодоменного, сталеплавильного, гірничого, енергетичного, транспортного та інших департаментів та до підрозділів ливарно-механічного заводу.
Зупинка отримала нове полікарбонатне укриття, з якого зроблені стеля й стіни. Воно надійно захищає від дощу, снігу та вітру, створюючи затишну атмосферу очікування транспорту, а також дасть змогу пересидіти непогоду після повернення людей автобусами після робочої зміни.
Ремонтні роботи для себе й колег виконали монтажники та теслярі цеху з ремонту металургійного устаткування.
Понеділок є улюбленим днем тижня майстра копрового цеху. Бо попереду цілий тиждень, а він отримує справжню насолоду від ремонтів, інструментів та усього, що пов’язано з роботою.
Працівники дільниці № 1 копрового цеху займаються підготовкою металобрухту для конвертерного цеху. Для сортування та відвантаження брухту, без якого неможлива виплавка нашої сталі, використовуються електромостові крани та екскаватори на електричній тязі. Саме за їх безаварійну роботу відповідає майстер з ремонту електроустаткування Даніїл Берьозкін.
У малого Дані була мрія – потрапити до шкільної майстерні, де займалися старшокласники. Звідти приємно пахло деревиною й чулося приглушене гудіння верстатів. То були чари, що вабили неймовірно. Але малюкам туди – зась. Він яскраво запам’ятав той щасливий день, коли їх, п’ятикласників, завели до майстерні на перший дорослий урок праці. Хлопчик навчався натхненно, ще й записався на додаткові заняття, і байдуже, що аж у п’ятницю після уроків. Дуже подобалося робити щось власноруч. Після школи надумав йти в прокатники, бо знайомі казали, що то престижно. Але коли вже писав заяву, то несподівано вирішив, що піде в електрики.
Випускник технікуму Даніїл Берьозкін прийшов електромонтером у копровий цех. Там є що ремонтувати. 12 потужних кранів, 2 екскаватори, а також тельфери, кран-балки, верстати та багато електрокомунікацій. Працював добре, вдосконалював майстерність. Невдовзі вже заміняв майстра, а згодом сам обійняв цю посаду. «Мені подобається організовувати роботу, – говорить Даніїл. – Подобається й власноруч ремонтувати. А ще подобається наводити лад. І взагалі, люблю понеділки, тому що попереду цілісінький робочий тиждень і можна багато встигнути».
Майстер Берьозкін та його колеги вже дуже багато встигли. В сталеплавильному департаменті кажуть, що енергія, бажання та професіоналізм Даніїла стали тією рушійною силою, яка сприяла підняттю культури ремонтів електроустаткування на якісно вищий рівень. А крани та екскаватори віддячують надійністю, що є важливою складовою успішної роботи цеху.
«У мене багато ідей, – продовжує майстер. – Круто, що керівництво підтримує, допомагає. Ми з колегами переобладнали приміщення електрослужби. Там булобагато зайвого, звалені в купи інструменти, дах протікав. Нам виділили кошти й зробили ремонт. А ми виготовили стенди, переобладнали стелажі, впорядковано розмістили все необхідне. Зараз тут приємно працювати й відпочивати, легко знайти потрібний інструмент. Ось хоча б оці свердла. Їх близько 200. Для пошуку потрібного доводилось «перекопати» купи, поміряти схожі штангенциркулем, знайти потрібне, заточити, а лише потім використовувати. Зараз вони розміщені в дерев’яних касетах, діаметри й типи підписані, свердла заточені. Тож економимо час і нерви».
Гідравлічний прес, який напресовує підшипники, рихтує і навіть кує, Даніїл Берьозкін змайстрував сам. Він знайшов гідравлічний домкрат серед металолому, відремонтував його, зварив каркас зі швелера, додав ще кілька необхідних елементів. І ось прес працює! Завдяки йому працівники відмовились від низки ударних операцій з молотком і зубилом, під час яких уламки металу могли потрапити в очі, травмувати. «Люблю зробити щось корисне власноруч, – каже майстер. – А безлад не «переварюю». Ми переобладнали склад електродвигунів. Раніше його називали «кладовищем двигунів», а зараз, як бачите, вони посортовані, викладені в рядочок, підписані. А ось ці готові до роботи хоч зараз».
З двигунами була цікава історія. Раніше вони виходили з ладу досить часто. Даніїл зізнався, що найлегшим було звинуватити машиністів кранів, які, як йому здавалося, неправильно експлуатували устаткування. «Моїх знань про крани не вистачало для того, щоб докопатись до істинних причин, – розповідає він. – Допоміг досвідчений фахівець з підрядної організації, яка працювала тоді в цеху. Ми разом провели дослідження й зрозуміли, що проблема криється в системах керування кранами. Були перероблені системи на всіх кранах, і двигуни стали ламатися набагато рідше».
Спеціалісти електрослужби використовують багато інструментів: слюсарні, електричні тощо. А вдома у майстра є ще й акустичні. «Маленьким мене віддали до музичної школи, – згадує майстер. – Але вчитись грати на фортепіано було невесело. Веселіше пішло з баяном. На баяні грав мій дід, і мені зайшло. А гітару опановував самостійно, вже в технікумі. Коли є настрій, то складаю гітарну музику та вірші. Маю піаніно, дві гітари та два баяни. Але моїм фаворитом все ж є верстат. Мати власний верстат, який би точив, шліфував, фрезерував, нарізав – то була мрія дитинства. Купив його за першої ж можливості. Отримую кайф, працюючи на ньому. А вимкнений верстат є улюбленою іграшкою моїх синів-малюків Лева й Гордія. Прийде час, – буду їх навчати магії».
30 березня в «АрселорМіттал Кривий Ріг» відбувся тематичний тренінг з охорони праці під егідою Федерації роботодавців України.
Учасниками заходу стали більш ніж 50 людей з Кривого Рогу та інших українських міст. Серед них були представники Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, Федерації роботодавців України, Південного, Північного та Центрального гірничо-збагачувальних комбінатів, ПАТ «ПВП «Кривбасвибухпром», АТ «Дніпроазот» з Кам’янського, українсько-німецького ТОВ «СП Товариство технічного нагляду ДІЕКС», ТОВ «Метінвест Інжиніринг», працівники різних департаментів нашого підприємства.
Темою тренінгу став «Аналіз безпеки виконання робіт при проведенні технічного обслуговування високовольтного електрообладнання. Технічне обслуговування вакуумного вимикача та кабельної зборки». Тема більш ніж актуальна, адже на кожному підприємстві є електроустановки, а безпечна робота з електроустаткуванням – це важлива складова збереження здоров’я й життя працівників. На початку заходу директор департаменту з охорони праці, промислової безпеки та екології нашого підприємства Жанбек Єсмаханов побажав кожному доброго настрою, ефективної роботи під час тренінгу та успіхів.
«Зараз на війні, на превеликий жаль, ллється кров наших захисників, – сказав Жанбек. – Ми ж повинні забезпечити умови для безпечної праці, щоб не втрачати людей на виробництві. І електробезпека – серед найважливіших напрямків. Адже електричний струм – це особливо високі ризики, а інциденти, пов’язані з високою напругою, як правило, мають трагічний результат. Такі тренінги мають підвищити нашу компетентність у даному напрямку, і цьому, безумовно, сприятиме участь великої кількості висококваліфікованих фахівців з багатьох підприємств».
Програма тренінгу складалася з теоретичної та практичної частин. Теорія містила презентації на теми «Електробезпека та практичне дотримання її вимог» та «Ризикоорієнтований підхід. Керування ризиками». Практичний тренінг відбувся на одній з підстанцій цеху мереж і підстанцій, який забезпечує електроенергією наші виробничі потужності. Гості та представники «АрселорМіттал Кривий Ріг» спостерігали за одним зі складних та небезпечних моментів у роботі персоналу ЦМП – підготовкою робочого місця та допуском бригади до обслуговування електроустаткування підстанції. Дії фахівців цеху коментував та пояснював спеціально залучений тренер з «ДІЕКСу». Ці операції мають доволі складний алгоритм з багатьма безпековими заходами, адже в робочому стані це устаткування перебуває під напругою 6000 вольт.
Начальник відділу з електронагляду управління енергетичного департаменту Костянтин Ганик розповів, що це одна з найрозповсюдженіших операцій на підприємстві, пов’язаних з електроустаткуванням. «Такі роботи виконуються не лише у ЦМП, – говорить Костянтин. – А й у доменних, прокатних, агломераційних, конвертерному та багатьох інших цехах, збагачувальних фабриках та коксохімічному виробництві. Процедура чітко регламентована і не може бути зміненою щодо безпекових правил. На початку минулого року ми мали електротравму під час технічного обслуговування трансформатора напруги. Щоб запобігти повторенню подібних інцидентів, був вжитий ряд організаційних та технічних заходів з навчанням персоналу та керівників цехів. Тож нам є що показати нашим гостям».
Після завершення практичної частини тренінгу учасники підбили підсумки. На їхню думку захід був дуже корисним, тому така форма роботи з охорони праці, яка триває не один рік, має бути продовжена.
Євген Воронков, технічний експерт з промислової безпеки, начальник електровимірювальної лабораторії ТОВ «СП Товариство технічного нагляду ДІЕКС»:
– Сьогодні мені довірили бути тренером, це було відповідально й приємно. Ми всі отримали корисний досвід. По-перше, у практичній частині було задіяне нове закордонне устаткування, якого поки небагато в Україні. По-друге, дуже професійно відпрацював персонал цеху. А по-третє, у нас був час поспілкуватися з колегами, поділитися досвідом безпечної роботи. І це чи не найцінніше, що було цього дня. Ми встигли обговорити купу тем, поділитися своїм баченням електробезпеки, прийомами визначення ризиків та безпечного виконання робіт.
Сергій Меркулов, менеджер з оцінки ризиків ТОВ «Метінвест інжиніринг»:
– Захід дуже інформативний. Розглянули багато практичних питань. А теорія дала змогу замислитись над охороною здоров’я працівників, глянути на свої дії під іншим кутом. Були озвучені кілька спірних питань, вирішення яких дасть додаткову безпеку для людей. Є над чим працювати щодо якості презентацій. Тут дуже важливим є баланс між текстом, ілюстраціями та таблицями. Хочу порадити молодим працівникам, які щойно прийшли в цехи: не бійтесь ставити питання, шукайте на них відповіді, відстоюйте свою точку зору, уважно оцінюйте ризики та щодня напрацьовуйте власну базу знань та вмінь з охорони праці.
Андрій Адамчук, заступник начальника відділу з питань безпеки праці Центрального регіону управління інспекційної діяльності у Запорізькій області Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці:
– Хочу подякувати організаторам цього чудового заходу, яким вдалося зібрати представників різних підприємств, дати їм змогу поділитися своїм досвідом. Сьогодні я виступив у ролі тренера в теоретичній частині. Презентував заходи, які необхідно вжити для попередження нещасних випадків на виробництві та травматизму у форсмажорних ситуаціях. Додав у свій виступ більше прикладів та сатиричних малюнків. Вважаю, що така форма подачі цікавіша, привертає більше уваги й краще запам’ятовується. Бажаю всім підприємствам безаварійної та безпечної роботи.
