Категорії
Новини

Спілкуємося без «холодної війни»

«Як же я давно тебе не бачив, а ти ще у простих робітниках ходиш?». «Ти так погладшала, це тобі пасує». Чи були у вашому житті люди, які ставили схожі питання або насильно проявляли турботу про вас, щоб потім цим дорікнути? Людей, які культурно поводяться, але полюбляють з посмішкою «бомбити» вас отруєними фразами, психологи називають пасивними агресорами. Як їх розпізнати у родинних чи робочих стосунках та навчитися їм протидіяти, розповідає психологиня підприємства Олена Шевчук.

«На жаль, пасивно-агресивна поведінка людей є поширеним явищем у суспільстві, – говорить психологиня. – Вона проявляється у людей, які зляться, але не хочуть відкрито проявляти свою злість. Свій гнів вони виливають, використовуючи образливі жарти, сарказм, дорікають вам, викликають у вас відчуття провини, демонструють поганий настрій або ігнорують, грають у мовчанку і навіть навмисне запізнюються, примушуючи вас чекати. Давайте разом визначимо ситуації, які, скоріше за все, траплялися в житті кожного, та навчимося цьому протидіяти».

«Білі та пухнасті»

Ці люди завжди демонструють ідеальність, привселюдно підкреслюють, що вони –набір усіх чеснот, позитиву, вони все знають, уміють, у них широкі можливості. Від них можна почути такі фрази: «А от я б так вчинив», «Ви що, таке дивитеся? Я таке не дивлюся/не їм/не визнаю/не читаю», «Я вища за це», «Я б такого ніколи не сказала». Ці фрази, в яких, здавалося б, нічого образливого немає, підсвідомо принижують співбесідника.

Насильне добро

«З’їж, я ж для тебе це приготувала!», «Я поскладала твої речі», «Я відпросив тебе з наради». Чи знайомі вам такі фрази? Ви не просите про допомогу, вам її нав’язують, не питаючи вас про це. Найчастіше таку примусову допомогу надають зовсім не заради турботи про вас, а для самоствердження. Також така поведінка допомагає пасивному агресору викликати у вас чуття провини, якщо ви відмовляєтеся від його допомоги – він же так старається, а ви, такі черстві та бездушні, не цінуєте «добро».

Сюди ж можна додати і «щирі листівки», яких ви не просили. Щодня на ваш телефон приходять так звані прояви уваги – картинки-вітання, наприклад, з днем кави, дівчат, побажаннями гарного дня, тижня, сердечками тощо. Буває, що від одного адресата за день прилітає до десяти таких картинок. Крім того, що вони «забивають» пам’ять телефону, дратують, ще й добряче відволікають від справ.

Лайкати усі листівки у вас просто немає часу, а «поштарі-агресори» дуже ображаються, якщо ви не відповідаєте на їх «увагу». Ви такі невдячні та бездушні!

Антикомпліменти та саркастичні жарти

З них можна скласти цілу енциклопедію. Наприклад, «Білявкою тобі більше пасувало», «У твоєму віці на цей одяг можна вже і не дивитися» тощо. Все це говориться наче невинно і поблажливо, з «добром», а насправді – щоб зачепити, принизити людину, посіяти сумніви і невпевненість у співрозмовнику. А агресор при цьому дивиться на вас зверхньо, і це приносить йому задоволення.

Принизити можуть і різноманітні саркастичні жарти. Якщо ти не втерпиш та емоційно вибухнеш (на що все і розраховано), то можеш почути: «Ти що, жартів не розумієш?». Все це робиться навмисно, щоб більше принизити людину та викликати у неї нервове напруження.

Як протидіяти пасивним агресорам

«Для початку треба визначитися, чи продовжувати вам стосунки з такими токсичними людьми. Якщо розірвати стосунки неможливо, бо пасивні агресори входять до кола вашого оточення або є вашими колегами (що найчастіше буває), то протидіяти їм треба обов’язково, – говорить Олена Шевчук.  Є кілька простих порад».

Вмикайте почуття гумору. Наприклад, хизування «білих та пухнастих» людей роззброюємо їхнім же методом – визнаємо їх неперевершеність. Відповідаємо їм, наприклад, такою фразою: «Так, я визнаю, що ти дійсно неперевершена та унікальна особистість, твоїй обізнаності можна позаздрити». Любителів антикомпліментів і саркастичних жартів можна теж «загасити» жартами, тільки вже такими, які спрямовані на них самих.

– Чітко окреслюйте свої кордони. Без тремтіння в голосі, почуття провини чи виправдовувань скажіть агресору, що для вас прийнятно, а що ні. А якщо «не доходить», запитайте у жартівника «Що відбувається?».

– Просто ігноруйте. Це стосується і любителів електронних листівок, «жартівників», майстрів докорів і звинувачень. Прагнення таких агресорів – підживитися вашою увагою та енергією. Не дозволяйте їм цього робити. Не відповідайте на їхні вітання та артилерію повідомлень. Спочатку вони докорятимуть, а потім відчепляться від вас, бо їм з вами стане нецікаво.

Існують й інші методи боротьби з пасивними агресорами, які варто розглядати індивідуально зі своїм психологом. Бажаємо кожному здорових стосунків та конструктивного, відкритого спілкування.

Фото з відкритих джерел.

Категорії
Новини

Тест на психоемоційне напруження

Психологиня підприємства Олена Шевчук пропонує відповісти на запитання тесту та дізнатися, наскільки ми вільні (чи ні) від стресу, перевтоми та постійного очікування неприємних несподіванок.

Реакція людини на життєві переживання проявляється по-різному. В тому числі й психоемоційним напруженням. В умовах війни ми підсвідомо очікуємо екстремальних ситуацій, боїмося не лише за себе, а й за своїх рідних, турбуємося, щоб на роботі та вдома було все гаразд.  

«Напруження ‒ це психічний стан людини, який виникає внаслідок

складних, екстремальних ситуацій чи очікування їх, – зазначає Олена Шевчук. – Напруження може знизити увагу, життєву активність та навіть призвести до неадекватної поведінки людини або депресії. Тому пропонуємо пройти невеликий тест та дізнатися про власний рівень психоемоційного напруження».

За кожну позитивну відповідь нараховуйте собі один бал.

  1. Я часто я відчуваю втому?
  2. Мені важко заснути?
  3. Вподовж ночі я прокидаюся по декілька разів?
  4. Постійно відчуваю слабкість?
  5. Відчуваю себе в розквіті сил?
  6. Мені багато чого не вдається?
  7. Життя заводить мене у глухий кут?
  8. Статеве життя приносить задоволення?
  9. Дрібниці дратують мене все сильніше?
  10. Я фізично виснажений, наче «підсіла» батарейка?
  11. Часом здається, що краще померти?
  12. Мені здається, що немає більше сил?
  13. Я часто відчуваю пригнічений настрій?
  14. Щоранку я прокидаюся з почуттям втоми і виснаження?

Підраховуємо результати:

0-4 бали: ознак зайвого перенапруження і перевтоми у вас практично немає. Ризик психоемоційного напруження низький.

5-9 балів: є деякі ознаки перевтоми. Психоемоційне навантаження часом буває високим. Вам необхідно не допускати подальшого перенапруження, не забувати про відпочинок і вчитися відновлювати свої сили, відпочивати, переключати свою увагу. Ризик психоемоційного напруження середній.

10-14 балів: інтенсивне психоемоційне навантаження, що вимагає від вас великої напруги і самовіддачі протягом тривалого часу. Відбувається виснаження життєвих сил. Ви потребуєте повноцінного відпочинку. Ризик психоемоційного напруження високий. Це особливо небезпечно, якщо у вас підвищений артеріальний тиск, надлишкова маса тіла, а також якщо ви курите і мало рухаєтеся.

Поради, як швидко заспокоїтися та зосередитися:

  • Вивільніть дихання – протягом трьох хвилин дихайте поволі, спокійно і глибоко, можете  закрити очі, порахуйте до п’яти (поки робите вдих) і до семи під час видиху.
  • Коли ви відчуваєте, що стаєте неуважним, вас щось бентежить, подивіться на годинник та намагайтеся повністю зосередитися на тому, що будете робити в подальші 10 хвилин. Зосередьтесь на майбутній діяльності, незалежно від того, що це (чистка килиму, обслуговування клієнтів, робота з документами, розмова). Після концентрації уваги на чомусь одному протягом 10 хвилин ви, швидше за все, відчуєте себе спокійно.

Позбавляємося тягарів

Трапляється, що ми беремо на себе дуже багато клопотів, носимо в собі великі і й маленькі тягарі, які забирають у нас багато сил. Давайте позбудемося цього неприємного почуття.

Станьте так, щоб навколо вас було досить місця, і почніть обтрушувати долоні, лікті й плечі. Одночасно уявляючи, як все неприємне – погані відчуття, турботи, думки про самих себе ‒ злітають з вас, як з гуски вода. Потім обтрусіть свої ноги ‒ з носків до стегон. Потрясіть головою. Буде ще корисніше, якщо ви будете видавати якісь звуки. Тепер потрясіть обличчя й прислухайтеся, як смішно змінюється ваш голос, коли трясеться рот. Уявіть, що весь неприємний тягар з вас спадає і ви стаєте дедалі бадьорішими й веселішими.

Фото з відкритих джерел.

Категорії
Новини

Протиотрута проти стресу, коли «побігли їжачки»

На підприємстві відбувся онлайн-тренінг «Як зберегти емоційне здоров’я в умовах війни». Понад 200 його учасників-працівників наших підприємств вчилися протистояти стресам, піклуватися про свою психіку та продовжувати жити повноцінним життям.

«Встановлюємо контроль над власним життям, плануємо своє майбутнє, гуляємо на свіжому повітрі, милуємося природою, спілкуємося, займаємося улюбленими справами. А якщо «побігли їжачки» – не нервуємося, бо вже знаємо що робити під час небезпек. Втім, якщо занервували – потягніться, усміхніться, попийте води та глибоко подихайте».

Ці та інші поради учасникам Школи емоційного здоров’я на онлайн-тренінгу дала психологиня нашого підприємства Олена Шевчук. Головною фішкою навчання було те, що інформація про протидію стресам була побудована як

відповіді психолога на запитання наших працівників, надісланих раніше.

«Зараз психологічної допомоги потребують дуже багато людей. Серед них військові, люди старшого віку, діти та підлітки, ті, хто був або мешкають на окупованих територіях, бачили смерті, воєнні дії тощо. Психологічна допомога потрібна й мешканцям відносно мирних міст та селищ, адже усі ми, на жаль, знаємо що таке ракетні або «шахедні» обстріли. Але не всі готові «в живу» звертатися до психолога. Тому ось така форма питань-відповідей онлайн популярна та ефективна», – зауважила Олена Шевчук.

«Кулаки, стопи стиснули і розтиснули, зробили легкі фізичні вправи. Таким чином м’язи, які працюють, дають сигнал мозку, що все нормально. Мозок також заспокоюється, коли ми робимо звичайні базові речі: спимо, їмо, гуляємо, турбуємося про свій зовнішній вигляд, здоров’я, займаємося улюбленими справами», – лунало на тренінгу.

Учасники вчилися заспокоюватися при стресових ситуаціях, нападах паніки, дізнались, як правильно харчуватися, дотримуватися інформаційної гігієни, відпочивати. Також спрямовувати лють на ворога, страхи, а іноді і почуття провини за те, що ви у тилу, на допомогу нашим захисникам. Для цього треба донатити, плести захисні сітки та кікімори, робити окопні свічки, збирати на дрони тощо, а ще плідно працювати, підтримуючи цим економіку країни – все це дуже важливо. .

«У суспільстві зараз багато говорять про важливість ментального (психічного) здоров’я. І в цьому є сенс,  – говорить Олена Шевчук. – Негативні  емоції та відчуття потрібно усвідомлювати та брати під власний контроль. Війна – це отрута для нашого психіки. А якщо ти усвідомлюєш свій стан, знаєш, як вийти зі стресу, вмієш це робити, тоді ти маєш справжню протиотруту проти психологічних нападів війни».

Поради як краще засинати

Сон є найкращим відпочинком для тіла та мозку. Існують повільна та швидка стадії сну. Повільна стадія зазвичай триває 2 години, а швидка – 20 хвилин.

З моменту занурення в сновидіння відраховується 3-4 етапи по 140 хвилин.

Якщо ви лягли відпочивати о 24:00, то найлегше буде прокинутися з 06:40 до 07:00.

Якщо ви лягли спати о 23:00, то найлегше буде прокинутися в:

  • 1:20 (2 години 20 хвилин сну);
  • 3:40 (4 години 40 хвилин сну);
  • 6:00 (7 годин сну);
  • 8:20 (9 годин 20 хвилин сну).

Зберегти відновлювальні ефекти сну можна навіть при частих нічних пробудженнях, якщо відновити сон протягом 15 хв після вимушеного прокидання.

Негайно звертайтесь по допомогу якщо:

  • погано спите протягом двох тижнів (прокидаєтесь посеред ночі або не можете довго заснути, або навпаки ваш сон триває 10-12 та більше годин);
  • погіршився апетит;
  • з’явилася чутливість, дратівливість;
  • вам важко даються навіть прості справи, не можете сконцентруватися, виникають труднощі з прийняттям рішень, знижується продуктивність;
  • погано реагуєте на світло, звуки, запахи (головний біль, нудота);
  • ви постійно у пригніченому стані, швидко виснажуєтесь;
  • відчуваєте безпорадність, безвихідь.

Як звернутися до психолога підприємства?

Телефонуйте за номером: +38 098 249 22 48  – психологіня Олена Шевчук. Вул. Криворіжсталі, 1 («3-тя дільниця»), будівля Університету АрселорМіттал в Україні, другий поверх, кімната 216.

Електроні адреси:  

krr.medichelp@arcelormittal.com,

elena.shevchyuk@arcelormittal.com

Режим роботи: з понеділка по п’ятницю з 8:00 до 16:45.

«Wellbeing Company» –  Сервіс психологічної підтримки для ветеранів

Безкоштовна лінія в межах України: 0 800 600 170

Безкоштовна лінія для дзвінків через Telegram з-за кордону: +380 (50) 183 17 83

Кожен ветеран «АрселорМіттал Кривий Ріг» (за персональним Employee ID отриманим в AMKR Telegram Bot) може написати в месенджер чи зателефонувати на безкоштовну лінію і отримати консультацію 7 днів на тиждень з 8:00 до 20:00. Всі витрати на консультацію покриває компанія «АрселорМіттал Кривий Ріг». Консультації можна отримати негайно (кризовий стан), в найкоротші терміни або заздалегідь спланувавши, враховуючи зручний для вас день і час.

Сервіс психологічної підтримки складається з 40+ професійних психотерапевтів, психіатрів та коучів, які допоможуть розібратися у емоціях, зменшити негативні наслідки війни, відновити втрачені основи та розвинути навички психологічної стійкості – здатності проходити через життєві труднощі, зберігаючи психічне здоров’я та особисту цілісність.

Гарячі лінії психологічної допомоги

0 800 333 161 – цілодобова лінія психологічної допомоги.

0 800 100 102 – національна гаряча лінія, спеціалісти якої допомагають впоратися зі стресом.

0 800 505 201 – гаряча лінія МОЗ.

0 800 100 102 – гаряча лінія Національної психологічної асоціації.0 800 210 160 – лінія міжнародної гуманітарної організації «Людина в біді».

#ВАРТОЖИТИ – команда психологів надає безкоштовні консультації всім, хто не може самотужки впоратись з переживаннями.

Категорії
Новини

Ментальне здоров’я: подолати горе та жити далі

Війна перекреслює не тільки наші плани чи мрії, іноді вона забирає найцінніше – життя рідних та близьких нам людей. Як навчитись долати цей важкий період у житті та правильно підтримувати своїх рідних чи знайомих у їхній жалобі? Поради дає психолог нашого підприємства.

«Загинув під час виконання бойового завдання». Під час війни таке повідомлення, на жаль, отримують багато родин в Україні, серед них є й родини працівників нашого підприємства, – говорить Олена Шевчук, психолог «АрселорМіттал Кривий Ріг». – Чоловіки та жінки гинуть на полях боїв, в селах та містах під час ворожих обстрілів. За офіційною і часом доволі сухою фразою стоять горе людей, страшний душевний біль, багато негативних емоцій. Самостійно подолати їх зможе далеко не кожна людина. Чомусь говорити про це в голос не прийнято. А даремно! Зараз, коли навколо багато горя, людям обов’язково треба допомагати переживати його». З приводу загибелі рідних та близьких людей на психологічну консультацію до Олени Шевчук звертаються багато працівників наших підприємств та їхні рідні. Тільки за останні місяці було понад двадцяти звернень. У кожного своя особиста гірка історія. Але всіх об’єднує прагнення навчитися долати свій біль та продовжувати жити далі.  

«Не переживай», «візьми себе в руки» – ці фрази не допоможуть

Раптова втрата людини, яку дуже любиш, – це шок. Кожен проживає цю втрату по-різному, залежно від характеру, життєвого досвіду, емоційного ресурсу, фізичного стану. Хтось може відчути зміну сну, апетиту, напади страху, плачу, різкі зміни настрою, недостатню мотивацію. Виникає сильне бажання усамітнитися.

Психолог запевняє, що це нормальний процес проживання горя. І людині потрібно пережити усі її стадії: заперечення, розпач, пошук відповідальної людини, злість, депресію та прийняття.

«Не треба людям казати: «Не переживай», «Візьми себе в руки». Ці фрази не допоможуть. Втішити людину у горі допоможуть елементарна присутність поряд близьких, рідних, друзів, приємні спогади про загиблу людину. Можна навіть разом перебрати її речі або приготувати улюблену страву загиблого, – продовжує психолог підприємства. – Та можливе й патологічне переживання горя, коли людина не може прийняти втрату. У неї можуть з’являтися соматичні захворювання, навіть симптоми хвороби померлого, змінюються стосунки з людьми, які можуть перерости в соціальну ізоляцію, ворожість до окремих людей. У моїй практиці були такі випадки, коли, наприклад, чоловік гинув на війні, а його дружина ставала наче кам’яною стіною для їхньої дитини і не дозволяла собі горювати. Діти не бачать переживань в таких ситуаціях, але вони дуже добре відчувають, що відбувається з батьками. Якщо батьки приховують свій біль, то діти теж не дозволяють собі переживати ці емоції, і тоді переживання горя може розтягтися на роки. Не відбувається прощання, відпускання, примирення з втратою».

Це варто дозволити собі робити

  • Дати собі можливість горювати, оплакувати свою втрату. Важливо поставитись до себе поблажливо і дозволити собі відчувати будь-яку реакцію переживання горя: сльози, злість, ненависть, бажання помсти тощо. Абсолютно все, що ви відчуваєте в цьому стані – це нормально.
  • Пам’ятайте про етапи проживання горя: шок, заперечення, переживання емоцій, депресія і прийняття. Вони між собою можуть повторюватись чи змішуватись. І це також є нормально. 
  • Розділяйте свої емоції з іншими. Жалоба – це завжди забагато для одного, це може бути розділено на спільноту. Єднайтеся з тими, хто може бути з вами:  рідними, друзями, знайомими.
  • Турбуйтеся про прості речі навколо себе, близьких. Робіть прості буденні завдання. Знаходьте сили і ресурси в повсякденні. Попіклуйтесь про себе.
  • Говоріть з близькими, кажіть, яка саме підтримка вам потрібна.

Увага!

Варто звернутися за психологічною допомогою до спеціалістів, якщо симптоми горювання настільки сильні, що: 

  • виникають проблеми з виконанням домашніх обов’язків, на роботі чи у навчанні, і вони впливають на стосунки з близькими людьми;
  • з’являються ознаки  апатії  та так звана воскова гнучкість, коли людина зависає в неприродних позах, або коли не розуміє, що відбувається і де вона є;
  • ситуація не покращується з часом. 

Куди звертатися

  • Тренінги та індивідуальні зустрічі  проводяться за  адресою: вул. Криворіжсталі, 1 («3-тя дільниця»), будівля Університету АрселорМіттал, к. 216.
  • Запис за телефоном       (098) 249 22 48

з понеділка по п’ятницю  8.00 – 16.45

Також можна звертатись:

Ілюстрація з відкритих джерел

Категорії
Новини

Зворотня сторона пігулок від стресу

Стрес, паніка, депресія? Не спішіть ковтати заспокійливі пігулки, застерігають медики. Медпрепарати, які люди самі собі призначають та вживають безконтрольно, можуть мати зворотну дію.

Олена (ім’я героїні ми змінили) приїхала до Кривого Рогу із зони бойових дій. Все, що довелося побачити та пережити, суттєво вплинуло на її самопочуття. Жінка часто відчувала пригніченість, потерпала від різких змін настрою, не могла зосередитись на справах, та найголовніше – почалися проблеми зі сном.

За одною із своїх освіт Олена була медсестрою, тож вирішила, що здатна самотужки поборотися з негараздами. На «легку» валер’янку розмінюватися не стала, а одразу придбала у аптеці «міцні» препарати, щоб подіяло одразу. Спочатку так і сталося. Але дуже скоро ефект минув, тож дозу ліків довелося збільшувати, а потім знову, і знову… Але полегшення не відбулося, моральне самопочуття стало ще гіршим. Жінка вирішила різко припинити вживати пігулки і… потрапила до лікарні – були проблеми з печінкою, нирками, з’явилися судоми, важке дихання, а нульовий настрій ще більш погіршував ситуацію.

«У моїй практиці подібних випадків вистачає, адже я доволі довго працювала лікарем-наркологом, – коментує цю ситуацію Єлизавета Пономаренко, психіатр медичного центру ПП «Стіл Сервіс». – Деякі люди намагалися запити стрес чи депресію горілкою, притупити негативні емоції цигарками. Були й такі, хто експериментував з так званими «аптечними наркотиками». Деякі люди все частіше починають вживати різні заспокійливі препарати, і призначають їх собі самостійно, без консультації з лікарем. Зрозуміло, зараз війна і майже у всіх нас навантаження на нервову систему дуже велике. Не варто гадати, чи мода така, чи доступність ліків грає з нами злий жарт, чи люди бояться звернутися до психологів або своїх сімейних лікарів, щоб знайти причину своїх проблем та отримати дієву допомогу? Але факти говорять самі за себе: ми все частіше стикаємося вже з двома психологічними проблемами – стресом від війни та наслідками від зловживання антидепресантами».

Єлизавета Пономаренко, психіатр медичного центру ПП «Стіл Сервіс»

Психіатр говорить, що Олена допустилася одразу декількох помилок. Психологічні проблеми, тривожність можна було вирішити з лікарем-психотерапевтом. Зараз існує багато дієвих методик, які без ліків успішно корегують самопочуття. Нормалізація психологічного стану дозволила би нормалізувати і сон.

Великою помилкою було і призначення самій собі антидепресантів та вживання одразу значної дози лікарських речовин. Організм встиг звикнути до них, а різке припинення вживання заспокійливого (а не поступове зменшення дози) – до погіршення фізичного здоров’я жінки.

«Заспокійливі (седативні) засоби – це категорія психотропних препаратів рослинного або синтетичного походження. Усі вони сповільнюють мозкову діяльність і тим самим дають заспокійливий ефект, – продовжує Єлизавета Пономаренко. – Приймання таких ліків можливе тільки під наглядом лікаря! Я наголошую на цьому! Коли ефект досягнуто, важливо вчасно і грамотно припинити вживання препаратів, адже усі вони призводять до звикання. Коли це стається, ліки вже не приносять бажаний ефект, а навпаки тільки погіршують стан здоров’я, впливаючи на мозок людини, нервову систему, нирки, судини тощо. І це стосується не лише якихось серйозних препаратів, а і усім відомих валер’янки чи пустирника».

Головна профілактика зловживання заспокійливими – це від самого початку не приймати їх, ліки – це крайній випадок. І коли, ви вже дійсно потребуєте медикаментозного лікування зверніться до лікаря. Не приймайте жодних заспокійливих без призначення лікаря і ні якому разі  їх вживання не може поєднуватися з алкоголем.

Лікарка зауважила, що привести до ладу психічне здоров’я перш за все можуть нормальна атмосфера у родині,  робочому колективі. Навіть проста довірлива розмова з друзями може мати лікувальний ефект. Варто не боятися під час стресових ситуацій звернутися до психолога або психотерапевта. А ще дуже допомагає здоровий спосіб життя та заняття цікавим хобі.

 Бажаємо усім міцного здоров’я!