Позначка: музей історії

Категорії
Новини

Серце великої історії

Це про музеї, які об’єднують наше минуле та сучасне, є важливими центрами збереження культурних, історичних цінностей, духовних реліквій та нашої безцінної спадщини. 18 травня відзначається Міжнародний день музеїв. В «АрселорМіттал Кривий Ріг» цей день особливий та святковий для Музею історії нашого підприємства.

«У цьому музеї я побувала вперше, і знаходжусь у приємному шоку! Я навіть і гадки не мала, що в «АрселорМіттал Кривий Ріг» така багата історія, що тут працювали такі визначні люди, а ті, хто здійснює робітничі процеси зараз –  професіонали найвищого гатунку! Коли нам розповідали про технологічний ланцюг перетворення руди на метал та іншу готову продукцію, я дивувалася, наскільки це складно. Я замислилася, скільки ж людям треба всього знати та вміти, щоб керувати усім цим? Також я дізналася про вклад підприємства у розвиток міста, і те, що, наприклад, арматура, яка виробляється тут, використовувалася при будівництві хмарочоса Бурдж Халіфа, Вежах полум’я в Баку, стадіону «Олімпійський» та інших знакових об’єктах світу, – поділилася враженнями від екскурсії музеєм підприємства Дарина Левенко, студентка ДУЕТу, відвідувачка музею.

Подібні відгуки у нашому музеї чують майже щодня, адже тут завжди вирує життя: проходять екскурсії, лекції, зустрічі, різноманітні заходи. Їхніми учасниками стають школярі та студенти, в тому числі й ті, хто бере участь у молодіжних проєктах «АрселорМіттал Кривий Ріг». Сюди приходять працівники підприємства з родинами, просто мешканці міста, яким цікава історія Кривого Рогу та нашого підприємства, навколо якого все активно розвивалося. До музею звертаються й ті, хто шукає потрібної інформації, а також люди, які хочуть поповнити фонди музею – приносять сюди інформацію про своїх рідних, що працювали тут, пам’ятні речі, артефакти тощо.

«У нас тут ніколи не буває тихо, кожен день розписаний майже по хвилинах, крім того, ми активно співпрацюємо з людьми, які хочуть поділитися інформацією, залишити її нащадкам, – розповідає Микола Чухрай, завідувач Музею історії підприємства. – Фонди музею активно поповнюються, що нас дуже тішить. Завжди приємно розповідати відвідувачам про важливі події, досягнення, визначних особистостей підприємства, пояснювати, як працює виробничий ланцюг, які процеси там задіяні, чути «вау» від першого погляду на величезний макет підприємства, бачити захоплені погляди на пінгвіна, який стоїть у куточку полярника Миколи Маковія, що розпочинав свій шлях з нашого підприємства тощо. Та є в експозиції місце, якого, б краще взагалі ніколи не було, адже воно – про війну, яка зараз триває. Тут розміщена інформація про наших працівників, які віддали життя за Україну, про вклад підприємства в захист нашого міста та країни.

Є тут і куточок з металобрухтом – залишками від збитих ракет, «шахедів» та іншої зброї, яка летить нас вбивати. На жаль, цей куточок постійно поповнюється. Ось, наприклад, у мене в руках шматок колії, який прилетів у заводоуправління від нещодавнього удару дроном на станції Червоній, де ціллю став тепловоз».

Цього року Музею історії нашого підприємства виповнюється 42 роки. Спочатку він називався Музеєм бойової та трудової слави «Криворіжсталі» і  знаходився на площі Домнобудівників. З березня 2008 року, вже у статусі Музею історії підприємства, він 

продовжив свою роботу у новому приміщенні, де знаходиться й зараз – на першому поверсі будівлі науково-технічної бібліотеки «АрселорМіттал Кривий Ріг».

Музей складається з трьох залів. У першому відвідувачі мають змогу познайомитися з історією нашого краю, з предметами побуту, яким колись користувалися наші прабабусі та прадідусі, познайомитися з історією, політиками підприємства та побачити на карті світу, де розташовані підприємства компанії «АрселорМіттал».

Другий зал присвячений видатним особистостям нашого комбінату. Він знайомить глядачів з нашою соціальною сферою, багатьма проєктами для працівників, спрямованих на їхній професійний розвиток та відкриття талантів. Також тут можна дізнатися про соцпроєкти для міста та країни, які здійснює «АрселорМіттал Кривий Ріг».

У третій залі глядачі можуть ознайомитися з усіма етапами повного виробничого циклу, побачити зразки продукції, техніку, яка залучена у процеси виробництва, а також за допомогою макета підприємства побачити, наскільки воно велике та складне.

У музеї багато інтерактивностей, адже тут зберігаються і робочі експонати. Це і комутатор, за допомогою якого колись люди мали змогу зателефонувати, старовинні ноші, на яких працівники переносили руду, різноманітні датчики, пристрої для рахування тощо.

Хочете побачити все це на власні очі та дізнатися цікавого? Завітайте до нашого музею. Приємні емоції вам гарантовані, а нова інформація, запевняємо, здивує та надихне!

Категорії
Новини

Гаряча сталь та крижана Антарктида

Кар’єра відомого українського полярника криворіжця Миколи Маковія розпочиналася з нашого підприємства та набирала обертів у Антарктиді за мінус 70 градусів за Цельсієм, а подекуди й нижче. Як крижані мінуси та інші випробування привели його до успіху почесний громадянин Кривого Рогу та Києва розповідав школярам міста на зустрічі у музеї історії «АрселорМіттал Кривий Ріг».

Ця зустріч мала передісторію. Під час екскурсії залами музею історії нашого підприємства учні Криворізької гімназії № 66 дуже зацікавилися «найхолоднішим куточком» – стендом з артефактами, фотокартками та особистими речами з антарктичних експедицій Миколи Маковія.

Він відомий полярник України, який 15 разів ставав учасником експедицій в Антарктиду, чотири рази перетинав Південний полюс, здійснив подорож на Північний полюс та двічі підкоряв Гімалаї.

Підлітки поцікавилися, а що поєднує полярника з металургійним підприємством? Про це їм розповів сам Микола Маковій.

Свій професійний шлях він розпочинав саме тут, у залізничному цеху № 2, де п’ятнадцять років працював машиністом тепловоза. А перша його подорож до Антарктиди була відповідальним відрядженням. У крижаних умовах він працював техніком-механіком загону санно-гусеничних машин. Згодом Микола Іванович став інженером транспортного загону, інженером з життєзабезпечення станції, керівником арктичних експедицій.

«Хочеться якнайбільше розповісти молоді про складне, в умовах постійного холоду, але дуже цікаве, щедре на природу антарктичне життя та ще більше заохотити хлопців та дівчат опановувати нових знань, які обов’язково приведуть їх до кар’єрних успіхів у різних галузях життя, – сказав Микола Маковій. – А ще такими зустрічами я хочу морально підтримати молодь, надати їм впевненості у собі, адже їм за часів війни дуже важко. Особливо складно будувати плани на майбутнє, окреслювати свої перспективи. Розповідаючи їм про свій шлях до Антарктиди, життя та роботу там, людські взаємовідносини, підтримку одне одного, я на своєму прикладі хочу довести, що людина може подолати усі перешкоди, була б мета та бажання і наполегливість у її здійсненні. Розповідаючи цікавих історій про Антарктиду та з численних подорожей світом, я хочу розширити світогляд молоді, надати жаги до активного життя».

Дмитро Гурбанов, 14 років:

«Захід унікальний! Мені дуже сподобалося. Ось так, наживо, а не з інтернету, про Антарктиду я жодного разу не чув, особливо від людини, яка багато років працювала там. Цікаво, що туди він потрапив з нашого криворізького металургійного підприємства. До речі, мій тато теж працює тут. Слухаючи Миколу Маковія, я зрозумів, щоб досягти успіху треба бути спеціалістом у своїй справі, треба багато вчитися. Я ще не визначився з професією, хоча деякі плани вже є. А ще мені теж дуже хочеться подорожувати, бачити нові країни, знайомитися з їхньою культурою, з людьми, а потім вже самому розповідати історії про свої мандри».

Каміла Герула, 13 років:

«Коли слухала полярника, візуально уявляла собі картинки Антарктиди. Наприклад, холодно, вітер, заметіль, а там вирує життя – працює українська станція імені Вернадського, у холодному морі плавають кити, на березі живуть пінгвіни, літають птахи. Звичайно, знаходитися там важко, я це добре розумію, але люди долають труднощі. Було дуже щиро, коли Микола Іванович показав талісман, який носить с собою – це фігурка маленького пінгвінчика. За склом стенда у музеї теж стоїть опудало пінгвіна, зараз піду ще раз подивлюся на нього. Тепер для мене це не просто експонат музею.

Сьогодні я зрозуміла, що мрії можуть здійснюватися, якщо справа тобі подобається, вона приведе до успіху. Микола Маковій взяв участь у багатьох антарктичних експедиціях, це значить, що його професія йому до душі, тож він у ній досяг певних вершин». 

Богдан Ткаченко, 14 років:

«Мені найбільше вразила історія першого приїзду Миколи Маковія до Антарктиди та його перший похід до Південного полюсу. Я навіть не уявляв, які там низькі температури, і як людям важко їх витримувати. Дуже цікаво було слухати про пінгвінів та взагалі про тварин, які живуть серед холоду. Хочеться побачити їх на власні очі. Ще мені захотілося більше дізнатися про «АрселорМіттал Кривий Ріг», бо про нього ми знаємо тільки те, що там виробляється метал. Я ще не знаю, ким мені бути, а коли послухав полярника, й собі захотілося отримати якусь корисну професію, відкрити для себе щось нове. Для початку буду вивчати Криворіжжя, історію нашого промислового міста».

Поліна Пахоменко, 14 років:

«Шлях Миколи Маковія розпочинався з металургійного виробництва. Зараз це «АрселорМіттал Кривий Ріг», де працює багато людей, тривають численні складні процеси. Тут починався кар’єрний шлях багатьох особистостей, яких знають в Україні та світі. Тут працюють батьки та знайомі моїх друзів. Тож нам було цікаво дізнаватися про історію підприємства, тим більш, слухати розповідь такої відомої людини, як Микола Маковій, який теж працював тут та звідси отримав путівку у життя».

Категорії
Новини

Запрошуємо до історії

У музеї історії нашого підприємства завжди вільний вхід для тих, кого цікавить  досвід, нові знання, можливості та дослідження.

Музей історії «АрселорМіттал Кривий Ріг» долучився до міських заходів з нагоди Міжнародного дня музеїв.

Днями музейні працівники світу відзначили своє професійне свято – Міжнародний день музеїв. З 1978 року цей день відзначається щорічно більш ніж у 150 країнах. Цим самим наголошується на важливості роботи музеїв, як охоронців історії, культури та людської пам’яті.

Музей історії нашого підприємства найкраще відповідає цим критеріям, адже він зберігає не лише інформацію про минуле комбінату, а й дозволяє познайомитися з його сьогоденням, більше дізнатися про людей, які будували підприємство, працювали на ньому, а також про підприємство, яке завжди сприяло розвитку Кривого Рогу.

Валентина Дудкіна уважно слухає екскурсовода та фотографує експонати. Вона каже, що за декілька годин у музеї отримала безліч цікавої інформації. Та й нафотографувалася досхочу, бо таких локацій, як тут, важко де й знайти.

«Я вчителька, викладала фізику, та вже 15 років на пенсії. Виростила дітей, онуків, а тепер присвячую час собі – своєму саморозвитку. У музеї історії підприємства я вперше, і мені дуже все сподобалося. Тут я розширила свої знання про свій рідний Кривий Ріг та його серце – металургійний комбінат», – поділилася враженнями Валентина Дудкіна.

Гостями музею історії підприємства стали пенсіонери, нові криворіжці та пересічні мешканці Кривого Рогу, які бажають знати більше про своє місто. Багато хто приходив з дітьми та онуками. Екскурсію епохами нашого підприємства та історією Кривого Рогу для них провів фахівець музею Сергій Карасюк.

«Нам дуже цікаво познайомитися з «АрселорМіттал Кривий Ріг», адже у нас, у Маріуполі, теж було металургійне підприємство, поки його не зруйнував ворог, – розповідає Наталя Мирончук-Таушан. – Тепер ми з сином Миколою мешкаємо у Кривому Розі, тож нам цікаво все, що пов’язано з його історією, розвитком металургії, традиціями вашого підприємства».

«Музеї – це дуже важлива частина туристичної інфраструктури Кривого Рогу, бо там зберігається важлива інформація про наше минуле, без якого не буває сучасного, – зазначила Ганна Літвінчук, начальниця відділу розвитку туризму Інституту розвитку міста Кривого Рогу. – Тому ми вже другий рік поспіль проводимо криворізький музейний марафон, щоб більше людей познайомилося з різноманіттям музеїв міста, історією нашого Кривого Рогу та його видатними особистостями. Кожен музей міста має свої особливості, кожен – унікальний. Серед них і музей «АрселорМіттал Кривий Ріг», де показана історія нашого краю, розвитку металургії, промислові процеси, продукція, зразки унікальної техніки та ще багато чого цікавого. Кожна екскурсія сюди – це пізнання, гарні емоції, які зараз дуже важливі для усіх нас. Також такі екскурсії важливі для дітей, які відкривають для себе технічні дисципліни».

Музей історії нашого підприємства теж має свою історію, адже цього року він відзначатиме свій 41-й рік народження. Спочатку він називався Музеєм бойової та трудової слави «Криворіжсталі», а перші експонати збирали ветерани на чолі з колишнім директором Миколою Северенчуком. У музеї одразу розпочалася активна діяльність: дослідницька, аналітична, співпраця з багатьма навчальними закладами, громадськими організаціями, поповнення фондів тощо. Але важкі часи початку 2000-х років наздогнали і наш музей. Він залишився без свого приміщення. Відновлення роботи нашого джерела історії відбулося з березня 2008 року, коли на  конференції трудового колективу було вирішено поновити роботу закладу. Перша екскурсія в оновленому музеї відбулася 8 травня 2009 року для ветеранів праці та Другої світової війни.

«Хоча музей – це переважно про минуле, але подання інформації, наші експозиції –  сучасні, – говорить завідувач музею історії підприємства Микола Чухрай. – У залах музею – історичному, присвяченому пріоритетам компанії, видатним людям, екології, питанням якості, виробництву – відвідувачі можуть дізнатися про цікаве, корисне, побачити та познайомитися з унікальними виробничими родзинками, отримати безліч позитивних емоцій. Крім того, деякі експонати у нас інтерактивні, тож відвідувачі зможуть особисто протестувати, наприклад, як працює телефонний комутатор, побачити роботу прокатної кліті, одної з перших установок для тестування на знання правил дорожнього руху тощо.

Також увагу багатьох привертає Антарктида – виставка Миколи Маковія, який розпочав свій шлях у полярники саме з нашого підприємства. А біля макета підприємства люди надовго зупиняються, щоб роздивитися масштаби виробництва та зрозуміти, яке ж воно у нас велике та різноманітне».

Робота музею історії нашого підприємства продовжується, тут завжди раді гостям, тож приходьте, у нас цікаво. 

Категорії
Новини

«Трубка» від «Корнету»

Ні-ні, мова не про мирний духовий інструмент, а про залишки рашистської зброї.

Побачити на власні очі та доторкнутися до знищених бойових засобів ворога, за допомогою якої росіяни намагалися атакувати Криворіжжя, можна у музеї історії нашого підприємства. Нещодавно колекція уламків ворожої зброї поповнилася новим експонатом – тубусом від снаряда рашистського протитанкового ракетного комплексу «Корнет».

Снаряд з цієї «трубки» летів на голови мешканців Високопільщини та наших захисників під час звільнення Херсонщини восени 2022 року. Російським окупантам не вдалося втекти від українських військових. Десятки з них потрапили у полон, їхні боєприпаси поповнили наш, український арсенал , а уламки смертельного залізяччя – музейні експозиції. Цей тубус зберігали, а потім привезли до музею історії підприємства наші працівники, які зараз стоять на захисті України.

«Трубка» від «Корнету» стала другим великим експонатом колекції рашистської зброї після залишків ракети «Смерч». Якщо уважно оглянути цей тубус, можна побачити залишки дротів та розетку. Колись снаряд в ньому був «розумний», ним керували за допомогою управління. Задача цієї зброї, як у тарана – пробити наш захист, фортифікаційні споруди. На щастя, це рашистам не вдалося. Завдяки нашим захисникам Новопільщина звільнена, а залишки смертельної зброї – у музеї під склом.

«Все це не просто експонати – це докази російської агресії, а також військових подій, які нещодавно відбувалися на Херсонсько-Криворізькому напрямку, – говорить Микола Чухрай, завідувач музею історії нашого підприємства. – Зараз ми живемо у важкі історичні часи, і треба, щоб з часом люди не забували про страшні події, які у нас відбувалися, щоб ніхто не зміг викривити інформацію в свій бік про цю важку та несправедливу для України війну».

Категорії
Новини

  «Беззуба» зброя вже під склом

В експозиції музею історії нашого підприємства з’явилася нова локація – стенд із уламками зброї, за допомогою якої агресор атакував Кривий Ріг.

Більшість залишків зброї сховані під склом, а деякі, великі за розмірами, розташовані поруч, їх, навіть, можна помацати руками і не боятися – завдяки нашим захисникам ці засоби вбивства вже ніколи не накоять лиха. Тепер їх новий  статус – «експонат».

«Усі залишки зброї принесли до музею працівники нашого підприємства, та ті, хто зараз захищає Україну, мешканці міста, – розповідає завідувач музею історії нашого підприємства Микола Чухрай. – Колекцію ворожого металобрухту ми почали збирати у музеї ще на початку війни у 2014 році. Але зараз, на жаль, ця колекція поповнилася новими експонатами. Ще й такими, які ще зовсім недавно летіли на наше місто, були смертоносними, мали на меті принести горе людям. Завдяки нашим військовим ця зброя набула ось такого «беззубого» вигляду і ми можемо більш детально її роздивитися».

Під скло музейної вітрини «залетіли» двигун «шахеда», бокова частина крила безпілотного летального апарату «Герань-2», залишки «Іскандера», снарядів, в тому числі реактивних, мін та інше залізяччя війни.

«БпЛА «шахед», двигун якого тепер знаходиться у експозиції, летів саме на Кривий Ріг. Його над містом приземлили наші воїни-захисники, серед яких був і працівник нашого підприємства. Саме він і подарував цей трофей нашому музею, – продовжує Микола Чухрай. – На жаль, двом ракетам комплексу «Іскандер-М» вдалося досягти цілі на одному з об’єктів міста. Вони гучно вибухнули та розлетілися на друзки. Їх  уламки тепер є нашими музейними експонатами. Фахівці стверджують, що вартість на запуск кожної ракети приблизно 4 млн доларів. Уявіть, скільки можна було б корисного зробити на ці гроші. Але ворог витрачає їх саме на війну».

Серед трофейних експонатів є оптика спостереження БпЛА «Герань-2». За її допомогою ворог має змогу бачити наші позиції, щоб потім їх вражати. Цей «окуляр» безпілотника вже нічого не побачить, адже його вчасно «засліпили» наші воїни.

Серед нових експонатів і невеликий дрон-камікадзе, він же дрон-розвідник «Бумеранг».

У музеї можна побачити мікросхеми та залишки ракети, яка впала у районі станції Мудрьона. Їх принесли сюди мешканці цього району-працівники нашого підприємства. А також залишки ракети «Смерч», яка летіла на військових, коли окупанти просувалися до нашого міста, і на Баштанці зав’язався бій.

А ракета з «Іскандеру» прилетіла на город нашого працівника, який живе на Гданцівці. Є тут і залишки НУРС – некерованої авіаційної ракети.

Відвідувачі виставки також можуть побачити спорядження окупанта – цей комплект затрофеїли визволителі Високопільського району.

«Ми продовжуємо приймати металобрухт війни, але тільки безпечний. І запрошуємо охочих відвідати музей та на власні очі побачити військові експонати та дізнатися про інші факти з життя підприємства. У нас завжди цікаво», – запевнив Микола Чухрай.

Категорії
Новини

В музеї підприємства з’явились нові експонати з металобрухту

Від початку повномасштабного вторгнення російських військ в Україну колекція музею історії нашого підприємства поповнилася залишками російської зброї, яку ворог спрямовував на Криворіжжя.

«Ось цей здоровезний уламок ракети наші працівники знайшли на Гданцівці, а ось ця залізна «шайба» – гільза від пушки, подалі лежать шматки від ракет Іскандер, оболонка гранати, купа гільз та інше вороже залізне сміття, – показує нові експонати музею фахівець Микола Чухрай. – Колекцію військового ворожого металобрухту ми почали збирати у музеї ще на початку війни у 2014 році. Уламки зброї привозили наші захисники зі Сходу України. Та більша частина цієї колекції, на жаль, зібрана на Криворіжжі від початку повномасштабного вторгнення, коли ворог дуже близько підійшов до нашого міста та намагався зруйнувати все, що міг дістати артилерією, «градами», «смерчами». До речі, ось цей касетний стрижень саме від «торнадо-с». Він має велику кількість гнізд для касетних бомб. Звичайно, до нас він надійшов вже без них. А подарували його музею наші працівники, які зараз захищають Україну. Серед експонатів є й спорядження російських солдатів, яке затрофеїли наші воїни».

Микола Чухрай демонструє гільзу від касетного снаряду

У майбутньому ці експонати стануть частиною експозиції, беззаперечними доказами, які своїм існуванням розповідатимуть про жахи війни, наслідки військової агресії та злочини окупантів. Також експозиція розповідатиме про  мужність, героїзм наших людей, які всупереч обстрілам продовжують жити, працювати, виховувати дітей та підтримувати економіку держави.

Уламок ракети

Музей продовжує приймати «уламки війни», але (важливо!) тільки безпечні. Фахівці музею закликають не чіпати знайдені залишки зброї, адже вони можуть бути небезпечними.

Бережіть своє життя!

Залишки російського спорядження