Категорії
Новини

Як не потрапити на «фестиваль» страху та паніки

Психолог  «АрселорМіттал Кривий Ріг» Олена Шевчук дає поради як опанувати себе, коли «накриває» паніка.

«Шеф, усе пропало!» Пам’ятаєте цю фразу зі старого фільму? Цей вигук – яскравий прояв паніки або раптового дуже сильного страху, саме так слово panikos перекладається з грецької. Паніка може виникати через різні кризові події й особливо вона небезпечна під час війни.

«Від початку війни психіка українців знаходиться під постійним ударом, ворог  систематично «підкидує» нам одну стресову ситуацію за іншою, усіма силами намагаючись викликати у нас страх та паніку, – говорить Олена Шевчук. – Ці емоції супроводжуються шаленим викидом адреналіну в кров і, відповідно, сильними фізичними реакціями. Напевне, ви чули  вигуки «в мене серце не витримує», «все, втрачаю свідомість», «я задихаюсь»… Паніка здатна паралізувати людину або, навпаки, підштовхнути її до безглуздих та ризикових вчинки. Саме в такому вразливому психічному стані хочуть нас бачити росіяни. Наше завдання – навчитися опановувати свої емоції під час стресу».

Одразу зазначимо, що страх – це нормальна реакція організму, боятися воєнних дій чи обстрілів – це природно. А от з панікою все трохи складніше. Панічна атака може виникнути раптово, через якийсь подразник або навпаки – коли немає реальних причин і небезпеки. Ознаками паніки є прискорене серцебиття, часте дихання, відчуття нестачі кисню, важкість у грудях. У цей момент можуть холонути руки, ноги, підвищується тиск, болить голова, в ній щось «пульсує», або з’являється  відчуття стиснення, темніє в очах.

Зазвичай панічні атаки тривають 5-10 хвилин. Вони не смертельні, про це важливо пам’ятати. Але й ігнорувати цю мить теж не можна. Якщо з  панікою ви «воюєте» самостійно, то варто:

  • Глибоко дихати: вдих носом – видих ротом.
  • Потерти долоні, поки не стане гаряче, пострибати, погупати ногами, порахувати у зворотному порядку або дати собі відповіді на прості запитання: як мене звати, де я зараз, який зараз рік?
  • Треба дати вихід емоціям – можна співати, сміятися, плакати.
  • За можливості варто понюхати щось з різким запахом, наприклад цитрусові, спирт, парфуми.
  • Умитися холодною водою.

«Якщо панікою накрило не вас, а людину поруч – не треба її трусити або давати їй ляпасів, як це часто показують у кінофільмах, – продовжує Олена Шевчук. – Треба насамперед самому залишатися спокійним, а потім голосно і чітко, як командир в армії, сказати «дивись на мене, глибше дихай, візьми воду, пий». В цей момент людині треба буквально наказувати, що їй треба робити. Звертаю увагу, важливо, щоб людина виконувала все сама, не намагайтеся здійснювати все за неї. Ви побачите, що панічна атака скоро відступить.

Як правило, панічні атаки не є частими гостями в нашому житті. Але якщо вони почастішали, зверніться до психологів.

Бережіть себе та близьких!»

Як боротись з перевтомою – читайте тут.

Також психолог підприємства надає поради про якість сну.

Категорії
Новини

Перевтома: як повернути себе до життя

Психолог підприємства дає поради, як уникати стресів війни, а з ними і хронічної перевтоми організму.

В умовах війни наш організм працює на максимальній потужності. Нам здається, що ми спокійні, ведемо звичний спосіб життя, контролюємо ситуацію, але… Чомусь частіше болить голова, з’являються знесилення, неуважність, емоційна спустошеність, погіршення пам’яті, підвищена дратівливість, вночі не спиться або навпаки постійно хочеться спати, коливається настрій тощо.

«Коли ці симптоми не зникають після відпочинку, це може вказувати на хронічну перевтому організму, – говорить Олена Шевчук, психолог підприємства. – Такі симптоми можуть виникнути у будь-кого і будь-де: у цивільних і військових, в тилу, за кордоном, біля зон бойових дій або безпосередньо в них. На початку війни ми були дуже активними, наші гормони стресу активізувалися та давали нам чимало сил. Але такий стан не може тривати постійно, органзім має свій «термін придатності», за злетом іде спад, і це нормально. Не нормально, якщо тривожність, стрес та стан знесилення не хочуть покидати вас. З часом вони виснажують організм як морально, так і фізично. Саме такий стан вже є небезпечним і може привести до депресії чи порушень психіки. Тому, якщо у вас з’явилися такі симптоми, не давайте їм шансу прогресувати».  

Методи боротьби з перевтомою:

  • Повноцінний сон, який має складати для дорослих не менше 7 годин на добу, для дітей та підлітків – 8-10 годин.
  • Обмеження інформаційного «шуму». Психологи радять стрічки новин переглядати за графіком, наприклад, по 15 хвилин вранці, в обід та ввечері. Важливо! Треба довіряти тільки перевіреним джерелам інформації.
  • Регулярно та повноцінно харчуйтеся.
  • Будьте фізично активними. Навіть ходьба на місці чи розтяжка додадуть бадьорості. Дуже корисні прогулянки на свіжому повітрі.
  • Жартуйте. Гумор завжди допомагає, навіть за жорстких життєвих обставин.
  • Знайдіть собі хобі. А якщо воно вже є, приділяйте йому більше уваги.
  • Уникайте самотності, активніше спілкуйтеся з людьми. Знайдіть собі співрозмовника, з яким можна ділитися проблемами та переживаннями. До речі, це можуть бути не лише люди, а й тварини.
  • Побалуйте себе відпочинком, почитайте цікаву книгу, подивіться кінофільм, за можливості відвідайте театр або на сходіть на концерт.
  • Пам’ятайте, що залишатися живим і здоровим – це вже багато.

Якщо усі ці поради не дають результату, зверніться за підтримкою до професійних психологів.

В «АрселорМіттал Кривий Ріг» допомога психолога надається працівникам на безоплатній основі.

Прийом психолога здійснюється: з понеділка по п’ятницю, з 8.00 до 16.45 за адресою: вул. Криворіжсталі, 1 («3-тя дільниця»), Університет АрселорМіттал, 2 поверх, кабінет 216.

Прийом ведеться за попередньою реєстрацією:  krr.medichelp@arcelormittal.com, Elena.Shevchyuk@arcelormittal.com, або за телефоном 098 249 22 48.

Категорії
Новини

Всупереч викликам війни тримаймо рівновагу!

Під час війни тривогу відчувають усі, це нормальна реакція психічно здорових людей на ненормальне становище навколо. Інша справа, як ми ставимося до великої кількості негативу: кричимо «Жах! Жах! Ой-ой-ой!» або опановуємо емоції та намагаємося справитися із негативом. Як краще це робити – «Металург» публікуватиме у серії матеріалів з порадами психолога нашого підприємства.

Мій сусід Дмитро разом із своєю родиною приїхав до Кривого Рогу з Херсонської області. Селище, де знаходиться їхній рідний дім, зараз нещадно обстрілюється окупантами. Дмитро розповідає, що їхній будинок теж зазнав руйнувань. Він знає про це, адже працює у державній службі з надзвичайних ситуацій і їздить у рідні місця на вахту – гасити пожежі та рятувати людей на лінії вогню.

Дмитро говорить, що навіть психічно сильній людині витримати побачене дуже важко. Психологічне напруження постійно відчувають і його рідні. Навіть тут, у тилу, люди не почуваються повністю у безпеці. Лунає тривога – і крилаті «залізяки» можуть прилетіти будь-коли і впасти будь-де. Тому Дмитро усіляко підтримує своїх рідних, дає слушні поради як не нервуватися, намагатися втримувати психічну рівновагу у «морі» негативу та тривожної інформації. Ці поради взяті із його власного досвіду, а також підказані психологами. «Головне, що ми живі, а з іншим завжди можна впоратись», – говорить він.

«Саме так і є, ми можемо і маємо навчитися опановувати свої переживання, уникати емоційних зривів, нападів паніки, страху, відчуття тривоги, коли здається «все пропало». В університетах нас не готували до життя в умовах війни, цю науку нам доводиться опановувати зараз. Тож, щоб вона стала для нас ефективною, ми пропонуємо серію корисних порад, які  допоможуть впоратися з різними тривожними ситуаціями, – говорить психолог підприємства Олена Шевчук. – Ми дізнаємося, як тіло реагує на стрес та як ми можемо йому допомогти. Як краще зберігати ментальне здоров’я і не зашкодити собі, та багато іншого цікавого та корисного».  

Починаємо вправи з дихання

За традицією, будь-яке нове починання ми здійснюємо з понеділка. Тож, щоб тримати емоційну рівновагу, залишатися спокійним, контролювати себе у важких та неприємних ситуаціях, приділіть увагу диханню 10-15 хвилин щопонеділка. А потім виконуйте одну з цих вправ протягом двох-трьох хвилин щоранку в інші дні.

Глибоко дихаємо

Глибоко вдихайте носом протягом п’яти секунд. Потім повільно видихніть через ніс протягом п’яти секунд. Зосередьтеся тільки на русі дихання. Під час вдиху діафрагма скорочується, втягуючи повітря в легені. Це допомагає розслабитися, знижує частоту серцевих скорочень, прискорює метаболізм та сприяє зниженню артеріального тиску.

Почергове дихання ніздрями

Зручно сидячи, покладіть ліву руку на ліве коліно, а праву – до носа. Після видиху закрийте праву ніздрю правим великим пальцем. Вдихніть через ліву ніздрю. Потім теж саме повторіть із правою ніздрею.

Почергове дихання ніздрями допомагає зменшити тривогу та відновити емоційну рівновагу. Практикуючи цю дихальну вправу вранці, ви зможете контролювати щоденні стреси та покращити увагу.

Підбадьорювальне дихання

Ця модель дихання зосереджена на вдиху носом і видиху ротом. Вдихання через ніс допомагає організму відфільтрувати пил або алергени і збільшує рівень кисню в легенях. Видих через рот дозволяє більшій кількості повітря виходити з вашого тіла і розслабляє щелепу і тіло.

Сядьте зручно, схрестивши ноги. Руки в кулаках, підняті біля грудей, під час видиху піднімайте руки в повітрі. Потім під час вдиху через ніс опустіть руки до рівня грудей.

Ця дихальна вправа прискорює частоту серцевих скорочень.

А в наступних публікаціях ми поговоримо про сон…

Ілюстрації: з відкритих джерел

Категорії
Новини

Допомога психолога: підприємство допомагає керувати стресом

Під час війни працівники «АрселорМіттал Кривий Ріг», «Стіл Сервісу», МЛЗ та їхні родини продовжують отримувати психологічну допомогу. За 2022 рік до психолога підприємства звернулося понад півтори тисячі осіб.

Індивідуальні звернення

«24 лютого за одну мить життя перевернулося з ніг на голову…», «Турбує постійний страх не тільки за своє життя, а, в першу чергу, за життя дітей та чоловіка, який пішов захищати країну…», «Тривога наче з’їдає зсередини, погано сплю і чомусь відчуваю провину…»

З такими та багатьма іншими запитами наші робітники та члени їхніх сімей звертаються до психолога «АрселорМіттал Кривий Ріг», фахівчині департаменту з персоналу Олени Шевчук. Консультації надаються абсолютно безкоштовно, а прийом ведеться анонімно.

«Війна сама по собі є подією, яка травмує, але потреба в консультації найчастіше виникає тоді, коли людина сама потрапила в кризову ситуацію, – говорить Олена Шевчук. – У своїй практиці за час війни я зустрілась із панічними атаками людей, горем від втрати близьких, складнощами від адаптації на новому місті, напругою, нервозністю та багатьма іншими психологічними проблемами. Під час сеансів ми разом аналізували, вчилися долати їх, а також морально готувалися бути готовими до нових викликів, яких зараз, на жаль, вистачає. Моє завдання як психолога – допомогти відновити психологічне здоров’я людини та повернути її до повноцінного життя та плідної праці.

Окрема робота – з нашими робітниками, які зараз воюють. Насамперед їм потрібна звичайна підтримка, добре слово, проста розмова. Їм зараз дуже важко, адже вони знаходяться у самому пеклі війни і бачать криваві події, які звичайній людини не просто пережити».

Олена Шевчук зауважує, що найчастіше за консультацією зверталися жінки, їх з початку поточного року було понад 1000. Чоловіків – майже 500. Також психологічну підтримку отримували діти співробітників.

Серед затребуваних запитів – необхідність підтримки у прийнятті рішення щодо місця перебування, адаптації в іншій країні, розв’язання сімейних проблем або внутрішніх конфліктів, які загострилися під час війни. Також говорили про проблеми зі сном, пам’яттю, концентрацією уваги через психічне та фізичне  виснаження.  

На заняттях навчають керувати стресом

«Зараз ми усі без вийнятку проходимо певні випробування, тож наше завдання – вистояти, перемогти, втримати психологічну стійкість, – продовжує Олена Шевчук. – А ми, фахівці департаменту з персоналу, готові допомогти кожному. Ми не лише приймаємо людей особисто, а й організуємо спеціальні тренінги в онлайн-режимі для зручності та безпеки учасників».

На таких тренінгах психолог навчає керувати стресом, знаходити баланс між роботою і особистим життям, знайомить з тайм-менеджментом, стратегією прийняття ефективних рішень. А ще допомагає визначити проблеми в родині, які можуть вплинути на ефективність роботи, навчає як запобігти депресії.

Порада-тренінг від психолога

Одною з найактуальніших проблем зараз є боротьба із панічними атаками чи стахом, який паралізує. Зазвичай панічна атака триває від 15 до 20 хвилин.

Щоб вона швидше закінчилася, психолог радить попрацювати із власним тілом, адже страх насамперед відбивається на ньому – людину починає буквально трусити. Це пов’язано з гормонами, адреналіном. Тому, щоб швидше подолати цей стан, треба… дати собі добре потруситися, психологічно та фізично не опиратися цьому бажанню. Адреналін таким чином дуже швидко вийде і людина заспокоїться.

Ще однією реакцією на страх є заціпеніння. У такому випадку психолог радить просто розслабитися. Допомогти в цьому зможе вправа «Руки-батоги»: людина стоїть і починає просто погойдувати руками. Вправа проста, але дуже дієва.

Під час панічної атаки постраждалому можуть допомогти оточуючі. Наприклад, запропонувати йому назвати п’ять почуттів або речей, які людина цієї миті бачить навколо себе. Краще, якщо ці речі можна взяти руками. Нехай постраждалий скаже, що він відчуває, які ці предмети на дотик. Можна попрацювати із запахами. Таким чином у постраждалого вмикається неокортекс головного мозку, який зазвичай відключається під час панічної атаки.

Також при панічній атаці важливо запустити кровообіг людини. Декілька простих фізичних вправ – зігнутися-розігнутися, помахати руками – допоможуть впоратись із цією проблемою, а також стабілізувати дихання.

«Такими простими вправами можна суттєво допомогти собі і тим, хто нас оточує, у разі потреби. Це важливо і тому, що під час панічної атаки можуть з’являтися думки про смерть. Головне, щоб ці вправи були відпрацьовані у вас до автоматизму. Тому не гайте часу і тренуйтеся, поки панічної атаки у вас немає. А ще пам’ятайте, що будь яка реакція на стрес – це реакція нормальної людини на ненормальні обставини. Якщо відчуваєте, що не можете впоратися із наслідками стресу самостійно, звертайтеся по допомогу психолога», – радить Олена Шевчук.

Куди звертатися за допомогою?

Телефон гарячої лінії психологічної підтримки: +38 098 249 22 48 (з понеділка до п’ятниці, з 8.00 до 16.45).

Електронна адреса: krr.medichelp@arcelormittal.com, цілодобово (з понеділка до п’ятниці, з 8.00 до 16.45).

Прийом психолога за попереднім записом відбувається за адресою: вулиця Криворіжсталі, 1 (3-тя дільниця), будівля Університету АрселорМіттал, кабінет 216.

Запис за телефоном 098 249 22 48.

Категорії
Разом з Україною

Розділити горе між своїми

Поради психолога для переселенців

Після 24 лютого 2022 року понад 7,5 млн українців стали біженцями, отримавши притулок в багатьох європейських країнах. Водночас, за даними Міжнародної організації з міграції, у другій декаді травня кількість внутрішньо переміщених осіб (ВПО) в Україні  перевищила 8 млн осіб.

Вимушені переселенці пережили бойові дії, були змушені покинути свої домівки, втратити роботу чи близьких людей. Звичний уклад життя зруйновано, майбутнє – незрозуміле. Тому вони потребують допомоги психолога.

Психолог ДСНС України в Дніпропетровській області Світлана Брагар розповіла «Металургу» про основні проблеми, які спонукають переселенців звертатися по допомогу.

  1. Горе від втрати відчувають майже всі українці. Ніхто з нас не почувається в безпеці чи спокої. Але у переселенців до цього додається біль від втрати домівки, минулого життя у звичайному ритмі і, на жаль, розпач від загибелі рідних та знайомих. Найкраще, що можна зробити для переселенців, – допомогти з житлом, роботою, харчами. Але й допомагати варто максимально коректно, з повагою, не сприймаючи їх як чужих, а краще як своїх, які потребують підтримки.
  2. Розпач – це підвищений рівень тривоги, який викривлює сприйняття навколишньої дійсності. Людина в такому стані підвищено емоційно вразлива і песимістично сприймає життєві події та подальші перспективи, відчуває власну неповноцінність, очікує неприйняття з боку оточення. Типовими є й психологічні зриви, які можуть спровокувати воєнні новини, звістки від сусідів та близьких, які залишилися на окупованих територіях. Це може статися вдома або на людях. Але в цьому немає нічого поганого, адже сильні емоції необхідно випускати, наприклад, виплакатись чи покричати
  3. «Тривожна надія». Взагалі, надія позитивне почуття. Але постійне марне сподівання на те, що завтра все зміниться і можна буде повернутися додому, виснажує. Безупинний моніторинг новин, дзвінки знайомим, хвилювання за домівку й рідне місто чи село – все це відбирає сили. За словами австрійського психіатра Віктора Франкла, який вижив у нацистському таборі: «Першими зламалися ті, хто вірив, що скоро все закінчиться. Потім ті, хто не вірив, що це колись закінчиться. Вижили ті, хто сфокусувався на своїх справах, без очікування того, що ще може статися». Тож психологи радять: намагайтеся жити сьогоднішнім днем, плануйте свої справи не далі, ніж на завтра, максимум на післязавтра. Краще насолоджуйтесь прохолодним літнім ранком тут і зараз, з’їжте, наприклад,  морозиво в обід, розплануйте вечірню прогулянку. Завтра буде новий день, але плануйте його краще вже завтра зранку.

У кожному разі, зі своїми проблемами наодинці краще не залишатися, каже психолог. Треба ділити з іншими людьми і щастя, і горе. Бо щастя примножується, коли нас багато, а горе – ділиться і стає меншим.

Нагадаємо, що за психологічною допомогою можна звернутися анонімно на гарячі лінії МОЗ: 0800 602 019,  0800 330 769 (Психологічна кризова служба Дніпра), 0800 210 160 (Психологічна підтримка ініціативи «Люди в біді»).