Категорії
Новини

«Бережи себе»: про ризики з перших вуст

Тренінг «Бережи себе», спрямований на створення нової культури охорони праці на підприємстві, також дозволив налаштувати міцний зворотний зв’язок з працівниками підприємства та своєчасно реагувати на проблеми, про які повідомляють люди.

«Недостатнє освітлення у приміщеннях залізничної станції? Був замінений зовнішній прожектор та встановлені додаткові світильники на пульту управління станції. Вийшли з ладу плащі від дощу? Незабаром працівники отримають новий спецодяг. Ці та багато інших запитань були отримані від учасників тренінгу Take Care («Бережи себе»). Цей навчальний проєкт став не тільки можливістю розвивати та вдосконалювати навички безпеки на виробництві, а і можливістю поставити запитання безпосередньо фахівцям з охорони праці, які хвилюють людей на виробництві, та отримати дієву відповідь», – сказала Лілія Потурайко, менеджерка з навчання департаменту з охорони праці та промислової безпеки нашого підприємства.

Тренінг Take Care («Бережи себе») стартував в «АрселорМіттал Кривий Ріг» у січні 2023 року і розрахований на три роки. Це спеціальне навчання з охорони праці для працівників усіх категорій підприємства: робітників, фахівців, службовців. Тренінг був організований відділом з навчання та розвитку департаменту з персоналу спільно з департаментом з охорони праці та промислової безпеки. Тренерами стали наші колеги – досвідчені фахівці підприємства.

Основна мета навчання – сформувати нову культуру безпеки праці, щоб людина працювала безпечно не через загрозу покарання, а через бажання зберегти життя й здоров’я, своє та колег. На сьогодні за програмою тренінгу навчено понад 13700 співробітників, і цей процес триває.

«Моніторинг питань зворотного зв’язку «Бережи себе» дозволяє виявляти та своєчасно реагувати на проблеми, які можуть негативно позначитися на робочому процесі та атмосфері в колективі, – продовжує Лілія Потурайко. – На жаль, поки що не всі співробітники готові ділитися з нами своїми робочими проблемами, але їхнє ставлення змінюється. Це стає дуже помітним у процесі тренінгу – у перший день (тренінг 3-денний) люди переважно пасивні, та згодом, через сприятливу атмосферу стають більш активними, починають психологічно відкриватися та ставити запитання, буває і незручні, а також говорити про наболіле. Для нас – це цінна інформація, яка може бути використана для поліпшення корпоративної культури, вона допомагає побачити ситуацію очима співробітника, зрозуміти його потреби та очікування. Ми збираємо усі звернення працівників, щоб потім проаналізувати та посприяти скорішому їх вирішенню».

Теми різні, але переважно – це внутрішньоцехові ситуації. Наприклад, поломка кондиціонера, заміна освітлення на різних дільницях цехів, забезпечення аптечками, багато запитань стосувалися забезпечення спецодягом, наявності потрібних інструментів тощо. Деякі питання, переважно організаційні, вирішуються одразу. Керівники підрозділів оперативно реагують на звернення працівників, наприклад, щодо організації побутових умов, або заміни старого обладнання. Деякі питання людей потребують часу для вирішення. Це пов’язано із фінансуванням, закупівельно-тендерними та іншими процедурами. Але усі вони обов’язково будуть вирішені, адже кожне запитання або пропозиція – на чіткому контролі. А співробітники підприємства після навчання відчувають себе причетним до усунення або розв’язання якихось проблем або невідповідностей на робочому місці, в цеху, на території підприємства.

Категорії
Новини

Не просто врятувати, а допомогти вижити

В Університеті АрселорМіттал пройшли тренінги з надання першої допомоги постраждалим внаслідок обстрілів або ведення бойових дій. Тренінги провів бойовий медик, а в минулому наш колега – до війни він працював майстром з ремонту обладнання СПЦ № 1.

Від початку війни вже не має значення де ти знаходишся, на полі бою чи в тилу –високий ризик отримати поранення існує всюди. Кожному з нас важливо знати, як допомогти собі або іншим людям, коли швидка допомога ще в дорозі.

Своїми знаннями долікарської допомоги у воєнний час та з мінної небезпеки з працівниками нашого підприємства поділився старший бойовий медик одного з підрозділів ЗСУ Віталій (прізвище ми не вказуємо свідомо). Ці навички він опановував у Товаристві Червоного Хреста України ще до початку повномасштабного вторгнення росіян. У березні 2022 року Віталій пішов добровольцем захищати Україну і працював на медичній евакуації поранених.

«З тим, про що я розповів на тренінгах, я постійно зустрічався у своїй бойовій практиці. Коли перед тобою поранена людина – у тебе немає часу для роздумів, ти маєш їй негайно допомогти, щоб людина вижила і, по можливості, була здорова. Та  зараз люди отримують поранення не лише на полі бою. Ворог систематично обстрілює наші міста і села, тож мій тренінг більш адаптований для цивільного населення. Я навчаю людей бути морально готовими надати першу допомогу пораненому та зробити це за допомогою підручних засобів. Зі мною завжди мій рюкзак з усіляким медичним знаряддям, з яким я можу навіть апендицит вирізати у польових умовах. Але прості люди у своїх сумках такого не носять. Наприклад, у кого в сумці є турнікет, шини або гумові рукавички? Мало таких знайдеться. Тому люди і мають знати, що саме з простих речей можна використати у критичних ситуаціях. А ще я навчаю правильно викликати швидку допомогу, оглядати постраждалого, зупиняти кров до приїзду медиків, адже за сильної кровотечі людина може померти лише за одну хвилину».

Бойовий медик розповів про алгоритм рятування людини, за яким діють військові – MARCH. В основі цього алгоритму – зупинка масивної кровотечі, яка загрожує життю, забезпечення прохідності дихальних шляхів, закриття усіх відкритих ран грудної клітини, повний огляд пораненого та запобігання переохолоджень.

Учасники тренінгу дізналися, як правильно робити тампонування глибоких ран за допомогою «що є під рукою», фіксувати постраждалого для його евакуації, робити штучне дихання, накладати пов’язки, визначати пневмоторакс (пошкодження захисної плевральної оболонки легень) тощо.   Віталій також показав муляжі мін та вибухових пристроїв, які ворог застосовує в Україні, та відповів на питання учасників.

«Тренінг цікавий, корисний, після нього вже по-іншому ставишся до науки рятувати людей. Це дуже потрібна інформація у наш непростий час. Так вийшло, що більшість медичних маніпуляцій показувалися на мені, тож для мене це була і теорія, і практика. Принаймні, якщо десь щось трапиться, я вже знатиму, як поводитися, що робити», – поділилася враженнями інженер департаменту з персоналу Світлана Рикун.

«Багато нової та цікавої інформації, тренінг був дуже корисним, – сказала Лариса Соловей, провідний інженер департаменту з персоналу. – Звичайно, до майстерності бойового медика нам далеко, але алгоритм дій зрозумілий. Зараз нам треба бути готовими до будь-яких ситуацій, але я за те, щоб ця інформація, ці навички, які ми набували на тренінгу, ніколи нам у реальному житті не знадобилися».

Категорії
Новини

Елементарні навички допомоги – життєва необхідність

На столі розкладені медичний джгут, бинти, помпа, пластикові насадки та безліч різних пакетиків. За допомогою цих «професійних» речей, а також звичайних підручних засобів фахівці департаменту з безпеки вчилися надавати першу допомогу постраждалим.

На підлозі нерухомо лежить Вітя – так медики звуть спеціальний манекен для відпрацьовування навичок штучного дихання та інших медичних маніпуляцій. Вітя – найкращий помічник учнів, адже дає змогу відчути все по-справжньому і підтягнути саме практичну частину.

Працівники департаменту з безпеки мають важливу місію – охороняти підприємство всебічно. Вони першими приходять на місце події, й інколи саме в ту мить, коли людині вкрай потрібна допомога.

Олександр Маркевич, в.о. директора департаменту з безпеки розповідає: «Напередодні курсу я запитував наших робітників, чи знають вони як надавати першу долікарську допомогу. Відповіли, що так. А коли запитав, що треба робити з постраждалим у першу хвилину – більшість розгубилися.  Теоретично ми все добре знаємо і вміємо, а якщо перейти до практики – виявляється, що ні. Тому ми в департаменті вирішили вчитися рятувати, тим більше, що зараз війна і кожен має бути готовим до різних кризових випадків».

Тренером з надання першої допомоги стала Олександра Мороз, завідувачка здоровпунктами медичного центру «Стіл Сервісу». Вона навчала, як правильно підходити до постраждалого, окликати та оглядати його, як проводити серцево-легеневу реанімацію, зупиняти кровотечу, що при цьому використовувати тощо. 

«За даними ВООЗ, 70 відсотків постраждалих гинуть від того, що їм вчасно не допомогли, поки їде швидка, – зауважила фельдшер. – На тренінгу ми вчилися  не губитися у критичних ситуаціях, не залишати постраждалого одного і відпрацьовували алгоритм дій порятунку життя людині, щоб полегшити її майбутнє лікування».

Куди і як натискати на грудну клітину манекена, з якою частотою повторювати натискання, як відстежувати результати, як знаходити, чим можна зупинити кровотечу, застосовувати сучасні засоби порятунку – саме цьому навчалися спеціалісти департаменту з безпеки. Але усі медики наголошують: у цей момент особиста безпека – понад усе. Надавати допомогу варто лише тоді, коли самим рятівникам нічого не загрожує. Не варто діяти, не оцінивши перед цим ситуацію, адже якщо з вами щось трапиться, то доведеться рятувати вже двох.

«Як мама двох дітей я можу допомогти, якщо хтось впав, порізався тощо, – говорить Олена Кривоносова, фахівець відділу перепусток департаменту з безпеки. – Але серйозну допомогу, на щастя, мені не доводилося надавати. Як робити штучне дихання, я бачила по телевізору. Коли ти робиш це сама – зовсім інше відчуття, і відповідальність також інша. Це корисний тренінг, головне нам його не просто «пройти», а реально навчитися».

Андрій Нерук, начальник відділу систем відеоспостереження зауважив: «Триває війна, тож володіти елементарними навичками допомоги – це життєва необхідність. Я неодноразово вчився цього, але вважаю, ще раз попрактикуватися не буде зайвим. Тим більше, як виявилося, деякі речі ми робимо неправильно. Для мене найскладнішим в допомозі є подолання психологічного бар’єру. Колись вперше в житті я став свідком відкритого перелому, коли стирчала кістка. В таких випадках треба не тільки знати, як правильно діяти, а і психологічно витримати ситуацію».