Позначка: утрати

Категорії
Новини

В бою за Україну загинув ще один працівник департаменту з виробництва чавуну та сталі

Це сталося 4 серпня 2024 року. У пекельному бою біля міста Часів Яр Бахмутського району загинув старший водій мінометного розрахунку роти вогневої підтримки Сергій Кожемякін. До призову на військову службу в січні 2023 року Сергій працював випалювачем вапна вогнетривно-вапняного цеху (ВВЦ) «АрселорМіттал Кривий Ріг».

Протягом багатьох років разом із Сергієм у цеху працював заступник начальника ВВЦ Валерій Вєлікжанін.

«Сергій був випалювачем найвищого, шостого розряду, мав найвищу кваліфікацію в цій основній для цеху професії, – розповідає Валерій. – Майже три десятиліття пропрацював він у цеху, керував процесом випалювання вапна, необхідного для виробництва нашої сталі. Це важка робота, пов’язана з високими температурами та іншими шкідливими факторами. Водночас вона вимагає знань, досвіду, швидкого прийняття чітких рішень. Це все у Сергія було. А ще він мав принцип: треба – значить треба. Завжди був спокійним і врівноваженим. Кілька років тому ми провели реконструкцію двох обертових випалювальних печей, які отримали комп’ютеризовану систему керування. Сергій взяв активну участь у налагоджувані модернізованого устаткування і швидко опанував нові принципи керування. Це наш надзвичайно цінний працівник, один з найкращих. Багато наших хлопців воює, є поранені, а от звістку про загибель колеги маємо вперше. Це дуже боляче. Страшно втрачати людей».

Висловлюємо щирі співчуття рідним, друзям та колегам загиблого воїна.   

Категорії
Новини

Під час виконання службових обов’язків загинув Олександр Волох

Життя захисника обірвалося 3 серпня 2024 року у селі Яблунівка Краматорського району Донецької області.

У мирному житті Олександр Волох працював пропарювальником залізничних цистерн у цеху вловлювання коксохімічного виробництва «АрселорМіттал Кривий Ріг». Олександр виконував фізично важку роботу – видаляв із цистерн затверділі залишки смоли. І хоча працювати доводилося за складних умов – у газонебезпечних місцях та замкнутому просторі, Олександр Волох знав, що його робота потрібна, вона є важливою складовою виробництва всього підприємства, тому завжди викладався по-максимуму.

«Олександр Волох вже був досвідченим фахівцем, адже вже давно працював у цеху. Якісно виконувати свою роботу Олександру допомагала відповідальність – ця риса була особливо притаманна йому, – згадує Сергій Солонько, заступник начальника цеху з технології цеху вловлювання коксохімічного виробництва. – Спокійний, і водночас веселий, Олександр вмів підняти настрій влучним жартом. Він завжди був готовий підставити плече своїм колегам, якщо потрібна була його допомога. А ще ми пам’ятаємо Олександра, як талановитого спортсмена-футболіста. Він дуже любив футбол і брав участь у багатьох турнірах, в тому числі і спартакіадах підприємства. Важко втрачати таких товаришів. Світла пам’ять нашому колезі та захисникові».

 Висловлюємо щирі співчуття рідним та близьким Олександра Волоха.

Вічна пам’ять Герою!

Категорії
Новини

Загинув воїн та металург Іван Гайченя

Іван Гайченя працював у цеху з обробки, прибирання металу і сортування металопродукції. Як розповів старший майстер основної виробничої дільниці ПП «Стіл Сервіс» Олександр Бруханський, Іван не лише швидко і якісно виконував роботи з прибирання металопродукції, а й майстерно організовував роботу своєї бригади.

«Він був одним з найкращих бригадирів, – згадує Олександр Бруханський. – Справедливим був, мав беззаперечний авторитет. Іван був веселої вдачі, міг жартами підняти настрій будь-кому. Робота прибиральника гарячого металу тяжка, і він виконував її бездоганно. Та ще й встигав добре мотивувати колег. Його бригада працювала на стані ДС 250-5. Це дуже важка дільниця для прибиральників металу, бо стан у свій час катав продукцію надзвичайно інтенсивно. Приблизно рік тому Іван став на захист України. А нещодавно ми з болем дізналися, що наш колега загинув у бою».

Солдат Іван Гайченя загинув 3 червня 2024 року поблизу населеного пункту Спірне Бахмутського району Донецької області.

Висловлюємо щирі співчуття рідним, друзям та колегам загиблого воїна.

Категорії
Новини

Війна забрала життя прокатника Леонтія Потьомкіна

Різальник гарячого металу сортопрокатного цеху № 2 «АрселорМіттал Кривий Ріг» Леонтій Потьомкін вступив до лав захисників України ще до початку повномасштабного вторгнення, у листопаді 2021 року. А нещодавно прийшла трагічна звістка: старший сержант, командир механізованого відділення Леонтій Потьомкін загинув у бою з агресорами. Це сталося 19 липня 2024 року біля населеного пункту Часів Яр Бахмутського району Донецької області.

Як розповів старший майстер основної виробничої дільниці  стану ДС 250-4 СПЦ-2 Павло Житникович, Леонтій був справжнім патріотом, а також досвідченим і сумлінним працівником. «Саме на таких працівниках і тримається виробництво, – говорить Павло Житникович. – Леонтій дуже серйозно ставився як до самої роботи, так і до безпеки на робочому місці, завжди ретельно готувався до роботи, що допомагало виконувати виробничі завдання швидко і якісно. Він віддав цеху понад двох десятків років життя. Леонтій Потьомкін був спокійною та врівноваженою людиною, користувався повагою, незаперечним авторитетом у колег. Він завжди піклувався про безпеку, як свою власну, так і тих, хто працював поруч. Не пам’ятаю, щоб Леонтій допустив хоча б незначне порушення правил охорони праці. Він був взірцем для працівників першої технологічної бригади. Страшна звістка для нас усіх. Завжди пам’ятатимемо про нашого Героя».

Висловлюємо щирі співчуття рідним, друзям та колегам загиблого захисника України.

Категорії
Новини

Захищаючи Україну загинув Олександр Денисенко

Захисник Олександр Денисенко загинув 22 липня 2024 року під час ведення бойових дій біля населеного пункту Залізне Бахмутського району Донецької області.

В «АрселорМіттал Кривий Ріг» Олександр  працював водієм БелАЗу у гірничотранспортному цеху гірничого департаменту. Великим кар’єрним самоскидом він вивозив гірничу масу.

«Олександр був досвідченим водієм, професіоналом своєї справи, – згадує начальник автоколони Дмитро Ципченко. – Він завжди допомагав своїм колегам та користувався у колективі авторитетом. Керування великою технікою, робота у складних умовах кар’єру потребують від працівників чималої уваги та майстерності. У Олександра Денисенко ці навички були ще й помножені на величезний досвід роботи. Цим досвідом він ділився із молоддю, яка тільки починала свою роботу».

«Разом з Олександром ми працювали 17 років, – говорить бригадир белазистів Артем Подопригора. – Спогадів за цей час накопичилося багато, але серед них немає чогось негативного. Навпаки, Олександр завжди випромінював впевненість, спокій, виваженість та щирість. Він міг так дипломатично висловити якусь критику, що людина не ображалася, а прислуховувалася до його слів. У Олександра були здібності педагога, він вмів передавати свій досвід молодим працівникам, і  робив це так добре, що вони одразу все розуміли і знали, що завжди можуть розраховувати на його вчасну допомогу та підтримку. Олександр був талановитим наставником. А ще він дуже любив свою родину та гідно виховував своїх синів. Важко усвідомлювати, що він загинув. Це важка втрата для всього колективу, для усіх людей, які  його знали, для яких він зробив багато хорошого».

Захищати Україну Олександр пішов у перші дні війни. Старший сержант Олександр Денисенко був стрільцем-помічником гранатометника механізованого батальйону. Він загинув під час ведення бойових дій.

У захисника залишилися дружина та двоє синів.

Висловлюємо щирі співчуття рідним та близьким Героя.

Вічна пам’ять захисникові!

Категорії
Новини

Микола Приставка, ковшовий конвертерного цеху загинув у бою з окупантами

Ковшовий конвертерного цеху Микола Приставка пішов захищати Україну у квітні 2022 року. А нещодавно в цех прийшла страшна звістка: старший сержант Микола Приставка, мужньо виконавши військовий обов’язок, загинув у запеклому бою з російськими окупантами 11 липня 2024 року. Це сталося поблизу населеного пункту Кутузівка Харківської області.

Це ще одна непоправна втрата для відділення розливання сталі конвертерного цеху. Раніше, 22 червня цього року віддав своє життя за волю України колега Миколи, ковшовий Олександр Шередека. Як розповів змінний майстер основної виробничої дільниці розливання сталі Андрій Бондаренко, Олександр та Микола не лише працювали поруч, а й товаришували. «Микола Приставка був одним з найкращих у підготовці ковшів до розливання сталі, – говорить Андрій Бондаренко. – Досвід та завзяття допомагали йому виконувати роботу швидко та якісно. Він був природженим лідером. Яким би складним не було виробниче завдання, Микола ніколи не опускав рук, він налаштовував колег. Мав веселу вдачу, миттєво підіймав настрій. Ніколи нікого не обговорював за спиною, а одразу казав правду у вічі, якою б неприємною вона не була. За все це його дуже любили та поважали у бригаді. Друга гірка непоправна втрата для нас усіх за цей невеличкий проміжок часу. Завжди пам’ятатимемо про цю чудову людину».

Висловлюємо щирі співчуття рідним, близьким та колегам металурга та воїна Миколи Приставки.