Позначка: утрати

Категорії
Новини

За Україну віддав своє життя наш колега Євген Пучков

Євген загинув 22 березня під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Стінки Донецької області.

В «АрселорМіттал Кривий Ріг» Євген Пучков працював слюсарем-ремонтником у доменному цеху № 2 в технологічній бригаді № 4. Він відповідав за справність та стабільну роботу систем гідравліки та змащування найбільшої на підприємстві доменної печі № 9. На військову службу його призвали у жовтні минулого року. Він служив навідником механізованого відділення однойменної роти.

Чудова людина, працівник та товариш, – говорять про нього колеги. Ті, хто багато років працювали з ним поряд, і досі не вірять, що Євгена вже немає.

«Євген добре знав свою роботу, він був справжнім професіоналом, – розповідає Костянтин Михайленко, старший майстер з ремонту енергообладнання (гідравліка та змащування). – Та за цими загальними словами стоїть дуже багато, бо ними просто неможливо охарактеризувати, яка це була чудова людина, який це був вірний товариш, як він завзято порався зі своїми робочими справами і як любив своє хобі. Після роботи він ремонтував старі автомобілі та мотоцикли. Євген дуже любив ті миті, коли після його майстерних рук стара техніка перетворювалася на справжніх красенів, готових хоч зараз у дорогу. Важко визнавати, що Євгена вже більше з нами немає. У нього із дружиною залишилося двійко діточок, зараз родина чекає на третю дитину».

Колектив підприємства висловлює щирі співчуття родині та друзям Євгена Пучкова.

Герої не вмирають!

Категорії
Новини

У бою з окупантами загинув провідний геодезист Руслан Опалатенко

19 березня поблизу населеного пункту Новоданилівка Запорізької області під час бойових дій загинув стрілець-снайпер механізованого взводу Руслан Опалатенко. До призову на військову службу 14 квітня 2022 року він працював провідним геодезистом відділу інжинірингу ПП «Стіл Сервіс».

Як розповів головний інженер проектів департаменту стратегічних проектів «АрселорМіттал Кривий Ріг» Андрій Бабенко, Руслан Опалатенко був справжнім патріотом, доброю, працьовитою, позитивною людиною. «Він доброзичливо усміхався людям та заряджав своїм позитивом, – говорить Андрій Бабенко. – Завжди був готовий прийти на допомогу. Надійний друг та завзятий інтелектуал, Руслан постійно розвивався, був лідером і першим опановував новітні технології та устаткування. У нього було безліч ідей як працювати швидко, якісно та ефективно. Мав величезний потенціал для кар’єрного розвитку на підприємстві. Руслан охоче брався за найважчі, найвідповідальніші задачі проєктів і відмінно втілював їх у життя. Він керував геодезичними роботами під час будівництва коксових батарей 5 і 6, брав участь у будівництві машин безперервного лиття заготовок 2 і 3, супроводжував підготовчі роботи до будівництва нової фабрики огрудкування, які були перервані повномасштабним вторгненням агресорів. Це величезна непоправна втрата для всіх нас».

Висловлюємо щирі співчуття рідним та колегам загиблого героя.

Категорії
Новини

Війна забрала життя оборонця Бахмута Олександра Тарасова

Олександр Тарасов працював прибиральником гарячого металу в цеху з обробки, прибирання металу і сортування металопродукції ПП «Стіл Сервіс». На військову службу його мобілізували у жовтні минулого року.

Разом з побратимами Олександр став одним із героїчних оборонців Бахмуту, який залишається неприступною фортецею для ворога і одним з символів незламного духу українців. На жаль, його життя обірвалося. 15 лютого Олександр Тарасов загинув під Бахмутом під час мінометного обстрілу ворогом.

«Я знав Олександра особисто, і розповідати про втрату дуже важко, – говорить Дмитро Мельніков, начальник цеху з обробки, прибирання металу і сортування металопродукції ПП «Стіл Сервіс». – Він був дуже відповідальною людиною, сумлінним працівником. До його роботи ніколи не виникало запитань, а усім відомо, що працювати прибиральником – це зовсім нелегко. Тарасов був таким, про яких кажуть «основа колективу». Активний був, спортом любив займатися. Дуже болісно втрачати таких людей, колег. Усі наші хлопці – справжні герої».

Увесь колектив висловлює щирі співчуття родині та друзям Героя.

Вічна пам’ять!

Категорії
Наші люди

На фронті загинув Дмитро Лук’янов

Серце героя зупинилося 15 лютого в боях біля Бахмуту Донецької області.

Понад два десятки років присвятив Дмитро роботі на нашому підприємстві. В спеціалізованому ремонтному цеху коксохімічного виробництва він працював електрогазозварником. Втратили фактично члена родини, говорять в цеху про героя-захисника.

«Завжди у гарному настрої та в доброму гуморі, заряджав позитивом всіх навколо себе, – згадує Дмитра Лук’янова начальник СРЦ КХВ Віктор Сосюк. – Він був профі у своїй відповідальній справі – ремонті основного коксохімічного обладнання. Завжди порадить, допоможе, брався за найскладніші завдання. Звісно, кожна втрата на війні – це біль. Особливо, коли втрачаєш людину, яку знав не один десяток років, коли це був той, кого можна вважати «золотим» фондом цеху. В наших серцях завжди житиме пам’ять про нашого колегу, друга та захисника».

У Дмитра Лук’янова залишилася дружина та двоє дітей.

Співчуваємо родині та друзям загиблого воїна!

Шануймо, пам’ятаймо!

Категорії
Наші люди

В боях за Україну загинув  Павло Муравйов

Йому вже ніколи не виповниться 45 років, які він мав відзначати цього року. Але Павло назавжди залишиться в пам’яті всіх, хто його знав.

Фасонносталеливарний цех ливарно-механічного заводу став першим та єдиним місцем роботи захисника. Він не один десяток років працював обрубувачем у ФСЛЦ. Найкращий у професії, надійний друг, турботливий батько і досвідчений колега – так його згадують колеги.

«Людина-вогник, який завжди, навіть попри важку зміну, всіх зустрічав усмішкою, – згадує заступник начальника цех з виробництва ФСЛЦ Дмитро Демков. – Він і допоможе, і порадить, і підтримає. Павло любив свою роботу, був асом на ділянці, яка була фактично відпускною точкою цеху. Продукція, яка виходила з його рук, була завжди найвищої якості. Він міг не піти на фронт, але зробив це за особистим переконанням. «Я своїх дівчаток (дружину та доньок), свою країну ображати не дам!» – говорив Паша. Тому вже 1 березня став до лав армії. Ще й досі серце відмовляється вірити, що його більше з нами немає. Це жахлива втрата. Але ми збережемо пам’ять про нього, і заради цього виборюватимемо перемогу на всіх фронтах».

Павло Муравйов загинув в бою біля міста Вугледар. Серце старшого солдата, бойового медика зупинилося 10 лютого 2023 року.

Щиро співчуваємо дружині, донькам та друзям захисника.

Герою слава та шана навіки!

Категорії
Новини

Підприємство втратило ще одного захисника України

3 лютого обірвалось життя старшого солдата, бійця зенітно-ракетного взводу Юрія Грушевського.

До прийняття на військову службу за контрактом у жовтні 2020 року, Юрій Грушевський працював оператором газового різання машини безперервного лиття заготовок конвертерного цеху. Змінний майстер Олександр Іванов розповів, що Юрій був працьовитим та дисциплінованим, сумлінно ставився до роботи. «Юрій виконував складну роботу, робив це якісно та швидко, – говорить Олександр. – Миттєво знаходив вірні рішення у нестандартних складних ситуаціях. З перших годин появи в цеху він наполегливо вдосконалював свою професійну майстерність. В бригаді поважали його за сумління, веселу вдачу, спокійний характер. Юрій завжди готовий був допомогти. Він був патріотом України. Ми дуже сумуємо з приводу його передчасної смерті».

У Юрія Грушевського залишилися дружина та двоє дітей. Висловлюємо щирі співчуття рідним та колегам захисника.